27 січня 2025 року Справа № 915/1793/23
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,
за участю секретаря судового засідання Могила А.С.
за участю сторін:
від позивача (представник позивача) - Дмитренко А.А.
від відповідача (представник відповідача) - Гранцерт М.О.
від 3-ї особи Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (представник 3-ї особи) - Іорданов К.І.
від 3-ї особи Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (представник 3-ї особи) - Бережна А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження справу
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Газтек", вул. Маршала Рибалка, 11, м. Київ, 04116
електронна пошта: office@gaztek.com.ua
представник позивача, Беркута Наталія Михайлівна
представник позивача, Юркова Тетяна Сергіївна
електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1
до відповідача: Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз", вул. Погранична, 159, м. Миколаїв, 54003
електронна пошта: office@mk.naftogaz.com
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", вул. Богдана Хмельницького, буд.26, офіс, 505, код ЄДРПОУ 00153117,
електронна пошта: chornomornaftogas@ukr.net
представник третьої особи, Іорданов Кирил Ігорович
електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, вул. Бориса Грінченка, 1, м. Київ, 01001
про: про визнання недійсними рішень загальних зборів
Приватне акціонерне товариство "Газтек" звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №б/н від 21.11.2023 до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз" про:
1. Визнання недійсними рішення, оформлені протоколом позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз" від 08.06.2023, стосовно:
- припинення повноважень Голови та членів Наглядової ради товариства з дати прийняття цього рішення;
- обрання членів Наглядової ради товариства;
- затвердження умов цивільно - правових договорів з членами Наглядової ради Товариства, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами Наглядової ради
2. Визнання недійсним рішення, оформлене протоколом про підсумки голосування №1 на позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз" від 08.06.2023, щодо припинення повноважень Голови та членів Наглядової ради Товариства з дати прийняття цього рішення;
3. Визнання недійним рішення, оформлене протоколом про підсумки голосування №2 на позачергових дистанційних загальних заборів акціонерів Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз" від 08.06.2023, щодо обрання членів Наглядової ради Товариства.
4. Визнання недійсним рішення, оформлене протоколом про підсумки голосування №3 на позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз" від 08.06.2023, щодо затвердження умов цивільно-правових договорів з членами Наглядової ради Товариства, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами договорів з членами Наглядової ради Товариства, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами Наглядової ради Товариства.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що спірні рішення загальних зборів акціонерів АТ "ОГС "Миколаївгаз" порушують його права та інтереси як акціонера відповідача. Позивач зазначає, що слідчий суддя Печерського районного суду в м.Києві у кримінальній справі своєю ухвалою від 17.05.2022 наклав арешт на корпоративні права, що належать на праві власності ПрАТ "ГАЗТЕК". Підставою для арешту корпоративних прав є забезпечення збереження речових доказів. Обмеження, накладені даною ухвалою від 17.05.2022, стосуються не всіх корпоративних прав, а лише двох: здійснення облікових операцій щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цих акцій та розпорядження акціями. Суд обмежив лише права на цінні папери, а не права за цінними паперами; тобто права позивача як власника за цінними паперами, окрім як права на розпорядження, суд в ухвалі від 17.05.2022 не обмежував. Водночас, АТ "ДАТ "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ", яке не є акціонером (власником акцій) АТ "ОГС "Миколаївгаз", а є управителем активами (майном), керуючись рішеннями комісії від 06.03.2023 №236 та від 26.04.2023 №466, дія яких була зупинена на дату проведення позачергових дистанційних загальних зборів - 05.06.2023 у зв'язку із чинною на той момент ухвалою від 29.05.2023 про забезпечення позову без законних на це підстав, та не маючи повноважень та правомочностей від акціонерів ПрАТ "ГАЗТЕК" порушенням чинного законодавства, всупереч вимогам ст.ст.41, 42, 43 Закону України "Про акціонерні товариства" та статуту АТ "ОГС "Миколаївгаз" скликало та провело незаконні позачергові дистанційні загальні збори акціонерів, оформлені протоколами від 08.06.2023, за участі фактично лише одного акціонера - АТ "НАК "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ".
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 04.12.2023 (суддя - Алексєєв А.П.) у справі №915/1793/23 вказаний позов Приватного акціонерного товариства "Газтек" залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених у ній недоліків (т.1 а.с.115 - 116).
13.12.2023 до суду від Приватного акціонерного товариства "Газтек" надійшла заява про усунення недоліків б/н від 13.12.2023 (вх.№16370/23 від 14.12.2023) з виправленою позовною заявою (т.1 а.с.119 - 159).
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 19.12.2023 (суддя - Алексєєв А.П.) за вказаною позовною заявою відкрито провадження у справі №915/1793/23 (т.1 а.с.160-161).
У подальшому ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 22.12.2023 (суддя - Алексєєв А.П.) у справі №915/1793/23 позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Газтек" залишено без руху та встановлено останньому п'ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення вказаних у ній недоліків позовної заяви (т.1 а.с.163).
05.01.2024 до господарського суду Миколаївської області від Приватного акціонерного товариства "Газтек" надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви б/н від 04.01.2024 (вх.№117/24 від 05.01.2024) (т.1 а.с.170-212).
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 10.01.2024 у справі №915/1793/23 (суддя Алексєєв А.П.) позовну заяву б/н від 21.11.2023 та позовну заяву (виправлену) б/н від 13.12.2023 залишено без розгляду (т.1 а.с.213).
Не погодившись з постановленою ухвалою, Приватне акціонерне товариство "Газтек" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просило ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 10.01.2024 у справі №915/1793/23 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постановою Південно - західного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Газтек" задоволено. Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 10.01.2024 про залишення позову без розгляду у справі №915/1793/23 скасовано. Справу №915/1793/23 направлено до Господарського суду Миколаївської області для продовження розгляду (т.2 а.с.103-109).
Ухвалою суду від 19.04.2024 (суддя - Алексєєв А.П.) повідомлено позивача та відповідача про призначення підготовчого засідання на 06.05.2024 (т.2 а.с.114).
02.05.2024 року до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача - адвоката Іноземцева Є.С. надійшов відзив на позовну заяву від 02.05.2024 року, в якому містилося клопотання про визнання причин пропуску строку для подання відзиву поважними та про поновлення строку на його подання.
Ухвалою суду від 06.05.2024 (суддя - Алексєєв А.П.) відмовлено відповідачу у поновленні строку для подання відзиву на позовну заяву, відзив від 02.05.2024 року залишено без розгляду (т.2 а.с.200).
06.05.2024 року до суду через систему "Електронний суд" від акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" надійшла заява про залучення товариства у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (т.2 а.с.175 - 199).
Заява АТ "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" від 06.05.2024 про вступ у справу в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог стосовно предмету спору на стороні відповідача, обґрунтована тим, що корпоративні права позивача були передані в управління Національного агенства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) на підставі ухвали від 24.05.2022 слідчого судді Печерського районного суду в м. Києві у справі №787/11783/22-к. За погодженням КМУ (згідно з розпорядженням від 28.05.2022 №429-р "Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках"), АРМА передало дані активи позивача в управління АТ "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" на підставі договору №11/2022 управління активами (майном) від 05.07.2022. Таким чином, АТ "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" є управителем пакету голосуючих акцій відповідача у розмірі більше 50%. Вказує, що оскільки в межах даної справи вирішуються питання щодо правомірності скликання загальних зборів відповідачем, рішення про скликання яких безпосередньо приймалось АТ "Чорноморнафтогаз", як управителем, тому дана справа впливає на права останнього.
У підготовчому засіданні 06.05.2024 (суддя - Алексєєв А.П.) судом повідомлено, що розгляд питання щодо залучення третьої особи буде розглянуто після з'ясування предмету та підстав позову.
06.05.2024 року до суду від представника позивача надійшло клопотання про звернення до Суду Європейського Союзу про винесення попереднього рішення з питань, які викладені у клопотанні, та зупинення провадження у справі №915/1793/23 до отримання відповідей від Суду Європейського Союзу (т.2 а.с.147 - 155).
Суд протокольною ухвалою від 06.05.2024 відклав розгляд клопотання про звернення суду до Суду Європейського Союзу. У зв'язку з оголошенням повітряної тривоги, суд оголосив перерву у підготовчому засіданні на 30 хв., повідомивши представникам, що у випадку тривалості повітряної тривоги більше ніж час перерви, засідання продовжуватись не буде та сторони будуть повідомлені ухвалою про дату та час наступного підготовчого засідання.
Ухвалою суду від 07.05.2024 повідомлено позивача та відповідача про продовження підготовчого засідання 13.08.2024 (т.2 а.с.206).
14.07.2024 до суду через систему "Електронний суд" від Приватного акціонерного товариства "Газтек" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №915/1793/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №320/19614/23 (т.2 а.с.210- 214).
19.07.2024 до суду через систему "Електронний суд" від Приватного акціонерного товариства "Газтек" надійшла заява про поновлення строків для подання доказів та приєднання доказів до матеріалів справи наукового висновку від 30.03.2024, підготовлений кандидатом юридичних наук, членом Науково-консультативної ради при Верховному Суді Мица Юрієм Вікторовичем на підтвердження позиції викладеній у позовній заяві (т.2 а.с.215-260).
У зв'язку з відпусткою судді Алексєєва А.П. (для догляду за дитиною), розпорядженням керівника апарату Господарського суду Миколаївської області №94 від 19.07.2024 призначено повторний автоматизований розподіл судових справ, які перебувають у провадженні судді Алексєєва А.П., зокрема, судової справи № 915/1793/23.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2024 визначено головуючим у справі №915/1793/23 суддю Семенчук Н.О.
Ухвалою суду від 02.08.2024 справу №915/1793/23 прийнято до провадження судді Семенчук Н.О. Підготовче засідання призначено на 11.09.2024. Встановлено учасникам справи строк для надання заяв, клопотань, заперечень - до 19.08.2024.
