Апеляційне провадження 22-ц/824/1642/2025
Справа № 753/16148/23
Іменем України
05 лютого 2025 року
м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Кашперської Т.Ц.,
суддів Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,
за участю секретаря Діденка А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на рішення Дарницького районного суду м. Києва в складі судді Котвицького В.Л., ухвалене в м. Київ 28 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Лігал» про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги,
заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи,
У вересні 2023 року ОСОБА_3 звернулася до суду з даним позовом, просила визнати недійсним договір № 11-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 11 травня 2023 року, укладений ТОВ «Кампсіс Фінанс» та ТОВ «Дебт Форс» в частині відчуження (купівлі-продажу) прав вимоги до ОСОБА_3 за кредитним договором № 500962563 від 20 жовтня 2014 року.
Позов мотивувала тим, що 20 жовтня 2014 року уклала кредитний договір № 500962563 з АТ «Альфа Банк», на підставі якого їй було надано кредитні кошти в сумі 83009,64 грн. На підставі укладеного 21 червня 2016 року між ПАТ «Альфа Банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» договору факторингу № 1 та додаткової угоди до нього № 1 від 21 червня 2916 року, ТОВ «Кредитні ініціативи» придбало право вимоги за кредитним договором.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2017 року в справі № 201/12887/16-ц, яке набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_4 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість за кредитним договором № 500962563 від 20 жовтня 2014 року, а саме заборгованість за тілом кредиту в сумі 78236,57 грн., заборгованість за відсотками в сумі 12674,34 грн., заборгованість зі сплати комісії в сумі 27289 грн. та штраф в сумі 2400 грн., а всього 120599,91 грн., а також судові витрати в сумі 1809 грн., на виконання вказаного рішення було видано виконавчий лист та відкрито виконавче провадження.
В подальшому 26 грудня 2018 року ТОВ «Кредитні ініціативи» та ТОВ «ФК «Веста» був укладений договір факторингу № 2019-1КІ/Веста, за яким відбулось відступлення права вимоги заборгованості за кредитним договором № 500962563 від 20 жовтня 2014 року. Після цього 16 січня 2019 року ТОВ «ФК «Веста» та ТОВ «Вердикт Капітал» був укладений договір про відступлення права вимоги № 16-01/19/1, відповідно до якого останнє набуло право вимоги заборгованості за кредитним договором, в тому числі № 500962563.
На підставі зазначених договорів ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 грудня 2020 року в справі 201/12887/16-ц замінено сторону стягувача у виконавчих листах з ТОВ «Кредитні ініціативи» на ТОВ «Вердикт Капітал».
В подальшому 02 лютого 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Кампсіс Фінанс» було укладено договір № 02-02/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги. Згідно з актом від 02 лютого 2023 року прийому-передачі реєстру боржників за договором № 02-02/23, первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв реєстр боржників кількістю 34426, після цього, з урахуванням умов договору № 02-02/23, від первісного кредитора до нового кредитора переходять права вимоги заборгованості до боржників і новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.
В подальшому, 11 травня 2023 року ТОВ «Кампсіс Фінанс» та ТОВ «Дебт Форс» було укладено договір № 11-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору, а новий кредитор набуває в обсязі та умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених в додатках № 1 та № 3 цього договору. Згідно з актом від 11 травня 2023 року прийому-передачі реєстру боржників за договором № 11-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв реєстр боржників кількістю 7310. Після цього, з урахуванням умов договору № 11-05/23, від первісного кредитора до нового кредитора переходять права вимоги заборгованості до боржників і новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.
В свою чергу, у реєстрі боржників міститься така інформація: номер договору 500962563, ІПН, прізвище, ім'я та по батькові ОСОБА_5 , сума заборгованості 78236,57 грн., сума заборгованості за нарахованими процентами 256324,82 грн., сума заборгованості за нарахованими комісіями 0,00 грн., ціна 1350,22 грн., відповідальність за порушення грошового зобов'язання згідно ст. 625 ЦК України - 0,00 грн., загальна сума заборгованості 335911,61 грн.
Вважала, що ТОВ «Кампсіс Фінанс», яке нібито продало право вимоги ТОВ «Дебт Форс», таким правом не володіло, оскільки реєстр боржників підписано особою, яка не мала повноважень на це, і не тією особою, яка підписала сам договір та акт прийому-передачі до нього.
