Справа № 504/5306/23
Провадження № 2/522/120/25
30 січня 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Домусчі Л.В.,
за участі секретаря судового засідання - Навроцької Є.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
До Комінтернівського районного суду Одеської області 06.12.2023 року надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № б/н від 04.03.2019 року у розмірі 37 189,10 грн.
Представник позивача посилається на те, що 04.03.2019 року ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в A-Банку (надалі - Умови та Правила) з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі Анкети-Заяви від 04.03.2019 року про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в A-Банку відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку. Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,8 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. AT «А-Банк» свої зобов'язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов Договору.
Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, у зв'язку з чим у нього станом на 17.10.2023 року виникла заборгованість у сумі 37 189,10 грн., з яких:
- 23 042,83 грн. заборгованість за кредитом;
- 14 146,27 грн. заборгованість по відсоткам.
У зв'язку з несвоєчасним поверненням кредитних коштів та несплатою відсотків за користування кредитними коштами, АТ «Акцент-банк» вимушене звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 28.12.2023 року матеріали позовної заяви Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передано за підсудністю до Приморського районного суду м. Одеси.
21.06.2024 року зазначені матеріали позовної заяви надійшли до Приморського районного суду м. Одеси та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями розподілені на суддю Домусчі Л.В.
Матеріали справи суддя отримала 24.06.2024 року.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 24.06.2024 року матеріали позовної заяви Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості повернуто до Комінтернівського районного суду Одеської області для належного оформлення.
11.10.2024 року зазначені матеріали позовної повернуто до Приморського районного суду м. Одеси.
14.10.2024 року та 15.10.2024 року суддя Домусчі Л.В. перебувала у відпустці.
Зазначену справу суддя отримала 16.10.2024 року.
Ухвалою суду від 16.10.2024 року по справі відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін із призначенням судового засідання на 15.11.2024 року.
До суду 15.11.2024 року від Бабенко В.О. надійшло клопотання, згідно якого відповідач просив зупинити провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 252 ЦПК України.
З 13.11.2024 року по 15.11.2024 року суддя Домусчі Л.В. перебувала у відпустці. Розгляд справи відкладено на 20.11.2024 року.
У судове засідання 20.11.2024 року сторони не прибули. Розгляд справи відкладено на 13.12.2024 року.
Ухвалою суду від 20.11.2024 року клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження залишено без задоволення.
До суду 13.12.2024 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Кудрявцевої Т.В. надійшла заява про поновлення строку та про перехід зі спрощеного позовного провадження на загальне позовне провадження.
У судове засідання 13.12.2024 року сторони не прибули. Розгляд справи відкладено на 30.01.2025 року.
Ухвалою суду від 13.12.2024 року поновлено строк представнику ОСОБА_1 -адвокату Кудрявцевій Т.В. на подання клопотання про перехід зі спрощеного провадження на загальне провадження. Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Кудрявцевої Т.В. про перехід зі спрощеного провадження на загальне провадження залишено без задоволення.
У судове засідання 30.01.2025 року сторони не прибули. У матеріалах справи наявне клопотання представника позивача, згідно якої просив розглядати справу за його відсутності та надав згоду на заочний розгляд справи. (а.с. 4)
Відповідач ОСОБА_1 про час, дату та місце судового розгляду був повідомлена належним чином, відзив суду не надав.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до ст. 268 ЦПК України та у зв'язку з перебуванням судді Домусчі Л.В. 04.02.2025 року у відпустці датою складення цього судового рішення є 05.02.2025 року.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог.
Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, врегульовані нормами ЦК України про зобов'язання з повернення кредиту.
Судом встановлено, що 04.03.2019 року ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в A-Банку (надалі - Умови та Правила) з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку, у зв'язку з чим підписав власноручним підписом анкету-заяву. (а.с. 11).
Також в анкеті-заяві вказано, що ОСОБА_1 ознайомився до укладення угоди з Умовами та Правилами надання банківських послуг.
Підписання даної анкети-заяви відповідачем не заперечується.
На підставі вказаної Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в A-Банку відповідачем було ініційовано встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку. Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,8 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку.
Згідно довідки за картами ОСОБА_1 було відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано картки:
-№ НОМЕР_2 , строком дії до 12/24;
-№ НОМЕР_3 , строком дії до 07/27. (а.с. 47).
Згідно довідки за лімітами ОСОБА_1 за кредитним договором від 04.03.2019 року за період з 04.03.2019 року по 17.10.2023 року було встановлено:
-04.03.2019 року кредитний ліміт у розмірі 11 500,00 грн (ініціатор клієнт);
-03.08.2019 року кредитний ліміт збільшено до 17 000,00 грн (ініціатор Банк);
-01.03.2022 року кредитний ліміт зменшено до 16 740,00 грн (ініціатор Банк);
-01.03.2022 року кредитний ліміт збільшено до 23 100,00 грн (ініціатор Банк). (а.с. 48).
