05 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 588/125/23
провадження № 61-14887св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - керівник Охтирської окружної прокуратури Сумської області,
відповідачі: ОСОБА_1 , Боромлянська сільська рада Охтирського району Сумської області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - державний реєстратор Боромлянської сільської ради Сумської області Луценко Лілія Валеріївна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Панченко Поліна Едуардівна, та Боромлянської сільської ради Охтирського району Сумської області на постанову Полтавського апеляційного суду від 02 жовтня 2024 року у складі колегії суддів: Лобова О. А., Дорош А. І., Триголова В. М., і виходив з наступного.
Зміст позовної заяви та її обґрунтування
1. У січні 2023 року керівник Охтирської окружної прокуратури Сумської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , Боромлянської сільської ради Охтирського району Сумської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - державний реєстратор Боромлянської сільської ради Охтирського району Сумської області Луценко Л. В., про визнання незаконним, скасування рішення, визнання недійсним договору оренди землі з розташованим на ній водним об'єктом, застосування наслідків його недійсності та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки.
2. На обґрунтування позовних вимог керівник Охтирської окружної прокуратури Сумської області зазначав, що під час вивчення стану дотримання земельного законодавства щодо розпорядження землями водного фонду було виявлено, що 08 липня 2021 року Боромлянською сільською радою прийнято рішення про проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки кадастровий № 5925080800:00:001:1112.
3. 19 серпня 2021 року між Боромлянською сільською радою та
ОСОБА_1 укладено договір оренди землі з розташованим на ній водним об'єктом, предметом якого є земельна ділянка водного фонду в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом - ставком площею 9,0808 га, кадастровий № 5925080800:00:001:1112, для рибогосподарських потреб на строк 10 років.
4. Рішенням Боромлянської сільської ради від 25 серпня 2021 року затверджено протокол земельних торгів № 1/1908/2021 проведення аукціону з продажу права оренди земельної ділянки водного фонду комунальної власності, а також вказаний договір оренди землі від 19 серпня 2021 року.
5. 17 листопада 2021 року державним реєстратором Боромлянської сільської ради Луценко Л. В. було зареєстровано право оренди ОСОБА_1 на зазначену земельну ділянку.
6. Зазначав, що рішення про проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5925080800:00:001:1112 було прийнято Боромлянською сільською радою після набрання чинності пунктом 2 Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо продажу земельних ділянок та набуття права користування ними через електронні аукціони», який унеможливлював у цьому разі проведення земельних торгів відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом.
7. Прокурор вважає вказане рішення органу місцевого самоврядування та договір оренди такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки Боромлянською сільською радою не виконано вимоги закону щодо проведення земельних торгів у формі електронного аукціону в режимі реального часу у мережі Інтернет, а також не укладено договір про організацію та проведення земельних торгів з оператором електронного майданчика, підключеного до електронної торгової системи.
8. Крім цього, Боромлянською сільською радою щодо проведення земельних торгів з продажу права оренди вищевказаної земельної ділянки досягнуто домовленості із Сумською товарною біржою «Сумиагропромбіржа», яка не є оператором електронного майданчика, а є товарною біржою, та якою 19 серпня 2021 року проведено земельні торги не на відповідному електронному майданчику у мережі інтернет, а за місцезнаходженням товарної біржі - у м. Суми.
9. Участь у торгах брало всього два учасники: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Стартова ціна лоту - 6 477,12 грн, крок лоту 32,39 грн. Переможцем визначили ОСОБА_1 з ціною продажу 6 768,63 грн. Повідомлення про проведення земельних торгів на офіційному сайті Боромлянської сільської ради та у засобах масової інформації не публікувалося.
10. Таким чином, на думку прокурора, земельні торги, як і передача земельної ділянки разом з водним об'єктом, відбулися з порушенням засад конкуренції, оскільки про продаж права користування земельною ділянкою не було відомо широкому колу осіб, у зв'язку з чим у договорі було визначено майже мінімально можливу орендну плату 6 768,63 грн, що становить 3,38 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
11. Крім того, при укладенні договору оренди сторонами також не дотримано всіх істотних умов, зокрема договір не погоджувався з центральним органом виконавчої влади, що реалізує політику у сфері водного господарства.
