Апеляційне провадження
№22-ц/824/3173/2025
28 січня 2025року місто Київ
справа № 757/37420/22-ц
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.
суддів: Левенця Б.Б., Ратнікової В.М.
за участю секретаря судового засідання - Балкової А.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на рішення Печерського районного суду міста Києва від 18 вересня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Вовка С.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа: ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії, -
В грудні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з позовом до відповідача, в якому просив:
зобов'язати АТ «Державний ощадний банк України» надати ОСОБА_1 банківські послуги з приводу перерахунку грошових коштів у сумі 370 770, 14 грн., що знаходяться на рахунку НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 .
В мотивування вимог посилався на те, що ОСОБА_2 є спадкоємцем ОСОБА_3 на банківському рахунку якого залишились грошові кошти, які входять до спадкової маси.
Вказував, що ОСОБА_2 уповноважила його за нотаріально посвідченою довіреністю від 04 серпня 2022 року бути її представником та, зокрема, отримати належні їй грошові кошти, які перебувають на рахунку в Ощадбанку.
Зазначав, що на початку серпня 2022року він разом з необхідними документами звернувся до відповідного відділення AT «Державний ощадний банк України» з метою виконання доручення та отримання грошових коштів з рахунку ОСОБА_3 , проте отримав від банку відмову із пропозицією, щоб ОСОБА_2 особисто з'явилась до відділення банку.
Посилався на те, що відмова AT «Державний ощадний банк України» є такою, що не грунтується на положеннях чинного законодавства, оскільки він уповноважений ОСОБА_2 на представництво інтересів останньої, зокрема з питань, що стосуються отримання належних їй коштів, в тому числі, що знаходяться на рахунку AT «Державний ощадний банк України».
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 18 вересня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Зобов'язано AT «Державний ощадний банк України» надати ОСОБА_1 банківські послуги з приводу перерахунку грошових коштів у сумі 301770,14 грн, що знаходяться на рахунку НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 .
В іншій частині вимоги позову залишено без задоволення.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач AT «Державний ощадний банк України»подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що між позивачем та AT «Ощадбанк» відсутні будь-які правовідносини, в тому числі, щодо відкриття та обслуговування рахунку НОМЕР_1 . Поточний рахунок № НОМЕР_1 , щодо перерахування коштів з якого звертається до суду позивач, відкрито на ім'я ОСОБА_3 .
Вказував, що діючи від свого імені та в своїх інтересах позивач звернувся до суду з вимогою про зобов'язання AT «Ощадбанк» надати ОСОБА_1 банківські послуги з приводу перерахунку грошових коштів у сумі - 301770,14 грн., що знаходяться на рахунку НОМЕР_1 на свою користь.
Зазначав, що позивач не є, а ні власником рахунку, а ні спадкоємцем власника рахунку. Позивач є лише представником за довіреністю, який може діяти не від свого власного імені, а виключно від імені та в інтересах довірителя - ОСОБА_2 .
Вважає, що ОСОБА_1 не може виступати самостійним позивачем у спорі щодо отримання коштів на свою користь, які відповідно до свідоцтво про право на спадщину за законом належать третій особі- ОСОБА_4 .
Посилався на те, що судом першої інстанції не досліджено обставин необхідності проведення банком ідентифікації клієнта - третьої особи ОСОБА_2 з метою надання банківських послуг, як це передбачено законодавством.
Вказував, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення не застосовано законодавство, що підлягало застосуванню до спірних правовідносин, а саме Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», що призвело до неправильного вирішення справи.
Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло
У судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.
Позивач у судове засідання не з'явився про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
А відтак, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у відсутність позивача на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 використовував рахунок у НОМЕР_3 /020 філії ГУ по м. Києву та Київської обл. AT «Ощадбанк» - НОМЕР_1 . На момент смерті залишок становив 301 770, 14 грн., що підтверджується довідкою AT «Ощадбанк» №46/12-5/936БЕ від 07липня 2022 року.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 01 серпня 2022 року приватним нотаріусом КМНО Шемлій Т.В. (спадкова справа №7/2022, зареєстровано в реєстрі №1241) спадщину, а саме грошові кошти, що знаходяться на рахунку у ТВБВ №10026/020 філії ГУ по м. Києву та Київської обл. AT «Ощадбанк» - НОМЕР_1 у сумі 301 770, 14 грн. отримала - ОСОБА_2
04 серпня 2022 року ОСОБА_2 видала на ім'я ОСОБА_1 довіреність, яка була посвідчена нотаріально, відповідно до якої довіритель уповноважила ОСОБА_1 бути її представником, зокрема:
в усіх судових органах України всіх інстанцій, в місцевих судах, апеляційних судах та Верховному Суді... з правами в т.ч. вести від її імені цивільні справи з усіма правами, якими наділений позивач, відповідач, треті особи, потерпілий в т.ч. з правом закінчення;
у банківських установах з питань отримання та оформлення спадщини на її ім'я після смерті ОСОБА_3 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з питань отримання успадкованого майна, а саме: грошові вклади та будь-які залишки грошей, що знаходяться в будь-якій банківській або фінансовій установі України;
16 вересня 2022 року ОСОБА_1 , разом з необхідними документами звернувся до відповідного відділення AT «Ощадбанк» з метою виконання доручення та отримання грошових коштів з рахунку НОМЕР_1 .
