Справа № 697/2907/24
Провадження № 2/697/293/2025
06 лютого 2025 року м. Канів
Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Сивухіна Г.С.
з участю секретаря Бичук А.Ю.
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні у порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Каневі справу за позовом адвоката Помогайбо Олександра Васильовича, діючого в інтересах ОСОБА_1 до Степанецької сільської ради об'єднаної територіальної громади Черкаської області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,
Представник позивача адвокат Помогайбо О.В., діючи в інтересах ОСОБА_1 звернувся з позовом до Степанецької сільської ради об'єднаної територіальної громади Черкаської області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.
Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивача - ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина на належне померлій спадкове майно: житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 . На час смерті баби був живий її син, батько позивача - ОСОБА_3 , який спадщину після смерті матері не прийняв, а згодом і сам помер, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач є єдиним спадкоємцем після смерті свого батька за законом. 22.02.2025 позивач звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті баби, але отримав відмову у зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини. Причиною пропуску звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті баби стало те, що він у період з 19.04.2022 і по теперішній час перебуває на службі в ЗСУ.
Просить суд визначити позивачу додатковий строк для прийняття спадщини за законом після смерті баби ОСОБА_2 .
Представник позивача у підготовче засідання не з'явився, скерував до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.
Представник відповідача - Степанецької сільської ради об'єднаної територіальної громади Черкаської області у підготовче засідання не з'явилася, направлено до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника, позовні вимоги визнала повністю, не заперечувала щодо задоволення позову.
Згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши докази, приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 02.12.2022 (а.с.15).
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 01.04.1997, батьками позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що також підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 28.01.2025 (а.с.22, 46, 47).
Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 28.01.2025 №00049023302, вбачається, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис про народження №276, його батьками є: ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , що також підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , посвідченого виконавчим комітетом Таганчанської сільської ради Канівського району Черкаської області, виданого на ім'я « ОСОБА_3 » (а.с.23,24,48).
Таким чином, беручи до уваги надані позивачем витяги Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження, суд приходить до висновку про те, що розбіжність у прізвищах позивача « ОСОБА_6 » та його баби « ОСОБА_6 » викликана мовленнєвим перекладом прізвища з російської на українську мову.
Постановою завідувача державної нотаріальної контори ОСОБА_7 від 22.05.2024 №474/02-31, позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини у встановлений законом термін (а.с.20).
Відповідно до наданої завідувачем державної нотаріальної контори Шатило Л.А. інформації від 31.12.2024 вбачається, що після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкова справа не відкривалася (а.с.30,31).
Відповідно до довідки командира ВЧ НОМЕР_4 від 16.11.2024 за №2134/ВП, ОСОБА_1 з 19.04.2022 по теперішній час перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_4 (а.с.14).
Відповідно до ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Згідно з ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
Правила ч.3 ст.1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Законодавство не встановлює конкретний перелік поважних причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини та такі причини оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку та з урахуванням усіх обставин справи.
Тобто суд, розглядаючи такі позови, встановлює сам наявність причин, що унеможливили своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини та оцінює їх з точки зору поважності. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 26 червня 2019 року, справа № 565/1145/17.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 пропустив шестимісячний термін для звернення до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті своєї баби ОСОБА_2 у зв'язку з об'єктивними життєвими обставинами, в тому числі викликаними впровадженням на території України воєнного стану, перебуванням на службі у Збройних Силах України.
У відповідності до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що обставини щодо пропуску строку для прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 є поважними, оскільки пов'язані вони з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій та ніким дані обставини в судовому засіданні не спростовані, тому позов підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 259, 265, 354 ЦПК України, суд-
Позов адвоката Помогайбо Олександра Васильовича, діючого в інтересах ОСОБА_1 до Степанецької сільської ради об'єднаної територіальної громади Черкаської області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини - задовольнити повністю.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті його баби - ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Корсунь-Шевченківський Черкаського району Черкаської області - терміном на два місяці з дня набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Г . С . Сивухін