справа № 691/28/25
провадження № 2/691/271/25
04 лютого 2025 рокуГородищенський районний суд Черкаської області
В складі :
головуючого судді Савенко О. М.
за участі секретаря судових засідань Шмунь Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городище Черкаської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
встановив :
ОСОБА_1 звернувся в Городищенський районний суд Черкаської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що із відповідачем ОСОБА_3 перебуває у зареєстрованому шлюбі з 20 квітня 1991 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_1 . Шлюб зареєстрований виконавчим комітетом Ксаверівської сільської ради Городищенського району Черкаської області, актовий запис №3. Від шлюбу дітей не мають. Спільне життя не склалося. Підставою для розірвання шлюбу є різний склад характеру, погляди на сімейне життя. Фактично шлюбні стосунки між ними припинено, разом не проживають з 2005 року. Місце перебування відповідача не відоме, а тому розірвати шлюб в позасудовому порядку не представляється можливим, та стало підставою звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу.
Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 13 січня 2025 року відкрито загальне позовне провадження і призначено підготовче засідання з викликом сторін до суду, з наданням відповідачу часу для подачі відзиву, пред'явлення зустрічного позову (а.с.12).
В підготовчому засіданні 04 лютого 2025 року постановлено ухвалу суду про закриття підготовчого провадження та призначення судового розгляду (а.с.22).
ОСОБА_1 , інформований належним чином, не з'явився, надіслав до суду заяву від 03 лютого 2025 року за вхідним №563/25, за змістом якої просив розгляд справи провести без його участі (а.с.18).
Відповідач ОСОБА_2 , повідомлена належним чином, шляхом надіслання ухвали про відкриття провадження у цивільній справі та судової повістки, не прибула, подала заяву від 04 лютого 2025 року за вхідним №585/24 про слухання у її відсутність, та просила врахувати, що позивач ОСОБА_1 , як батько їх спільної дитини, не займався її утриманням і вихованням, не цікавився розвитком і потребами (а.с.20).
Місце реєстрації відповідача ОСОБА_2 підтверджується довідкою виконавчого комітету Городищенської міської ради від 20 січня 2025 року №01-02-31/336 (а.с.15).
Неявка учасників справи не перешкоджає розгляду по суті, так як сторони повідомлені вчасно та належним чином.
Суд, за таких обставин, враховуючи належне повідомлення сторін, зміст клопотань про слухання без їх участі, приймає рішення про можливість слухання цивільної справи у відсутність учасників справи, остільки у справі достатньо доказів для об'єктивного розгляду справи, дослідивши докази у справі, приходить до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення з наступних підстав.
Так, згідно ч.3 ст.3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ст. 55 СК України, дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній. Дружина та чоловік зобов'язані спільно дбати про матеріальне забезпечення сім'ї.
Частинами 3 та 4 ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно ст.ст.104,105,110 СК України, однією із підстав припинення шлюбу є його розірвання, яке може відбуватися на підставі рішення суду за позовом одного із подружжя.
У відповідності до ч.ч.3,4 ст.109 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу.
Відповідно до положень ст.ст.111-112 СК України, суд, з'ясувавши взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховуючи наявність малолітньої дитини, - постановляє рішення про розірвання шлюбу.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні із змісту досліджених доказів, сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_2 , виданим Звенигородським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), актовий запис №3 (а.с.8). Позивач, при зверненні до суду не надав оригінал свідоцтва про шлюб, при цьому суд посилається на правову позицію викладену Верховним Судом у постанові від 19 жовтня 2022 у справі № 526/442/22, що залишення позовної заяви без руху з підстав ненадання оригіналу свідоцтва про шлюб та повернення її як неподаної є порушенням принципу верховенства права, права на справедливий суд. Крім того, Верховний Суд у вказаній постанові посилається і на рішення Європейського Суду з прав людини від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії», від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії», де вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і перешкодило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Подальше збереження сім'ї позивачем і відповідачем неможливе, оскільки сторони подружні стосунки не підтримують з 2005 року, спільне господарство не ведуть, причиною розірвання шлюбу є різні погляди на сімейне життя і цінності, що унеможливлює існування шлюбу. Вжиття заходів щодо примирення подружжя є безпідставним, виходячи із тих обставин у справі, що шлюб між сторонами існує лише юридично, спільно не проживають. Судом встановлено, згідно до змісту поданої заяви, позивач на розірванні шлюбу наполягає, відповідач не заперечує за змістом поданої до суду заяви, а отже, подальше збереження шлюбу неможливе і суперечить інтересам сторін. В силу вищенаведеного, суд, вбачає відсутньою морально-правову основу шлюбу і приходить до висновку про наявність підстав для його розірвання. Спір про поділ майна на день розгляду цивільної справи в суді, не встановлений.
Встановивши, що між сторонами шлюбно-сімейні відносини припинені, шлюб носить формальний характер, сторони не мають наміру продовжувати подальші шлюбні відносини, збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, враховуючи конституційне право особи на шлюб за вільною згодою, суд, приходить до висновку про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та з позицій інтересів подружжя, враховуючи наявність на те законних підстав, та ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, вважає за доцільним, залишити відповідачу після розірвання шлюбу прізвище набуте у шлюбі, з огляду на право надане ст.113 СК України на вибір прізвища після розірвання шлюбу.
Щодо відшкодування позивачу понесених судових витрат при зверненні до суду, то дійсно, позивач, згідно квитанції від 30 грудня 2024 року №0.0.4101830868.1 сплатив судовий збір в розмірі 1211,20 грн. за розгляд цивільної справи судом з позовною вимогою про розірвання шлюбу, які слід залишити за ним, остільки клопотань про їх відшкодування до суду не заявлено.
Позов підтверджується: копією свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_1 , виданим Звенигородським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ); квитанцією про сплату судового збору від 30 грудня 2024 року №0.0.4101830868.1.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 3, 24, 34, 55,104, 105, 109, 110, 111, 112,113 Сімейного Кодексу України, ст.ст.2, 3, 4, 5, 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 83, 141, 263, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -
ухвалив :
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , зареєстрований 20 квітня 1991 року виконавчим комітетом Ксаверівської сільської ради Городищенського району Черкаської області, за актовим записом №3.
Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_2 прізвище набуте у шлюбі ОСОБА_5 .
Копію рішення суду направити учасникам справи, для відому.
Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи можуть ознайомитись з текстом судового рішення, в електронній формі, на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень в мережі Інтернет - https://gd. ck. court. gov. ua.
Відомості про сторін:
Позивач: особа 1 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце реєстрації АДРЕСА_1 .
Відповідач : особа 2 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації АДРЕСА_2 .
Суддя О. М. Савенко