Відповідач через систему "Електронний суд" надав відзив на позовну заяву від 18.08.2024 (вх.№9910/24 від 19.08.2024) (т.3 а.с.24-31) в якому проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Вказує, що на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24.05.2022 року у справі №757/11783/22-к в управління АРМА було передано корпоративні права, в тому числі і Позивача, а саме цінні папери. Так, АРМА на підставі ухвали слідчого судді набула права на цінні папери та права за цінними паперами. Зазначає, що з метою запобігання ризику виникнення надзвичайної ситуації в енергетичній сфері, відповідно до статті 21-1 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.05.2022 року № 429-р «Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках» прийнято рішення погодитися з пропозицією Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, і Міністерства енергетики щодо передачі в управління АТ «Чорноморнафтогаз» активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні № 62021000000000160 від 22.02.2021 року. Вказує, що згідно зі статтями 1, 9, 10, 19, 21-1, 22, 24 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», статтею 100 Кримінального процесуального кодексу України, статтею 6 Глави 1 та Главою 70 Цивільного кодексу України, у порядку виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24.05.2022 року № 757/11783/22-к, Розпорядження КМУ № 429-р, між АРМА та АТ «Чорноморнафтогаз» укладено договір управління активами (майном) від 05.07.2022 року №11/2022, який є чинним, ніким не оспорювався, а тому є обов'язковим до виконання його сторонами. Вказує, що АТ «Чорноморнафтогаз» було отримано від АРМА право на цінні папери та права за цінними паперами, зокрема, право на скликання позачергових загальних зборів акціонерів та направляти повідомлення від 27.04.2023 року №247/23 про скликання та проведення позачергових загальних зборів. Згідно з підпунктом 1.1.1 пункту 1.1 розділу 1 Договору, АТ «Чорноморнафтогаз» отримало в управління активи, в тому числі корпоративні права, що належать на праві власності ПрАТ "ГАЗТЕК" (ідентифікаційний код 31815603), а саме: цінні папери - акції, вид цінного паперу 01110100 (акція проста бездокументарна іменна), міжнародний ідентифікаційний номер UA4000106512, емітовані АТ «Миколаївгаз» у кількості 4 056 614 штук номінальною вартістю 0,25 грн. кожна (депозитарна установа Публічне акціонерне товариство "Банк "КЛІРИНГОВИЙ ДІМ", ідентифікаційний код 21665382), що належать ПрАТ "ГАЗТЕК" та становлять 50,2205% від загальної кількості. Відповідно, АТ «Чорноморнафтогаз» є управителем пакету голосуючих акцій емітента у розмірі більше 50 відсотків. Зазначає, що рішенням Комісії від 26.04.2023 року № 466 «Щодо особливостей скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерних товариств власниками більше 50 відсотків голосуючих акцій на період дії воєнного стану у 2023 році» встановлено, що у період дії воєнного стану, акціонери (акціонер), які в сукупності володіють більше 50% голосуючих акцій (надалі - особа, яка скликає збори), мають право скликати та провести позачергові загальні збори акціонерів за умови повідомлення про це наглядової ради акціонерного товариства шляхом направлення такого повідомлення за адресою місцезнаходження акціонерного товариства. Прийняття даного Рішення було ініційовано з метою реалізації прав акціонерів власників більше 50 відсотків голосуючих акцій акціонерного товариства у відповідності до статті 42 Закону України «Про акціонерні товариства» та відповідно до статті 6, пункту 37-26 частини другої статті 7 Закону України «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків», у зв'язку з введенням воєнного стану відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року, з урахуванням статті 19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з метою мінімізації негативного впливу наслідків військової агресії Російської Федерації проти України та сприяння стабільності ринків капіталу. Вказує, що відповідно до Рішення Комісії № 466 від 26.04.2023 АТ «Чорноморнафтогаз» до наглядової ради АТ «Миколаївгаз» було направлено повідомлення про прийняття рішення про скликання та проведення загальних зборів акціонерів Товариства. В подальшому на сайті АТ «Чорноморнафтогаз» було опубліковано повідомлення про проведення позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Миколаївгаз», згідно якого дата проведення загальних зборів - 05.06.2023. Зазначає, що було дотримано вимоги чинного законодавства та правомірно прийнято рішення про скликання та проведення позачергових зборів акціонерів АТ «Миколаївгаз». Вказує, що приймаючи рішення та вчиняючи дії щодо управління арештованим майном (активами Позивача), АТ «Чорноморнафтогаз» виконувало умови договору, укладеного з АРМА, оскільки ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 24.05.2022 року у справі №757/11783/22-к арештоване майно передано АРМА саме в управління, тобто у володіння та користування, яке в подальшому було передано Третій особі на підставі відповідного договору, який є чинним в теперішній час, ніким не оскаржений та не визнаний в судовому порядку недійсним. Вказує, що позивач просить визнати недійсними рішення позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів, в яких АТ «Миколаївгаз», як суб'єкт господарювання участі не приймало і не могло приймати. Згідно Статуту Товариства Загальні збори акціонерів є вищим органом Товариства. Відповідно, рішення, які прийняті є обов'язковими для виконання Товариством. За результатами прийняття рішень позачерговими дистанційними загальними зборами акціонерів, Товариством, у встановленому законодавством порядку оприлюднено інформацію, а саме: Протокол позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів від 08.06.2023 року, особливу інформацію емітента про зміну посадових осіб емітента. Вказує,що позовні вимоги ПрАТ «ГАЗТЕК» не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та не підтверджуються належними та допустимими доказами.
Також, відповідач через систему «Електронний суд» надав клопотання від 19.08.2024 (вх.№9943/24 від 19.08.2024) в якому просить суд залучити Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активам, одержаними від корупційних та інших злочинів до справи №915/1793/23 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (т.3 а.с.37-40).
Вказане клопотання обґрунтоване тим, що відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадження. Зазначені активи приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду. Згідно ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24.05.2022 у справі №757/11783/22-к в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів було переданого корпоративні права позивача, а саме цінні папери. З метою запобігання ризику виникнення надзвичайної ситуації в енергетичній сфері, відповідно до статті 21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.05.2022 року № 429-р "Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках" прийнято рішення погодитися з пропозицією Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, і Міністерства енергетики щодо передачі в управління АТ"Чорноморнафтогаз" активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні № 62021000000000160 від 22.02.2021 року. Засновником АТ "Чорноморнафтогаз" є акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України". Розмір внеску до статутного фонду (грн.): 376 515 500 (100 %). Також власником 100% пакету акцій АТ "Чорноморнафтогаз" у кількості 376 515 500 штук є акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України". В свою чергу, 100% акцій Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" належать Державі Україна в особі Кабінету Міністрів України. Згідно зі статтями 1, 9, 10, 19, 21-1, 22, 24 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", статтею 100 Кримінального процесуального кодексу України, статтею 6 Глави 1 та Главою 70 Цивільного кодексу України, у порядку виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24.05.2022 року №757/11783/22-к, Розпорядження КМУ №429-р, між АРМА та АТ "Чорноморнафтогаз" укладено договір управління активами (майном) від 05.07.2022 року №11/2022, який є чинним, а тому є обов'язковим до виконання його сторонами. Приймаючи рішення та вчиняючи дії щодо управління арештованим майном (активами Позивача), ДАТ "Чорноморнафтогаз" виконує умови договору, укладеного з АРМА. Наявність у АТ "Чорноморнафтогаз" повноважень реалізовувати права на цінні папери та за цінними паперами відповідно до Договору №11/2022 про управління активами від 05.07.2022 року, укладеного між АРМА та ДАТ "Чорноморнафтогаз", було досліджено в межах судової справи № 925/1355/22. Вважає, що рішення господарського суду Миколаївської області у справі №915/1793/23 може вплинути на права та обов'язки - Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), в частині невиконання ДАТ "Чорноморнафтогаз" умов договору, укладеного з АРМА.
Представник позивач через систему «Електронний суд» надав клопотання від 11.09.2024 (вх.№10875/24 від 11.09.2024) (т.3 арк.52-58) в якому просить суд відкласти судове засідання у справі №915/1793/23 призначене на 11.09.2024.
У підготовчому засіданні 11.09.2024 судом розглянуто заяву Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" про залучення його до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Так, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 11.09.2024 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз". Відкладено підготовче засідання на 19.09.2024 о 10:00. Встановлено Акціонерному товариству "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" строк на надання заяв, клопотань, заперечень - до 17.09.2024 (т.3 арк.60-62).
У підготовчому засіданні 19.09.2024 судом розглянуто клопотання відповідача (вх.№9943/24 від 19.08.2024) про залучення Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активам, одержаними від корупційних та інших злочинів до справи №915/1793/23 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (т.3 а.с.37-40).
Відповідач у підготовчому засіданні вказане клопотання підтримав та просив суд його задовольнити.
Представник позивача у підготовчому засіданні заперечив проти вказаного клопотання.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 19.09.2024 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Відкладено підготовче засідання на 09.10.2024 о 14:00. Встановлено позивачу триденний строк для надіслання третій особі - Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів копії позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення або через систему "Електронний суд", докази такого надіслання надати суду до початку підготовчого засідання. Запропоновано третій особі - Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів у п'ятиденний строк з дня отримання ухвали надати до суду пояснення на позов, оформлені згідно вимог ст.165 ГПК України, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) пояснень і доданих до них доказів іншим учасникам справи.
Акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» через систему «Електронний суд» надало пояснення по справі від 20.09.2024 (вх.№11285/24 від 20.09.2024) (т.3 арк.108-141) в яких просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі. Вказує, що АТ «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ» в законному порядку набуло права щодо реалізації корпоративних прав позивача на підставі Договору управління активами (майном) № 11/2022 від 05.07.2022, укладеного з Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), якому відповідні активи були передані в управління в межах справи №757/11783/22-к. За цим договором АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" отримало в управління корпоративні права, що належать на праві власності ПрАТ "ГАЗТЕК", а саме: цінні папери - акції, вид цінного паперу 01110100 (акція проста бездокументарна іменна), , емітовані АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "МИКОЛАЇВГАЗ" у кількості 4 056 614 штук номінальною вартістю 0,25 грн. кожна (депозитарна установа - Публічне акціонерне товариство "Банк "КЛІРИНГОВИЙ ДІМ), що належать ПрАТ "ГАЗТЕК", та становлять 50,2205 % від загальної кількості. Вказує, що АТ «Чорноморнафтогаз» отримало від АРМА права на цінні папери так і права за цінними паперами, а тому АТ «Чорноморнафтогаз» має право, зокрема, голосувати на загальних зборах акціонерів, право на отримання дивідендів, право визначати кандидатури для обрання до складу наглядової ради, скликання позачергових Загальних зборів акціонерів тощо. З огляду на положення ст. ст. 1, 3, 7, 13, Закону України "Про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку" вважає необґрунтованими твердження позивача про те, що Комісія фактично підміняє норми Закону України "Про акціонерні товариства". Щодо посилань позивача на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі №320/17043/23, зазначає, що відповідно до ст. ст. 156, 370, 372, 373 КАС України, ст. ст.1, 3 Закону України "Про виконавче провадження" ухвала Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 не відповідає вимогам виконавчого документа, позивачем не надано документу, який би підтверджував виконання застосованого заходу забезпечення позову в порядку, встановленому законом. В ухвалі Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі №320/17043/23 не передбачається заборона щодо управління активами позивача. Вказує, що дії АТ "ДАТ "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" по скликанню та проведенню позачергових зборів акціонерів АТ «МИКОЛАЇВГАЗ» є правомірними та обґрунтованими, виходячи з цього позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідач до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області 16.09.2024 надав заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі (вх.№11067/24 від 16.09.2024) (т.3 арк.85-88) в яких просить суд відмовити у задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі №915/1793/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №320/19614/23 з підстав викладених у запереченнях.
Акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» через систему «Електронний суд» надало заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі (вх.№11673/24 від 30.09.2024) (т.3 арк.175-180) в яких просить суд відмовити позивачу у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі №915/1793/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №320/19614/23.
Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів надало до суду письмові пояснення №369-4-2024 від 30.09.2024 (вх.№11950/24 від 04.10.2024) (т.3 арк.180-232) в яких просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову з підстав викладених у поясненнях.