12. Посилався прокурор на наявність підстав для звернення до суду в інтересах держави (територіальної громади), оскільки уповноважений орган -Боромлянська сільська рада, прийняла незаконне рішення та є відповідачем у справі.
13. Враховуючи наведене, керівник Охтирської окружної прокуратури Сумської області просив суд:
- визнати незаконним та скасувати рішення Боромлянської сільської ради від 25 серпня 2021 року, яким затверджено протокол земельних торгів
№ 1/1908/2021 проведення аукціону з продажу права оренди земельної ділянки водного фонду комунальної власності кадастровий № 5925080800:00:001:1112, площею 9,0808 га, та відповідний договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом кадастровий № 5925080800:00:001:1112 площею 9,0808 га, земельна ділянка водного фонду комунальної власності для рибогосподарських потреб, з річною орендною платою 6 768,63 грн, з громадянином ОСОБА_1 ;
- визнати недійсним договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом кадастровий № 5925080800:00:001:1112 площею 9,0808 га, укладений між ОСОБА_1 та Боромлянською сільською радою;
- скасувати рішення державного реєстратора Боромлянської сільської ради Луценко Л. В. від 17 листопада 2021 року про державну реєстрацію права оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку кадастровий
№ 5925080800:00:001:1112 (номер запису про право оренди в реєстрі 45192953, індексний номер 61753352 від 22 листопада 2021 року).
Основний зміст та мотиви судових рішень судів попередніх інстанцій
14. Рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 08 травня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
15. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що земельні торги з продажу права оренди спірної земельної ділянки було проведено 19 серпня
2021 року Сумською товарною біржою «Сумиагропромбіржа» з порушенням вимог земельного законодавства, оскільки такі торги не були проведені у формі електронного аукціону в режимі реального часу в мережі Інтернет. Водночас, з огляду на те, що на момент проведення вказаних торгів не було врегульовано порядок їх проведення відповідно до змін законодавства, не було встановлено прямої заборони на проведення торгів за старим порядком, а оспорюваний договір відповідає формі Типового договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом, містить усі істотні умови, погоджений Державним агентством водних ресурсів України, а тому відсутні підстави для визнання його недійсним. Крім того, прокурором не доведено належними та допустимими доказами, що будь-яка інша особа мала намір взяти участь у проведенні земельних торгів та відповідно запропонувати вищу ціну за оренду земельної ділянки.
16. Додатковим рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 26 травня 2023 року у задоволенні заяви Боромлянської сільської ради, яка подана представником Грициком Г. О., про розподіл судових витрат у справі відмовлено.
17. Додаткове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що під час розгляду справи представником відповідача разом з відзивом на позовну заяву попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які відповідач очікує понести у зв'язку з розглядом справи, подано не було, у зв'язку з чим у відшкодуванні судових витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.
18. Постановою Сумського апеляційного суду від 29 серпня 2023 року апеляційні скарги керівника Охтирської окружної прокуратури та Боромлянської сільської ради залишено без задоволення, а рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 08 травня 2023 року та додаткове рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 26 травня 2023 року залишено без змін.
19. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог керівника Охтирської окружної прокуратури, а також відшкодування Боромлянській сільській раді судових витрат на професійну правничу допомогу.
20. Постановою Верховного Суду від 24 квітня 2024 року касаційну скаргу заступника керівника Сумської обласної прокуратури задоволено частково. Постанову Сумського апеляційного суду від 29 серпня 2023 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
21. Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що спірні земельні торги з продажу права оренди спірної земельної ділянки були проведені з порушенням вимог статей 127, 134-139 Земельного кодексу України в редакції Закону № 1444-IX, який набрав чинності 06 липня 2021 року. Відсутність на момент проведення земельних торгів розробленої процедури їх проведення та відсутність адміністратора електронної торгової системи, необхідних для реалізації положень Закону № 1444-ІХ, не надавало повноважень Боромлянській сільській раді здійснювати проведення земельних торгів відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, оскільки Розділом ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1444-ІХ чітко встановлено імперативні вимоги щодо способу проведення земельних аукціонів.