Крім того, відсутні докази передання документів, які засвідчують права вимоги, як відповідачу ТОВ «Дебт Форс», так і попередньому кредитору ТОВ «Кампсіс Фінанс», що вказує на те, що зміст договорів не відповідає фактичним діям сторін в момент їх укладення, оскільки замість реальної передачі прав вимоги з документами, які засвідчують такі права, відбулося лише складання документів про відступлення прав вимоги без фактичних дій з передання відповідних документів та інформації, які є необхідними для реального відступлення прав вимоги.
Крім того, спірним договором відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги встановлена загальна сума заборгованості, яка майже втричі перевищує суму заборгованості, стягнутої за рішенням суду. При цьому необхідно врахувати, що в процесі примусового виконання здійснювалися примусові відрахування сум заробітної плати в погашення боргу, тобто сума боргу повинна була зменшитися, а не збільшитись після ухвалення рішення.
Також, як вбачається зі змісту акта від 11 травня 2023 року прийому-передачі реєстру боржників за договором № 11-05/23 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв реєстр боржників кількістю 7310, однак у реєстрі боржників до договору зазначається лише один боржник - ОСОБА_4 , що свідчить про недійсність реєстру боржників за договором, який суперечить документам, що засвідчили дії сторін в момент укладення договору.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 28 травня 2024 року в позові відмовлено.
Додатковим рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 14 червня 2024 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Дебт Форс» витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 20800 грн.
Позивач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 , не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просила скасувати рішення Дарницького районного суду м. Києва від 28 травня 2024 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, пояснювала, що оформлення переходу прав вимоги до ТОВ «Дебт Форс» поділено на два етапи: договором № 02-02/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 02 лютого 2023 року (разом з актом прийому-передачі та реєстром боржників) оформлене нібито перехід прав вимоги від ТОВ «Вердикт Капітал» до ТОВ «Кампсіс Фінанс»; договором № 11-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 11 травня 2023 року (разом з актом прийому-передачі та реєстром боржників) оформлено нібито перехід прав вимоги від ТОВ «Кампсіс Фінанс» до ТОВ «Дебт Форс».
Так, з договору № 02-02/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 02 лютого 2023 року, яким оформлено перехід прав вимоги до ТОВ «Кампсіс Фінанс», вбачається, що цей договір з боку ТОВ «Кампсіс Фінанс» підписано ОСОБА_6 , цією ж особою з боку ТОВ «Кампсіс Фінанс» підписано акт прийому-передачі реєстру боржників. Водночас, реєстр боржників за цим договором з боку ТОВ «Кампсіс Фінанс» підписано іншою особою - ОСОБА_7 , який не був керівником юридичної особи в момент підписання договору та реєстру боржників та відповідно не мав повноважень на підписання такого реєстру. Відтак, оскільки один із визначальних додатків до договору, а саме реєстр боржників, який вказує, які саме права вимоги та до кого саме переходять до нового кредитора, підписаний не уповноваженою на те особою, то перехід прав вимоги до ТОВ «Кампсіс Фінанс» фактично не відбувся, а відповідно ТОВ «Кампсіс Фінанс» не міг відчужити право вимоги ТОВ «Дебт Форс».
Посилаючись на правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 07 серпня 2020 року в справі № 753/20438/17, вважала, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а саме не застосовано ст. 514, 517 ЦК України.
Вказувала, що судом першої інстанції не зупинено провадження в справі до вирішення іншої справи, внаслідок чого допущено неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. Вказані обставини розглядаються у іншій справі, а саме № 761/36587/23 про недійсність договору № 02-02/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 02 лютого 2023 року, яка розглядалася Шевченківським районним судом м. Києва, а на теперішній час розглядається Київським апеляційним судом, рішення в ній не набрало законної сили. Оскільки питання недійсності договору № 02-02/23 про відступлення прав вимоги від 02 лютого 2023 року є вирішальним у цій справі, і у разі недійсності цього договору всі подальші договори купівлі-продажу також не матимуть юридичної сили, то справу неможливо розглянути до вирішення справи № 761/36387/23. В зв'язку з цим позивачем було подано клопотання про зупинення провадження в справі, однак суд першої інстанції відмовив у його задоволенні, розглянувши справу за неповно з'ясованих обставин.