Позивач через систему «Електронний суд» надав клопотання (вх.№12113/24 від 09.10.2024) (т.4 арк.1-3) в якому просить суд відкласти підготовче засідання на іншу дату.
Позивач через систему «Електронний суд» надав клопотання про зупинення провадження у справі (вх.№12118/24 від 09.10.2024) (т.4 акр.4-13) в якому просить суд зупинити провадження у справі №915/1793/23 до закінчення перегляду Верховним Судом в касаційному порядку судових рішень у справі №918/872/23 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.
Акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» через систему «Електронний суд» надало клопотання (вх.№12590/24 від 18.10.2024) (т.4 арк. 20-25) в якому просить суд відмовити в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі №915/1793/23 до закінчення перегляду Верховним Судом в касаційному порядку судових рішень у справі №918/872/23 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.
Ухвалою суду від 09.10.2024, яку занесено до протоколу судового засідання, підготовче засідання відкладено на 29.10.2024.
Відповідач через систему «Електронний суд» надав клопотання (вх.№13187/24 від 29.10.2024) в якому просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату (т.4 арк.63-67).
Ухвалою суду від 29.10.2024, яку занесено до протоколу судового засіданні, підготовче засідання відкладено на 28.11.2024.
Акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» через систему «Електронний суд» надало додаткові пояснення (вх.№14876/24 від 27.11.2024) (т.4 арк.).
Представник позивача у підготовчому засіданні 28.11.2024 просить суд не розглядати подане клопотання про зупинення провадження у справі №915/1793/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №320/19614/23 та клопотання про зупинення провадження у справі №915/1793/23 до закінчення перегляду Верховним Судом в касаційному порядку судових рішень у справі №918/872/23.
У підготовчому засіданні 28.11.2024 судом вирішувалось питання:
- щодо поданого позивачем клопотання про звернення до Суду Європейського Союзу про винесення попереднього рішення з питань, які викладені у клопотанні, та зупинення провадження у справі (т.2 а.с.147 - 155);
- щодо поданої позивачем заяви про поновлення строків для подання доказів та приєднання доказів до матеріалів справи наукового висновку від 30.03.2024, підготовлений кандидатом юридичних наук, членом Науково-консультативної ради при Верховному Суді Мица Юрієм Вікторовичем на підтвердження позиції викладеній у позовній заяві (т.2 а.с.215-260).
Так, щодо клопотання позивача про звернення до Суду Європейського Союзу про винесення попереднього рішення слід зазначити наступне.
Відповідач до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області 16.09.2024 надав заперечення на клопотання щодо звернення господарського суду Миколаївської області до Суду ЄС про винесення попереднього рішення (вх.№11066/24 від 16.09.2024) (т.3 акр.83-84) в яких зазначає, що відповідно до Договору про функціонування Європейського Союзу від 25.03.1957, суд Європейського Союзу є єдиним органом, що наділений компетенцією преюдиційного запиту щодо тлумачення установчих договорів, дійсності та тлумачення актів інститутів, органів або установ Союзу. Механізм преюдиційного запиту дозволяє забезпечувати однакове застосування та тлумачення положень права Союзу в судах держав-членів, тим самим забезпечуючи єдність права Європейського Союзу. Відповідно до ст.267 Договору про функціонування ЄС, преюдиціальна процедура є інструментом співробітництва та діалогу між національними судами держав-членів та Судом ЄС. Вказує, що оскільки Україна не є членом ЄС, її суди не можуть використовувати преюдиціальну процедуру, тому у задоволенні клопотання позивача про звернення до Суду Європейського Союзу про винесення попереднього рішення слід відмовити.
Акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» через систему «Електронний суд» надало заперечення на клопотання про звернення до суду ЄС про винесення попереднього рішення (вх.№11470/24 від 25.09.2024) (т.3 арк.150-154) в яких просить суд відмовити у задоволенні клопотання позивача про звернення до Суду ЄС про винесення попереднього рішення.
Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів надало до суду заперечення на клопотання про звернення до Суду ЄС (вх.№13095/24 від 28.10.2024) (т.4 арк.37-51) в яких просить суд відмовити в задоволенні клопотання позивача про звернення Господарського суду Миколаївської області до Суду Європейського Союзу про винесення попереднього рішення у справі №915/1793/23.
Розглянувши клопотання Приватного акціонерного товариства "Газтек" про звернення до Суду Європейського Союзу про винесення попереднього рішення, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 267 Договору про функціонування Європейського Союзу від 25.03.1957, суд Європейського Союзу має юрисдикцію виносити попередні рішення щодо: (a) тлумачення Договорів; (b) дійсність і тлумачення актів установ, органів, установ або агентств Союзу. Якщо таке питання порушується в будь-якому суді або трибуналі держави-члена, цей суд або трибунал може, якщо він вважає, що рішення з цього питання є необхідним для того, щоб він міг винести рішення, вимагати від Суду винести рішення щодо цього питання. Якщо будь-яке таке питання порушується у справі, яка розглядається судом або трибуналом держави-члена, проти рішень якого немає засобів судового захисту згідно з національним законодавством, такий суд або трибунал передає справу до Суду.
Відповідно до ст.234 Договору про заснування Європейської Спільноти (консолідована версія станом на 1 січня 2005 року), суд має юрисдикцію виносити попередні розв'язки стосовно: (a) тлумачення цього Договору; (b) чинності та тлумачення актів інституцій Спільноти та ЄЦБ; (c) тлумачення установчих документів органів, що їх засновано актом Ради, коли ці установчі документи обумовлюють це. У разі, якщо в суді держави-члена постає таке питання, цей суд, якщо вважає, що розв'язок цього питання потрібний, щоб уможливити йому винести рішення, може звернутися до Суду із запитом дати розв'язок цього питання. У разі, якщо таке питання постає у справі, що її розглядає суд держави-члена, чиї рішення не можна оскаржити за допомоги правових засобів національного права, цьому судові належить передати справу до Суду.
З наведених положень вбачається, що юрисдикція Cуду Європейського Cоюзу поширюється на суди держав-членів Європейського Союзу, і, співпрацюючи з такими судами, забезпечує однакове застосування та тлумачення законодавства ЄС. Рішення судових органів ЄС розглядаються як окреме джерело права ЄС та використовується самим Судом та судовими органами держав-членів Європейського Союзу під час застосування норм права Європейського Союзу.
На даний час Україна не є державою-членом Європейського Союзу, відтак не наділена правом та обов'язком для звернення до Суду Європейського Союзу за винесенням попереднього рішення, а рішення Суду Європейського Союзу не можуть розглядатися як джерело права національної правової системи.
Загальнодержавна програма адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, затверджена Законом України від 18.03.2004 р. та Угода про партнерство та співробітництво між Україною, ЄС та іншими державами-членами, є пріоритетним напрямом української зовнішньої політики та однією з основних складових процесу інтеграції України до ЄС, що включає адаптацію законодавства, утворення відповідних інституцій та інші додаткові заходи, необхідні для ефективного правотворення та правозастосування, з урахуванням критеріїв, що висуваються Європейським Союзом (ЄС) до держав, які мають намір вступити до нього.
Таким чином, вказані акти передбачають лише адаптацію національного законодавства, а не використання правових норм Європейського союзу. До внесення змін в законодавство, або до укладення угоди про членство в ЄС, використанню підлягає національне законодавство.
Також необхідно зазначити, що чинний Господарський процесуальний кодекс України не передбачає процедуру звернення до Суду Європейського Союзу про винесення попереднього рішення.
Вищий адміністративний суд України в інформаційному листі від 18 листопада 2014 року №1601/11/10/14-14 зазначив, що враховуючи європейський напрямок розвитку України, а також початок дії Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, правові позиції, сформульовані у рішеннях Європейського суду справедливості (Суду ЄС), можуть враховуватися адміністративними судами як аргументація, міркування стосовно гармонійного тлумачення національного законодавства України згідно з усталеними стандартами правової системи Європейського Союзу, однак не як правова основа (джерело права) врегулювання відносин, стосовно яких виник спір.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.08.2022 у справі №910/9627/20 зазначила, що рішення Суду ЄС належить розцінювати як таке, що дає змогу встановити зміст положень актів законодавства Європейського Союзу.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання позивача про звернення до Суду Європейського Союзу про винесення попереднього рішення та зупинення провадження №915/1793/23 до отримання відповідей від Суду Європейського Союзу.
Щодо поданого позивачем Наукового висновку від 30.03.2024 кандидата юридичних наук, члена Науково-консультативної ради при Верховному Суді Мица Ю.В., в якому йде мова про те, що договір про управління активами від 05.07.2022 № 11/2022 нікчемний, слід зазначити наступне.
Відповідач до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області 16.09.2024 надав заперечення на заяву про поновлення строків для подання доказів та приєднання до матеріалів справи наукового висновку від 30.03.2024 (вх.№11065/24 від 16.09.2024) (т.3 арк.78-82) в яких зазначає, що відповідно до відкритих джерел, а саме Єдиного реєстру адвокатів України, Мица Юрій Вікторовчи є адвокатом з 17.07.2018. Також, відповідно до системи Науковці України, координатором якої є Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського, Мица Ю.В., ступінь: Кандидат. Спеціальність: Юридичні науки. 12.00.03 - Цивільне право і цивільний процес, сімейне право, міжнародне приватне право. Місто: Харків. Установа: Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого (Харків). Зазначає, що дана особа не є науковцем у сфері господарського права та процесу.
Акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» через систему «Електронний суд» надало заперечення на клопотання про приєднання до матеріалів справи наукового висновку від 30.03.2024 (вх.№11469/24 від 25.09.2024) (т.3 арк.142-149) в яких просить суд не приймати до розгляду та не враховувати при прийнятті рішення по справі науковий висновок від 30.03.2024, що підготовлений кандидатом юридичних наук, членом Науково-консультативної ради при Верховному Суді Мица Юрієм Вікторовичем.
Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів надало до суду заперечення (вх.№13096/24 від 28.10.2024) (т.4 арк.52-62) в яких просить суд відмовити у задоволенні клопотання ПАТ «Газтек» про поновлення строків для подання доказів та приєднання доказів до матеріалів справи №915/1793/23 та не приймати до розгляду і не враховувати при прийнятті рішення у справі науковий висновок від 30.03.2024, що підготовлений кандидатом юридичних наук, членом Науково-консультативної ради при Верховному Суді Мица Юрієм Вікторовичем.
Так, ч.1 ст. 42 ГПК передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 108 ГПК учасники справи мають право подати до суду висновок експерта у галузі права щодо: 1) застосування аналогії закону, аналогії права; 2) змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування, доктриною у відповідній іноземній державі.
Висновок експерта у галузі права не може містити оцінки доказів, вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яке рішення має бути прийнято за результатами розгляду справи (ч. 2 ст. 108 ГПК).
Статтею 109 ГПК передбачено, що висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов'язковим для суду. Суд може посилатися в рішенні на висновок експерта у галузі права як на джерело відомостей, які в ньому містяться, та має зробити самостійні висновки щодо відповідних питань.
