07 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 743/531/24
провадження № 51-460 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 04 червня 2024 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 13 січня 2025 року щодо засудженого ОСОБА_6 ,
встановив:
Вказаним вироком суд першої інстанції затвердив угоду, укладену між потерпілим ОСОБА_4 та засудженим ОСОБА_6 про примирення та призначив останньому узгоджене сторонами покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, у виді позбавлення волі на строк 1 рік, звільнивши від його відбування з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, поклавши обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Крім того, відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України, суд вирішив питання речових доказів та, зокрема, інші речі, власників яких не встановлено, керуючись п. 5 ч. 9 ст.100 КПК України, ухвалив конфіскувати і передати у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Також, у резолютивній частині вироку, зазначив про порядок оскарження вироку, в тому числі, для потерпілого і його представника.
Представник потерпілого адвокат ОСОБА_5 не погодившись із цим судовим рішенням подавав апеляційну скаргу, в якій порушував питання про зміну вироку через не роз'яснення потерпілому ОСОБА_4 наслідків укладення угоди в частині конфіскації майна, та за результатами апеляційного розгляду просив повернути власникам це майно.
Апеляційний суд переглянув вказаний вирок в апеляційному порядку та залишив його без зміни.
У касаційній скарзі представник потерпілого порушує питання про перегляд вказаних судових рішень у касаційному порядку.
Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК України, колегія суддів Касаційного кримінального суду дійшла висновку, що скаргу представника потерпілого належить залишити без руху, встановивши адвокату строк для усунення недоліків, з огляду на таке.
За змістом пунктів 4, 5 ч. 2 ст. 427 КПК України у касаційній скарзі має бути наведено: обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення та вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.
Посилаючись на незаконність судових рішень особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на конкретні порушення закону, передбачені у ст. 438 КПК України, що є підставою для їх зміни чи скасування, а також належним чином обґрунтувати свої доводи.
Крім того, касаційна скарга повинна містити вимоги особи, яка її подала із зазначенням того, яке конкретно рішення має прийняти суд касаційної інстанції, яке б узгоджувалось із повноваженнями суду касаційної інстанції, передбаченими ст. 436 КПК України.
У касаційній скарзі представник потерпілого, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, порушує питання про перегляд оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку.
На обґрунтування своїх вимог, між іншим, вказує, що суд першої інстанції, затверджуючи угоду про примирення між потерпілим і засудженим, не роз'яснив потерпілому наслідків укладання угоди про примирення, що спричинило, на його думку, незаконну конфіскацію належного потерпілому та іншим майна.
Вважає, що зазначені доводи залишились поза увагою суду апеляційної інстанції, а тому, зокрема, порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду.
Проте, порушуючи зазначене питання, водночас представник потерпілого просить переглянути і вирок на підставі угоди про примирення та за наслідками касаційного розгляду, окрім скасування ухвали апеляційного суду, змінити рішення суду першої інстанції і повернути власникам конфісковане майно.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 424 КПК України, вирок суду першої інстанції на підставі угоди після його перегляду в апеляційному порядку, може бути оскаржений в касаційному порядку потерпілим, його представником, виключно з підстав: призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без згоди потерпілого на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу; нероз'яснення потерпілому наслідків укладення угоди.
Наслідки укладення та затвердження угоди для потерпілого, згідно з ст. 473 КПК України, - обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394 і 424 цього Кодексу та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.
Повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги визначено положеннями ст. 436 КПК України. Відповідно до вказаної статті Кодексу, суд касаційної інстанції має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Враховуючи наведене, представник потерпілого наводить вимоги, які не узгоджуються із обґрунтуванням касаційної скарги та повноваженнями суду касаційної інстанції, передбачені ст. 436 КПК України.
Наявність зазначених недоліків унеможливлює відкриття касаційного провадження за скаргою представника потерпілого.
Відповідно до ст. 429 КПК України суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених статтею 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення.
Отже, касаційну скаргу представника потерпілого належить залишити без руху, надавши йому десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.
При повторному зверненні до суду касаційної інстанції скаржником має бути підтверджено, що не пропущено цей строк.
Щодо клопотання представника потерпілого про зупинення виконання вироку, колегія суддів зазначає, що вирішення даного питання можливе лише в разі прийняття касаційним судом рішення про відкриття касаційного провадження в порядку, передбаченому п. 4 ч. 1 ст. 430 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись положеннями ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд
постановив:
Касаційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 04 червня 2024 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 13 січня 2025 року щодо засудженого ОСОБА_6 залишити без руху, надавши скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вказаних у ній недоліків.
У разі неусунення недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк, така скарга повертається особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3