Справа № 759/13495/24 Головуючий в суді І інстанції - Ясельський А.М.
Провадження № 33/824/127/2025 Доповідач в суді II інстанції - Свінціцька О.П.
22 січня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд
в особі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Свінціцької О.П., в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Александрова Д.Ю.(в режимі ВКЗ), розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Александрова Д.Ю. на постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 18 липня 2024 року,
Постановою судді Святошинського районного суду м. Києва від 18 липня 2024 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 08 червня 2024 року приблизно о 10 годині 50 хвилин в м. Києві по пр-ту Берестейському, 139, керував автомобілем «Шевролет», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився у лікаря-нарколога КМНКЛ «Соціотерапія». Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У апеляційній скарзізахисника Александрова Д.Ю. вказано, що огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння проведений з порушенням процедури, а тому результат такого огляду має бути визнаний недійсним. На обґрунтування вказаного захисник зазначив, що дослідження сечі ОСОБА_1 на наркотики відбувалось з використанням швидко-тестів, тоді як відповідно до інструкції з їх використання зазначено, що вказаний тест надає лише попередній аналітичний результат, існує ймовірність технічної або процедурної помилки, що впливає на кінцевий результат і призначений він для розрізнення негативного результату від можливого позитивного, тобто швидко-тест не може гарантувати достовірний результат, а тому всі позитивні результати мають бути підтверджені за допомогою лабораторного дослідження. Однак КМНКЛ «Соціотерапія» не перевіряла сечу ОСОБА_1 лабораторним шляхом через відключення світла, а тому захисник вважає, що висновок лікаря ґрунтується на припущеннях, адже результат не є абсолютно достовірним. Також зазначив, що до п. 10 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння було внесено зміни, відповідно до яких з 18.06.2024 року у разі позитивного тесту на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язковим є підтвердження такої наявності лабораторним дослідженням. Крім того звернув увагу на те, що ОСОБА_1 за призначенням лікаря вживає лікарський препарат Зонік 150 мг., який призначений з урахуванням необхідності керування автомобілем, а тому аналізи могли показати хибно позитивний результат з огляду на вказану обставину, однак водія не перевіряли щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу або швидкість реакції, а лікар-нарколог не встановлював чи має вплив вказаного лікарського препарату на водія під час керування. Також вказав, що у разі вживання наркотичних речовин лабораторний аналіз має показувати наркотичні речовини в організмі протягом 1 місяця, проте згідно з лабораторним дослідженням, який проведений 01.07.2024 року в лабораторії «Діла», в сечі ОСОБА_1 наркотичних речовин не виявлено. За таких обставин просить суд оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі - закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вислухавши пояснення:
ОСОБА_1 та його захисника, які подану апеляційну скаргу підтримали, підтвердили її доводи та просили її задовольнити;
пояснення лікаря - нарколога Борисова А.О. ,
вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника Александрова Д.Ю. до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Висновки судді про доведеність події правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП за обставин, наведених у постанові та доведеність вини ОСОБА_1 у його вчиненні стверджуються зібраними у справі доказами. На підставі зібраних у справі доказів суддя дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП із накладенням на нього стягнення за цією статтею.
Так, суддею вірно встановлено та наведено в постанові, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 а ПДР, оскільки керував транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння.
При цьому адміністративне стягнення ОСОБА_1 призначено в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП та у відповідності до положень ст. ст. 23, 33 КУпАП. З вказаним видом адміністративного стягнення апеляційний суд погоджується, враховуючи характер вчиненого правопорушення та ступінь його суспільної небезпеки.
Щодо доводів апеляційної скарги захисника про неврахування судом змін, які були внесені до п.10 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння від 13.06.2024 року, відповідно до яких, у разі позитивного тесту на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язковим є підтвердження такої наявності лабораторним дослідженням, то суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП було вчинено ОСОБА_1 08.06.2024 року та того ж дня, згідно Акту огляду, ОСОБА_1 було проведено огляд на стан наркотичного сп'яніння в КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія». При цьому, зміни до Порядку направлення водіїв для проведення огляду були внесені 13.06.2024 року. Отже на момент проведення огляду ОСОБА_1 в закладі охорони здоров'я та складання Акту огляду, а також складання на підставі Акту Висновку щодо результатів медичного огляду на стан сп'яніння від 12.06.2024р., діяли положення Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України №57 в редакції від 20.01.2023р., а саме, за змістом п.10 Порядку огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь - який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність).
Таким чином, підстав для застосування положень Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння в редакції від 13.06.2024 року ні у працівників поліції, ні у лікаря нарколога не було.
Крім того, відповідно до п.п.7,8 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12.06.2024 року та довідки про результат лабораторного дослідження №2133 від 10.06.2024 року, було встановлено факт перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння, а саме під дією амфетаміну. Тобто вказані докази свідчать про те, що було проведено лабораторне дослідження біологічних матеріалів та досягнуто його мети. При цьому, суд не зважає на доводи апеляційної скарги щодо проведення огляду за допомогою швидко - тестів, оскільки той факт що захисник не погоджується з методами дослідження не дає підстави суду ставити під сумнів результати огляду, оскільки методи дослідження не є предметом розгляду даної справи та є компетенцією виключно закладу охорони здоров'я, в якому проводиться огляд. Суд звертає увагу на те, що захисник не позбавлений права оскаржити методи дослідження в адміністративному порядку.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 самостійно пройшов лабораторне дослідження 01.07.2024 року в лабораторії «Діла» не приймаються судом до уваги. Так, суд вважає, що результати самостійно проведеного огляду на стан сп'яніння не можуть бути доказом невинуватості ОСОБА_1 , оскільки подія правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП відбулась 08.06.2024 року, біологічні зразки у ОСОБА_1 були відібрані в клініці Діла 01.07.2024 року, тобто поза межами строків, передбачених ч.4 ст. 266 КУпАП, а саме, пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Щодо доводів апеляційної скарги захисника про вживання ОСОБА_1 лікарського препарату «Зонік» , що могло призвести до хибного результату огляду, то вони спростовуються поясненнями лікаря - нарколога Борисова О.А. , що проводив медичний огляд. Так, з пояснень лікаря КНП «Київська міська Наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» Борисова А.О. , наданих в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції вбачається, що під час проведення огляду в медичному закладі ОСОБА_1 не повідомляв про вживання лікарських препаратів. Крім того, лікар також пояснив, що вживання лікарського препарату Зонік 150 мг. викликає сонливість, загальмованість реакції, а амфетамін навпаки викликає збудження, тахікардію та є стимулятором, та саме такі ознаки були виявлені у ОСОБА_1 відповідно до акту медичного огляду.
З урахуванням викладеного суд вважає, що у ході розгляду цієї справи у суді першої інстанції із належною повнотою були доведені як подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП так і вина ОСОБА_1 у його вчиненні.
Отже, розгляд цієї справи суддею місцевого суду проведений відповідно до вимог закону, при її розгляді та ухваленні рішення суддею дотримані вимоги ст. 23, 245, 280 КУпАП, рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності із накладенням стягнення є обґрунтованим і належним чином мотивоване. Підстав для скасування чи зміни постанови судді Святошинського районного суду м. Києва від 18 липня 2024 року щодо ОСОБА_1 суд не вбачає, у зв'язку із чим залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу захисника без задоволення.
Керуючисьст. 294 КУпАП, суд,
Апеляційну скаргу захисника Александрова Д.Ю. залишити без задоволення.
Постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 18 липня 2024 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Свінціцька