Суд звертає увагу, що хоча й ГПК України не надає висновкам експерта статусу доказів, втім, норми, якими врегульовано право сторін надати такі висновки (параграф 7 "Висновок експерта у галузі права"), містяться у гл. 5 ГПК "Докази доказування", із чого випливає, що такі висновки мають подаватися сторонами одночасно з доказами і за правилами надання доказів.
Як вбачається зі змісту поданого Наукового висновку від 30.03.2024 кандидата юридичних наук, члена Науково-консультативної ради при Верховному Суді Мица Ю.В., він не стосується питань, які передбачені ч.1 ст.108 ГПК України як такі, щодо яких учасникам справи надається право подати до суду висновок експерта у галузі права (застосування аналогії закону, аналогії права та/або змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування, доктриною у відповідній іноземній державі). У висновку надано тлумачення норм чинного законодавства України.
Враховуючи викладене вище, суд зазначив, що не вважає наданий позивачем висновок саме висновком експертів у галузі права і враховує такий науковий висновок лише як письмові пояснення сторін.
Ухвалою суду від 28.11.2024, яку занесено до протоколу судового засідання, у відповідності до ст.177, 182, 185 ГПК України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.12.2024.
Ухвалою суду від 26.12.2024, яку занесено до протоколу судового засідання, розгляд справи відкладено на 27.01.2025.
У судовому засіданні 27.01.2025 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача та представників 3-х осіб, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в судовому засіданні в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
Рішенням загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз», оформленим протоколом №19 від 09.04.2019 затверджено Статут Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» (далі - Статут) (т.1 арк.85-107).
У відповідності до п.1.1.2 Статуту, Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» є юридичною особою (господарським товариством) приватного права за законодавством України, створене та діє відповідно до положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, законів України "Про акціонерні товариства", "Про цінні папери та фондовий ринок", а також інших нормативно-правових актів України. Товариство створене на підставі наказу Державного комітету по нафті і газу від 14 березня 1994 року №128-А шляхом перетворення Миколаївського державного підприємства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» у Відкрите акціонерне товариством по газопостачанню та газифікації «Миколаїгаз» на підставі Указу Президента України «Про корпоратизацію підприємств» від 15 червня 1993 року №210/93. У зв'язку з набранням чинності Закону України «Про акціонерні товариства» від 17 вересня 2088 №514-VI Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» перейменовано у Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз».
Згідно п.1.6.3 Статуту, товариство здійснює права та обов'язки через свої органи, які діють відповідно до цього Статуту, чинного законодавства України та інших внутрішніх документів товариства.
Відповідно до п.3.1 Статуту, акціонерами товариства визнаються фізичні і юридичні особи, а також держава в особі суб'єктів управління об'єктами державної об'єктами державної власності, або територіальна громада в особі органу, уповноваженому управляти комунальним майном, які є власниками акцій товариства.
У відповідності до п.п.4.1.1.1 Статуту, кожною простою акцією товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на участь в управлінні товариством.
Пунктом 4.1.2 Статуту визначено, що одна проста акція товариства надає акціонеру один голос для вирішення кожного питання на загальних зборах, крім випадків проведення кумулятивного голосування.
Відповідно до п.6.1.1 Статуту, товариством розміщено 8 077 600 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн. кожна. Акції товариства існують виключно в бездокументарній формі. Усі акції товариства є іменними. Товариство здійснило розміщення простих іменних акцій (п. 6.1.2 - 6.1.4 Статуту).
Згідно п.6.2 Статуту, товариство не може встановлювати обмеження щодо кількості акцій або кількості голосів за акціями, що належать одному акціонеру.
Пунктом 8.1.1 Статуту визначено, що управління та контроль за діяльністю товариства здійснюють: загальні збори товариства; наглядова рада товариства; правління товариства; ревізійна комісія товариства.
Відповідно до абз.1 п.8.3.1 Статуту, посадовими особами органів товариства визнаються голова та члени наглядової ради, голова та члени правління товариства, голова та члени ревізійної комісії.
У відповідності до п.9.1.1, 9.1.2 Статуту, загальні збори є вищим органом товариства. Товариство зобов'язане щороку скликати Загальні збори (річні Загальні збори). Усі інші загальні збори, крім річних, вважаються позачерговими (п.п.9.1.4. Статуту).
Згідно п.9.1.6 Статуту, у загальних зборах можуть брати участь особи, включені до переліку акціонерів, які мають право на таку участь, або їх представники. На загальних зборах за запрошенням особи, яка скликає Загальні збори, також можуть бути присутні представник незалежного аудитора (аудиторської фірми) товариства, посадові особи товариства та інші особи відповідно до закону. Перелік акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, складається в порядку, встановленому законодавством України (п.9.1.7 Статуту).
Пунктом 9.1.9 Статуту визначено, що обмеження права акціонера на участь у загальних зборах встановлюється законом.
Відповідно до п.9.2.1 Статуту, загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства, крім тих, що віднесені до виключної компетенції Наглядової ради законом або Статутом товариства. Наглядова рада має право включити до порядку денного Загальних зборів будь-яке питання, що віднесено до її виключної компетенції законом або Статутом товариства, для його вирішення загальними зборами.
У відповідності до п.9.2.2.16, 9.2.2.17, до виключної компетенції загальних зборів належить: обрання членів Наглядової ради, затвердження умов цивільно-правових договорів, трудових договорів (контрактів), що укладатимуться з ними, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів (контрактів) з членами Наглядової ради. Прийняття рішення про припинення (в т.ч. дострокове) повноважень членів (в т.ч. голови) Наглядової ради, за винятком випадків, встановлених законом.
Порядок скликання загальних зборів товариства визначений п.9.3. Статуту.
Згідно п.9.3.1 Статуту, проект порядку денного загальних зборів та порядок денний загальних зборів затверджується Наглядовою радою, а в разі скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів у випадках, передбачених законом, - акціонерами, які цього вимагають.
У відповідності до абз.1 п.9.3.3 Статуту, повідомлення про проведення Загальних зборів та проект порядку денного надсилається акціонерам персонально у спосіб, передбачений Наглядовою радою, у строк не пізніше 30 днів до дати їх проведення особою, яка скликає загальні збори. Особа, яка скликає загальні збори, призначається Наглядовою радою. Вимоги до змісту повідомлення про проведення загальних зборів встановлюються Законом. Товариство не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення Загальних зборів розміщує повідомлення про проведення загальних зборів у загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів або через особу, яка провадить діяльність з оприлюднення регульованої інформації від імені учасників фондового ринку, якщо інше не визначено Законом. Товариство додатково надсилає повідомлення про проведення загальних зборів та проекту порядку денного фондовій біржі, на якій цінні папери товариства допущені до торгів, а також не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення Загальних зборів розміщує на власному веб-сайті інформацію, яка повинна міститись у повідомленні про проведення загальних зборів згідно Закону (п.9.3.4 Статуту).
У Розділі 9.8 Статуту визначений порядок прийняття рішень загальними зборами.
Згідно з пп.9.8.1. Статуту, одна голосуюча акція надає акціонеру один голос для вирішення кожного з питань, винесених на голосування на Загальних зборах, крім проведення кумулятивного голосування під час обрання Наглядової ради та Ревізійної комісії. При кумулятивному голосуванні загальна кількість голосів акціонера помножується на кількість членів органу товариства, що обирається, а акціонер має право віддати всі підраховані таким чином голоси за одного кандидата або розподілити їх між кількома кандидатами.
Відповідно до п.9.8.5 Статуту, при обранні членів Наглядової ради та/або Ревізійної комісії товариства кумулятивним голосуванням голосування проводиться щодо всіх кандидатів одночасно. Обраними вважаються ті кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів акціонерів порівняно з іншими кандидатами. Члени Наглядової ради та/або Ревізійної комісії товариства вважаються обраними, а орган товариства вважається сформованим виключно за умови обрання повного кількісного складу Наглядової ради та/або Ревізійної комісії товариства шляхом кумулятивного голосування. Загальні збори можуть необмежену кількість разів проводити повторне голосування для обрання одночасно повного складу Наглядової ради.
За підсумками кожного голосування складається протокол, що підписується всіма членами лічильної комісії товариства, які брали участь у підрахунку голосів (абз.1 п.9.12.1 Статуту).
Згідно п.9.12.2 Статуту, рішення Загальних зборів вважається прийнятим з моменту складення протоколу про підсумки голосування. Протоколи про підсумки голосування додаються до протоколу загальних зборів (пп.9.12.4 Статуту).
Відповідно до п.9.13.1. Статуту, протокол загальних зборів складається протягом 10 днів з моменту закриття Загальних зборів та підписується головуючим та секретарем загальних зборів.
У відповідності до п.9.14.1.4 Статуту, позачергові загальні збори скликаються Наглядовою радою на вимогу акціонерів (акціонера), які на день подання вимоги сукупно є власниками 10 і більше відсотків голосуючих акцій товариства; в інших випадках, встановлених законом або статутом товариства (пп.9.14.1.5. статуту).
Пунктом 9.14.5. Статуту визначено, що вимога про скликання позачергових загальних зборів подається у письмовій формі Правлінню товариства на адресу за місцезнаходженням товариства із зазначенням органу товариства або прізвищ (найменувань) акціонерів, які вимагають скликання позачергових загальних зборів, підстав для скликання та порядку денного. У разі скликання позачергових загальних зборів з ініціативи акціонерів вимога повинна також містити інформацію про кількість, тип і клас належних акціонерам акцій та мати підписаною всіма акціонерами, які її подають.
Згідно п.9.14.6 Статуту, наглядова рада приймає рішення про скликання позачергових Загальних зборів або про відмову в такому скликанні протягом 10 днів з моменту отримання вимоги про їх скликання.
У разі неприйняття Наглядовою радою рішення про скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів (акціонера), які на день подання вимоги сукупно є власниками 10 і більше відсотків простих акцій товариства, протягом 10 днів з моменту отримання такої вимоги або прийняття рішення про відмову у такому скликанні позачергові Загальні збори можуть бути проведені акціонерами (акціонером), які подавали таку вимогу відповідно до Закону, протягом 90 днів з дати надсилання такими акціонерами (акціонером) товариству вимоги про їх скликання (пп.9.14.10 статуту).
У відповідності до п.10.1.1 Статуту, наглядова рада є колегіальним органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства і в межах компетенції, визначеної статутом та законом, здійснює управління товариством, а також контролює та регулює діяльність правління.
Згідно п.10.2.1 Статуту, до компетенції Наглядової ради товариства належить вирішення питань, передбачених законом, цим Статутом, а також переданих на вирішення Наглядової ради Загальними зборами.
Позивач зазначає, що йому на праві власності належать корпоративні права, а саме: цінні папери - акції, вид цінного паперу 01110100 (акція проста бездокументарна іменна), міжнародний ідентифікаційний номер UA4000106512, емітовані Акціонерним Товариством "Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» у кількості 4 056 614 штук номінальною вартістю 0,25 грн. кожна (депозитарна установа - ПАТ "Банк "Кліринговий дім", код ЄДРПОУ 21665382), що належать ПрАТ "ГАЗТЕК" та становлять 50,2205% від загальної кількості, що підтверджується інформаційною довідкою Національного депозитарію України №107683 від 03.04.2023 (т.1 арк.81-83).
