Справа № 569/2263/25
1-кп/569/1185/25
07 лютого 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3
потерпілого - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_8 ,
обвинуваченого - ОСОБА_9 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_10 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції між Рівненським міським судом та ДУ "Рівненський слідчий ізолятор" кримінальне провадження №12021180000000236 від 20.07.2021 про обвинувачення ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України,
До Рівненського міського суду надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні.
У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб без визначенням застави, оскільки існує наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що обвинувачені можуть переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, враховуючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень та суворість покарання, яке загрожує, в разі визнання їх винуватими у вчиненні інкримінованих правопорушень, незаконно впливати на потерпілого, вчиняти інші кримінальні правопорушення. Просить задовольнити подані клопотання.
Потерпілий ОСОБА_4 , при вирішенні клопотання про продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою поклався на розсуд суду.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_6 просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора, вказавши, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою є необґрунтованим та безпідставним. ОСОБА_5 має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, він має цивільну дружину, двох дітей, є інвалідом ІІ групи, хворіє на важку форму цукрового діабету, намірів ухилятися від суду, впливати на потерпілого, а також перешкоджати встановленню істини по справі або вчинити інше кримінальне правопорушення не має, а тому підстави для продовження строку тримання під вартою відсутні. Просили змінити запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід не пов'язаний з триманням під варто або ж визначити альтернативний запобіжний захід заставу.
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник адвокат ОСОБА_8 просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора, вказавши, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою є необґрунтованим та безпідставним. ОСОБА_7 має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, має дружину, сина, здійснює підприємницьку діяльність, намірів ухилятися від суду, впливати на потерпілого, а також перешкоджати встановленню істини по справі або вчинити інше кримінальне правопорушення не має, а тому підстави для продовження строку тримання під вартою відсутні. Просили змінити запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт або визначити альтернативний запобіжний захід заставу.
Обвинувачений ОСОБА_9 та його захисник адвокат ОСОБА_10 просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора, вказавши, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою є необґрунтованим та безпідставним. ОСОБА_9 має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, має дружину, дочку, незадовільний стан здоров'я, намірів ухилятися від суду, впливати на потерпілого, а також перешкоджати встановленню істини по справі або вчинити інше кримінальне правопорушення не має, а тому підстави для продовження строку тримання під вартою відсутні. Просили змінити запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт або визначити альтернативний запобіжний захід заставу.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював (у справі Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства, Феррарі-Браво проти Італії, Мюррей проти Сполученого Королівства) що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Ризики вчинення обвинуваченими дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що обвинувачені обов'язково здійснюватимуть такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи обвинувачені наразі мають об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги, що судовий розгляд по справі не розпочатий, за змістом пред'явленого обвинувачення дії ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 за ч. 4 ст. 189 КК України відповідно до положень ст. 12 КК України відносяться до особливо тяжких злочинів, за які, у разі визнання особи винною, передбачене максимальне покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12 років з конфіскацією майна, приймаючи до уваги особу обвинувачених, що у сукупності дає підстави вважати, що обвинувачені можуть переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно впливати на потерпілого, вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв'язку з чим суд дійшов до висновку, що раніше обраний запобіжний захід відносно ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та ступеню тяжкості інкримінованих обвинуваченим діянь, на теперішній час ризики, передбачені ст. 177 КПК України не втратили своєї актуальності, що унеможливлює застосування щодо обвинувачених більш м'якого запобіжного заходу, будь-яких виключних обставин, які б були перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом не встановлено.
Разом з цим, відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави з покладенням на підозрюваного, обвинуваченого обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України у разі внесення застави та наслідки їх невиконання.
У відповідності до положень ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього ж Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
В той же час, Європейський суд з прав людини неодноразово в своїх рішеннях вказував на те, що обґрунтовуючи неможливість обрання інших альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою, суд повинен послатися на ті чи інші конкретні обставини, як цього вимагає пункт 3 статті 5 Конвенції. (рішення у справі «Осипенко проти України»).
У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів (рішення у справі "Вренчев проти Сербії" п. 76).
Автоматична відмова в застосуванні застави без здійснення судового контролю є несумісною з вимогами пункту 3 статті 5 Конвенції (рішення у справі "S.B.C. v. the UK" п. п. 23-24).
Враховуючи вказану практику ЄСПЛ, ст. 183 КПК України, яка наділяє суд дискреційними повноваженнями щодо питання стосовно застави, однак відповідно до вказаної статті зобов'язує суд визначити розмір застави застосовуючи чи продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а тому, суд вважає, що в даному випадку можливо визначити обвинуваченим заставу з покладенням на них обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, з метою запобігання встановленим ризикам.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, а також, приймаючи до уваги обставини, визначені ст. 178 КПК України, суд уважає необхідним визначити розмір застави у межах 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 454 200 гривень, оскільки саме такий розмір застави буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених, узгоджуватись з положеннями ст. 182 КПК України, а також практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Мангурас проти Іспанії» від 28.09.2010, «Гафа проти Мальти» від 22.05.2018), відповідно до яких розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194, 314-316 КПК України суд,-
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів - з 07 лютого 2025 року до 07 квітня 2025 року включно.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , утримувати в Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».
Одночасно визначити розмір застави 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 200 (чотириста п'ятдесят чотири тисячі двісті) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок № UA048201720355229002000010559, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26259988.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 у разі внесення застави обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати на виклик прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора чи суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дозволяють право на виїзд з України та в'їзд до України, утримуватися від спілкування зі потерпілим, свідками та іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».
У разі внесенні застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_5 , прокурору, та направити для відома та виконання начальнику ДУ "Рівненський слідчий ізолятор".
Строк дії ухвали та покладених обов'язків, у разі внесення застави - до 07 квітня 2025 року включно.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів - з 07 лютого 2025 року до 07 квітня 2025 року включно.
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , утримувати в Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».
Одночасно визначити розмір застави 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить: 454 200 (чотириста п'ятдесят чотири тисячі двісті) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок № UA048201720355229002000010559, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26259988.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 у разі внесення застави обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати на виклик прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора чи суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дозволяють право на виїзд з України та в'їзд до України, утримуватися від спілкування зі потерпілим, свідками та іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».
У разі внесенні застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_7 , прокурору, та направити для відома та виконання начальнику ДУ "Рівненський слідчий ізолятор".
Строк дії ухвали та покладених обов'язків, у разі внесення застави - до 07 квітня 2025 року включно.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_9 - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів - з 07 лютого 2025 року до 07 квітня 2025 року включно.
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , утримувати в Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».
Одночасно визначити розмір застави 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 200 грн. (чотириста п'ятдесят чотири тисячі двісті) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок № UA048201720355229002000010559, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26259988.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_9 у разі внесення застави обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати на виклик прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора чи суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дозволяють право на виїзд з України та в'їзд до України, утримуватися від спілкування зі потерпілим, свідками та іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».
У разі внесенні застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_9 , прокурору, та направити для відома та виконання начальнику ДУ "Рівненський слідчий ізолятор".
Строк дії ухвали та покладених обов'язків, у разі внесення застави - до 07 квітня 2025 року включно.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду, протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1