печерський районний суд міста києва
Справа № 757/4171/25-к
пр. 1-кс-5966/25
03 лютого 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві та зобов'язання вчинити дії у кримінальному провадженні №1202311230002541 від 15.11.2023,-
30.01.2025 у провадження Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві та зобов'язання вчинити дії у кримінальному провадженні №1202311230002541 від 15.11.2023.
Вивчиши скаргу, суд прийшов до настпуного висновку.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 Кримінального процесуального кодексу України. Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 ст. 303 КПК України.
Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачено, що бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування; рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником; рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, одним із близьких родичів або членом сім'ї, коло яких визначено цим Кодексом, та/або захисником померлого, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою; рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом; рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником; рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником; рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником; повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником; відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9 - 1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
Частиною 2 статті 307 КПК України передбачено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про скасування рішення слідчого чи прокурора, зобов'язання припинити дію, зобов'язання вчинити певну дію, відмову у задоволенні скарги.
Частиною 1 статті 36, частиною 5 статті 40 КПК України визначено, що прокурор та слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Повноваження слідчого судді при розгляді скарг заявника, потерпілого, його представника чи законного представника, підозрюваного, його захисника чи законного представника, володільця тимчасово вилученого майна на стадії досудового розслідування зводяться до права на зобов'язання сторони кримінального провадження, якою є слідчий або прокурор, вчинити процесуальні дії, як-то розглянути клопотання, проте рішення по суті викладеного приймає слідчий (прокурор) самостійно.
Як вбачається із змісту скарги, ОСОБА_3 звернувся до слідчого із заявою про залучення його потерпілим у кримінальному провадженні №1202311230002541 від 15.11.2023.
Згідно з відповіді старшого слідчого Другого слідчого відділу ОСОБА_4 вбачається, що заявника було повідомлено, що останній вже звертався з заявою про залучення його в якості потерпілого, яку було розглянуто та постановою від 12.01.2024 було відмовлено в її задоволенні.
Таким чином, слідчий ззаначив, що дана постанова є чинною, то підстав залучення заявника в якості потерпілого ОСОБА_3 немає.
З даною відповідю представник заявника не погоджується, а тому звернувся до слідчого судді та просить суд:
- скасувати рішення старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_5 про відмову у залученні ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні №1202311230002541 від 15.11.2023 в частині проведення досудового розслдіування криімнального правлрорушення, передбаченого ч. 2 ст. 372 КК України;
- зобов'язати уповноваженого слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві залучити ОСОБА_3 до кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №1202311230002541 від 15.11.2023, в частині проведення досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 372 КК України та виконати дії, передбачені ч. 2 ст. 55 КПК України.
Разом з цим, слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 220 КПК України про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Із викладеного вище вбачається, що клопотання адвоката у встановленому законом порядку не розглянуто, а адвокат оскаржує лист слідчого у письмовому вигляді, винесення якого слідчим не передбачено ч. 2 ст. 220 КПК України.
При цьому, заявник у своїй скарзі не порушує питання про зобов'язання слідчого розглянути його заяву у відповідності до вимог ст.ст. 55, 220 КПК України.
Також, слідчий суддя звертає увагу, що з відповіді слідчого вбачається, що попередня постанова про відмову у залученні заявника у якості потерпілого від 12.01.2024 вже оскаржувалась та її не було скасовано.
Відтак, строки оскарження постанови від 12.01.2024 пройшли, однак вбачається, що завяник скористався своїм правом на її оскарження.
Щодо зобов'язання залучити ОСОБА_3 в якості потерпілого слідчий суддя звертає увагу, що повноваження слідчого судді при розгляді скарг заявника, потерпілого, його представника чи законного представника, підозрюваного, його захисника чи законного представника, володільця тимчасово вилученого майна на стадії досудового розслідування зводяться до права на зобов'язання сторони кримінального провадження, якою є слідчий або прокурор, вчинити процесуальні дії, як-то розглянути клопотання, проте рішення по суті викладеного приймає слідчий (прокурор) самостійно.
Відтак, вимоги заявника щодо зобов'язання вчинити дії, які зазначені в прохальній частини скарги, за правилами, передбаченими КПК України; не можуть бути предметом розгляду слідчим суддею, оскільки таке оскарження не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, що регламентовано положеннями Глави 6 цього Кодексу.
Таким чином, слідчий суддя звертає увагу, що скаржнику необхідно сформувати свої вимоги в логічному порядку та у відповідності до вимог 303 КПК України, тобто визначитись з порядком звернення, оскільки його вимоги виходять за межі повноважень слідчого суді, які визначенні ст. 303 КПК України.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність відмовити у відкритті провадження за даною скаргою.
На підставі викладеного і керуючись ст. 304 КПК України, слідчий суддя, -
Відмовити у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві та зобов'язання вчинити дії у кримінальному провадженні №1202311230002541 від 15.11.2023.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_6