Також, із вказаної довідки вбачається, що основними акціонерами Акціонерним Товариством "Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» є: - ПАТ «Газтек», яке володіє 50,220535% акцій; - АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», яке володіє 25,000012% акцій; - ТОВ «Інвестиційна компанія «Фінлекс -Інвест», яке володіє 7,413303% акцій. Решта акцій належать фізичним та юридичним особам.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 17.05.2022 у справі №757/11188/22-к задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва першого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань, нагляду за його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Офісу Генерального прокурора Свідлера Михайла Семеновича про арешт майна у кримінальному провадженні №62021000000000160 від 22.02.2021 та накладено арешт на корпоративні права, заборонивши здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цих акцій та розпоряджатися ними, що, зокрема, належать на праві власності ПрАТ "ГАЗТЕК", а саме: цінні папери - акції, вид цінного паперу 01110100 (акція проста бездокументарна іменна), міжнародний ідентифікаційний номер UA4000106512, емітовані Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» у кількості 4 056 614 штук номінальною вартістю 0,25 грн. кожна (депозитарна установа - ПАТ "Банк "Кліринговий", код ЄДРПОУ 21665382), що належать ПрАТ "ГАЗТЕК" та становлять 50,2205 % від загальної кількості (т.1, арк.40-59).
У вказаній ухвалі зазначено, «досудовим розслідуванням встановлено, що корпоративні права, зокрема, оператора газорозподільних систем ПАТ "Миколаївгаз" є об'єктом кримінально протиправних дій, оскільки використовувались під час вчинення кримінального правопорушення. Постановою старшого слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань полковника ДБР Радулгіна О.О. від 16.05.2022 корпоративні права та статутний капітал, зокрема, оператора газорозподільних систем ПАТ "Миколаївгаз" визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №62021000000000160 від 22.02.2021. Оскільки корпоративні права, на які просив накласти арешт прокурор, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні та зважаючи на те, що незастосування накладення арешту може призвести до настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню та інші підстави, - слідчий суддя дійшов висновку що клопотання прокурора є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
У подальшому, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва Шапутько С.В. від 24.05.2022 у справі №757/11783/22-к клопотання слідчого ДБР про передачу речових доказів у кримінальному провадженні №62021000000000160, на які ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 17.05.2022 у справі №757/11188/22-к накладено арешт, в управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - АРМА) задоволено (т.1 арк.60-80).
Як зазначає, позивач, АРМА звернулась до КМУ з повідомленням про необхідність застосування передбачених ст.21-1 Закону України від 10.11.2015 №772-VІІІ "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" (далі - Закон № 772) виняткових випадків передачі в управління арештованих активів без конкурсу.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.05.2022 №429-р «Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках», з метою запобігання ризику виникнення надзвичайної ситуації в енергетичній сфері, погоджено пропозицію Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та Міністерства енергетики щодо передачі в управління Акціонерному товариству «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні.
Згідно Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.07.2022 №552-р "Деякі питання діяльності Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" попередньо погоджено рішення правління АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" щодо надання згоди на вчинення акціонерним товариством "ДАТ "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" значного правочину, а саме - укладення з Національним агентством з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, договору управління активами (майном) шляхом погодження рішення акціонера акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз".
05 липня 2022 року Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) (далі - Установник управління) та Акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (далі - Управитель), керуючись ст.ст.1, 9, 10, 19, 21-1, 22, 24 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", ст.100 Кримінального процесуального кодексу України, ст.6 Глави 1 та Главою 70 Цивільного кодексу України, у порядку виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24.05.2022 №757/11783/22-к, розпорядження Кабінету Міністрів України №429-р, уклали Договір управління активами (майном) №11/2022 (далі - Договір).
У відповідності до п.1.1 Договору, установник управління передає Управителеві на строк, визначений у п.1.2. розділу 1 договору майно (далі Актив/Активи) в управління, а Управитель приймає Активи та зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління активами, зокрема, корпоративні права, що належать на праві власності ПрАТ "ГАЗТЕК", а саме: цінні папери- акції, вид цінного паперу 01110100 (акція проста бездокументарна іменна), міжнародний ідентифікаційний номер UA4000106512, емітовані Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» у кількості 4 056 614 штук номінальною вартістю 0,25 грн. кожна (депозитарна установа - ПАТ "Банк "КЛІРИНГОВИЙ ДІМ", код ЄДРПОУ 21665382), що належать ПрАТ "ГАЗТЕК" та становлять 50,2205% від загальної кількості (п.1.1.1 Договору).
Згідно п.1.2 Договору, строк управління активами: з дати підписання договору і до 05.07.2027 або до усунення ризику збою та/або переривання функціонування активів, що може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій, і до завершення здійснення процесуальних заходів, про що Управитель отримає повідомлення від установника управління, та перебігу наступних п'яти місяців після такого повідомлення, або до дня одержання управителем повідомлення про намір припинення (розірвання) дії договору у разі надходження винесеного у межах наданих законом повноважень рішення прокурора, а також судового рішення, яке набрало законної сили, яким скасовано арешт прийнятих в управління активів, набрання законної сили судовим рішенням про конфіскацію, спеціальну конфіскацію, стягнення активів в дохід держави в кримінальному провадженні, які перебувають в управлінні АРМА, або у випадку визначеному у розділі 6 договору. Дані щодо припинення цього договору вносяться до системи депозитарного обліку цінних паперів. На підставі цього договору сторони забезпечують внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів щодо управителя, як керуючого рахунком в цінних паперах на умовах, визначених в пункті 8.3цього Договору.
Відповідно до п.1.3 Договору, управитель набуває повноваження щодо реалізації прав на цінні папери та прав за цінними паперами з дати укладення цього договору.
Загальні положення щодо управління активами передбачені в розділі 3 договору.
Згідно з п.3.1. Договору управління активами за цим договором здійснюється управителем в таких інтересах вказаних нижче осіб:
а) власника активів - в частині збереження вартості активів, ефективності управління активами - з метою забезпечення збереження активів власнику у разі настання визначеної законом підстави такого повернення;
б) Держави Україна - з метою забезпечення: - разом з Міністерством енергетики України та Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, вжиття відповідно до законодавства всіх дієвих заходів, спрямованих на запобігання ризику збою та/або переривання функціонування активів, що може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій; - виконання визначеного кримінальним процесуальним законодавством України завдання арешту активів як заходу забезпечення відповідного кримінального провадження; - можливості примусового стягнення активів на користь держави Україна у визначеному законом правовому режимі у разі настання визначеної законом підстави такого стягнення; - надходжень до Державного бюджету України доходів від управління активами в порядку, на умовах та у розмірах, визначених законодавством та цим договором;
в) Установника управління - в частині забезпечення виконання ним визначених законом функцій та повноважень з управління активами.
У відповідності до п.3.2 Договору, прийняття управителем активів в управління за цим договором, наявність активів на балансі Управителя не призводить до виникнення в управителя права власності, а також права довірчої власності на активи. Управління активами управителем не призводить до виникнення у нього будь-яких не передбачених законодавством переважних прав перед третіми особами щодо активів. Управитель не має права відчужувати активи, прийняті ним в управління.
Пунктом 3.5 Договору визначено, що управління активами здійснюється управителем особисто без права доручення іншій особі (замісникові) вчинення від імені управителя дій, необхідних для управління активами, якщо інше прямо не передбачено цим договором. Ця умова договору не обмежує управителя призначати фізичних осіб, які є його представниками, до складу органів управління юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління.
У відповідності до п.6.1 Договору, цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє в частині управління активами до 05.07.2027, або до усунення ризику збою та/або переривання функціонування активів, що може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій і завершення здійснення процесуальних заходів, про що управитель отримує повідомлення від установника управління, та перебігу наступних п'яти місяців після такого повідомлення; або до дня одержання управителем повідомлення про намір припинення (розірвання) дії договору у разі скасування арешту прийнятих в управління активів або їх конфіскації, спеціальної конфіскації, іншого судового рішення про їх стягнення в дохід держави або до випадку та у порядку, визначеному в розділі 6 договору, а в частині виконання управителем грошових зобов'язань перед установником управління та зобов'язань щодо повернення активів установнику управління до їх повного виконання.
Відповідно до п.7.6. Договору, управитель забезпечить призначення членів наглядових рад, керівника та головного бухгалтера юридичних осіб, визначених в пп.1.1. п.1.1 розділу 1 цього договору, із дотриманням принципу доброчесності.
Пунктом 8.1 Договору визначено, що здійснення управління активами управителем передбачає, зокрема: - здійснення управління Активами шляхом їх збереження, а також здійснення управління юридичними особами, визначеними в пп.1.1. п.1.1. розділу 1 цього договору, відповідно до вимог та з урахуванням обмежень, визначних законодавством; - участь та голосування з усіх питань порядку денного на загальних зборах акціонерів, які є вищим органом юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління, визначених в підпункті 1.1.1 пункту 1.1 розділу 1 цього Договору, відповідно до статті 32, 33 Закону України "Про акціонерні товариства"; - самостійне визначення кандидатур для обрання до складу органів управління юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління, визначених в пп.1.1. п.1.1. розділу 1 цього договору.
Визнання недійсним договору № 11/2022 від 05.07.2022 про управління майном (активами), укладеного між АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" та АРМА було предметом судового розгляду у справі № 921/600/22. Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 04.05.2023 у задоволені позову відмовлено. Рішення в апеляційному порядку не оскаржувалося та набрало законної сили 11.07.2023.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 154-р від 17.02.2023 «Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках»: «з метою запобігання ризику виникнення надзвичайної ситуації в енергетичній сфері відповідно до статті 21-1 Закону України Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів:
1. Погодитися із пропозицією Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, і акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України щодо передачі в управління акціонерному товариству Державне акціонерне товариство Чорноморнафтогаз (код згідно з ЄДРПОУ 00153117) активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, згідно з переліком, що додається до оригіналу.
2. Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, забезпечити передачу активів відповідно до пункту 1 цього розпорядження згідно з актами приймання-передачі на період до усунення ризику збою та/або переривання функціонування активів, що може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій, і до завершення здійснення процесуальних заходів.
3. Акціонерному товариству Державне акціонерне товариство Чорноморнафтогаз, Міністерству енергетики та Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, вжити відповідно до законодавства всіх дієвих заходів, спрямованих на запобігання ризику збою та/або переривання функціонування активів, що може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій.».
Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.03.2023 №236 затверджено «Порядок скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів» (далі - Порядок №236)
Відповідно до п.1 Порядку №236 він встановлює порядок скликання та проведення загальних зборів акціонерів шляхом опитування (дистанційні загальні збори). Дистанційні загальні збори не передбачають спільної присутності на них акціонерів (їх представників) та проводяться шляхом дистанційного заповнення бюлетенів акціонерами і надсилання їх до акціонерного товариства через депозитарну систему України у відповідності до цього Порядку. Дистанційні загальні збори можуть проводитись у випадках, передбачених статутом акціонерного товариства. Дистанційні загальні збори можуть проводитись у інших випадках, передбачених законодавством (п.2 Порядку №236).