22. Водночас, зауважено, що судом апеляційної інстанції не було встановлено які права та інтереси держави/Боромлянської об'єднаної територіальної громади, в інтересах яких звернувся до суду прокурор, були порушені. Крім того, дослідженню підлягають обставини дотримання критеріїв правомірного втручання держави у право набувача на мирне володіння земельною ділянкою.
23. Постановою Полтавського апеляційного суду від 02 жовтня 2024 року апеляційну скаргу керівника Охтирської окружної прокуратури на рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 08 травня 2023 року задоволено частково. Апеляційну скаргу Боромлянської сільської ради на додаткове рішення Тростянецького районного суду Сумської області
від 26 травня 2023 року задоволено частково.
24. Рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 08 травня 2023 року і додаткове рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 26 травня 2023 року скасовано, ухвалено нове судове рішення по суті заявлених вимог.
25. Позов керівника Охтирської окружної прокуратури Сумської області до ОСОБА_1 , Боромлянської сільської ради задоволено частково.
26. Визнано недійсним з моменту його вчинення договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом з кадастровим номером 5925080800:00:001:1112 площею 9,0808 га, укладений між ОСОБА_1 та Боромлянською сільською радою 19 серпня 2021 року.
27. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено за недоведеністю. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
28. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що оспорюваний договір оренди укладений внаслідок порушення органом місцевого самоврядування визначеної законом процедури проведення торгів з продажу права оренди, отже цей правочин суперечить приписам статті 127, статей 134 -139 ЗК України в редакції Закону № 1444-IX, який набрав чинності
06 липня 2021 року, тому підлягає визнанню недійсним з підстав, передбачених статтею 210 ЗК України, частиною першою статті 203 Цивільного кодексу України. Зазначено, що порушення чи невиконання уповноваженим органом місцевого самоврядування встановленого законом порядку (процедури) свідчить про порушення прав та законних інтересів суспільства, окремої громади і не обов?язково повинно мати наслідком певні матеріальні збитки.
29. Інші позовні вимоги суд вважав неналежним способом захисту права.
30. Правомірність втручання у право орендаря ОСОБА_1 на володіння земельною ділянкою з розташованим на ній водним об?єктом, яка перебуває під особливою охороною держави, є виправданим з огляду на необхідність відновлення правового порядку в частині визначення меж компетенції органів місцевого самоврядування, відновленні становища, яке існувало до порушення права власності територіальної громади на землю водного фонду, захист такого права шляхом повернення земельної ділянки у володіння територіальної громади. Суспільний інтерес превалює над інтересами конкретної особи - відповідача ОСОБА_1 , який не позбавлений можливості звернутися з позовом до Боромлянської сільської ради про відшкодування збитків.
31. Щодо розподілу судових витрат, то суд апеляційної інстанції вважав за необхідне стягнути на користь прокурора сплачений ним судовий збір при розгляді справи в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій. Вимоги Боромлянської сільської ради про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд апеляційної інстанції вважав частково обґрунтованими щодо втрат, понесених у суді першої інстанції, зокрема в розмірі 6 000,00 грн, які, з огляду на часткове задоволення позову, підлягають відшкодуванню у розмірі 50 %. Витрати на професійну правничу допомогу, надану зазначеному відповідачу у суді апеляційної інстанції, суд вважав необґрунтованими належними доказами.
Узагальнені доводи касаційних скарг
32. 07 листопада 2024 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат
Панченко П. Е., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Полтавського апеляційного суду від 02 жовтня 2024 року та залишити рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 08 травня 2023 року без змін.
33. Підставами касаційного оскарження вказаної постанови апеляційного суду заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, посилаючись на те, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14?ц, від 18 січня 2023 року у справі № 488/2807/17, від 04 липня 2023 року у справі № 373/626/17, у постановах Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/4406/16, від 11 вересня 2019 року у справі № 522/11532/15-ц, від 04 грудня 2019 року у справі № 910/15262/18, від 03 березня 2020 року у справі № 910/6091/19, від 29 серпня 2023 року у справі № 910/5958/20 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також не дослідив зібрані у справі докази та не надав їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
34. Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована помилковістю висновків суду апеляційної інстанції щодо наявності порушених прав територіальної громади, які підлягають захисту в судовому порядку. Посилається заявник на те, що оголошення про проведення торгів на право оренди земельної ділянки кадастровий № 5925080800:00:001:1112 було опубліковане 19 липня 2021 року на офіційному веб-сайті виконавця торгів за 30 днів до їх проведення, знаходилося у відкритому доступі в Інтернет-мережі, однак інших осіб, які б мали намір взяти участь у проведенні земельних торгів та, відповідно, запропонувати вищу ціну за оренду земельної ділянки, не встановлено.
