04 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 591/1201/23
провадження № 61-1340 ск25
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 18 березня 2024 року та постанову Сумського апеляційного суду від 26 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» про захист прав споживачів та зобов'язання вчинити дії,
У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» (далі - ТОВ «Сумитеплоенерго»), у якому просив зобов'язати відповідача надати йому детальний розрахунок розподілу обсягу спожитої комунальної послуги з постачання теплової енергії між споживачами багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 у період з 15 жовтня 2021 року по 15 квітня 2022 року; зобов'язати відповідача забезпечити доступ до інформації про обсяг спожитої споживачами теплової енергії щодо будівлі в цілому, а також показання відповідного вузла обліку; про динаміку споживання комунальної послуги з постачання теплової енергії, а саме інформації про щомісячний обсяг споживання комунальних послуг за останні три роки шляхом забезпечення йому доступу до електронних систем обліку розрахунків.
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 18 березня 2024 року, залишеним без змін постановою Сумського апеляційного суду від 26 грудня 2024 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Зобов'язано ТОВ «Сумитеплоенерго» надати в строк визначений Законом України «Про звернення громадян» після набрання судовим рішенням законної сили детальний розрахунок розподілу обсягу спожитої комунальної послуги з постачання теплової енергії між споживачами, а саме власниками квартир з першої по тридцять дев'яту та нежитловому приміщенню (всього 40 споживачів) багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 у період з 15жовтня 2021 року по 15квітня 2022 року.
Зобов'язано ТОВ «Сумитеплоенерго» у місячний строк з моменту набрання рішенням законної сили забезпечити ОСОБА_1 доступ до інформації про обсяг спожитої споживачами теплової енергії за поточний період, визначений згідно з вимогами статей 9-11 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії» щодо будівлі, розташованої за адресою АДРЕСА_1 в цілому, а також показання відповідного вузла обліку, про динаміку споживання комунальної послуги з постачання теплової енергії шляхом забезпечення споживачу ОСОБА_1 доступу до електронних систем обліку розрахунків.
24 січня 2025 року до Верховного Суду через засоби поштового зв'язку ТОВ «Сумитеплоенерго» подало касаційну скаргу на вказані судові рішення, у якій просило їх скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, з урахуванням такого.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до положень пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження.
Згідно із частиною четвертою статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Предметом спору у цій справі є вимоги про захист прав споживача, зокрема щодо зобов'язання відповідача вчинити дії щодо надання інформації.
Ця справа не є справою, яка підлягає розгляду лише за правилами загального позовного провадження, виключний перелік яких передбачений частиною четвертою статті 274 ЦПК України.
Отже, зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Касаційна скарга не містить мотивів про те, що оскаржувані судові рішення підпадають принаймні під один із випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у таких справах підлягають касаційному оскарженню.
При цьому Верховним Судом також перевірено, чи мають місце обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, та зазначених обставин не встановлено.
Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
У касаційному порядку може бути здійснений перегляд судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, проте лише у випадках, визначених Кодексом (абзац четвертий пункту 7.5. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду
в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок
і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв'язанні цивільних спорів (абзац п'ятий пункту 7.7. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України
від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що
є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв'язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики (абзац другий пункту 7.8. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності (пункт 7.9. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
З урахуванням наведеного, оскільки ТОВ «Сумитеплоенерго» подало касаційну скаргу на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, статтею 260, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 18 березня 2024 року та постанову Сумського апеляційного суду від 26 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» про захист прав споживачів та зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара