Постанова
Іменем України
04 лютого 2025 року
м. Київ
провадження №22-ц/824/5746/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Мазурик О. Ф. (суддя-доповідач),
суддів: Желепи О. В., Шкоріної О. І.,
за участю секретаря Марченка М. С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Оболонського районного суду м. Києва
від 13 листопада 2024 року
в складі судді Шролик І. С.
у цивільній справі №756/15326/23 Оболонського районного суду м. Києва
за позовом ОСОБА_1
до Акціонерного товариства "Акцент-Банк"
про визнання протиправними дій, стягнення списаних коштів та стягнення моральної шкоди
В листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаним позовом, в якому просив:
визнати протиправними дії Акціонерного товариства "Акцент-Банк" (далі - АТ "Акцент-Банк", Банк) щодо списання коштів з банківського рахунку ОСОБА_1 ;
стягнути з АТ «Акцент-Банк» на користь ОСОБА_1 1 201,31 грн безпідставно списаних коштів;
стягнути з АТ «Акцент-Банк» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі вартості дванадцяти консультацій обраного позивачем психолога загальною сумою 24 000 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що має відкриті два рахунки в АТ «Акцент-Банк» НОМЕР_1 «зелена картка» з кредитним лімітом та НОМЕР_4 «жовта карта» карта для виплат.
За рахунком по зеленій картці має кредитну заборгованість, згідно довідки від 07.11.2023. З жовтої карти з 01 листопада 2023 року відповідач почав списувати грошові кошти, які надходили, зокрема, кошти субсидії (соціальна допомога) на оплату житлово-комунальних послуг. Посилається, що під час укладання договору Банк йому не роз'яснив про право списання коштів з будь-яких карткових рахунків, відкритих в цьому банку. Підписана ним Анкета-заява не містить умови про договірне списання коштів.
Вважав, що відповідач порушив його права, як користувача фінансових послуг та права на вільне володіння майном, позбавив права вільного розпорядження своїм майном, безпідставно списав кошти в загальному розмірі 1 201,31 грн за період з 01 листопада 2023 року по 07 листопада 2023 року.
Крім того, посилаючись на положення ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів» позивач зазначив, що протиправними діями відповідача йому завдано моральної шкоди, яку оцінює в розмірі 24 000 грн, з розрахунку 12 сеансів психотерапевтичної сесії.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 13 листопада 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, без повного з'ясування обставин, що мають значення для справи.
В обґрунтування апеляційної скарги вказував, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні посилається на Умови та правила АТ "Акцент-Банк", в яких нібито містяться положення про право банку на списання коштів з рахунків позивача для погашення заборгованості, та поруч з цим не враховує відсутність в матеріалах справи підтверджень того, що саме ці Умови та правила розумів позивач, ознайомився та погодився з ними, підписуючи заяву на відкриття банківського рахунку.
Суд допустив порушення норм процесуального права, яке полягає в тому, що позивача не було запрошено та не було надано дійсної можливості підключитися до відеоконференції, що підтверджується протоколом судового засідання №3473677 від 14.10.2024.
Вказував, що протокол судового засіданні від 14.10.2024 записаний неналежним чином, відсутні істотні важливі записи про суть проведення процесуальних дій, зміст заявлених клопотань; до матеріалів справи не додано диски з аудіо-, відеозаписами засідання, якими позивач не ознайомився в суді під час ознайомлення з матеріалами справи. Також протокол судового засідання в режимі відеоконференції відсутній в електронному кабінеті позивача в Електронному суді.
Також вказував, що суд першої інстанції безпідставно відмовив йому ухвалою від 11.11.2024 у проведенні судового засідання 13.11.2024 в режимі відеоконференції. Натомість суд запросив представника відповідача до участі у відеоконференції у попередньому судовому засіданні без відповідної заяви про це. На думку позивача, таке свідчить про ігнорування судом першої інстанції принципу рівності та змагальності сторін.
Зазначав, що суд не вирішив клопотання позивача про витребування доказів подане разом з позовною заявою.