35. Право оренди земельної ділянки відчужувалося на конкурентних засадах та платній основі як наслідок певної процедури, дотримання якої мало контролюватися декількома органами, які мають не лише відповідні знання, але й відповідний обсяг повноважень для унеможливлення порушень. Тому покладення на нього обов'язку з перевірки дотримання органом місцевого самоврядування законодавства при продажу права оренди земельної ділянки вважає надмірним тягарем у правовідносинах з органом, наділеним владними повноваженнями, який має відповідні інструменти і зобов'язаний діяти відповідно до вимог закону. Вважає, що повернення територіальній громаді спірної земельної ділянки не є легітимною метою втручання у право орендаря володіти земельною ділянкою.
36. Акцентує увагу на тому, що таке втручання держави у його право на мирне володіння майном порушує вимоги статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зауважує, що він добросовісно утримує водний об'єкт, постійно поліпшує його, будує плани на майбутнє, зокрема вживає заходів для поліпшення та охорони екосистеми ставка. У 2024 році прийняв участь у програмі грантової підтримки Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) та отримав грант у розмірі 415 000,00 грн, які вже вклав у ставок. Жодного зауваження від орендодавця чи скарг від жителів Боромлянської сільської ради не надходило.
37. Вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно поклав на нього індивідуальний і надмірний тягар щодо необхідності додаткового звернення до суду за відшкодуванням збитків.
38. 07 листопада 2024 року Боромлянська сільська рада звернулася до Верховного Суду касаційною скаргою, в якій (з урахуванням уточнення) просить скасувати постанову Полтавського апеляційного суду від 02 жовтня 2024 року в частині часткового задоволення апеляційної скарги керівника Охтирської окружної прокуратури та залишити в силі рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 08 травня 2023 року.
39. Підставами касаційного оскарження вказаної постанови апеляційного суду заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, посилаючись на те, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 26 червня 2018 року у справі № 910/9072/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 21 листопада 2018 року у справі № 674/31/15-ц,
від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц, від 02 липня 2019 року у справі № 48/340, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, від 15 січня 2020 року у справі
№ 698/119/18, від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18,від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц, від 15 вересня 2020 року у справі
№ 469/1044/17, від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18, від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, від 26 січня 2021 року у справі
№ 522/1528/15-ц, від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17, від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18, від 23 листопада 2021 року у справі
№ 359/3373/16-ц, від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20,
від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20, від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20, від 21 вересня 2022 року у справі № 908/976/19,
від 14 грудня 2022 року у справі № 461/12525/15-ц, від 21 грудня 2022 року у справі № 914/2350/18 (914/608/20), від 13 лютого 2024 року у справі № 910/2592/19, від 15 березня 2024 року у справі № 904/192/22, від 10 квітня 2024 року у справі № 496/1059/18, від 11 червня 2024 року у справі № 925/1133/18, у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2020 року у справі № 910/13271/18, від 09 вересня 2021 року у справі № 925/1276/19, від 11 жовтня 2023 року у справі № 927/864/21, від 26 травня 2023 року у справі № 905/77/21 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також не дослідив зібрані у справі докази та не надав їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
40. Касаційна скарга Боромлянської сільської ради обґрунтована посилання на те, що суд апеляційної інстанції не врахував, що заявлені прокурором вимоги не є належним способом захисту прав територіальної громади. Зауважує, що сільська рада, як власник спірної ділянки, реалізувала на спірному аукціоні право оренди ОСОБА_1 . Вимог про застосування наслідків недійсності аукціону та укладеного за його результатами договору купівлі-продажу позивачем не заявлено. Вважає, що у ситуації, коли майно передане власником за правочином, який є оспорюваним, ефективним способом захисту може бути, зокрема, позов про визнання правочину недійсним та про застосування наслідків недійсності правочину. Судове рішення не повинне породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту.