З метою реалізації прав акціонерів власників більше 50 відсотків голосуючих акцій акціонерного товариства відповідно до статті 42 Закону України "Про акціонерні товариства" та відповідно до статті 6, пункту 37-26 частини другої статті 7 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків", у зв'язку з введенням воєнного стану відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022, з урахуванням статті 19 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", з метою мінімізації негативного впливу наслідків військової агресії Російської Федерації проти України та сприяння стабільності ринків капіталу, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку прийняла рішення від 26.04.2023 №466 "Щодо особливостей скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерних товариств власниками більше 50 відсотків голосуючих акцій на період дії воєнного стану у 2023 році".
Вказаним рішенням встановлено, що у період дії воєнного стану, акціонери (акціонер), які в сукупності володіють більше 50% голосуючих акцій (надалі - особа, яка скликає збори), мають право скликати та провести позачергові загальні збори акціонерів за умови повідомлення про це наглядової ради акціонерного товариства шляхом направлення такого повідомлення за адресою місцезнаходження акціонерного товариства. Позачергові загальні збори, які скликаються відповідно до цього Рішення, мають бути проведені відповідно до Порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.03.2023 № 236.
Як вбачається з матеріалів справи, Акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» направило Наглядовій раді АТ «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» повідомлення №246/23 від 27.04.2023 про прийняття рішення про скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» (т.1 арк.21).
У подальшому, повідомлення про проведення позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» було опубліковано на сайті АТ "ДАТ "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ". У вказаному повідомленні зазначено: - дату проведення загальних зборів (дату завершення голосування) 05.06.2023; - що бюлетені для голосування розміщуватимуться у вільному для акціонерів доступі на сторінці АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз»; - вказано дату розміщення єдиного бюлетеня для голосування (щодо інших питань порядку денного, крім обрання органів товариства) 26.05.2023; - дату розміщення єдиного бюлетеня для кумулятивного голосування 01.06.2023; - дату складення переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах акціонерів - 31.05.2023 (станом на 23 годину) Також, у повідомлені зазначено проект порядку денного, а саме: 1) припинення повноважень голови та членів Наглядової ради товариства; 2) обрання членів Наглядової ради товариства; 3) затвердження умов цивільно-правових договорів з членами Наглядової ради товариства, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами Наглядової ради товариства. Роз'яснено порядок направлення та розгляду запитів акціонерів щодо ознайомлення з документами, внесення пропозицій до проекту порядку денного, порядку голосування. Зокрема, зазначено, що голосування на загальних зборах (направлення до депозитарної установи бюлетенів для голосування) розпочинається 26.05.2023 та завершується 05.06.2023 (т.1 арк.22-24).
У матеріалах справи міститься копія бюлетеня № 2 для кумулятивного голосування, в якому визначено дату і час початку та завершення голосування: з 11:00 год. 01.06.2023 до 18:00 год. 05.06.2023; загальну кількість членів Наглядової ради, що обираються шляхом кумулятивного голосування (питання 2 порядку денного); - перелік кандидатів для розгляду питання порядку денного про обрання членів Наглядової ради товариства (т.1 арк.24).
Так, 05.06.2023 відбулись позачергові дистанційні загальні збори акціонерів АТ "Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз»", рішення яких оформлено протоколом від 08.06.2023 (т.1 арк.25-29), згідно якого прийнято рішення з наступних питань порядку денного:
1. Припинення повноважень Голови та членів Наглядової ради Товариства.
2. Обрання членів Наглядової ради Товариства.
3. Затвердження умов цивільно-правових договорів з членами Наглядової ради Товариства, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами Наглядової ради Товариства.
У вказаному протоколі зазначена наступна інформація:
Дата проведення загальних зборів - 05.06.2023.
Дата оприлюднення єдиного бюлетеня для голосування (щодо інших питань порядку денного, крім обрання органів товариства) - 26.05.2023.
Дата оприлюднення єдиного бюлетеня для кумулятивного голосування - 01.06.2023.
Дата та час початку голосування акціонерів - 26.05.2023 (об 11:00 годині).
Дата та час завершення голосування акціонерів - 05.06.2023 (о 18:00 годині).
Загальна кількість акціонерів, включених до переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, складеного станом на 23 годину 31.05.2023, становить 25 642 особи, яким належить 8 077 480 штук простих іменних акцій, в тому числі 6 852 050 штук голосуючих простих іменних акцій, які враховуються при визначенні кворуму та надають право голосу для вирішення питань, які відносяться до компетенції Загальних зборів акціонерів Товариства.
Загальні збори мають кворум з усіх питань порядку денного за умови реєстрації для участі у загальних зборах акціонерів, які сукупно є власниками більш як 50% голосуючих простих іменних акцій Товариства.
Для участі в загальних зборах зареєстровано 3 особи, яким належить 6 674 832 штуки голосуючих простих іменних акцій товариства, що становить 97,41365% від загальної кількості голосуючих простих іменних акцій. Кворум загальних зборів становить 97,41365%.
Голосування з питань 1, 3 порядку денного проводилося з використанням єдиного бюлетеня для голосування (щодо інших питань порядку денного, крім обрання органів товариства).
Голосування з питання 2 порядку денного проводилося з використанням єдиного бюлетеня для кумулятивного голосування.
Голосування проводиться за принципом одна голосуюча проста іменна акція - один голос, крім кумулятивного голосування.
Рішення з питань 1, 3 порядку денного приймається простою більшістю голосів від кількості голосів зареєстрованих для участі у загальних зборах власників голосуючих простих іменних акцій.
Рішення з питання 2 порядку денного приймається шляхом кумулятивного голосування власників голосуючих простих іменних акцій».
За результатами голосування на проведених дистанційно 05.06.2023 загальних зборах було прийнято наступні рішення:
По першому питанню порядку денного прийнято рішення припинити повноваження Голови та членів Наглядової ради Товариства з дати прийняття цього рішення.
Підсумки голосування: "ЗА" - 6 674 832 голосів, що становить 100% від кількості голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих простих іменних акцій. "ПРОТИ" - 0 голосів, що становить 0% від кількості голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих простих іменних акцій. Не брали участь у голосуванні - 0 голосів, що становить 0% від кількості голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих простих іменних акцій. За бюлетенями, визнаними недійсними - 0 голосів, що становить 0% від кількості голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих простих іменних акцій.
По другому питанню порядку денного прийнято рішення обрати до складу наглядової ради:
- ОСОБА_1 - представник акціонера ПрАТ «Газтек»;
- ОСОБА_2 - представник акціонера ПрАТ «Газтек»;
- ОСОБА_3 - представник акціонера ПрАТ «Газтек»;
- ОСОБА_4 - представник акціонера ПрАТ «Газтек»;
- ОСОБА_5 - представник акціонера ПрАТ «Газтек»;
Підсумки кумулятивного голосування:
- кандидат Дмитрук Наталія Миколаївна - представник акціонера ПрАТ «Газтек» (кількість голосів для кумулятивного голосування - 6 674 832);
- кандидат Король Лариса Іванівна - представник акціонера ПрАТ «Газтек» (кількість голосів для кумулятивного голосування - 6 674 832 );
- кандидат Миронюк Ганна Володимирівна - представник акціонера ПрАТ «Газтек» (кількість голосів для кумулятивного голосування - 6 674 832 );
- кандидат Пташник Андрій Юрійович - представник акціонера ПрАТ «Газтек» (кількість голосів для кумулятивного голосування - 6 674 832);
- кандидат Сороколіт Євген Миколайович (кількість голосів для кумулятивного голосування - 6 674 832).
Не брали участь у голосуванні - 0 голосів для кумулятивного голосування. За бюлетенями, визнаними недійсними - 0 голосів для кумулятивного голосування.
По третьому питанню порядку денного прийнято рішення затвердити умови цивільно-правових договорів, що укладатимуться з Головою та членами Наглядової ради Товариства. Уповноважити Голову Правління (або особу, яка здійснює повноваження (виконує обов'язки) Голови Правління) протягом одного місяця з дати прийняття цього рішення підписати від імені Товариства цивільно-правові договори з Головою та членами Наглядової ради Товариства, умови яких затверджено Загальними зборами акціонерів Товариства.
Підсумки голосування: "ЗА" - 6 674 832 голосів, що становить 100% від кількості голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих простих іменних акцій. "ПРОТИ" - 0 голосів, що становить 0% від кількості голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих простих іменних акцій. Не брали участь у голосуванні - 0 голосів, що становить 0% від кількості голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих простих іменних акцій. За бюлетенями, визнаними недійсними - 0 голосів, що становить 0% від кількості голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальний зборах та є власниками голосуючих простих іменних акцій.
По кожному з питань порядку денного складено окремий протокол про підсумки голосування (протоколи №1, №2 та №3 від 08.06.2023) (т.1 арк.30-34).
Протокол від 08.06.2023 позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів АТ «ОГС «Миколаївгаз» було направлено АТ «ОГС «Миколаївгаз», про що свідчить опис вкладення у цінний лист (т.1 арк.39).
В протоколі зазначено, що збори відбулись відповідно до Порядку скликання та дистанційного проведення загальних зборів акціонерів, затвердженим рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.03.2023 №236 (далі - Порядок №236).
При цьому позивач наголошує на тому, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі №320/17043/23 за позовом Матерон Лімітед, ПрАТ "ГАЗТЕК" до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправним та скасування рішення, частково задоволено заяву Матерон Лімітед про вжиття заходів забезпечення позову; вжито заходи забезпечення позову шляхом: зупинення дії рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.03.2023 №236 "Про затвердження Порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів" до прийняття судом рішення у справі №320/17043/23, що набрало законної сили; зупинення дії рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26.04.2023 №466 "Щодо особливостей скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерних товариств власниками більше 50 відсотків голосуючих акцій на період дії воєнного стану у 2023 році" до прийняття судом рішення у справі №320/17043/23, що набрало законної сили (т.1, арк.147-151).