За вказаних обставин просив скасувати рішення Оболонського районного суду м. Києва від 13 листопада 2024 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
Позивач в судовому засіданні в режимі відеоконферензв'язку апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених в ній.
Відповідач, належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання свого представника не направив.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.
Колегія суддів вислухала доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, дослідила матеріали справи, перевірила законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що заявлялися у суді першої інстанції та дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 18 вересня 2021 року між ОСОБА_1 та АТ «Акцент-Банк» укладений кредитний договір, що підтверджено паспортом споживчого кредиту - «картка зелена».
З довідки про заборгованість вбачається, що станом на 07 листопада 2023 року ОСОБА_1 має відкриті три рахунки в АТ «Акцент-Банк»:
кредитна карта НОМЕР_1 , розмір заборгованості 43 201,97 грн;
швидка готівка НОМЕР_2 , угода від 29 серпня 2023 року, розмір заборгованості 39 032,17 грн;
оплати частинами UA НОМЕР_5, угода від 29 квітня 2023 року, заборгованість складає 8 499,53 грн.
Згідно виписки по картці НОМЕР_3 , рахунок НОМЕР_1 , за період з 01 листопада 2023 року по 07 листопада 2023 року відбувалося поповнення, сума зарахувань за даний період 1 201,31 грн, сума витрат 1 395,72 грн; 01 листопада 2023 року списання відсотків за використання кредитного ліміту. Заборгованість станом на 07 листопада 2023 року становить 43 201,97 грн.
Судом також встановлено, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 13 листопада 2024 року у справі №756/5920/24 встановлено, що 18 вересня 2021 року між АТ "Акцент-Банк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого банком емітовано та видано йому картку зі встановленням кредитного ліміту. Сторони визначили, що договір складається з анкети-заяви позичальника, Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифів. З Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг вбачається, що ОСОБА_1 згоден з тим, що ця заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком Договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомлений та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку. Анкета заява має власноручний (цифровий) підпис клієнта, згенерований 18 вересня 2021 року.
На підтвердження факту укладення кредитного договору банк надав Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг, в редакції, що діяла на час укладання договору.
На офіційному сайті АТ "Акцент-Банк" за посиланням https://a-bank.com.ua/terms в розділі Умови та правила містяться відомості про актуальні на час укладання договору Умови та Правила, станом на 18 вересня 2021 року, за посиланням https://conditions-and-rules.a-bank.com.ua/uploads/87908_Uip18092021.pdf?lang=uk.
Суд першої інстанції дослідив з відкритих джерел положення Умов та правил, що діяли на час укладання ОСОБА_1 кредитного договору, оформленого анкетою-заявою.
В розділі І загальні положення, в п 1.1.3.1.5. містяться умови, що Клієнт доручає Банку здійснювати списання коштів з рахунків Клієнта, відкритих у валюті кредитного ліміту, у межах сум, що підлягають сплаті Банку за цим Договором, у разі настання термінів платежів, а також списання коштів з Картрахунку у разі настання термінів платежів по інших договорах Клієнта у розмірах, визначених цими договорами (договірне списання), у межах Платіжного ліміту Картрахунку. Банк здійснює списання коштів у грошовій одиниці України/іноземній валюті з будь-якого рахунку Клієнта у розмірі, еквівалентному сумі заборгованості в іноземній валюті/національній валюті України за договором, і покупку/продаж іноземної валюти на Міжбанківському Валютному Ринку України. Списання коштів з будь-якого рахунку Клієнта, відкритого Банком, оформлюється меморіальним ордером.
При цьому, суд першої інстанції правильно вказав в мотивувальній частині рішення, що в Анкеті-заява ОСОБА_1 засвідчив про те, що він ознайомився з договором та примірник умов та правил згоден отримати шляхом самостійного роздрукування з офіційного сайту www.a-bank.com.ua., а відтак є безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутні підтвердження того, що саме ці Умови та правила розумів позивач, ознайомився та погодився з ними. Більш того, матеріали справи не містять доказів, що Анкета-заява, яку підписав ОСОБА_1 , є нечинною або у визначеному законом порядку визнана недійсною.