41. Акцентує увагу на тому, що застосований судом спосіб захисту прав територіальної громади не відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, не відновлює її суб'єктивне право. Внаслідок визнання недійсним оспорюваного договору оренди на територіальну громаду буде покладено обов'язок з відшкодування орендарю сплаченої ним орендної плати, що перевищує можливий дохід від передання спірної земельної ділянки в оренду іншому орендарю на ймовірно вигідніших умовах.
42. Додатково посилається на відсутність у прокуратури процесуальних повноважень на подання позову у цій справі.Відповідно до статті 152 ЗК України захист прав на землю шляхом визнання правочинну нечинним покладається саме на органи Держгеокадастру. Однак, прокурор не представляє жодний орган, навіть сільську раду (як сторону правочину), більше того не надає доказів невжиття заходів із захисту інтересів територіальної громади.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
43. Ухвалою Верховного Суду від 19 листопада 2024 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарженняпостанови Полтавського апеляційного суду від 02 жовтня 2024 року, відкрито касаційне провадження у справі №588/125/23 за його касаційною скаргою, витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
44. Ухвалою Верховного Суду від 19 листопада 2024 року касаційну скаргу Боромлянської сільської ради Охтирського району Сумської області на постанову Полтавського апеляційного суду від 02 жовтня 2024 рокузалишено без руху для усунення недоліків.
45. 02 грудня 2024 року матеріали електронної цивільної справи № 588/125/23 надійшли до Верховного Суду.
46. Ухвалою Верховного Суду від 12 грудня 2024 року поновлено Боромлянській сільській раді Охтирського району Сумської області строк на касаційне оскарження постанови Полтавського апеляційного суду від 02 жовтня 2024 року, відкрито касаційне провадження у справі №588/125/23 за касаційною скаргою Боромлянської сільської ради Охтирського району Сумської області.
47. Ухвалою Верховного Суду від 29 січня 2025 року справу призначено до судового розгляду колегією з п'яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
48. 02 січня 2025 року керівник Охтирської окружної прокуратури Сумської області через засоби поштового зв'язку подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому, посилаючись на необґрунтованість доводів скарги, просить суд постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
49. На обґрунтування доводів відзиву зазначає про помилковість доводів Боромлянської сільської ради щодо неефективності обраного прокуратурою способу захисту прав територіальної громади у зв'язку із незаявленням вимоги про застосування двосторонньої реституції. Посилається на те, що законом не передбачені особливі правові наслідки недійсності договору оренди водного об'єкту та земельної ділянки під ним, а тому у спірних правовідносинах застосовуються загальні правила, передбачені статтею 216 ЦК України.
50. У частині доводів касаційної скарги щодо відсутності правових підстав для представництва у спірних правовідносинах зазначає, що прокурор виступає у справі, що переглядається в суді касаційної інстанції, як самостійний позивач, оскільки Боромлянською сільською радою, як представницьким органом відповідної територіальної громади, порушено встановлений законом порядок передачі спірного водного об'єкта та земельної ділянки під ним у користування. Відтак, інтереси територіальної громади порушено органом місцевого самоврядування, який діяв всупереч її інтересам та вимогам чинного законодавства. Разом з тим, Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру не наділена повноваженнями на подання позову про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради, визнання недійсними договору оренди та застосування наслідків його недійсності.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
51. Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12 січня 2023 року № 320035477 та Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 18 лютого 2022 року
№ НВ-5900572002022, спірна земельна ділянка кадастровий № 5925080800:00:001:1112, площею 9,0808 га, з цільовим призначенням для рибогосподарських потреб, розташована на території
Боромлянської сільської ради.
