Єдиний унікальний номер 243/3410/22
Провадження номер 1-кп/243/278/2025
07 лютого 2025 року м. Слов'янськ
Судова колегія Слов?янського міськрайонного суду Донецької області у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
судді ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника адвоката ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 22022050000004678 від 14.09.2022 за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Красноармійськ Донецької області, громадянина України, одруженого, працюючого в структурному підрозділі ТЧ-4 “Покровське локомотивне ДЕПО» регіональної філії Донецька залізниця ПрАТ “Укрзалізниця» на посаді машиніста електровозу, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.110 ч.2, 260 ч.2, 2583 ч.1 КК України, -
В провадженні Слов'янського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.110 ч.2, 260 ч.2, 2583 ч.1 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 заявив, що під час досудового розслідування до нього застосовували недозволені методи, а саме фізичне насильство та психологічний тиск. Зазначив, що йому неодноразово завдавали побоїв, катували, знущались, вимагали, щоб він себе обмовив та визнав причетність до НЗФ. Після застосування до нього запобіжного заходу він був доставлений до лікарні, де його оглядали лікарі та зафіксували наявні тілесні ушкодження. Детально всі обставини він виклав у своїй письмовій заяві.
Розглядаючи заяву обвинуваченого, заслухавши думку учасників судового розгляду, судова колегія викладає наступні висновки.
Як передбачають положення частини 6 статті 206 КПК України, якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов'язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи.
Положеннями статті 206 КПК України передбачені обов'язки щодо захисту прав людини лише слідчого судді, однак, частина 6 статті 9 КПК України передбачає, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
З огляду на викладене, суд, розглядаючи кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 , вважає за можливе при винесенні даної ухвали керуватись положеннями статті 206 КПК України.
Статтею 22 КПК України закріплено принципи змагальності, згідно з яким прокурор, підсудний, його захисник чи законний представник, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники беруть участь у судовому засіданні як сторони і користуються рівними правами та свободою в наданні доказів, їх дослідженні та доведенні переконливості перед судом. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для виконання сторонами їх процесуальних обов'язків і здійснення наданих прав.
Стаття 3 Конвенції втілює в собі один з основоположних принципів демократичного суспільства. Вона категорично забороняє будь-яке катування або нелюдське чи таке, що принижує гідність, поводження незважаючи на обставини поведінки жертви.
Виходячи з наведеного, коли особа висуває небезпідставну скаргу на жорстоке поводження з нею, яке було таким, що порушує статтю 3 Конвенції, це положення, взяте у поєднанні із загальним обов'язком держави за ст. 1 Конвенції, за своїм змістом вимагає ефективного офіційного розслідування. Що стосується розслідування, яке підпадає під дії ст. 2 Конвенції, то воно має бути спроможним забезпечити встановлення й покарання винних осіб. В іншому випадку загальна юридична заборона катування та нелюдського і такого, що принижує людську гідність, поводження й покарання була б неефективною на практиці і в деяких випадках представникам держави було б можливо фактично безкарно порушувати права тих, хто перебуває під їх контролем.
Виходячи з викладеного та системного аналізу норм КПК України, доводи обвинуваченого в судовому засіданні про застосування до нього на досудовому слідстві недозволених методів, навіть у випадку, коли це не призвело до дачі показань проти себе або інших осіб, повинні бути перевірені судом для реалізації повною мірою наданих законом повноважень реагування на такі факти в разі їх підтвердження з метою створення необхідних умов для захисту порушених прав особи, притягнення винних осіб до відповідальності й недопущення подібних порушень у майбутньому.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 7, 9, 22, 214, 372 КПК України, судова колегія, -
Доручити Територіальному управлінню Державного бюро розслідувань, розташованому у м.Краматорську, провести перевірку заяви ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками якої прийняти відповідне процесуальне рішення.
Копію матеріалів перевірки та прийнятого процесуального рішення направити на електронну адресу Слов'янського міськрайонного суду Донецької області (е-mail: inbox@sl.dn.court.gov.ua, суддя ОСОБА_1 ).
Ухвала окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлений 07.02.2025 об 11-50 год.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3