cправа №947/449/25
провадження №3/947/121/25
07 лютого 2025 року м.Одеса
Суддя Київського районного суду міста Одеси Щербіна А.В., у присутності секретаря судового засідання Свистунової Є.С.,
розглянувши в судовому засіданні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
за участю ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , захисника Папіної С.В.,
На адресу суду з УПП в Одеській області ДПП надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії АА №079408 від 02 грудня 2024 року вбачається, що 01.12.2024 року в період часу з 21 години 00 хвилин, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою свого проживання: АДРЕСА_2 , висловлював образи в сторону своєї дружини, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , котра проживає спільно з ним за адресою: АДРЕСА_2 , та умисно позбавляв її житла на яке вона має законне право, а саме: виганяв з квартири, чим саме спричинив економічне насильство, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
В матеріалах справи також містяться: 1) заява та пояснення від 02.12.2024 року ОСОБА_2 , яка просила вжити заходів до її чоловіка, ОСОБА_1 , який виражався на її адресу нецензурною лайкою, погрожував, ображав та виганяв її з квартири, внаслідок чого вона викликала поліцію; 2) копія ТЗП стосовно кривдника ОСОБА_1 ; 3) форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, з якої вбачається, що постраждала особа турбується про своє життя та є економічно залежною від кривдника.
У судовому засіданні ОСОБА_1 заперечував щодо вчинення ним домашнього насильства відносно дружини. Пояснив, що у них виникла сварка, у ході якої дружина вибігла з квартири та викликала поліцію. Зауважив, що дружину з квартири не виганяв, а просив її вийти у іншу кімнату, оскільки дружина кричала, а у квартирі спала дитина.
Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні підтвердила обставини, викладені у протоколі. Пояснила, що не працює, перебуває на утриманні чоловіка та займається вихованням дитини за їх з чоловіком спільною домовленістю. Щодо подій зазначених у протоколі додатково пояснила, що в ту ніч у них з чоловіком виникла сварка, у зв'язку з її відмовою у близькості, після якої чоловік почав на неї кричати, ображати та виганяти з квартири. Казав, що вона тут більше проживати не буде, після чого вона пішла на вулицю, трохи погуляла та повернулась додому, проте чоловік її не впустив, тому вона, знаходячись на вулиці, була вимушена викликати поліцію, оскільки їй не було куди йти.
Захисник Папіна С.В. заперечувала, щодо обставин викладених у протоколі. Вважала, що економічної залежності ОСОБА_2 від ОСОБА_1 не має, оскільки має змогу піти працювати.
Частина 1 ст.173-2 КУпАП передбачає зокрема адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Згідно з п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (надалі - Закон про домашнє насильство), домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;
Пункт 4 ч.1 ст.1 Закону про домашнє насильство визначає, що економічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Згідно з п.1 ч.2 ст.3 Закону про домашнє насильство, дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на осіб, які є подружжям.
Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Таким чином, дослідивши докази по справі, оцінюючи кожний доказ з точку зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суддя робить висновок, що 01.12.2024 року в період часу з 21 години 00 хвилин, ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою свого проживання: АДРЕСА_2 , висловлював образи в сторону своєї дружини, ОСОБА_2 , та умисно позбавляв її житла, а саме: виганяв з квартири, своїми діями скоїв домашнє насильство економічного характеру, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до ст.33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення, зокрема враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до ст.35 КУпАП суддею не встановлено.
Обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до ст.34 КУпАП, суддею не встановлено.
Таким чином, з метою виховання та запобігання вчинення ним нових правопорушень, суддя вважає, що обґрунтованим та достатнім буде застосувати до ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33, 34, 35, 40-1, 173-2, 251, 252, 280, 283, 284, 288, 289, 291, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
1. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень.
2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
3. Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять (15) днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять (15) днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначених правопорушень.
4. Ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
5. Ця постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд міста Одеси протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя А.В. Щербіна