52. 08 липня 2021 року Боромлянською сільською радою на 9 сесії 9 скликання було прийнято рішення «Про проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки», яким було вирішено провести земельні торги у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки (кадастровий № 5925080800:00:001:1112), що знаходиться за межами населених пунктів на території Боромлянської сільської ради Охтирського (Тростянецького) району Сумської області; за результатами земельних торгів передати переможцю земельну ділянку у користування на умовах, визначених договором оренди; встановити: стартову ціну (стартовий розмір річної орендної плати за користування земельною ділянкою) у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, враховуючи коефіцієнт індексації; крок земельних торгів у розмірі 0,5 % стартової плати за користування земельною ділянкою; розмір гарантійного внеску за лотом у розмірі 30 % стартового розміру річної плати за користування земельною ділянкою; строк оренди земельної ділянки - 10 років; уповноважити сільського голову ОСОБА_3 : безпосередньо в день проведення торгів, після визначення переможця, укласти з ним відповідний договір; забезпечити оприлюднення результатів торгів відповідно до чинного законодавства не пізніше 5 робочих днів з дня їх проведення на офіційному веб-сайті Боромлянської сільської ради.
53. 09 липня 2021 року між Боромлянською сільською радою в особі сільського голови ОСОБА_3 та Сумською товарною біржою «Сумиагропромбіржа» укладено договір про надання послуг проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки з розташованим на ній водним об'єктом, а саме щодо вказаної вище земельної ділянки з розташованим на ній водним об'єктом.
54. 19 липня 2021 року Сумською товарною біржою «Сумиагропромбіржа» було розміщено оголошення на своєму веб-сайті щодо проведення земельних торгів.
55. Земельні торги з продажу права оренди земельної ділянки кадастровий № 5925080800:00:001:1112 було проведено 19 серпня 2021 року Сумською товарною біржою «Сумиагропромбіржа». Участь у торгах брало 2 учасники: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Стартова ціна лоту 6 477,12 грн, крок лоту 32,39 грн. Переможцем торгів став ОСОБА_1 з ціною продажу 6 768,63 грн.
56. 19 серпня 2021 року між Боромлянською сільською радою в особі сільського голови ОСОБА_3, як орендодавцем, та ОСОБА_1 , як орендарем, був укладений договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом, відповідно до умов якого орендодавець передав орендареві земельну ділянку в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом - ставком площею 9,0808 га, кадастровий № 5925080800:00:001:1112 для рибогосподарських потреб, строком на 10 років.
57. Вказаний договір оренди було погоджено 26 серпня 2022 року у порядку, передбаченому статтею 51 Водного кодексу України, з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства, а саме - Державним агентством водних ресурсів України.
58. 25 серпня 2021 року на 11 (позачерговій) сесії 9 скликання Боромлянська сільська рада прийняла рішення «Про затвердження протоколу № 1/1908/2021 та переможця земельних торгів (аукціону) з продажу права оренди земельної ділянки для рибогосподарських потреб за рахунок земель водного фонду комунальної власності площею 9,0808 га». Зокрема Боромлянська сільська рада вирішила: 1) затвердити протокол земельних торгів № 1/1908/2021 проведення аукціону з продажу права оренди земельної ділянки водного фонду комунальної власності кадастровий № 5925080800:00:001:1112 площею 9,0808 га (лот № 1) від 19 серпня 2021 року; 2) визнати громадянина ОСОБА_1 переможцем земельних торгів (аукціону) з продажу права оренди земельної ділянки водного фонду комунальної власності кадастровий № 5925080800:00:001:1112 площею 9,0808 га (лот № 1) від 19 серпня 2021 року для рибогосподарських потреб із стартовою ціною 6 477,12 грн, проданого за 6 768,63 грн; 3) затвердити договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом, кадастровий № 5925080800:00:001:1112, площею 9,0808 га, земельна ділянка водного фонду комунальної власності для рибогосподарських потреб, з річною орендною платою 6 768,63 грн з ОСОБА_1 .
59. Право оренди ОСОБА_1 на зазначену земельну ділянку кадастровий
№ 5925080800:00:001:1112, площею 9,0808 га, було зареєстровано 17 листопада 2021 року державним реєстратором Боромлянської сільської ради (номер запису про право оренди у Реєстрі 45192953). Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за договором оренди землі від 19 серпня 2021 року було прийнято державним реєстратором Боромлянської сільської ради Луценко Л. В. 22 листопада 2021 року, індексний номер № 61753352.
