28 січня 2024 року місто Київ
Справа № 367/5865/20
Апеляційне провадження № 22-ц/824/3713/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Желепи О.В., суддів: Мазурик О.Ф., Шкоріної О.І.
за участю секретаря судового засідання Рябошапки М.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє ОСОБА_3 , на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 15 травня 2024 року (ухвалено у складі судді Кравчук Ю.В.)
у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буглак Олеся Гурамівна, Дарницький районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Печерський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання шлюбу недійсним, усунення від права на спадкування, припинення режиму спільної сумісної власності на майно, визначення частки майна померлого
Короткий зміст позовних вимог
09 вересня 2020 року до Ірпінського міського суду Київської області звернулися позивачі із вказаним позовом.
Свої вимоги позивачі обґрунтовували тим, що шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зареєстровано з порушенням законодавства України, оскільки: 1) заяву про реєстрацію шлюбу ОСОБА_5 особисто не подавав, а натомість це зробила інша особа; 2) ОСОБА_5 був громадянином Польщі, одруженим із ОСОБА_7 , і цей шлюб не було розірвано до моменту укладення шлюбу з ОСОБА_6 , що порушує принцип одношлюбності; 3) шлюб укладено без вільної згоди ОСОБА_5 , що суперечить нормам Сімейного кодексу України.
Вказували, що шлюб був укладений без наміру створення сім'ї, оскільки: 1) перед реєстрацією шлюбу ОСОБА_6 працювала секретарем у ОСОБА_5 і мала доступ до його особистих документів, які згодом були використані для реєстрації шлюбу без його участі; 2) ОСОБА_6 мала матеріальну вигоду, пов'язану з правом на частку майна, придбаного під час спільного проживання.
Зазначали, що ОСОБА_5 загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 в Австрії насильницькою смертю шляхом повішення, перебуваючи разом із ОСОБА_6 . Правоохоронні органи Австрії розслідують обставини його смерті, зокрема можливу участь ОСОБА_6 у доведенні його до самогубства. З огляду на це вважали, що ОСОБА_6 не має права на спадкування майна ОСОБА_5 через фіктивність шлюбу, а також у зв'язку з її можливою участю в подіях, що призвели до його смерті, а тому ОСОБА_6 підлягає усуненню від спадкування згідно з ч. 1 ст. 1224 ЦК України.
Стверджували, що під час фіктивного шлюбу було набуте нерухоме майно, частки у якому слід розподілити пропорційно: 95% належить ОСОБА_5 , оскільки майно придбавалося за його кошти, а 5% належить ОСОБА_6 , як винагорода за участь у спільній діяльності.
На підставі викладеного просили визнати шлюб між громадянином Федеративної республіки Німеччини ОСОБА_5 та громадянкою України ОСОБА_6 , зареєстрований 30.08.2014 року відділом реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис за № 1964 недійсним з моменту його укладення та скасувати актовий запис у Книзі реєстрації актів про шлюб. Застосувати наслідки недійсності шлюбу: вважати ОСОБА_6 такою, що іменується прізвищем ОСОБА_8 без достатньої правової підстави; припинити режим спільної сумісної власності у майні, що належить ОСОБА_5 та ОСОБА_9 на праві приватної власності, реєстрацію якого проведено в період з 30.08.2014 року по 29.12.2019 року шляхом визначення часток спільної часткової власності у майні, а саме: визначити частку у розмірі 95% як належну на праві приватної власності ОСОБА_5 щодо 1/3 земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:72:265:0144 площею 0,1га з цільовим значенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою по АДРЕСА_1 . Визначити частку у розмірі 5% як належну на праві приватної власності ОСОБА_6 щодо 1/3 земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:72:265:0144 площею 0,1га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою по АДРЕСА_1 ; визначити частку у розмірі 95% як належну на праві приватної власності ОСОБА_5 щодо квартири АДРЕСА_2 загальною площею 175,2кв.м., що включає 72.6кв.м. житлової площі. Визначити частку у розмірі 5% як належну на праві приватної власності ОСОБА_6 щодо квартири АДРЕСА_2 загальною площею 175,2кв.м., що включає 72.6кв.м. житлової площі; визначити частку у розмірі 95% як належну на праві приватної власності ОСОБА_5 щодо нежитлового приміщення загальною площею 73,7кв.м. в будинку АДРЕСА_3 . Визначити частку у розмірі 5% як належну на праві приватної власності ОСОБА_6 щодо нежитлового приміщення загальною площею 73,7 кв.м. в будинку АДРЕСА_3 . Визначити частку у розмірі 95% як належну на праві приватної власності ОСОБА_5 щодо квартири загальною площею 128,9 кв.м. в будинку АДРЕСА_4 . Визначити частку у розмірі 5% як належну на праві приватної власності ОСОБА_6 щодо квартири загальною площею 128,9 кв.