Суд першої інстанції, встановивши вищевказані обставини та застосувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, дійшов правильного висновку, що дії Банку щодо списання коштів з карткового рахунку позивача на погашення кредитної заборгованості є правомірними та врегульовані умовами укладеного між сторонами договору та у зв'язку з цим обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, що суд допустив порушення норм процесуального права, яке на думку позивача полягає в тому, що суд першої інстанції не запросив його до відеоконференції та не надав дійсної можливості підключитися, з огляду на таке.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 11 вересня 2024 року відкрито провадження у справі.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 08 жовтня 2024 року задоволено клопотання ОСОБА_1 від 07.10.2024 про його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку (а. с. 80).
14 жовтня 2024 року ОСОБА_1 подав заяву про розгляд справи за його відсутності (а. с. 81-82).
З наведеного слідує, що є безпідставними доводи позивача про те, що суд першої інстанції не надав йому процесуальної можливості прийняти участь в судовому засіданні 14.10.2024 в режимі відеоконференції.
Посилання скаржника на те, що суд без відповідного клопотання запросив до відеоконференції в судове засідання 14.10.2024 представника відповідача не є тим порушенням норм процесуального права, що є обов'язковою підставою для скасування рішення суду.
З цих же підістав не заслуговують на увагу судової колегії і доводи апеляційної скарги про те, що протокол судового засіданні від 14.10.2024 записаний неналежним чином, відсутні істотні важливі записи про суть проведення процесуальних дій, зміст заявлених клопотань; до матеріалів справи не додано диски з аудіо-, відеозаписами засідання; протокол судового засідання в режимі відеоконференції відсутній в електронному кабінеті позивача в Електронному суді.
Крім цього, такі доводи позивача фактично є зауваженнями щодо технічного запису судового засідання та протоколу судового засідання, які розглядаються судом, як окреме процесуальне питання, у відповідності до вимог статті 249 ЦПК України. А відтак не можуть бути підставою для скасування рішення суду.
Доводи скаржника про те, що суд йому безпідставно відмовив у проведенні судового засідання 13.11.2024 в режимі відеоконференції колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки як вбачається з ухвали від 11.11.2024 суд першої інстанції відмовив з тих підстав, що заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції позивачем подано менш ніж за п'ять днів до судового засідання, а саме 10.11.2024. Такі аргументи суду відповідають вимогам ч. 2 ст. 212 ЦПК України
З огляду на викладене колегія суддів вважає недоречними доводи апеляційної скарги, що відмова суду про проведення судового засідання 13.11.2024 в режимі відеоконференції суперечить попередній ухвалі суду від 08.10.2024, якою задоволено аналогічне клопотання позивача, оскільки заява про участь в судовому засіданні 14.10.2024 в режимі відеоконференції була подана позивачем 07.10.2024. Тобто за п'ять днів до судового засідання.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що є необґрунтованими доводи позивача про те, що суд першої інстанції принцип рівності та змагальності сторін.
Крім того, право позивача на участь в судовому засіданні відновлено судом апеляційної інстанції.
Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що суд першої інстанції не розглянув клопотання позивача про витребування доказів подане разом з позовною заявою.
Разом з тим, таке не призвело до неправильного вирішення судом спору. Крім цього, таке клопотання розглянуто судом апеляційної інстанції та відмовлено в його задоволенні, оскільки докази які просить витребувати позивач знаходяться в обох сторін, кожна з яких не заперечує факт укладення договору та існування "жовтої" та "зеленої" карток.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, про що зазначає в апеляційній скарзі позивач, які є підставою для скасування рішення суду.
З урахуванням наведеного та повноважень апеляційної інстанції переглядати рішення межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на наявних у справі доказах, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права та не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 374, 375, 383, 384, 389 ЦПК України
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 13 листопада 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Повний текст постанови складено 06 лютого 2025 року.
Головуючий О. Ф. Мазурик
Судді О. В. Желепа
О. І. Шкоріна