Позиція Верховного Суду
60. Перевіривши доводи касаційних скарг та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
61. Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
62. Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
63. Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
64. Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 ЦК Украйни).
65. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
66. Земля є унікальним обмеженим природним ресурсом. Земля є базисним ресурсом, на якому будується добробут суспільства.
67. Отже, розподіл землі є особливо чутливим до принципів справедливості, розумності і добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).
68. На будь-якому етапі надання земельної ділянки у власність чи користування сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності.
69. Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю (частина перша статті 152 ЗК України).
70. Частинами другою, третьою статті 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
71. Спірні правовідносини стосуються правових наслідків укладення сільською радою з фізичною особою договору оренди земельної ділянки комунальної власності (водного фонду) без проведення електронного аукціону в режимі реального часу в мережі Інтернет.
72. Факт невідповідності оспорюваного договору оренди землі вимогам законодавства (статей 127, 134-139 ЗК України в редакції Закону № 1444-IX, який набрав чинності 06 липня 2021 року) та наявність правових підстав для визнання його недійсним були встановлені Верховним Судом при попередньому перегляді справи в касаційному порядку (постанова Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі, що переглядається в касаційному порядку).
73. Вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи частина перша статті 417 ЦПК України).
74. Звертаючись до суду з позовом у справі, що переглядається, керівник Охтирської окружної прокуратури Сумської області зауважував, що передача земельної ділянки разом з водним об'єктом відбулися з порушенням засад конкуренції, оскільки про продаж права користування земельною ділянкою не було відомо широкому колу осіб, у зв'язку з чим у договорі було визначено майже мінімально можливу орендну плату 6 768,63 грн, що становить 3,38 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
75. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
76. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі
№ 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц,
від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).
77. Велика Палата Верховного Суду наголошувала, що коли особа звернулася до суду за захистом її порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу, а суд позов задовольнив, виконання його рішення має настільки, наскільки це можливо, відновити стан позивача, який існував до порушення його права та інтересу, чи не допустити таке порушення. Судове рішення не повинне породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту (постанова від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).
78. Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
79. Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.
80. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
81. Спосіб захисту права або інтересу повинен бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц).
82. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові (постанова Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі
№ 1340/4630/18).
83. Відповідно до частин 1, 3 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
84. У розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття «заінтересована особа» такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.
85. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.
86. Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору, повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено. Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, позивач зобов'язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.
87. Частиною першою статті 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
88. Дійсно, двостороння реституція є обов'язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути залишена поза увагою сторонами. Тобто при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов'язок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину (аналогічний висновок викладено в пунктах 64 і 65 постановах Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі
№ 904/1907/15, від 20 липня 2022 року у справі № 923/196/20).
89. Якщо у позові не заявлено вимоги про застосування двосторонньої реституції, суд має розглянути питання щодоефективності способу захисту в цілому.
90. Частиною третьою статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.
91. Отже рішення суду про задоволення позову в цій справі про визнання недійсним договору оренди землі може бути виконано шляхом його пред'явлення до державного реєстратора та призведе до ефективного захисту прав територіальної громади.
92. Доводи касаційної скарги Боромлянської сільської ради Охтирського району Сумської області про відсутність у прокурора повноважень на подачу позову у цій справі є безпідставними, з огляду на те, що позов у справі, що переглядається, поданий у зв'язку з прийняттям органом місцевого самоврядування, наділеним повноваженнями щодо розпорядженняспірною земельною ділянкою, незаконного, на думку прокурора, рішення (аналогічний висновок викладено у пункті 7.21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20).
93. Водночас слід звернути увагу, що у пункті 9.56 постанови від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що звернення особи до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки в оренду зумовлене інтересом особи в отриманні цієї земельної ділянки, за відсутності для цього визначених законом перешкод (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (пункт 42)). Наявність таких перешкод унеможливлює реалізацію відповідного інтересу. Пропозиція нерозумних умов договору, тобто таких, які завідомо є неприйнятними через існування законодавчих заборон і обмежень, а також прийняття іншою стороною таких умов може підтверджувати недобросовісність поведінки обох сторін договору.