м. в будинку АДРЕСА_4 . Визначити частку у розмірі 95% як належну на праві приватної власності ОСОБА_5 щодо квартири АДРЕСА_5 . Визначити частку у розмірі 5% як належну на праві приватної власності ОСОБА_6 щодо квартири АДРЕСА_5 . Визначити частку у розмірі 95% як належну на праві приватної власності ОСОБА_5 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3210945900:01:095:0387 площею 0,1га з цільовим використанням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою по АДРЕСА_6 . Визначити частку у розмірі 5% як належну на праві приватної власності ОСОБА_6 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3210945900:01:095:0387 площею 0,1га з цільовим використанням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою по АДРЕСА_6 . Визначити частку у розмірі 95% як належну на праві приватної власності ОСОБА_5 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3221884000:25:004:0186 площею 0,1046 з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, яка знаходиться на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області. Визначити частку у розмірі 5% як належну на праві приватної власності ОСОБА_6 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3221884000:25:004:0186 площею 0,1046 з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, яка знаходиться на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області. Визначити частку у розмірі 95% як належну на праві приватної власності ОСОБА_5 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220681400:02:001:0027 площею 1,39 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Дибинецької сільської ради Богуславського району Київської області. Визначити частку у розмірі 5% як належну на праві приватної власності ОСОБА_6 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220681400:02:001:0027 площею 1,39 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Дибинецької сільської ради Богуславського району Київської області. Визначити частку у розмірі 95% як належну на праві приватної власності ОСОБА_5 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220681400:02:001:0026 площею 1,4005га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Дибинецької сільської ради Богуславського району Київської області. Визначити частку у розмірі 5% як належну на праві приватної власності ОСОБА_6 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220681400:02:001:0026 площею 1,4005га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Дибинецької сільської ради Богуславського району Київської області. Усунути ОСОБА_6 від права спадкування майна за законом після смерті ОСОБА_5 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ірпінський міський суд Київської області рішенням від 15 травня 2024 року відмовив у задоволенні позову.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись з таким рішенням ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , 14 червня 2024 року засобами поштового зв'язку подав апеляційні скарги, у яких просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Узагальненні доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
На обґрунтування апеляційної скарги скаржники вказують на неповне з'ясування обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Вважають, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, оскільки суд не дослідив та не надавав належної правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам та обставинам. Зокрема, у порушення ст. 264 ЦПК України, не надано оцінку доводам позивачів про визначення розміру часток майна ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , обставинам набуття ОСОБА_5 у власність нерухомого майна та наявності домовленостей між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 стосовно набутого майна.
Суд не врахував та не надав будь-якої оцінки щодо того, що ряд нерухомого майна придбано ОСОБА_5 за власні кошти, що виключає можливість поширення на нього режиму спільної сумісної власності подружжя.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач проти апеляційної скарги заперечила, просила відмовити в її задоволенні за безпідставністю, рішення суду першої інстанції залишити без змін як законне та обґрунтоване.
Позиція учасників справи, які з'явилися в судове засідання
У судовому засіданні представник позивачів - адвокат Бондаренко В.Г. апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити з підстав, викладених у ній, рішення суду першої інстанції змінити, визначивши частки в майні.
Представник відповідача - адвокат Смалій В.М. проти апеляційної скарги заперечував, просив її відхилити з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
Інші особи, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не з'явилися, заяв чи клопотань до суду не подали, а тому колегія суддів з урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України ухвалила розглядати справу за відсутності третіх осіб.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд першої інстанції встановив, що відповідно до копії скороченого витягу з реєстру актів цивільного стану про народження №2472011/00/AU/1962/086692 від 16.01.2020, ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , в м. Руда-Шльонська, його батьком зазначений ОСОБА_10 , матір'ю зазначена ОСОБА_11 (т.4, а.с. 25-26).