Листом від 06 жовтня 2022 року №51 AT «Ощадбанк» повідомив ОСОБА_1 про те, що банк не може надати банківські послуги за довіреністю від імені клієнта ОСОБА_2 та пропонує останній особисто звернутися до установи банку.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відмова AT «Ощадбанк» є такою, що не ґрунтується на положеннях чинного законодавства, поза як, ОСОБА_1 уповноважений ОСОБА_2 на представництво інтересів останньої, зокрема з питань, що стосуються отримання належних їй коштів в тому числі, що знаходяться на рахунку в AT «Ощадбанк».
Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Статтею 1228 ЦК України встановлено право вкладника розпорядитися правом на вклад у банку (фінансовій установі) на випадок своєї смерті, склавши заповіт або зробивши відповідне розпорядження банку (фінансовій установі).
Право на вклад входить до складу спадщини незалежно від способу розпорядження ним (частина друга статті 1228 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.244 ЦК Українипредставництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.
Згідно з ч.1 ст.1003 ЦК України у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року в справі №582/18/21 (провадження №61-20968сво21), постанова Верховного Суду від 14 травня 2024 року в справі №686/817/22 (провадження №61-11672св23), від 29 квітня 2024 року в справі №607/21736/21 (провадження №61-6195св23), від 15 березня 2023 року в справі №753/8671/21 (провадження № 61-550св22).
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі №638/2304/17 (провадження №61-2417сво19)).
Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (постанова Верховного Суду від 08 листопада 2023 року в справі №761/42030/21 (провадження №61-12101св23)).
З матеріалів справи вбачається, що вважаючи відмову AT «Ощадбанк» у видачі грошових коштів протиправною, ОСОБА_1 , діючи від свого імені та в своїх інтересах звернувся до суду з вимогою про зобов'язання AT «Ощадбанк» надати йому банківські послуги з приводу перерахунку грошових коштів у сумі 370770,14 грн., що знаходяться на рахунку НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 .
Разом з тим, ОСОБА_1 не є а ні власником рахунку НОМЕР_1 , а ні спадкоємцем власника рахунку. Позивач є лише представником за довіреністю, який може діяти не від свого власного імені, а виключно від імені та в інтересах довірителя - ОСОБА_2 , яка у даній справі є третьою особою.
Таким чином, ОСОБА_1 не може виступати самостійним позивачем у спорі щодо отримання коштів на свою користь, які відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом належать третій особі - ОСОБА_4
ОСОБА_1 не є суб'єктом тих прав, законних інтересів та юридичних обов'язків, які становлять зміст правовідносин і з приводу яких суд повинен ухвалити судове рішення, а саме перерахунку грошових коштів на користь позивач. Вчинення юридично значимих дій в інтересах інших осіб, обумовлено виконанням позивача представницьких повноважень, але звернувшись до суду з позовом, ОСОБА_1 почав діяти як особа, яка діє хоча і в чужих інтересах, але від власного імені і без відповідних повноважень.
Оскільки позивачем не наведено та не доведено, яким саме чином відмова AT «Ощадбанк» у видачі грошових коштів, які належать ОСОБА_4 порушує його приватне (цивільне) право (інтерес), колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позову.
На вказане суд першої інстанції уваги не звернув, а відтак висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позову є помилковим, оскільки відсутні підстави для задоволення позову внаслідок відсутності порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача ОСОБА_1 .
Отже, зазначене свідчить про істотне порушення судом першої інстанції норм процесуального права, яке потягло за собою ухвалення незаконного рішення.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Позивач ОСОБА_1 , подаючи позовну заяву, до неї долучив довідку МСЕК про те, що він є інвалідом ІІ групи за загальним захворюванням.
Частиною 6 статті 141 ЦПК України визначено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Таким чином, відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору, а відтак судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції підлягають відшкодуванню АТ«Державний ощадний банк України» за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України в розмірі 1816,80 грн.
Керуючись ст.ст.255, 268, 367, 368, 376, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-
Апеляційну скаргу відповідача Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» - задовольнити.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 18 вересня 2024 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа: ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Компенсувати Акціонерному товариству «Державний ощадний банк України», місцезнаходження: місто Київ, вул. Госпітальна, 12-Г, код ЄДРПОУ 00032129 за рахунок держави у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України судові витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 1816 грн. 80 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 06 лютого 2025 року.
Головуючий:
Судді: