Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/2610/24
06.02.2025 м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючий - суддя ОСОБА_1 , судді: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , секретар судового засідання ОСОБА_4 , за участю прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 ,
під час розгляду у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м.Виноградів кримінального провадження за № 12024071080000157 відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 - ч. 1 ст. 115 КК України,
У провадженні Виноградівського районного суду Закарпатської області перебуває кримінальне провадження за № 12024071080000157 відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 - ч. 1 ст. 115 КК України.
Захисник ОСОБА_7 подав до суду письмове клопотання про визначення ОСОБА_6 розміру застави 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, мотивоване тим, що законодавець не поклав на суд обов'язку не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, а лише надав йому таке право. Сторона захисту вважає, що існують підстави для зміни запобіжного заходу ОСОБА_6 , який знаходиться під вартою з 29.02.2024 р., має міцні соціальні зв'язки, має на утриманні неповнолітню дитину, підтримує родинні відносини з сестрою.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_6 подане клопотання підтримали.
Прокурор ОСОБА_5 проти визначення обвинуваченому ОСОБА_6 розміру застави заперечив та заявив письмове клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, оскільки такий продовжено ухвалою колегії суддів Виноградівського районного суду від 17.12.2024 на строк 60 днів та спливає 14.02.2025, а ризики, передбачені ст.177 КПК України не зменшились, судовий розгляд кримінального провадження триває.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 просили суд при розгляді клопотання прокурора визначити обвинуваченому розмір застави.
Заслухавши заявлені клопотання, думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
За змістом ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Положеннями п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України визначено, що суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПКУкраїни, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Зі змісту вищевказаних положень кримінально-процесуального закону вбачається, що визначення розміру застави, за наявності випадків, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, є правом, а не обов'язком суду.
Однак, у даному кримінальному провадженні суд бере до уваги, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення проти життя особи - незакінченого замаху на вбивство, вчиненого в стані алкогольного сп'яніння із застосуванням насильства, що свідчить про його підвищену небезпеку для суспільства.
Обставини по справі з часу обрання запобіжного заходу не змінились, наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме: обвинувачений може впливати на потерпілого у кримінальному провадженні, який є його сусідом, усвідомлюючи тяжкість покарання може переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на цей час не зменшилися, і не перестали існувати.
Твердження захисника про наявність у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків (утримання неповнолітньої дитини та підтримання родинних відносини з з сестрою) не є гарантією виконання ним своїх процесуальних обов'язків та не може запобігти спробам обвинуваченого переховуватись від суду, з метою уникнення покарання за скоєне.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання захисника про визначення обвинуваченому ОСОБА_6 розміру застави задоволенню не підлягає.
Стаття 177 КПК України містить правові норми щодо мети та підстав застосовування запобіжних заходів.
У відповідності до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Запобіжні заходи застосовуються за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії викладені вище.
При вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 - ч. 1 ст. 115 КК України, який є особливо тяжким злочином, згідно вимог ст. 12 КК України.
Судом враховується особа обвинуваченого, який не одружений, офіційно не працевлаштований, перебуваючи на волі, зможе перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, ухилитися від суду, існує ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.
Тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у випадку визнання його винуватим, не є ризиком, передбаченим ст. 177 КПК України, однак, є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів, що відповідає нормам національного законодавства, зокрема п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України.
Також, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182).
Зокрема, судом враховується те, що згідно рішення Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Таким чином, враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, суд вважає, що прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, що застосування запобіжного заходу стосовно обвинуваченого у виді тримання під вартою відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України, та застосовується за наявності підстав, передбачених КПК України, є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам і жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, у зв'язку з чим вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 177, 181, 331, 376 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про визначення обвинуваченому ОСОБА_6 розміру застави - відмовити.
Клопотання прокурора ОСОБА_5 - задоволити та продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою на строк до 60 днів, а саме: з 06 лютого 2025 року до 06 квітня 2025 року включно.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення через Виноградівський районний суд Закарпатської області.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3