Відповідно до інформації із Сімейної книги (т.1, а.с. 55-56), ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебували у шлюбі з 08 квітня 1961 року до 20 жовтня 1977 року.
Згідно із копією скороченої виписки свідоцтва про народження № НОМЕР_1 , виданої Управлінням реєстрації актів громадянського стану у м. Руда Сілезька 16.01.2020, ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_5 , батьками якого зазначені ОСОБА_10 та ОСОБА_11 (т.1, а.с. 252-256).
Відповідно до копії паспорта № НОМЕР_2 , виданого 07.11.2011 Посольством Німеччини в м. Києві, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мав громадянство Німеччини, місце проживання зазначене АДРЕСА_7 ).
22 квітня 1994 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 укладено шлюб, який зареєстрований Центральним міжрайонним управлінням реєстрації шлюбів м. Києва 22 квітня 1994 року, актовий запис №649, що підтверджується копіями свідоцтв про шлюб серії НОМЕР_3 , серії НОМЕР_4 , після реєстрації шлюбу ОСОБА_5 змінено прізвище на « ОСОБА_13 » (т.1, а.с. 38, 40), Повним Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб №00041307167 від 07.09.2023 (т.5, а.с. 170-172).
Відповідно до копії скороченої виписки свідоцтва про шлюб НОМЕР_5 , виданої 10.09.2021 Відділом реєстрації актів громадянського стану в м. Руда Сілезька, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уклали шлюб 22 квітня 1994 року в місті Київ, прізвище подружжя після укладення шлюбу: ОСОБА_13 (т.1, а.с.257-261).
12 липня 2011 року шлюб між ОСОБА_14 та ОСОБА_7 розірвано Відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції в м. Києві, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис №206 від 12.07.2011, після розірвання шлюбу ОСОБА_14 присвоєне прізвище « ОСОБА_8 » (т.1, а.с.108; т.3, а.с. 15). Вказана обставина також підтверджується копією актового запису про розірвання шлюбу №206 від 12.07.2011 (т.3, а.с.16).
Згідно із Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про розірвання шлюбу №00041287666 від 06.09.2023, шлюб між ОСОБА_14 та ОСОБА_7 розірвано Відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції в м. Києві, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис №206 від 12.07.2011, після розірвання шлюбу ОСОБА_14 присвоєне прізвище « ОСОБА_8 », підстава реєстрації розірвання шлюбу: спільна заява від 26.05.2011, відомості про кількість спільних неповнолітніх дітей: немає (т.5, а.с. 164-165).
Відповідно до Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб №00041307307 від 07.09.2023, 30 грудня 2011 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , 30 грудня 2011 року зареєстрували шлюб у Відділі реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві, про що складено актовий запис №2219 від 30.12.2011 (т.5, а.с. 168-169).
Згідно із Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про розірвання шлюбу №00041287984 від 06.09.2023, 30 жовтня 2012 року складено актовий запис про розірвання шлюбу №269 між ОСОБА_15 та ОСОБА_7 , на підставі заяви подружжя від 26.09.2012 року (т.5, а.с.166-167).
30 серпня 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві зареєстровано шлюб між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , громадянином Федеративної Республіки Німеччини, та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , громадянкою України, про що 30 серпня 2014 року складено відповідний актовий запис №1964, відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6 (т.1, а.с. 45; т.3, а.с.13). Вказана обставина підтверджується також Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб №00027661654 від 04.09.2020 (т.1, а.с.107; т.3, а.с.10), а також Повним Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб від 05.04.2023 №00039149293 (т.3, а.с. 11-12, 125-130). Також, вказана обставина підтверджується копією Повного витягу з актового запису про укладення шлюбу №2472011/00/АМ/2021/344978 від 26.10.2021, відповідно до якого Відділом реєстрації актів цивільного стану в м. Руда Шльонська складено акт про укладення шлюбу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 30.08.2014 року в місті Києві, на підставі свідоцтва про одруження, виданого відділом ДРАЦС Печерського районного управління юстиції в м. Києві (т.3, а.с. 17-20).
Також, судом в судовому засіданні переглянуто відеозаписи із весільної церемонії ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , яка відбулась 30 серпня 2014 року, на якій ОСОБА_5 та ОСОБА_4 добровільно, в присутності родичів та друзів, надали вільну згоду на реєстрацію шлюбу (т.3, а.с.176).
Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_4 зареєстрована як фізична особа-підприємець з 10.03.2016, її дохід за 2016 рік склав 929268,88 грн., за 2017 рік дохід ОСОБА_4 склав 457466,45 грн., за 2018 рік дохід ОСОБА_4 склав 981424, 14 грн., за 2019 рік дохід ОСОБА_4 склав 998742, 5 грн., за 2020 рік дохід ОСОБА_4 склав 996300 грн. (т.3, а.с. 147-160).
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №216103617 від 13.07.2020, ОСОБА_5 належать на праві власності наступні об'єкти нерухомості: нежитлове приміщення, загальною площею 73,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_8 , право власності зареєстроване з 28.12.2017, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1454712132109; квартира, загальною площею 128,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_9 , право власності зареєстроване з 28.12.2017, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1454690232109; квартира, загальною площею 63,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_10 , право власності зареєстроване з 14.10.2016, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1061976132109; земельна ділянка кадастровий номер 3210945900:01:095:0387, площею 0,1 га, за адресою: АДРЕСА_6 , право власності зареєстроване з 28.09.2016, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 945320632109 (т.1, а.с. 24-27).
Згідно із інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, ОСОБА_4 , є власником: 1/3 земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:72:265:0144, площею 0,1 гектари з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 558442680000), право власності зареєстроване з 01.09.2015; квартири АДРЕСА_11 , загальною площею 175,2 кв. м., що включає 72,6 кв. м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1061941532109) - право власності зареєстроване з 14.10.2016; земельної ділянки з кадастровим номером 3221884000:25:004:0186 площею 0,1046 гектари з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, яка знаходиться на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1124962532218) - право власності зареєстроване з 20.12.2016; земельної ділянки з кадастровим номером 3220681400:02:001:0027 площею 1,39 гектари з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Дибинецької сільської ради, Богуславського району, Київської області (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1201973632206) - право власності зареєстроване з 20.03.2017; земельної ділянки з кадастровим номером 3220681400:02:001:0026, площею 1,4005 гектари з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Дибинецької сільської ради, Богуславського району, Київської області (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1244033032206) - право власності зареєстроване з 11.05.2017 (т.1, а.с. 29-32; т.2, а.с. 63-67).
Згідно із листом Дарницького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві від 13.06.2023 №804/33.2-80, на виконання ухвали суду від 08.06.2023 щодо витребування документів, що стали підставою для реєстрації актового запису про шлюб №1964 від 30.08.2014 та видачі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6 від 30.08.2014, повідомлено, що проведеною перевіркою за наявним архівним фондом, який знаходиться на зберіганні у приміщенні Відділу, виявлено актовий запис про шлюб №1964 від 30.08.2014, складений на громадянина Федеративної Республіки Німеччини ОСОБА_5 та громадянку України ОСОБА_9 . Зазначено, що при державній реєстрації шлюбу було видане свідоцтво про шлюб НОМЕР_6 згідно чинного законодавства. Державна реєстрація шлюбу була проведена на підставі заяви про державну реєстрацію шлюбу, яка була подана до Відділу у 2014 році. Також вказано, що надати документи, які були пред'явлені при поданні заяви на державну реєстрацію шлюбу вказаних громадян не можливо, оскільки Документи (заяви про державну реєстрацію шлюбу (довіреності), документи про сімейний стан, заяви про перенесення строку державної реєстрації шлюбу, щодо проведення державної реєстрації шлюбу за межами відділу, рішення судів, переклади паспортних документів, квитанції про сплату держмита) за період 2014-2015 було знищено, відповідно до акту №1 від 20.10.2018 «Про вилучення для знищення документів не внесених до Національного архівного фонду» затверджено начальником Дарницького районного у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві та схвалено Протоколом засідання ЕК Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 10.01.2019 №1 та погоджено Протоколом засідання ЕПК Державного архіву м. Києва від 17.01.2019 №02-01 (т.3, а.с. 186-187).
Згідно із копією свідоцтва про смерть № НОМЕР_7 від 14.02.2020, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_10 в м. Санкт-Антон-ам-Арльберг, інформація про цивільний стан близького родича померлого: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_11 (т.3, а.с.192-196).
