07 лютого 2025 року
м. Київ
cправа № 921/2/21(921/463/22)
Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Картере В.І., Погребняка В.Я.
перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Маммон»
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.08.2023
у справі № 921/2/21(921/463/22)
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Тернопільський електромеханічний завод" особі ліквідатора Шимечка А.Я.
до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "МАММОН",
за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору,
на стороні відповідача: 1) Кооператив "Союз"
2) ОСОБА_1
про витребування з чужого незаконного володіння земельних ділянок і нерухомого майна та визнання права власності
в межах справи №921/2/21
про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Тернопільський електромеханічний завод"
Ухвалою Верховного Суду від 24.01.2024 касаційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «МАММОН» адвоката Ходань М.В. на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.08.2023 у справі №921/2/21(921/463/22), повернуто скаржнику з підстав не усунення недоліків касаційної скарги у строк встановлений ухвалою Верховного Суду від 08.11.2023.
28.10.2024 через систему «Електронний Суд» до Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Маммон» за підписом адвоката Магдич Ольги Олександрівни надійшла касаційна скарга на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.08.2023 у справі №921/2/21(921/463/22), в якій просить суд поновити строк на касаційне оскарження; скасувати оскаржуване судове рішення; рішення Господарського суду Тернопільської області від 06.03.2023 залишити в силі.
Ухвалою Верховного Суду від 10.12.2024 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МАММОН" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.08.2023 у справі №921/2/21(921/463/22), залишено без руху. Надано Товариству з обмеженою відповідальністю "МАММОН" строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме: навести інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 10.08.2023, з обгрунтуванням поважності підстав його пропуску; доплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 494 407,20 грн. і надати Суду відповідні докази здійснення такої оплати; виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України та зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
24.12.2024 через систему «Електронний суд» на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 10.12.2024 від скаржника за підписом керівника ОСОБА_2 надійшла касаційна скарга в новій редакції до якої було додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та клопотання про відстрочення сплати судового збору до якого зокрема додано лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Маммон» за підписом директора Угрин Людмили відповідно до якого діяльність товариства за період 2022-2024 не здійснювалася, фінансові операції по збільшенню активів чи статутного капіталу не проводилися.
11.01.2025 через систему «Електронний суд» від скаржника надійшло клопотання про долучення обгрунтування відстрочення сплати судового збору з доданими документами, в якому скаржник заявляв клопотання про поновлення строку на подання зазначених процесуальних документів.
Ухвалою Верховного Суду від 16.01.2025 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «МАММОН» строк на усунення недоліків касаційної скарги у справі № 921/2/21(921/463/22). Відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "МАММОН" про відстрочення сплати судового збору. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МАММОН" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.08.2023 у справі № 921/2/21(921/463/22), залишено без руху. Надано Товариству з обмеженою відповідальністю "МАММОН" строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме: доплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 494 407,20 грн. і надати Суду відповідні докази здійснення такої оплати. Роз'яснено скаржнику у справі №921/2/21(921/463/22), що невиконання вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги.
26.01.2025 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю "МАММОН" за підписом керівника ОСОБА_2 надійшло клопотання з додатковими аргументами (нова редакція) щодо відстрочення сплати судового збору, відповідно до якого повторно просить відстрочити сплату судового збору з посиланням на практику Верховного Суду, яке мотивоване тим, що суди першої та апеляційної інстанції ухвалювали відстрочення сплати судового збору позивачу ПАТ "ТЕМЗА", дотримуючись принципу рівності сторін, скаржник буде посталений у нерівні умови та позбавлений права на касаційне оскарження.
28.01.2025 через систему «Електронний Суд» до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла заява міркування щодо відкриття касаційного провадження у справі відповідно до якої просить відмовити у відкритті касаційного провадження.
01.02.2025 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю "МАММОН" за підписом керівника ОСОБА_2 надійшла заява відповідь на міркування сторін щодо відкриття касаційного провадження у справі.
06.02.2025 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю "МАММОН" за підписом керівника ОСОБА_2 надійшли доповнення до відповіді на міркування сторін щодо відкриття касаційного провадження.
Вирішуючи заявлене скаржником повторне клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, колегія суддів виходить із наступного.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Насамперед варто зауважити, що Законом України "Про судовий збір" визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.
З аналізу ж статті 8 Закону України "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Отже, із системного аналізу змісту статті 8 Закону України "Про судовий збір" убачається, що положення цієї статті не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію.
Суд звертає увагу, що скаржником не надано жодних доказів, які б могли містити відомості про час і обсяг очікуваних надходжень на рахунок скаржника, призначених для сплати судового збору.
Проаналізувавши викладене та зміст клопотання про відстрочення сплати судового збору, Суд вважає, що скаржником не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність достатніх підстав для відстрочення сплати судового збору, та не обґрунтовано належними і допустимими доказами відсутність можливості сплатити судовий збір у встановлених законом порядку і розмірі.
За таких обставин, у Суду відсутні правові підстави для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Станом на день постановлення цієї ухвали недоліки касаційної скарги скаржник не усунув.
Згідно з ч. 3 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
У ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави та з боку держави може бути піддане обмеженням, зокрема шляхом встановлення певної процедури розгляду справи.
Суд вважає за необхідне зазначити, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь у справі на всіх етапах розгляду, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду прав людини від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії").
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").
Згідно з ч.2 ст. 292 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до ч. 4 ст.174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Приписами ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Виходячи з того, що станом на 07 лютого 2025 року скаржником не усунуто недоліки касаційної скарги колегія суддів дійшла висновку про повернення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "МАММОН" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.08.2023 у справі № 921/2/21(921/463/22).
На підставі викладеного та керуючись статтями 3, 174, 234, 235, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -
1.Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "МАММОН" про відстрочення сплати судового збору.
2.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МАММОН" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.08.2023 у справі №921/2/21(921/463/22) повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя Огороднік К.М.
Судді Картере В.І.
Погребняк В.Я.