Справа № 947/36848/24
Провадження № 2/947/756/25
Іменем України
07.02.2025 м. Одеса
Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Цирфи К.А., розглянувши в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У листопаді 2024 року до Київського районного суду м. Одеси з позов звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі також - позивач), поданим в його інтересах представником Шабатин Наталією Анатоліївною до ОСОБА_1 (далі також - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором № 01.03.2024-100001934 від 01.03.2024 у розмірі 33 600 грн, з яких: 12 000 грн за тілом кредиту, 16 800 грн за процентами, 3 000 грн неустойки, 1 800 грн комісії.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між позивачем та відповідачем укладений кредитний договір, відповідно до якого відповідачу перераховано на його платіжну картку кошти в сумі 12 000 грн. Позивач зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, натомість відповідач зобов'язання належним чином не виконав, заборгованість у виді тіла кредиту, процентів за користування останнім та інших платежів не погасив, що і стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 12.12.2024 провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач, належним чином повідомлений, відзив до суду не направив. Відтак суд уважає за можливе здійснити судовий розгляд за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову виходячи з такого.
З позовної заяви вбачається, що 01.03.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 01.03.2024-100001934 в електронній формі, шляхом його підписання одноразовим ідентифікатором, відповідно до якого позичальнику надано кредит у розмірі 12 000 грн, шляхом перерахування на його банківський рахунок (банківську картку) на умовах строковості, зворотності та платності. Строк надання кредиту - 140 днів, розмір процентної ставки диференційований - 1%, 0,82%.
Позивач зазначає, що кредитодавець свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, згідно з умовами договору. Натомість відповідач свої зобов'язання не виконав, суму кредиту, нарахованих на неї процентів та інших платежів, не повернув.
Станом на 18.07.2024 заборгованість відповідача перед позивачем становить 33 600 грн, з яких: 12 000 грн за тілом кредиту, 16 800 грн за процентами, 3 000 грн неустойки, 1 800 грн комісії.
Так, основними засадами (принципами) судочинства, визначеними ч. 3 ст. 2 ЦПК України є, зокрема, змагальність сторін та диспозитивність судового розгляду справи.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Виходячи з принципу диспозитивності, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом (ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України).
З аналізу викладених вище правових норм та обставин, установлених на підставі наданих позивачем доказів, випливає, що між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір в електронному вигляді. При цьому факт отримання кредиту, оплати за кредитом, період нарахування та сплати процентів, неустойки, комісій - є предметом доказування у справах цієї категорії.
Натомість, позивачем не надано до суду належних доказів факту перерахування кредитних коштів на платіжну картку саме позичальника.
Не надано належного розрахунку заявлених позовних вимог із зазначенням коштів, які були сплачені позичальником, дату їх сплати, що надасть суду можливість підтвердити або спростувати факт наявної заборгованості або її відсутності, визначення підставності нарахування процентів, неустойки та комісій. Водночас, із наданого до суду розрахунку незрозуміло за який період та яка саме процентна ставка (1%, 0,82%) застосовувалася для нарахування заборгованості за процентами користування кредитом. За який період і в якому розмірі здійснено нарахування неустойки. За які послуги і за який період здійснено нарахування комісій.
З урахуванням викладеного, суд позбавлений можливості перевірити наданий позивачем розрахунок в позові та підвередити/спростувати наявність заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Керуючись принципами змагальності сторін та диспозитивності судового розгляду суд доходить висновку, що позивачем не доведено перед судом належними та достатніми доказами факт надання кредиту та наявної заборгованості, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. 49, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя К. А. Цирфа