Справа № 752/2852/25
Провадження № 1-кп/752/1598/25
07 лютого 2025 року м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100100002097 від 19 травня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_5 ,
обвинувачених: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
в режимі відеоконференції
захисників: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
встановив:
Голосіївським районним судом м. Києва здійснюється підготовче судове провадження у вищевказаному кримінальному провадженні.
Прокурор подав до клопотання про продовження відносно обвинувачених запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, мотивуючи тим, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюються у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень, продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме у випадку звільнення з-під варти обвинувачені можуть переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. При цьому застосування щодо обвинувачених більш м'яких запобіжних заходів не здатне запобігти вказаним ризикам.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив продовжити строк тримання обвинувачених під вартою.
Захисник ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 заперечив проти задоволення клопотання прокурора. Вказав, що ОСОБА_3 тривалий час тримається під вартою. Наявність ризиків у кримінальному провадженні прокурором не обґрунтовано, як і не обґрунтовано можливість запобігти ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів. Просив змінити запобіжний захід відносно ОСОБА_3 на особисте зобов'язання.
Захисник ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 також заперечив проти задоволення клопотання прокурора. Вказав на можливість застосування відносно ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу. Наявність ризиків у кримінальному провадженні прокурором не доведено. З плином часом ризики зменшуються. Обвинувачений ОСОБА_4 тривалий час тримається під вартою. Просив змінити застосований відносно нього запобіжний захід на більш м'який - домашній арешт або особисте зобов'язання.
Обвинувачені підтримали захисників. Просили змінити запобіжні заходи.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність продовження строку тримання обвинувачених під вартою з наступних підстав.
Відповідно до ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується ;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до ст. 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ст. 199 КПК України суд зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів.
Про обґрунтованість підозри обвинувачених свідчить зміст обвинувального акта та реєстр матеріалів досудового розслідування. При цьому оцінка обґрунтованості підозри в даному випадку здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості обвинувачених. За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у ст. 5 параграфу 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин». Вимога обґрунтованої підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Судом не розпочато з'ясування фактичних обставин кримінального провадження та перевірку їх доказами, не досліджено зібрані в межах кримінального провадження документи, не допитано свідків та самих обвинувачених.
Обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не мають стійких соціальних зв'язків, постійного місця роботи та проживання, раніше неодноразово судимі.
Враховуючи характер інкримінованих обвинуваченим кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, яке їм загрожує у разі визнання винуватими, дані про особу обвинувачених, суд дійшов висновку про продовження існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на підставі яких під час досудового розслідування було обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою, зокрема у випадку звільнення з-під варти обвинувачені можуть переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, які не були допитані безпосередньо в судовому засіданні, вчинити інші кримінальні правопорушення.
При цьому застосування відносно обвинувачених більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, на даній стадії кримінального провадження, буде недостатнім для запобігання цим ризикам, не забезпечить дієвості кримінального провадження та виконання обвинуваченими процесуальних обов'язків.
Застосування відносно обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою виправдано наявністю справжніх інтересів суспільства, що не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.
Враховуючи викладене, клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою підлягають задоволенню.
В силу приписів п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України підстав для визначення обвинуваченим розміру застави суд не вбачає.
Керуючись статтями 177, 183, 199, 314, 315, 369-372, 376 КПК України, суд
постановив:
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, до 07 квітня 2025 року включно.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 60 днів, до 07 квітня 2025 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1