Вказувала, що судом першої інстанції не враховано відсутності факту передання документів від ТОВ «Кампсіс Фінанс» до ТОВ «Дебт Форс» за договором про відступлення прав вимоги № 11-05/23. Під час розгляду справи судом першої інстанції ТОВ «Дебт Форс», посилаючись на пункт договору про передання документів протягом 365 днів з моменту підписання договору, стверджував, що у сторін є час до 11 травня 2024 року для передання документації, тобто фактично визнавав факт відсутності у нового кредитора документів, які засвідчують права вимоги. При цьому ст. 517 ЦК України встановлено імперативну норму щодо обов'язку передання документів, які засвідчують права у разі укладення договору відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги. До того ж положення договору про момент переходу прав вимоги не скасовує обов'язковості надання новому кредитору документів, які підтверджують (засвідчують) таке право вимоги. При цьому факт передання документів, що засвідчують право вимоги, пов'язаний з обов'язком боржника виконувати зобов'язання перед новим кредитором.
Таким чином, ТОВ «Дебт Форс» не спростовано, а підтверджено одну з підстав недійсності договору відступлення прав вимоги № 11-05/23, а саме недійсність договору в зв'язку з істотним порушенням в момент його укладення цивільного законодавства, що мало свій прояв у непереданні новому кредитору документів, що засвідчують права вимоги, яке відступається, що є порушенням ст. 517 ЦК України. До того ж, відсутність факту передання документів від ТОВ «Кампсіс Фінанс» до ТОВ «Дебт Форс» за договором про відступлення прав вимоги саме по собі свідчить про суто формальний (фіктивний) характер вказаного договору.
Вказувала, що з наданих відповідачем документів за договором відступлення права вимоги № 11-05/23 не вбачалося жодних відомостей про позивача. Під час розгляду справи судом ТОВ «Дебт Форс» разом з відзивом було надано новий реєстр боржників до договору, посилаючись на який, відповідач зазначив про зобов'язання ОСОБА_1 , право за яким нібито було відступлене. Однак, ознайомившись з реєстром, позивачем не виявлено в ньому ані рядка № 166, ані ПІБ ОСОБА_1 , ані відомостей про кредитний договір № 500962563 від 20 жовтня 2014 року. Наданий відповідачем реєстр містить лише три сторінки, що вказує на надання копії цього документа не в повному обсязі. Також в послідовності рядків наявні прогалини. При цьому, сам факт наявності двох реєстрів боржників різного змісту до одного й того ж договору створює невизначеність в тому, яким саме реєстром треба керуватися. Таким чином, відповідачем не доведено, що за спірним договором відбувся саме перехід права вимоги до ОСОБА_1 .
Від відповідача ТОВ «Дебт Форс» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Наводив власні аргументи на спростування доводів апеляційної скарги щодо підписання нібито не уповноваженою на те ТОВ «Кампсіс Фінанс» особою додатку № 3 до договору № 02-02/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 02 лютого 2023 року, щодо відсутності факту передання документів, які підтверджують права вимоги, як підстави для визнання прав вимоги такими, що не відступлені, щодо того, що згідно з рішенням суду стягнуто одну суму боргу, а згідно оспорюваного договору відступлено іншу суму боргу, щодо відсутності порушеного права позивача, як самостійної підстави для відмови в задоволенні позовних вимог, щодо недоведеності позовних вимог, щодо презумпції правомірності правочину.
Повідомляв про орієнтовний розрахунок судових витрат в зв'язку з розглядом апеляційної скарги в розмірі 10000 грн. витрат на правничу допомогу.
В апеляційній скарзі позивачем було заявлено клопотання про зупинення провадження в справі до вирішення справи № 761/36587/23 за позовом ОСОБА_3 до ТОВ «Вердикт Капітал», ТОВ «Кампсіс Фінанс» про визнання договору недійсним, предметом якого є визнання недійсним договору №02-02/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 02 лютого 2023 року.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ТОВ «Дебт Форс» заперечував проти задоволення заявленого клопотання, посилаючись на його необґрунтованість та відсутність об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до розгляду справи № 761/36587/23, оскільки зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 грудня 2024 року клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження в справі було залишено без задоволення, оскільки в клопотанні не зазначено обставин, якими підтверджується об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції вказаним вимогам закону відповідає.