AT «А-Банк» свої зобов'язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов Договору, що не спростовано відповідачем.
Згідно виписки по картці ОСОБА_1 за період з 04.03.2019 року по 17.10.2023 року, яка є первинним бухгалтерським документом, вбачається, що сума витрат за період: 316 203,86 грн.; сума зарахувань за період: 280 096,58 грн.; сума комісій: 6 522,86 грн.; сума кешбеку: 117,77 грн (а.с. 13-46).
Між Банком та фізичною особою виникли правовідносини з кредитних зобов'язань, які регулюються нормами ЦК України.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Із змісту укладеного між сторонами договору вбачається, що він містить елементи договору банківського рахунку та кредитного договору.
Предметом позову у справі, яка розглядається, є стягнення з позичальника заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
До кредитного договору банк додав Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк» (а.с. 49-56), Тарифи по карткам «Універсальна», «Універсальна GOLD» (а.с. 56 зв.-57) та Паспорт споживчого кредиту (а.с. 12), який підписаний відповідачем власноручним підписом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (ч. 3 ст. 1054 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до Закону України «Про споживче кредитування», у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Примірник укладеного в електронному вигляді договору про споживчий кредит та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит. Обов'язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця (ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у цьому випадку АТ «Акцент-Банк»).
Судом з наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, у зв'язку з чим станом на 17.10.2023 року має заборгованість у розмірі 37 189,10 грн., з яких:
- 23 042,83 грн. заборгованість за кредитом;
- 14 146,27 грн. заборгованість по відсоткам. (а.с. 5-10).
Із позову вбачається, що відповідач свої зобов'язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконує протягом тривалого часу, не здійснює відповідні платежі щодо погашення кредиту, внаслідок чого у нього перед позивачем утворилася прострочена заборгованість за кредитом, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
Згідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Таким чином суд вважає, що позивач довів належним чином заборгованість відповідача за тілом кредиту у розмірі 23 042,83 грн, що не спростовано відповідачем.
Щодо процентів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Суд приходить до висновку, що відповідач уклав з позивачем кредитний договір на споживчі цілі та отримав кошти, за користування якими передбачена відповідна процентна ставка.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримала у борг позичальник), стягнути - 14 146,27 грн. заборгованість за відсотками.
Згідно Паспорту споживчого кредиту від 04.03.2019 року, який підписаний відповідачем власноручним підписом (а.с. 12), процентна ставка фіксована, базова процентна ставка на місць дорівнює 3,9 %, річна процентна ставка дорівнює 46,8 % річних, реальна річна процентна ставка дорівнює 58,23 % річних.
Підписаний документ свідчить про ознайомлення відповідача з реальною процентною ставкою, а тому суд вважає, що позивач належним чином довів законність нарахування процентів за договором, а тому вимога про стягнення відсотків у розмірі 14 146,27 грн. підлягає задоволенню.
У зв'язку з вище викладеним суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, а тому стягненню підлягає заборгованість по кредиту у розмірі 37 189,10 грн.
Доказів на спростування заборгованості відповідачем суду не надано.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується ст. 141 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при поданні позову сплачений судовий збір в сумі 2 684 грн.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 141 ЦПК України).
Зазначене стосується й випадку, коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору.
Такий правовий висновок наведено в постанові Верховного Суду України від 01.03.2017 року в справі № 703/686/15-ц.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю І групи безстроково (а.с. 88).
Таким чином, суд вважає за доцільне та справедливе не стягувати з відповідача, який є інвалідом I групи та відповідно до Закону України «Про судовий збір» відноситься до переліку осіб, які звільнені від його сплати, на користь позивача судовий збір у розмірі 2 684 грн., а тому позов підглядає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 1, 3, 16, 203, 207, 509, 524-526, 530, 536, 549-551, 610-612, 629, 638-640, 1048, 1050, 1052, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 27, 43, 64, 76, 81, 89, 95, 133, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (код ЄДРПОУ 14360080, 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11) заборгованість за кредитним договором № б/н від 04.03.2019 року станом на 17.10.2023 року у розмірі 37 189 (тридцять сім тисяч сто вісімдесят дев'ять) гривень 10 копійок, з яких:
- 23 042,83 грн. заборгованість за кредитом;
- 14 146,27 грн. заборгованість по відсоткам.
В іншій частині вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч. 1 ст. 354 ЦПК України.
Повний текст рішення складено 05.02.2025 року.
Суддя: Л.В. Домусчі