94. Спірна земельна ділянка підлягала передачі в оренду з дотриманням процедури земельних торгів, про яку сторони оспорюваного договору знали чи повинні були знати. Отже поведінка обох його сторін не може вважатися добросовісною. Враховуючи це, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для визнання недійсним оспорюваного договору оренди та вважає необґрунтованим доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що він нібито набув право оренди земельної ділянки через помилки органу місцевого самоврядування, з огляду на які його неможливо позбавити права оренди.
95. Втручання держави у майнове право повинне мати нормативну основу в національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними.
96. Якщо можливість втручання у право власності передбачена законом, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів або штрафів.
97. Втручання у майнове право, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов'язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа - добросовісний набувач - внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв'язку з позбавленням права на майно.
98. Водночас, будь-які приписи, зокрема і приписи Конвенції, слід застосовувати з урахуванням обставин кожної конкретної справи, оцінюючи поведінку обох сторін спору, а не лише органів державної влади та місцевого самоврядування (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, пункт 100).
99. В контексті обставин справи, що переглядається в касаційному порядку, дотримання приписів земельного законодавства при укладенні договорів оренди землі, що перебуває у комунальній власності, відповідає легітимній меті та встановленим правилам у Законі України «Про оренду землі» та ЗК України, що покликані забезпечувати раціональне використання та охорону земель, забезпечення гарантій прав на землю, зробити прозорі умови для передачі земельних ділянок в орендне користування, а також встановлення певних обмежень у правах землекористувачів земельних ділянок водного фонду, зокрема, в частині відсутності у них права передачі землі в строкове платне користування третім особам, забезпечення загального водокористування.
100. Порушення порядку проведення земельних торгів може призводити до обмеження громадян та юридичних осіб у набутті прав на земельні ділянки, призводити до недоотримання власником належних доходів з орендної плати.
101. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає загалом правильним висновок суду апеляційної інстанції, що втручання у права ОСОБА_1 , за встановлених обставин набуття права оренди поза передбаченою законом процедурою, є виправданим, оскільки воно здійснюється з метою задоволення суспільного, публічного інтересу.
102. Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» у разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.
103. Необхідно звернути увагу, що частиною другою статті 216 ЦПК України передбачено право сторони договору на відшкодування збитків та моральної шкоди у випадку їх завдання у зв'язку із вчиненням недійсного правочину.
104. Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
105. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
106. З урахуванням зазначеного, необхідно погодитися з висновками суду апеляційної інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
107. Водночас, встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).
108. Доводи касаційних скарг висновків судів попередніх інстанцій не спростовують. Боромлянська сільська рада Охтирського району Сумської області має достатні повноваження для проведення земельних торгів з продажу права оренди на спірну земельну ділянку у порядку, визначеному законом, а ОСОБА_1 має можливість реалізувати своє право на участь у земельних торгах та набути відповідне право у легітимний спосіб.
109. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін по суті спору та їх відображення в оскарженому судовому рішенні (з урахуванням доводів касаційних скарг, які стали підставою для відкриття касаційного провадження), питання вмотивованості висновків суду апеляційної інстанцій, Верховний Суд виходить з того, що у справі, яка розглядається, судами сторонам спору надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних правовідносин, виконані вказівки Верховного Суду, а доводи, викладені у касаційних скаргах, не спростовують обґрунтованих висновків суду апеляційної інстанції.
110. Висновки апеляційного суду не суперечать висновкам Верховного Суду, на які відповідачі послалися в обґрунтування доводів касаційних скарг.
111. Частиною першою статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
112. З урахуванням доводів касаційних скарг ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Панченко П. Е., та Боромлянської сільської ради Охтирського району, які стали підставою для відкриття касаційного провадження у справі, меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 400 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскарженого судового рішення суду апеляційної інстанції.
113. Колегія суддів зауважує, що касаційні скарги не містять доводів щодо порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в частині вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому справа з огляду на положення частини першої статті 400 ЦПК України в цій частині в касаційному порядку не переглядається.
Керуючись статтями 402, 409, 410, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
1. Касаційні скарги ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Панченко Поліна Едуардівна, та Боромлянської сільської ради Охтирського району Сумської області залишити без задоволення.
2. Постанову Полтавського апеляційного суду від 02 жовтня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара
В. В. Шипович