Постановляючи вищенаведену ухвалу, адміністративний суд виходив із того, що у кримінальному провадженні, наклавши арешт ухвалою від 17.05.2022, суд заборонив власникам акцій ПрАТ "ГАЗТЕК" та Матерон Лімітед здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цих акцій та розпоряджатися ними; права ПрАТ "ГАЗТЕК" та Матерон Лімітед (власників) за цінними паперами, зокрема, права користуватися акціями, суд не обмежував. Тобто суд обмежив лише права на цінні папери, а саме: суд звертає увагу, що на право користування корпоративними правами та акціями ухвала Печерського районного суду міста Києва про арешт не поширюється. Враховуючи той факт, що суд арештував лише право ПрАТ "ГАЗТЕК" та Матерон Лімітед на акції в частині правомочності права розпорядження, однак не арештовував права, що виникають за цінним папером (користуватися акцією), та той факт, що позивач не надавав згоди на передачу в управління своїх прав за цінним папером, то суд вважав, що відсутність таких прав у АТ "ДАТ "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" не наділяє його компетенцією в частині прийняття рішення про скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерів, проте такі дії вчиняються останнім з посиланням на оскаржуване рішення; чинними редакціями статутів акціонерних товариств не передбачено випадків для проведення дистанційних загальних зборів акціонерів, а відтак повідомлення АТ "ДАТ "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" щодо скликання та проведення дистанційних зборів відповідно до Порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів, затвердженого рішенням НКЦПФР від 06.03.2023 № 236, на думку позивача, є протиправним та прямо і грубо порушує положення ст. 58 Закону України "Про акціонерні товариства". Оскаржуване рішення НКЦПФР на момент розгляду даної справи застосовується до позивача, а тому може спричинити порушення прав та інтересів акціонерного товариства, акціонерів товариства, оскільки загальні збори акціонерів товариства повинні бути проведенні у відповідності до вимог Закону України "Про акціонерні товариства" та статуту акціонерного товариства та рішення є таким, що суперечить Конституції України, Закону України "Про акціонерні товариства", а у випадку задоволення адміністративного позову відновлення порушених прав позивача може бути ускладненим.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2023 у справі №320/17043/23 задоволено апеляційні скарги АТ "ДАТ "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку; ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 скасовано; прийнято нову постанову, якою у задоволенні заяви Матерон Лімітед про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено. Постанова набрала законної сили з дати її прийняття. Суд апеляційної інстанції, зокрема зазначив, що суд першої інстанції, задовольняючи заяву про забезпечення позову, всупереч ч. 5 ст. 151 КАС України не встановив та не вказав про наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішень; не врахував принципу співмірності застосованих заходів забезпечення позову з існуючим правовим регулюванням спірних правовідносин всіх учасників таких відносин; оцінив правовідносини поза предметом спору та поза межами адміністративного судочинства, надавши оцінку корпоративним правовідносинам сторін, а також надавши власне тлумачення ухвалі суду в межах кримінального провадження, в якій було накладено арешт на цінні папери. Зокрема, надаючи оцінку повноваженням ДАТ "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" на управління активами операторів ГРМ та права скликати загальні збори, суд першої інстанції вийшов за межі предмета спору, та не залучив до участі у справі це підприємство (т.1, 141-146).
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 у справі №320/17043/23 відмовлено в задоволенні заяви про роз'яснення ухвали про забезпечення позову від 29.05.2023. Суд, зокрема, зазначив, що відповідно до положень ст. ст. 154, 243, 294 та 325 Кодексу адміністративного судочинства України строк дії ухвали про забезпечення позову розпочався 29.05.2023 та закінчився саме днем ухвалення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду - 07.06.2023 і саме в цей період часу оскаржувані в цій справі рішення не діяли, тобто існувала заборона на вчинення будь-яких дій, направлених на реалізацію положень зупинених актів.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку у листі від 15.06.2023, адресованому АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз", повідомила, що нею здійснено нагляд за реєстрацією акціонерів, проведенням загальних зборів, голосуванням та підбиттям його підсумків на загальних зборах, зокрема АТ "Миколаївгаз", скликаних 05.06.2023 відповідно до вимог порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів, затвердженого рішенням Комісії №236 від 06.03.2023; за результатами проведених наглядів за реєстрацією, проведенням загальних зборів, голосуванням та підбиттям його підсумків на загальних зборів товариства, порушень вимог чинного законодавства не виявлено (т.3 арк.128).
Позивач не погоджується із рішеннями, оформленими протоколом позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів АТ "Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» від 08.06.2023 та протоколами про підсумки голосування та вважає, що вчинення незаконних дій AT "ДАТ "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" призвело до порушення конституційних прав ПрАТ "ГАЗТЕК", визначених ст.41 Конституції України, в частині права на володіння, користування та розпорядження своєю власністю, а також порушення ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно права на мирне володіння майном, тому з вернувся до суду з даним позовом.
Так, ПрАТ "ГАЗТЕК" є власником цінних паперів АТ "ОГС "Миколаївгаз" у кількості 4 056 614 штук, що становить 50,220535% від загальної кількості.
Звертаючись до суду із даним позовом про визнання недійсними рішень АТ "ОГС "Миколаївгаз", позивач стверджує про незаконність скликання та проведення вказаних дистанційних загальних зборів, оскільки вони відбулись із порушенням вимог Закону України "Про акціонерні товариства", статуту АТ "ОГС "Миколаївгаз" та прав позивача як акціонера.
У відповідності до ст. ст. 15, 16 Цивільного коексу України кожному гарантується його право на судовий захист цивільних прав у разі їх порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, способами, визначеними ч. 2 ст. 16 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 2 ГПК України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
У частині 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Наведені вище норми визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлене у заявлений спосіб.
З огляду на викладене, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували би наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
У корпоративних відносинах об'єктом захисту виступають корпоративні права учасника товариства.
У відповідності до ч.6 ст.96-1 Цивільного Кодексу України корпоративними відносинами є відносини між учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) юридичних осіб, у тому числі які виникають між ними до державної реєстрації юридичної особи, а також відносини між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) щодо виникнення, здійснення, зміни і припинення корпоративних прав.
Згідно п.8 ч.1 ст.2 Закону України "Про акціонерні товариства" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.
Відповідно до ч.1,2 ст.36 Закону України "Про акціонерні товариства" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Загальні збори акціонерів є вищим органом акціонерного товариства. Загальні збори акціонерів можуть бути річними або позачерговими. Усі загальні збори, крім річних, вважаються позачерговими.
Згідно з ч.1 ст.98 Цивільного Кодексу України, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства, якщо інше не встановлено законом.
Подібні положення містяться і в ч.1 ст.39 Закону України "Про акціонерні товариства" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), а саме: загальні збори акціонерів можуть вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компетенції наглядової ради або ради директорів законом або статутом акціонерного товариства.
Також статутом відповідача визначено, що Загальні збори є вищим органом товариства; до виключної компетенції Загальних зборів належить: обрання членів Наглядової ради, затвердження умов цивільно-правових договорів, трудових договорів (контрактів), що укладатимуться з ними, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів (контрактів) з членами Наглядової ради; прийняття рішення про припинення (в т.ч. дострокове) повноважень членів (в т.ч. голови) Наглядової ради, за винятком випадків, встановлених законом (пп.9.1.1, пп.9.2.2.16, пп.9.2.2.17 статуту).
Верховний Суд у постанові від 01.09.2023 у справі №909/1154/21 зазначив про те, що рішення загальних зборів учасників господарського товариства є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
У відповідності до ч.1 ст.61 Закону України "Про акціонерні товариства" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі якщо рішення загальних зборів або порядок прийняття такого рішення порушують вимоги цього Закону, інших актів законодавства, статуту акціонерного товариства чи положення про загальні збори, акціонер, який вважає, що його права та охоронювані законом інтереси порушені таким рішенням, може оскаржити його до суду протягом шести місяців з дня прийняття рішення. Суд має право з урахуванням усіх обставин справи залишити в силі оскаржуване рішення, якщо допущені порушення не порушують права та охоронювані законом інтереси акціонера, який оскаржує рішення.
Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
Не всі порушення законодавства, допущені при скликанні та проведенні загальних зборів товариства, можуть бути підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень. Для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів) товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства.
Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо (позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №915/540/16, постанові Верховного Суду від 17.11.2022 у справі № 917/1523/21).
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.01.2020 у справі №924/641/17 та від 04.02.2020 у справі №915/540/16 вказує, що рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання та проведення, але зауважує та конкретизує, що права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні.
У постанові Верховного Суду від 27.01.2020 у справі №761/26815/17 міститься висновок про те, що недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документу, як приватно - правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.
Враховуючи викладене, для визнання недійсним рішення загальних зборів господарського товариства, що оскаржується з підстав порушення порядку скликання зборів, позивач має довести, а суд встановити наявність порушених прав та/або інтересів позивача як учасника господарського товариства оспорюваним рішенням загальних зборів.
При вирішенні корпоративного спору про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників господарського товариства суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання, з'ясувати, які саме права та/або інтереси позивача порушені кожним окремим оспорюваним рішенням загальних зборів.
Наведене узгоджується з положеннями статей 15, 16 ЦК України та ч.2 ст.4 ГПК України, які визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, а також відповідає зазначеним висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16, про необхідність встановлення судом факту порушення прав та законних інтересів учасника товариства спірним рішенням загальних зборів.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.
Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
Однією із підстав, для визнання недійсним рішення позачергових дистанційних загальних зборів АТ "Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» від 08.06.2023 позивач зазначає, що АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз", не є акціонером (власником акцій) АТ "ОГС "Миколаївгаз", а є управителем відповідно до Розпорядження КМУ від 28.05.2022 та Договору управління активами (майном) №11/2022 від 05.07.2022, не уповноважене діяти від імені та за рахунок власників акцій, переданих в управління, оскільки накладений судом арешт на корпоративні права позивача, які у подальшому були передані в управління АТ "ДАТ "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ", не стосується прав за цінними паперами, у тому числі права на участь в управлінні товариством.
Як встановлено судом вище, ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 17.05.2022 у справі №757/11188/22-к задоволено клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні № 62021000000000160 від 22.02.2021 та накладено арешт на корпоративні права, заборонивши здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цих акцій та розпоряджатися ними, що належать на праві власності, серед іншого: компанії ПрАТ "ГАЗТЕК", а саме: цінні папери - акції, емітовані АТ "ОГС "Миколаївгвз" у кількості 4 056 614 штук, що належать ПрАТ "ГАЗТЕК" та становлять 50,2205 % від загальної кількості (т.1 арк.40-59).
Також, ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 24.05.2022 у справі №757/11783/22-к було задоволено клопотання старшого слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань про передачу речових доказів у кримінальному провадженні №62021000000000160 від 22.02.2021 Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, в управління та, керуючись ст.100 КПК України, ст.ст.19, 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", враховуючи наявність підстав для передачі арештованого майна в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, останньому передано майно - корпоративні права, що належать на праві власності ПрАТ "ГАЗТЕК", а саме: цінні папери - акції, емітовані АТ "ОГС "Миколаївгаз" у кількості 4 056 614 штук, що належать ПрАТ "ГАЗТЕК" та становлять 50,2205 % від загальної кількості.
Відповідно до ст.170 Кримінального процесуального кодексу України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно абз.7 ч. 6, ч. 7 ст. 170 Кримінального процесуального кодексу України, речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.
У випадках, передбачених пунктами 2, 4 та абзацом сьомим частини шостої цієї статті, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до слідчого судді Вищого антикорупційного суду, або до суду під час судового провадження, яке розглядається згідно із статтями 171-173 цього Кодексу. Прокурор у випадку, передбаченому абзацом сьомим частини шостої цієї статті, не пізніше наступного робочого дня з моменту постановлення ухвали слідчого судді, суду надсилає копію цієї ухвали Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, із зверненням щодо прийняття активів, а також вживає невідкладних заходів щодо передачі цих активів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Стаття 2 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" визначає, що Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, та/або з управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковано у кримінальному провадженні чи стягнено за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.
Національне агентство у межах, визначених цим та іншими законами, є підзвітним Верховній Раді України, підконтрольним та відповідальним перед Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до ст.19 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред'явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, а також у позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави із встановленням заборони користуватися такими активами, сума або вартість яких перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня відповідного року.