Відповідно до копії Повного витягу з актового запису про смерть №2472011/00/AZ/2021/510200 від 26.10.2021, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану в м. Руда Шльонська, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Санкт-Антон-ам-Арльберг (т.3, а.с. 21-23).
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 23 травня 2023 року клопотання ОСОБА_4 задоволено, закрито кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_16 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.296, ч.2 ст.345, ч.2 ст.342 КК України на підставі п.5 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку зі смертю обвинуваченого.
Згідно із Витягом з Реєстру територіальної громади м. Києва про зареєстрованих осіб за адресою: АДРЕСА_12 , станом на 29.12.2019, за вказаною адресою були зареєстровані: ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_14 (т.4, а.с. 24).
Згідно із довідкою, виданою Центром комунального сервісу №782 від 22.06.2016, в квартирі за адресою: АДРЕСА_12 , зареєстровані ОСОБА_7 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_2 (т.1, а.с. 23).
Відповідно до копії посвідки на постійне проживання в Україні № НОМЕР_8 на ім'я громадянина Польщі ОСОБА_14 , останній був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_12 (т.1, а.с.46-47).
Згідно із копією тимчасової посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_9 , громадянин Польщі ОСОБА_14 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_12 (т.1, а.с.49).
Як видно із Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 19.02.2020, 19 лютого 2020 року приватним нотаріусом Буглак О.Г. заведено спадкову справу №03/2020, номер у Спадковому реєстрі: 65546138, стосовно спадкодавця ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_10 (т.1, а.с.28).
Згідно із Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №61292025 від 13.08.2020, Дев'ятою київською державною нотаріальною конторою 13.08.2020 зареєстровано спадкову справу №498/2020, номер у спадковому реєстрі:66260240, стосовно спадкодавця ОСОБА_14 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_10 (т.3, а.с.198).
Відповідно до листа Дев'ятої київської державної нотаріальної контори №2634 від 31.08.2022, на підставі наданих ОСОБА_4 документів державним нотаріусом зроблено висновок, що ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є однією і тією ж особою, а тому, відповідно, спадкова справа 498/2020 буде передана за належністю ПН КМНО Буглак О.Г., оскільки спадкова справа заведена нею раніше (т.3, а.с. 199).
Згідно із актом прийому-передачі спадкової справи від 07.09.2022, завідувач Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори Русіна Н.О. передала спадкову справу №498/2020, заведену до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_14 , а приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буглак О.Г. прийняла спадкову справу (т.4, а.с.234).
19 жовтня 2023 року на виконання ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 14 серпня 2023 року у даній справі, через канцелярію суду від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буглак-Куцевол О.Г. надійшла належним чином завірена копія спадкової справи №03/2020, заведеної після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_10 (том 4 цивільної справи).
Як видно із копії спадкової справи, 19 лютого 2020 року ОСОБА_4 звернулася із заявою до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буглак О.Г. про прийняття спадщини після смерті її чоловіка ОСОБА_5 , яка складається із: земельної ділянки АДРЕСА_13 , площею 0,1200 га, кадастровий номер 8000000000:90:621:0002 (т.4, а.с.2).
24 лютого 2020 року від громадянки Федеративної Республіки Німеччина ОСОБА_1 надійшла заява приватному нотаріусу Буглак О.Г. про прийняття спадщини після смерті її сина ОСОБА_5 (т.4, а.с.19, зворот).
21 грудня 2020 року приватному нотаріусу Буглак О.Г. від ОСОБА_2 надійшла заява від 08.10.2020 про прийняття спадщини після смерті її батька ОСОБА_5 (т.4, а.с.153-167).
Також, 13 серпня 2020 року ОСОБА_4 звернулася до Дев'ятої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті її чоловіка ОСОБА_14 (т.4, а.с.236).
Крім того, 31 серпня 2022 року ОСОБА_4 звернулася до Дев'ятої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті її чоловіка ОСОБА_14 (т.4, а.с.330 зворот).
Відповідно до копії договору дарування земельної ділянки від 26.05.2011, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Богдановою В.М. за реєстровим номером 245, ОСОБА_7 подарувала та передала у власність, а ОСОБА_14 прийняв у дар та у власність належну дарувальнику на праві власності земельну ділянку, розміром 0,1200 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_14 , кадастровий номер 8000000000:90:621:0002 (т.4, а.с.11-12).
