06 лютого 2025 року
м. Київ
Справа № 9901/420/21
Провадження № 11-45заі25
Суддя Великої Палати Верховного Суду Гриців М. І. вивчив апеляційну скаргу ОСОБА_1 про перегляд рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Рада національної безпеки і оборони України, Служба безпеки України, про визнання протиправним та скасування Указу Президента України в частині, і
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просива визнати протиправним та скасувати Указ Президента України від 21 квітня 2021 року №169/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 квітня 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» в частині введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 квітня 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», а саме пункту 37 додатку №2, відповідно до якого застосовано санкції до ОСОБА_1 ».
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 09 грудня 2024 року у задоволенні позовних вимог відмовив.
ОСОБА_1 не погодився з рішенням суду першої інстанції і 04 лютого 2025 року подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) встановлено вимоги до форми та змісту апеляційної скарги.
Відповідно до частини першої статті 295 цього Кодексу апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Зі змісту апеляційної скарги та відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень убачається, що вступну та резолютивну частину рішення суду першої інстанції оголосив 09 грудня 2024 року.
Скаржник подав клопотання про поновлення пропущеного строку. Посилається на те, що повний текст судового рішення містить відомості, що становлять державну таємницю, тому його не було направлено позивачу та не опубліковано в Єдиному державному реєстру судових рішень. З повним текстом рішення (таємною частиною) скаржник ознайомився лише 09 січня 2025 року.
Попри це, скаржник не зазначив, коли - станом на який день, був виготовлений повний текст судового рішення, чи він або його представник знали про це і, якщо так, то коли саме йому або його представнику стало відомо про таке виготовлення і про можливість ознайомитися з його змістом. Чи міг позивач або його представник ознайомитися з мотивувальною частиною оскарженого рішення в межах строків встановлених на оскарження, якщо ні, то які такі причини їм завадили; за якими характеристиками причини зволікання з ознайомленням з повним текстом судового рішення є поважними, непереборними. З огляду на дату винесення оскарженого судового рішення (09 грудня 2024 року), дату, коли стало відомо про виготовлення повного тексту цього рішення (день в п'ятдесяти трьох денному відтинку часу між 09 грудня 2024 року і 04 лютого 2025 року) і день подання апеляційної скарги (04 лютого 2025 року), яким чином може пояснити пасивний інтерес сторони позивача до результатів розгляду справи.
Згідно з інформацією, наявною в Єдиному державному реєстрі судових рішень, загальний доступ до вступної та резолютивної частина рішення Касаційного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року надано 11 грудня 2024 року.
Зазначені у клопотанні причини пропуску строку в зіставленні із відомостями про дату постановлення оскарженого судового рішення, значним проміжком часу, що сплинув з дня його прийняття до дня подання апеляційної скарги, дають підстави вважати їх необґрунтованими, а звідси - неповажними для поновлення строку.
Європейський суд з прав людини у справі «Устименко проти України» констатував, що якщо ординарний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, то таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
Відповідно до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Положеннями статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюються спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали.
З огляду на викладене та відповідно до вимог частини другої статті 298 та статті 169 КАС України , апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення її недоліків.
Апеляційну скаргу буде повернуто скаржникові, якщо воно не усуне її недоліки протягом установленого строку (пункт 1 частини четвертої статті 169 КАС України ).
Керуючись статтею 296, частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Великої Палати Верховного Суду
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 про перегляд рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09 грудня 2024 року залишити без руху.
Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, зазначених у її мотивувальній частині.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає
Суддя Великої Палати
Верховного Суду М. І. Гриців