Відмовляючи ОСОБА_3 у позові, суд першої інстанції виходив із того, що договір № 11-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 11 травня 2023 року укладено відповідно до вимог чинного законодавства, за даним договором до відповідача ТОВ «Дебт Форс» перейшло наявне у ТОВ «Кампсіс Фінанс» право вимоги за кредитним договором № 500962563 від 20 жовтня 2014 року, укладеним позивачем ОСОБА_3 з АТ «Альфа Банк», при цьому позивач не є стороною даного договору, її права чи інтереси в зв'язку з його укладенням не порушувались, оскільки внаслідок укладення договору відбулася звичайна заміна кредитора, обсяг цивільно-правової відповідальності позивача перед кредитором у зв'язку з укладанням оспорюваного договору не змінився.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та АТ «Альфа Банк» 20 жовтня 2014 року уклали кредитний договір, за умовами якого банк надає позичальнику кредит, а позичальник приймає кредит в розмір 83009,64 грн. під 15,99 % річних з датою остаточного повернення кредиту 21 жовтня 2019 року (а. с. 16 т. 1).
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2017 року в справі № 201/12887/16-ц позов ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість за кредитним договором № 500962563 від 20 жовтня 2014 року, укладеним з АТ «Альфа Банк», а саме заборгованість за тілом кредиту в сумі 78236,57 грн., заборгованість за відсотками в сумі 12674,34 грн., заборгованість зі сплати комісії в сумі 27289 грн. та штраф в сумі 2400 грн., а всього 120599,91 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1809 грн. (а. с. 17 - 22 т. 1).
На виконання даного рішення Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська видано виконавчий лист від 06 березня 2018 року та відкрито виконавче провадження № 67338190 (а. с. 27 - 31 т. 1).
Згідно звітів про здійснені відрахування та виплати, з 01 серпня 2018 року по 13 грудня 2019 року ТОВ «Агросічеслав» утримувалися суми із доходу ОСОБА_5 за виконавчим листом № 201/12887/16-ц від 06 березня 2018 року (а. с. 68 - 73 т. 1).
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 грудня 2020 року задоволено заяву ТОВ «Вердикт Капітал» та замінено сторону стягувача у виконавчих листах, виданих в справі № 201/12887/16-ц з ТОВ «Кредитні ініціативи» на ТОВ «Вердикт Капітал» (а. с. 32 - 33 т. 1).
02 лютого 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Кампсіс Фінанс» в особі директора Кіржнер Т.Е. укладено договір № 02-02/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, згідно п. 2.1 якого, за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у додатках № 1 та № 3 до цього договору (а. с. 34 - 42, 107 - 125 т. 1).
02 лютого 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Кампсіс Фінанс» в особі директора Кіржнер Т.Е. підписано акт прийому-передачі реєстру боржників за договором № 02-02/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, згідно якого, на виконання умов договору № 02-02/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв реєстр боржників кількістю 34426, після цього, з урахуванням умов договору № 02-02/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 02 лютого 2023 року, від первісного кредитора до нового кредитора переходять права вимоги заборгованості до боржників і новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей. Реєстр боржників передано в повному об'ємі відповідно до умов договору № 02-02/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, будь-яких зауважень до зазначеного реєстру немає (а. с. 44, 129 т. 1).
Згідно витягу з реєстру боржників до договору № 02-02/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, завіреного директором ТОВ «Кампсіс Фінанс» Владимировим А.О., за цим договором було відступлено право вимоги за кредитним договором № 500962563, за яким боржником є ОСОБА_5 , ІПН НОМЕР_1 , сума заборгованості за основним зобов'язанням 78235,57 грн., сума заборгованості за нарахованими процентами 256324,82 грн., загальна сума заборгованості 335911,51 грн. (а. с. 43 т. 1).
Також відповідачем ТОВ «Дебт Форс» надано витяг з реєстру боржників до договору № 02-02/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, структура якого відповідає формі реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді (додатку № 3 до договору про відступлення прав вимоги), підписаний від імені ТОВ «Кампсіс Фінанс» директором Кіржнер Т.Е. (а. с. 126 - 128 т. 1).
Згідно витягу з реєстру боржників, наданого відповідачем, рядок № 529, за договором № 02-02/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги було відступлено право вимоги за кредитним договором № 500962563, укладеним 20 жовтня 2014 року, за яким боржником є ОСОБА_5 , ІПН НОМЕР_1 , сума заборгованості за основним зобов'язанням 78235,57 грн., сума заборгованості за нарахованими процентами 256324,82 грн., загальна сума заборгованості 335911,51 грн.
Рішенням єдиного учасника ТОВ «Кампсіс Фінанс» від 24 квітня 2023 року ОСОБА_7 звільнено директора товариства ОСОБА_6 та призначено на посаду директора ОСОБА_7 з 25 квітня 2023 року, затверджено статут у новій редакції (а. с. 130 т. 1).
Згідно витягу з ЄДРПОУ від 29 травня 2024 року щодо юридичної особи, ТОВ «Кампсіс Фінанс» змінено назву на ТОВ «Кампсіс Лігал», керівником зазначений ОСОБА_7 (а. с. 27 - 29 т. 2).
11 травня 2023 року ТОВ «Кампсіс Фінанс» в особі директора Владимирова А.О. та ТОВ «Дебт Форс» укладено договір № 11-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, згідно п. 2.1 якого, за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у додатках № 1 та № 3 до цього договору (а. с. 57 - 65, 140 - 157 т. 1).
11 травня 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Кампсіс Фінанс» в особі директора Владимирова А.О. підписано акт прийому-передачі реєстру боржників за договором № 11-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, згідно якого, на виконання умов договору № 11-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв реєстр боржників кількістю 7310, після цього, з урахуванням умов договору № 11-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 11 травня 2023 року, від первісного кредитора до нового кредитора переходять права вимоги заборгованості до боржників і новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей. Реєстр боржників передано в повному об'ємі відповідно до умов договору № 11-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, будь-яких зауважень до зазначеного реєстру немає (а. с. 67 т. 1).
Згідно витягу з реєстру боржників до договору № 11-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, завіреного директором ТОВ «Кампсіс Фінанс» Владимировим А.О., за цим договором було відступлено право вимоги за кредитним договором № 500962563, за яким боржником є ОСОБА_5 , ІПН НОМЕР_1 , сума заборгованості за основним зобов'язанням 78235,57 грн., сума заборгованості за нарахованими процентами 256324,82 грн., загальна сума заборгованості 335911,51 грн. (а. с. 66 т. 1).
Також відповідачем ТОВ «Дебт Форс» надано витяг з реєстру боржників до договору № 11-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, структура якого відповідає формі реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді (додатку № 3 до договору про відступлення прав вимоги), підписаний від імені ТОВ «Кампсіс Фінанс» директором Владимировим А.О. (а. с. 158 - 160 т. 1).
Згідно витягу з реєстру боржників, наданого відповідачем, в рядку № 166, за договором № 11-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги було відступлено право вимоги за кредитним договором № 500962563, укладеним 20 жовтня 2014 року, за яким боржником є ОСОБА_5 , ІПН НОМЕР_1 , сума заборгованості за основним зобов'язанням 78235,57 грн., сума заборгованості за нарахованими процентами 256324,82 грн., загальна сума заборгованості 335911,51 грн.
Порядок передачі відступлених прав врегульовано пунктами 5.1 - 5.2 обох договорів від 02 лютого 2023 року та від 11 травня 2023 року, якими передбачено, що первісний кредитор зобов'язаний передати новому кредитору реєстри боржників (в електронному та друкованому (підписаному) вигляді) та документацію на умовах та в порядку, визначених цим договором. Первісний кредитор має право передавати документацію, в тому числі у вигляді копій договорів, при цьому умови передачі документації будуть вважатись виконаними. Первісний кредитор не несе будь-якої відповідальності за стан та наявність документації.
Документація передається новому кредитору за актом прийому-передачі (додаток № 5) не пізніше 365 календарних днів з моменту підписання договору. Новий кредитор може отримати від первісного кредитора документацію раніше за умови надання письмового запиту з зазначенням обґрунтованих підстав. Права вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді (додаток № 4).
23 жовтня 2023 року ТОВ «Дебт Форс» сплачено на рахунок ТОВ «Кампсіс Фінанс» 166377,73 грн. з призначенням «Сплата за договором відступлення прав вимог № 11-05/2023 від 11.05.2023 р.» (а. с. 242 т. 1, а. с. 7 т. 2).
Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Вирішуючи спір, суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Згідно з частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою, третьою, п'ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв'язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 512, 513, 514 України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Таким чином, у ЦК України встановлена можливість замінити кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким відступається.
При вирішенні позову про визнання недійсним договору враховуються загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було на час пред'явлення позову порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний та ефективний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося (постанова Верховного Суду від 27 травня 2021 року у справі № 910/8072/20).
У постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 16 жовтня 2020 року у справі № 910/12787/17, правові висновки якої підтримані Верховним Судом в подальшому, зокрема в постановах від 08 лютого 2023 року в справі № 761/11546/21 (провадження № 61-4261св22), від 04 червня 2024 року в справі № 461/6956/17 (провадження № 61-15150св23) зазначено, що особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні вимог про визнання недійсним договору, оскільки цей договір укладено із дотриманням норм закону, і позивачем для застосування такого способу захисту, як визнання спірного правочину недійсним, не доведено як недійсності договору, так і порушення, невизнання або оспорення цим договором його суб'єктивного права.
В постанові від 22 вересня 2021 року в справі № 348/1743/18 (провадження № 61-13218св20) Верховним Судом зазначено, що установлений законом порядок заміни кредитора у зобов'язанні без згоди боржника не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов'язків, не погіршує становища боржника та не зачіпає його інтересів. Виходячи з природи оспорюваного договору, внаслідок укладання договору відступлення права вимоги відбулась лише заміна кредитора у зобов'язанні на відповідача, а саме зобов'язання продовжувало існувати. Отже, уступка права вимоги стосується виключно заміни сторони (кредитора) у зобов'язанні, не впливає на зміст самого зобов'язання і заміна сторони у зобов'язанні ніяким чином не порушує права та інтереси боржника.
Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 752/8842/14-ц та постанові Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі № 914/2567/17, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. В справах про визнання недійсним договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з'ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора та чи існують ці права на момент переходу.
Такі ж правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 07 серпня 2020 року в справі № 753/20438/17 (провадження № 61-18318св19), на яку позивач посилалася в апеляційній скарзі.
Рішення суду першої інстанції зазначеним висновкам не суперечить, враховуючи наступне.
В постанові Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 31/160(29/170(6/77-5/100) викладено правову позицію, згідно з якою, оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права «Nemo plus juris ad alium transferre potest quam ipse haberet», який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.
При цьому не слід ототожнювати дійсність вимоги лише з розміром боргу по договору, відносно якого така вимога відступається, що є помилковим (постанова Верховного Суду від 15 грудня 2021 року в справі № 953/1232/20 (провадження № 61-8046св21)).
Законодавством не встановлено підстав недійсності договору щодо відступлення права вимоги у разі передачі вимоги за зобов'язанням, із розміром якого сторона не погоджується, або якщо окремі складові такої заборгованості нараховані безпідставно. Сам по собі факт укладення договору відступлення права вимоги не створює для позичальника безумовного обов'язку сплатити борг саме у такому розмірі, який зазначено в оспорюваному договорі під час його виконання. У разі отримання відповідної вимоги від нового кредитора, боржник не позбавлений права висловлювати свої заперечення проти такої вимоги на підставі наявних у нього доказів за основним зобов'язанням, що виникло на підставі кредитного договору (постанови Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі № 914/2567/17, від 19 листопада 2019 року у справі № 924/1014/18, від 28 січня 2020 року у справі № 924/1208/18, від 19 лютого 2020 року у справі № 639/4836/17, від 04 червня 2024 року у справі № 461/6956/17).
Обов'язковим аспектом щодо дійсності вимоги є підставність виникнення вимоги (ст. 11 ЦК України), як елементу зобов'язального правовідношення (ст. 502 ЦК України) на момент відступлення та підтвердження вимоги відповідними доказами.
Так, договором від 11 травня 2023 року № 11-05/23 відступлено прав вимоги за кредитним договором, укладеним ОСОБА_1 з АТ «Альфа-Банк», і позивачем не надано доказів, що зобов'язання за цим договором нею виконано належним чином і є припиненим, на що правомірно звернуто увагу судом першої інстанції.
Враховуючи, що позивачем не надано суду належних, допустимих і достовірних доказів, які б свідчили про недійсність переданої вимоги, її правомірність презюмується.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції не враховано, що реєстр боржників за договором про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 02 лютого 2023 року № 02-02/23 підписано не директором ТОВ «Кампсіс Фінанс» Кіржнер Т.Е., яка підписувала сам договір та акт прийому-передачі до нього, а іншою особою ОСОБА_7 , апеляційний суд враховує, що суд першої інстанції перевірив доводи позивача в цій частині та встановив, що договір та додатки підписані уповноваженою особою ТОВ «Кампсіс Фінанс» Кіржнер Т.Е., яка обіймала посаду директора, в подальшому згідно рішення єдиного учасника ТОВ «Кампсіс Фінанс» від 24 квітня 2023 року ОСОБА_6 було звільнено з посади директора та призначено Владимирова А.О. директором ТОВ «Кампсіс Фінанс» з 25 квітня 2023 року.
Апеляційний суд не приймає як необґрунтовані доводи апеляційної скарги, що наданий відповідачем реєстр боржників до договору № 11-05/23 містить лише три сторінки (першу, третю та дев'яносто сьому), а нумерація рядків має прогалини, що вказує на надання копії цього документа не в повному обсязі, з огляду на вимоги ч. 2 ст. 95 ЦПК України, відповідно до якої, якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього, що і було зроблено відповідачем на підтвердження відступлення права вимоги за кредитним договором № 500962563 від 20 жовтня 2014 року, оскільки відомості про відступлення права вимоги до решти боржників не мають значення для вирішення спору.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги, що сам факт наявності двох реєстрів боржників різного змісту до одного й того ж самого договору № 11-05/23 про відступлення прав вимоги (наданий позивачем разом із позовом та відповідачем разом із відзивом) вказує на недійсність вказаного договору в частині позивача, оскільки створює невизначеність в тому, яким саме реєстром треба керуватися, апеляційний суд враховує пояснення ТОВ «Дебт Форс» у відзиві на позовну заяву, на які також звернуто увагу судом першої інстанції, що витяг з реєстру боржників, наданий до позовної заяви, не є реєстром боржників, який підписаний як додаток до договору, а є витягом з такого реєстру, виготовленим для звернення до суду із заявою про заміну стягувача та підписаний ОСОБА_7 , який станом на 11 липня 2023 року (дату виготовлення витягу) був директором ТОВ «Кампсіс Фінанс».
Апеляційний суд не вбачає логічних непослідовностей у наведених поясненнях ТОВ «Дебт Форс», які підтверджуються доданою до відзиву копією заяви ТОВ «Дебт Форс» до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська про заміну стягувача його правонаступником у справі № 201/12887/16-ц, в переліку додатків до якої значиться витяг з додатку № 3 до договору № 11-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 11 травня 2023 року, укладеного між ТОВ «Кампсіс Фінанс» та ТОВ «Дебт Форс» (Реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді) (а. с. 131 - 139 т. 1), та провадження по розгляду якої, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, зупинене ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 22 вересня 2023 року до набрання законної сили рішенням Дарницького районного суду м. Києва у цивільній справі № 753/16148/23 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Кампсіс фінанс», ТОВ «Дебт форс» про визнання недійсним договору № 11-05/23 про відступлення права вимоги від 11 травня 2023 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/113747302).
Звернення ТОВ «Дебт Форс» до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з заявою про заміну стягувача його правонаступником також спростовує доводи позивача в апеляційній скарзі про формальний (фіктивний) характер договору № 11-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 11 травня 2023 року.
Апеляційний суд не може погодитися з доводами апеляційної скарги, що в наданому відповідачем реєстрі боржників не виявлено ПІБ ОСОБА_1 та відомостей про кредитний договір, що, на думку позивача, свідчить про недоведеність відступлення права вимоги до ОСОБА_1 , оскільки такі доводи спростовуються інформацією, викладеною на другій сторінці витягу, де під порядковим номером 166 зазначено номер кредитного договору 500962563, боржника ОСОБА_5 , її ІПН, розмір складових заборгованості за кредитним договором, дату укладення кредитного договору 14 жовтня 2014 року, дату повернення кредиту, суму виданого кредиту (а. с. 159 т. 1), що в цілому дозволяє ідентифікувати позивача як особу, право вимоги до якої за кредитним договором від 14 жовтня 2014 року № 500962563 було відступлене на користь відповідача ТОВ «Дебт Форс».
Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги, що ТОВ «Кампсіс Фінанс» не набуло право вимоги до позивача та відповідно не могло відчужити таке право вимоги на користь ТОВ «Дебт Форс», є необґрунтованими, спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи та відхиляються апеляційним судом.