Як видно із Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження 120201050200000139 від 11.07.2020, ОСОБА_4 в період з 10 липня 2020 року по 07 липня 2021 року зверталася із заявами про вчинення стосовно неї кримінальних правопорушень, передбачених ст.356, ч.1 ст.129, ч.4 ст.190, ч.3 ст.190, ч.1 ст.366, ч.2 ст.162, ч.4 ст.190, ч.3 ст.365-2, ч.5 ст.185, ч.1 ст.209, ч.5 ст.185, ч.1 ст.125 КК України, в тому числі, зазначала про вчинення ОСОБА_7 стосовно неї кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.162, ч.4 ст.190, ч.5 ст.185, ч.1 ст.209 КК України (т.2, а.с.153-159).
Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження 12023100020002604 від 06.07.2023, ОСОБА_4 04.09.2020 звернулася до Дарницького УП ГУНП у м. Києві із заявою про вчинення ОСОБА_7 стосовно неї кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, 09.06.2023 ОСОБА_4 звернулася до Дарницького УП ГУНП у м. Києві із заявою про вчинення ОСОБА_7 стосовно неї кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України (т.6, а.с.104-105).
Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 16.01.2024 у справі №753/976/24, клопотання слідчого СВ Дарницького УП ГУНП в м. Києві, подане у кримінальному провадженні №12023100020002604 від 06.07.2023 задоволено, надано дозвіл на затримання підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з метою її приводу до Дарницького районного суду м. Києва, для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (т.6, а.с.106-111).
Відповідно до наданих відповідачем скріншотів із сайту Міністерства внутрішніх справ України, ОСОБА_7 є особою, яка переховується від органів досудового розслідування (т.5, а.с. 68-70).
Судом першої інстанції встановлено недоведеність позивачем підстав для визнання шлюбу недійсним, а також недоведеність правових підстав для усунення відповідачки від права на спадкування.
Позиція суду апеляційної інстанції
Переглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання шлюбу недійсним та усунення відповідача від права на спадкування, суд першої інстанції виходив з недоведеності та необґрунтованості таких позовних вимог.
Колегія суддів повністю погоджується з такими висновками, так як суд надав належну оцінку наданим доказам, вірно встановив обставини справи, перевірив доводи сторін, надав їм правову оцінку, вірно застосував норми матеріального права.
Подана апеляційна скарга не містить жодного конкретного доводу з приводу, допущених порушень судом першої інстанції, щодо вирішення позовних вимог про визнання недійсним шлюбу та усунення від спадщини, а тому керуючись ст. 375 ЦПК України апеляційний суд в частині вирішення цих позовних вимог залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Щодо оскарження рішення в частині не вирішення позовних вимог про визначення розміру часток у майні ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , ненадання оцінки обставинам набуття ОСОБА_5 у власність нерухомого майна та наявності умов між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 стосовно набутого майна, то колегія суддів дійшла висновку, що в цій частині рішення має бути змінено з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Указаним вимогам закону рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про визначення часток померлого ОСОБА_5 та відповідачки ОСОБА_4 у майні, придбаному під час шлюбу, - не відповідає.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про припинення режиму спільної сумісної власності у майні, що належить ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на праві приватної власності, реєстрацію якого проведено в період з 30.08.2014 по 29.12.2019 шляхом визначення часток спільної часткової власності у майні, суд першої інстанції виходив із того, що такі вимоги є похідними від задоволення позовної вимоги про визнання шлюбу недійсним та скасування актового запису про шлюб, у задоволенні яких було відмовлено.
Колегія суддів погоджується із висновком суду про відмову в задоволенні таких позовних вимог, проте не може погодитися із мотивами такої відмови з огляду на таке.
Згідно з приписами статті 60 СК України (тут і надалі в редакції, що діяла на час придбання спірного майна) майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до частини першої статті 57 СК України передбачає, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: 1) майно, набуте нею, ним до шлюбу; 2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; 3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто; 4) житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"; 5) земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.
Конструкція вказаних норм права свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Факт набуття спірних об'єктів нерухомості у період шлюбу встановлений судом та визнається позивачами.
Апелюючи до неповноти судового розгляду в суді першої інстанції позивачі вказують, що суд першої інстанції не дослідив обставин набуття власності на спірні об'єкти нерухомості, зокрема щодо набуття такого майна ОСОБА_5 за особисті кошти, що унеможливлює поширення режиму спільної сумісної власності на таке майно, та безпідставно не вирішив позовну вимогу про визначення частки майна померлого.
