Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/2530/24
Номер провадження 1-кп/711/176/25
03 лютого 2025 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
представника потерпілого ОСОБА_7 ,
провівши в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси в режимі відеоконференції розгляд клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, подане в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024250310000173 від 12.01.2024, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, українця, митрополита Черкаського і Канівського Української православної церкви Феодосія, зареєстрованого в АДРЕСА_1 та мешканця АДРЕСА_2 , не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 1 ст. 161 КК України,
В провадженні Придніпровського районного суду м. Черкаси перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 161 КК України.
У судовому засіданні прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, в обґрунтування якого зазначив, що останній обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину та зважаючи на наявність ризиків, передбачених п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на теперішній час не зникли та не зменшилися, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у випадку визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, в зв'язку з чим, зміна або скасування обвинуваченому запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого. Так, ризик можливого переховування від органу досудового розслідування обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 , зареєстрований у м. Києві, фактично проживає у Київській області, а також має достатньо зв'язків закордоном, тому в разі не обрання йому запобіжного заходу останній усвідомлюючи те, що він підозрюється у скоєнні злочину, за який передбачено покарання в тому числі, у вигляді позбавлення волі, матиме реальну можливість переховуватися від органу досудового розслідування та суду. Також слід врахувати те, що на частині території України ведуться активні бойові дії, а отже в разі переховування особи від органу досудового розслідування це значно ускладнить розшук підозрюваного. Ризик можливого вчинення іншого кримінального правопорушення підозрюваним ОСОБА_4 обґрунтовується тим, що відносно останнього вже скеровано два кримінальних провадження до суду, а саме № 42022252010000126 від 03.11.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 161, ч. 2 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України та № 12023111310001897 від 06.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 161 КК України, а також в кримінальному провадженні № 42022252010000126 від 03.11.2022 відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, однак, не зважаючи на це, підозрюваний ОСОБА_4 продовжує свою діяльність, спрямовану на розпалювання релігійної ворожнечі та ненависті, а також образу почуттів громадян у зв?язку з їхніми релігійними переконаннями. Крім того, відносно ОСОБА_4 до суду скеровано обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024250310001183 за ч. 2 ст. 161 КК України. На підставі викладеного, прокурор просить продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з покладенням обов'язків, передбачених, ч. 5 ст. 194 КПК України.
Захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечували щодо продовження строку запобіжного заходу відносно їх підзахисного ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту у нічний час та просили відмовити в його задоволенні. В обґрунтування заперечень зазначили, що стосовно ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, то під час застосованого до нього раніше запобіжного заходу ОСОБА_4 не допускав порушення покладених на нього судом обов'язків, мав належну процесуальну поведінку, а наявність реєстрації в місті Києві та проживання в Київській області не можуть свідчити про можливість переховування обвинуваченим. ОСОБА_4 не було вжито жодних дій, спрямованих на перешкоджання ані досудовому розслідуванні, ані судовому розгляду. Таким чином, просять під час вирішення питання про продовження запобіжного заходу врахувати такі обставини, як міцність соціальних зв'язків обвинуваченого, наявність у підозрюваного постійного місця роботи, відсутність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованого раніше запобіжного заходу, належну процесуальну поведінку та відмовити в задоволенні клопотання прокурора, застосувавши більш м'який запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 .
Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував щодо продовження строку запобіжного заходу та підтримав заперечення захисника ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Представник потерпілого підтримав клопотання прокурора.
Вислухавши доводи сторін кримінального провадження, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду, суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з вимогами ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Згідно ч.6 ст.194 КПК України обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 1 ст. 161 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.12.2024 ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні обвинуваченому залишати житло залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , у нічний час доби, строком на 2 (два) місяці, тобто до 04.02.2025 року, з покладенням процесуальних обов'язків, визначених частиною 5 ст.194 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
З наведеного вбачається, що метою застосування запобіжного заходу є не каральна, а забезпечувальна функція, тобто, до особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, наявність яких підтверджено в судовому засіданні, а також, відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність (п. п. "а" п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Суд зазначає, що ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Так, наявність ризику переховування від суду у відповідності до КПК України не означає, що обвинувачений обов'язково здійснюватиме переховування, однак достатньо встановити, що він має реальну можливість здійснити такі дії у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
На думку суду, тяжкість інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення та суворість покарання за його вчинення може свідчити про наявність ризику переховування від суду.
Це твердження узгоджується із позицією ЄСПЛ, викладеною у рішенні по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000, § 76, відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.
У рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
При вирішенні питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , суд враховує, що він за весь час судового провадження не допускав неявок у судові засідання, не ухилявся та не переховувався від суду, сумлінно виконував покладені на нього обов'язки згідно ухвали суду, дотримувався умов застосованого раніше запобіжного заходу, має належну процесуальну поведінку, міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання, відсутність судимостей та стан його здоров'я.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Згідно ч. 1 ст. 179 КПК України, - особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Суд вважає, що в сукупності із встановленими конкретними обставинами кримінального провадження, даними про особу обвинуваченого, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, в судовому засіданні не встановлено достатніх підстав, які виправдовують подальше застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а запобігти встановленим судом ризикам можливо у разі застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Саме такий запобіжний захід, на думку суду, буде достатнім, необхідним та доцільним для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 та виконання покладених на нього відповідних процесуальних обов'язків.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що всі зазначені обставини в своїй сукупності свідчать про те, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту знизились і є наявність достатніх правових підстав для зміни запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, з покладенням на обвинуваченого обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Тому клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підлягає частковому задоволенню, а запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання буде достатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Керуючись ст.ст.31, 177, 178, 179, 194, 331, 369-372, 376 КПК України,-
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - задовольнити частково.
Змінити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки,строком на 2 (два) місяці, тобто до 03.04.2025 року включно, а саме:
- прибувати за першою вимогою до суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає (Київська область, Фастівський район, с. Гатне) без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з потерпілим ОСОБА_8 у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що у разі невиконання вказаних обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 179 КПК України, контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Ухвалу направити для відома до Фастівського районного управління поліції ГУНП в Київській області.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Повний текст ухвали виготовлений та проголошений 07.02.2025 о 08.30 год.
Суддя: ОСОБА_1