Апеляційний суд не може погодитися з помилковими доводами апеляційної скарги, що судом першої інстанції не зупинено провадження у справі до вирішення іншої справи № 761/36587/23 за позовом ОСОБА_3 до ТОВ «Вердикт Капітал», ТОВ «Кампсіс Фінанс» про визнання договору недійсним, предметом якого є визнання недійсним договору № 02-02/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 02 лютого 2023 року, чим допущено неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, оскільки у разі недійсності цього договору всі подальші договори купівлі-продажу також не матимуть юридичної сили, враховуючи таке.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Відповідно до ст. 216, 236 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Відмовляючи представнику позивача в задоволенні клопотання про зупинення провадження в справі до набрання законної сили рішенням у справі № 761/36587/23 ухвалою від 14 лютого 2024 року, суд першої інстанції врахував правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі №904/3935/18, від 29 квітня 2020 року у справі № 903/611/19, від 18 травня 2020 року у справі № 905/1728/14-908/4808/14, згідно яких, зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього.
Виходячи з вищевикладеного, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, не спростованими доводами апеляційної скарги, що у клопотанні про зупинення провадження у справі позивачем не наведено аргументованих та переконливих мотивів необхідності зупинення провадження у справі як у частині об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до набрання законної сили судовим рішенням у справі №761/36587/23, так і у частині того, що зібрані у справі докази дійсно не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду; беззаперечні підстави для зупинення провадження у справі №753/16148/23 відсутні, а зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Крім того, судом першої інстанції, сприяючи стороні позивача в реалізації її процесуальних прав, роз'яснено, що у разі можливого встановлення судом в межах справи № 761/36587/23 факту недійсності договору відступлення прав вимоги № 02-02/23 від 02 лютого 2023 року, укладеного між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Кампсіс Фінанс», яким ТОВ «Кампсіс Фінанс» набуло у ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги за кредитним договором № 500962563 від 20 жовтня 2014 року та в подальшому відступило це право вимоги ТОВ «ДЕБТ ФОРС» на підставі договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 11-05/23 від 11 травня 2023 року, порушені права позивача можуть бути захищені судом в майбутньому в порядку глави 3 ЦПК України «Перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами».
Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції не враховано відсутності факту передання документів від ТОВ «Кампсіс Лігал» до ТОВ «Дебт Форс» за договором про відступлення прав вимоги № 11-05/23, апеляційний суд констатує, що суд першої інстанції перевірив доводи позивача в даній частині та встановив, що згідно з умовами договору момент відступлення права вимоги за договором від 11 травня 2023 року пов'язаний з підписанням сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді (Додаток № 4), а не з передачею документації, яка підтверджує право вимоги, і оскільки додаток № 4 до договору №11-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 11 травня 2023 року «Акт прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором №11-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 11.05.2023 р.» підписаний сторонами 11 травня 2023 року, отже саме з 11 травня 2023 року права вимоги за цим договором вважаються відступленими.
Також судом першої інстанції враховано, що відповідно до 5.1.3 договору документація передається новому кредитору актом прийому-передачі за додатком № 5 не пізніше 365 календарних днів з моменту підписання договору, а отже у сторін є час до 11 травня 2024 року для передання документації.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість зазначеної підстави для визнання договору недійсним та звертає увагу, що з системного аналізу положень ст. 517 ЦК України вбачається, що непередання первісним кредитором новому кредиторові документів, які засвідчують права, що передаються, та інформації, яка є важливою для їх здійснення, не є підставою для визнання договору про відступлення права вимоги недійсним, а лише тягне за собою ризик несприятливих наслідків для нового кредитора у вигляді невиконання боржником обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Повторне викладення позивачем в апеляційній скарзі обставин, на які вона посилалася в позовній заяві, з цитуванням норм матеріального права, правових висновків Верховного Суду, не становить підставу для скасування оскаржуваного судового рішення, зводиться до незгоди з цим рішенням та переоцінки доказів, яким було надано належної правової оцінки судом першої інстанції, та відхиляється апеляційним судом.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив правову природу заявленого позову, в достатньому обсязі визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку в силу вимог статей 12, 13, 81, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам статей 263, 264 ЦПК України, підстави для його скасування з мотивів, які викладені в апеляційній скарзі, відсутні.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду та відхиляються апеляційним судом.
Інші доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на доказах та законі, не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, яким у повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до переоцінки доказів, незгоди з висновками суду першої інстанції та відхиляються апеляційним судом.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судовому рішенні, питання вмотивованості висновків суду, апеляційний суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 28 травня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено 06 лютого 2025 року.
Головуючий: Кашперська Т.Ц.
Судді: Фінагеєв В.О.
Яворський М.А.