Колегія суддів вважає, що позивачем не вірно обрано спосіб захисту шляхом визначення частки майна померлого у спільному майні.
ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи.
Разом з тим, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті (частина четверта статті 25 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Крім того, згідно з вимогами статей 48, 49 ЦПК України така (померла) особа не може бути стороною в цивільному процесі, оскільки в неї відсутня цивільна процесуальна правосуб'єктність.
За таких обставин, колегія суддів констатує, що ОСОБА_5 не є стороною в цій справі, оскільки у зв'язку зі смертю він не має цивільної процесуальної правосуб'єктності.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постановах Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 266/5267/18, від 22 квітня 2020 року у справі № 601/2592/18, від 22 квітня 2020 року у справі № 127/23809/18, від 16 червня 2021 року у справі № 570/997/19, зроблено висновок про те, що визначення судом частки подружжя у праві спільної сумісної власності на нерухоме майно за померлими не узгоджуються з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не є стороною процесу та у зв'язку зі смертю не має цивільної процесуальної правоздатності і дієздатності.
Отже, позовні вимоги про визначення частки у спадковому майні ОСОБА_5 не підлягають задоволенню, проте не як похідні від вимог про визнання шлюбу недійсним, а оскільки вони стосуються прав ОСОБА_5 - суб'єкта матеріальних речових відносин, який не є стороною процесу та у зв'язку зі смертю не має цивільної процесуальної правоздатності і дієздатності.
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).
Спосіб захисту порушеного права повинен бути таким, що найефективніше захищає або відновляє порушене право позивача, тобто повинен бути належним. Належний спосіб захисту повинен гарантувати особі повне відновлення порушеного права та/або можливість отримання нею відповідного відшкодування (див. пункт 8.54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 січня 2022 року в справі № 910/10784/16 (провадження № 12-30гс21)).
Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23), постанову Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 607/20787/19 (провадження № 61-11625сво22)).
Позовні вимоги, щодо припинення режиму спільної сумісної власності на майно та визначення частки відповідачки у майні, придбаному під час шлюбу, як на ім'я померлого так і на її ім'я в розмірі 5% також не підлягають задоволенню, так як задоволення таких позовних вимог, жодним чином не призведе до захисту прав позивачів.
Належним та ефективним способом захисту прав позивачів є подання позову, щодо визнання за ними права власності в порядку спадкування на ту частку майна, яка їм має належати по закону.
Також позивачі, спростовуючи режим спільності набутого майна, посилались на недійсність шлюбу та на договір, укладений з відповідачкою, яка перебувала в трудових відносинах, відповідно до якого, вона брала на себе обов'язок відчужувати особисте майно ОСОБА_5 та отримувати 5% в якості винагороди. Стосовно недійсності шлюбу, то такі вимоги не знайшли свого підтвердження, а щодо придбання майна за особисті кошти, то належних та допустимих доказів на підтвердження таких доводів суду також не було подано. Договір на який посилались позивачі, суду не подавався, а крім того укладення такого договору до реєстрації шлюбу не може свідчити про домовленість, щодо набуття майна у особисту приватну власність, яке придбавалось у шлюбі.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Колегія суддів, встановила, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про припинення режиму спільної сумісної власності, визначення частки у спадковому майні ОСОБА_5 та ОСОБА_4 та про визначення частки майна померлого, проте помилився в частині мотивів такої відмови, вказавши, що підставою відмови є лише те, що такі вимоги є похідними, від вимог про недійсність шлюбу.
Судові витрати
Оскільки рішення суду першої інстанції змінюється лише в частині мотивів, відсутні підстави для зміни розподілу витрат на стадії апеляційного провадження відповідно до статей 141, 382 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 259, 263, 268, 367, 374, 377, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє ОСОБА_3 , на рішення - задовольнити частково.
Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 15 травня 2024 року в частині вирішення позовних вимог про припинення режиму спільної сумісної власності, визначення частки у спадковому майні ОСОБА_5 та ОСОБА_4 та про визначення частки майна померлого - змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
В іншій частині рішення Ірпінського міського суду Київської області від 15 травня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 07 лютого 2025 року.
Головуючий О.В. Желепа
Судді: О.Ф. Мазурик
О.І. Шкоріна