Відповідно до п.п.10, 11, абз.11 п.12 глави 1 Розділу 5 Положення про проведення депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №735 від 23.04.2013, у разі передачі цінних паперів депонента, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, АРМА на підставі відповідної ухвали слідчого судді, суду або згоди власника цінних паперів на їх передачу в управління АРМА статусу керуючого рахунком щодо рахунку в цінних паперах такого депонента в депозитарній установі набуває АРМА або юридична/фізична особа - підприємець, якій АРМА за результатами конкурсу в порядку, встановленому законом, такі цінні папери передані в управління (далі - Управитель).
У разі передачі цінних паперів в управління АРМА реалізація прав на такі цінні папери та прав за ними здійснюється АРМА.
У разі передачі цінних паперів АРМА в управління Управителю Управитель здійснює повноваження власника таких цінних паперів на підставі договору про управління між АРМА та Управителем з урахуванням вимог та обмежень, встановлених законодавством.
Набуття Фондом, АРМА/Управителем статусу керуючого рахунком у цінних паперах не потребує відповідного розпорядження депонента та обов'язкового переоформлення анкети рахунку в цінних паперах депонента.
АРМА набуває повноваження щодо управління такими цінними паперами з дня прийняття їх в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника цінних паперів, копії яких надійшли до АРМА з відповідним зверненням прокурора.
Відповідно до ч.1, 2 ст.21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління. Управління активами здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно п. 4 ч.1 ст.10 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", Національне агентство, зокрема укладає цивільно-правові угоди з юридичними та фізичними особами з питань, пов'язаних з проведенням оцінки та управлінням активами.
За приписами ч.7 ст.21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" у разі здійснення управління активами у вигляді частки у статутному (складеному) капіталі чи акцій, паїв управитель під час здійснення повноважень власника таких активів у вищих органах управління відповідної юридичної особи зобов'язаний погоджувати свої дії з власником таких активів. Дія цієї частини не поширюється на управління активами у виняткових випадках з особливостями, передбаченими цим Законом.
Особливості управління активами у виняткових випадках встановлені у ст.21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів".
Згідно ч.1 ст.21-1 цього Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", у виняткових випадках управління активами, зазначеними в частині першій статті 21 цього Закону, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, може здійснюватися шляхом їх передачі в управління підприємству, установі, організації, що належить до сфери управління міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, або господарському товариству, 50 і більше відсотків акцій (часток) якого знаходиться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків, на підставі рішення Кабінету Міністрів України без дотримання вимог, передбачених частиною другою статті 21 цього Закону.
Винятковими вважаються випадки передачі в управління активів, визначених абзацом першим частини першої цієї статті, за наявності хоча б однієї з таких обставин: 1) існує ризик збою та/або переривання функціонування таких активів, що може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій або збоїв у тепло-, енерго-, електро-, водопостачанні або водовідведенні або постачанні природного газу; 2) існує ризик переривання функціонування підприємств, установ та організацій оборонно-промислового комплексу та/або авіабудівельної галузі, у власності яких перебувають такі активи.
Після усунення обставин, визначених пунктами 1 або 2 цієї частини (далі - обставини негативного характеру), відповідні активи підлягають передачі в управління у порядку, встановленому частиною другою статті 21 цього Закону, з обов'язковим забезпеченням безперервності управління активами.
У відповідності до ч.ч.2 - 6 ст.21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" Національне агентство повідомляє Кабінет Міністрів України про необхідність застосування передбачених цією статтею особливостей передачі в управління активів у визначені в цій частині строки.
Кабінет Міністрів України не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання від Національного агентства інформації, визначеної частиною другою цієї статті, доручає міністерству, іншому центральному органу виконавчої влади, до повноважень якого належить формування та/або реалізація державної політики у сфері, в якій існує ризик виникнення обставин негативного характеру та/або до якої належать відповідні активи, провести консультації щодо визначення управителем таких активів підприємства, визначеного абзацом першим частини першої цієї статті.
За результатами консультацій, передбачених частиною третьою цієї статті, відповідне міністерство, інший центральний орган виконавчої влади за погодженням з Національним агентством вносить на розгляд Кабінету Міністрів України проект рішення про передачу в управління активів у зв'язку з винятковим випадком.
Рішення Кабінету Міністрів України про передачу в управління активів у зв'язку з винятковим випадком має містити обґрунтування необхідності застосування передбачених цією статтею особливостей передачі в управління активів, назву підприємства, що визначається управителем таких активів, строк здійснення такого управління, перелік активів, що передаються в управління, а також (за необхідності) доручення іншим органам виконавчої влади, підприємствам, установам та організаціям щодо вжиття заходів, спрямованих на запобігання виникнення обставин негативного характеру та забезпечення управління відповідними активами
У разі надходження рішення прокурора або судового рішення, що набрало законної сили, яким скасовано арешт прийнятих в управління активів, управління такими активами припиняється, а активи підлягають поверненню законному власнику у встановленому Законом порядку.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України №429-р від 28.05.2022 "Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках" з метою запобігання ризику виникнення надзвичайної ситуації в енергетичній сфері, відповідно до статті 21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" погоджено пропозицію Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, і Міністерства енергетики щодо передачі в управління акціонерному товариству "ДАК "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, згідно з переліком, що додається до оригіналу.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 154-р від 17.02.2023 «Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках»: «з метою запобігання ризику виникнення надзвичайної ситуації в енергетичній сфері відповідно до статті 21-1 Закону України Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів:
1. Погодитися із пропозицією Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, і акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України щодо передачі в управління акціонерному товариству Державне акціонерне товариство Чорноморнафтогаз (код згідно з ЄДРПОУ 00153117) активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, згідно з переліком, що додається до оригіналу.
2. Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, забезпечити передачу активів відповідно до пункту 1 цього розпорядження згідно з актами приймання-передачі на період до усунення ризику збою та/або переривання функціонування активів, що може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій, і до завершення здійснення процесуальних заходів.
3. Акціонерному товариству Державне акціонерне товариство Чорноморнафтогаз, Міністерству енергетики та Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, вжити відповідно до законодавства всіх дієвих заходів, спрямованих на запобігання ризику збою та/або переривання функціонування активів, що може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій.».
Таким чином розпорядженням Кабінету Міністрів України №429-р від 28.05.2022 та №154-р від 17.02.2023 підтверджується існування та винятковість випадків для застосування процедури передання в управління активів позивача саме за ст.21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", що, зокрема відповідно до ч.7 ст.21 цього Закону позбавляє управителя обов'язку погоджувати свої дії з власником активів у разі здійснення управління активами під час здійснення повноважень власника таких активів у вищих органах управління відповідної юридичної особи.
Розпорядження Кабінету Міністрів України №429-р від 28.05.2022 та №154-р від 17.02.2023 чинні, у встановленому законом порядку не скасоване.
Відповідно ч.1 ст.1029 Цивільного Кодексу України, за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).
Згідно ч.1 ст.1030 Цивільного кодексу України, предметом договору управління майном можуть бути підприємство як єдиний майновий комплекс, нерухома річ, цінні папери, майнові права, крім майнових прав інтелектуальної власності, та інше майно.
У відповідності до ч.6 ст.1032 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених законом, установником управління може бути Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Особливості управління цінними паперами встановлюються законом (ст.1045 ЦК України).
Як встановлено судом вище, 05 липня 2022 року Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) (далі - Установник управління) та Акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (далі - Управитель), керуючись ст.ст.1, 9, 10, 19, 21-1, 22, 24 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", ст.100 Кримінального процесуального кодексу України, ст.6 Глави 1 та Главою 70 Цивільного кодексу України, у порядку виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24.05.2022 №757/11783/22-к, розпорядження Кабінету Міністрів України №429-р, уклали Договір управління активами (майном) №11/2022 (далі - Договір).
У відповідності до п.1.1 Договору, установник управління передає Управителеві на строк, визначений у п.1.2. розділу 1 договору майно (далі Актив/Активи) в управління, а Управитель приймає Активи та зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління активами, зокрема, корпоративні права, що належать на праві власності ПрАТ "ГАЗТЕК", а саме: цінні папери- акції, вид цінного паперу 01110100 (акція проста бездокументарна іменна), міжнародний ідентифікаційний номер UA4000106512, емітовані Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» у кількості 4 056 614 штук номінальною вартістю 0,25 грн. кожна (депозитарна установа - ПАТ "Банк "КЛІРИНГОВИЙ ДІМ", код ЄДРПОУ 21665382), що належать ПрАТ "ГАЗТЕК" та становлять 50,2205% від загальної кількості (п.1.1.1 Договору).
Відповідно до п.1.3 Договору, управитель набуває повноваження щодо реалізації прав на цінні папери та прав за цінними паперами з дати укладення цього договору.
Згідно п. 4.3 Договору, управитель має право, зокрема: самостійно визначати зміст та спрямування заходів з управління активами щодо володіння, користування цими Активами та всіма правами, які з ними пов'язані та з них випливають; здійснювати повноваження та мати всі права власника активів та акціонера юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління, реалізовувати права акціонера, визначені ст. 25 Закону України "Про акціонерні товариства", з урахуванням вимог та обмежень, встановлених законом та цим договором; інші права акціонера з урахуванням обмежень, встановлених законом та статутами юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління.
У відповідності до п.8.1 Договору здійснення управління активами управителем передбачає, крім іншого, здійснення управління активами шляхом їх збереження, а також здійснення управління юридичними особами, визначеними в пп. 1.1. п. 1.1 розділу 1 цього договору, відповідно до вимог та з урахуванням обмежень, визначних законодавством; участь та голосування з усіх питань порядку денного на загальних зборах акціонерів, які є вищим органом юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління, відповідно до статті 32, 33 Закону України "Про акціонерні товариства".
Частиною 1 ст.1037 Цивільного кодексу України визначено, що управитель управляє майном відповідно до умов договору.
У відповідності до ч.ч.1, 5 ст.35 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" до особи, яка набула право на цінний папір, одночасно переходять у сукупності всі права, які ним посвідчуються (права за цінним папером), крім випадків, встановлених законом або правочином. Обмеження прав на цінні папери або прав за цінними паперами може бути встановлено виключно у випадках та порядку, передбачених законом. Особливості переходу прав на цінні папери та прав за цінними паперами встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку та/або правочином щодо таких цінних паперів.
Згідно абз.12 та 13 п.12 глави 1 розділу 5 Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №735 від 23.04.2013, депозитарна установа припиняє виконання розпоряджень депонента та/або керуючого рахунком депонента щодо належних такому депоненту цінних паперів, переданих в управління АРМА, з моменту отримання від АРМА повідомлення про прийняття АРМА в управління цінних паперів. Управитель набуває повноваження щодо реалізації прав на цінні папери та прав за цінними паперами з дати, визначеної договором про управління між АРМА та Управителем.
Враховуючи вищенаведені положення законодавства та умови договору, управитель набув повноважень щодо реалізації прав на цінні папери та прав за цінними паперами з дати, визначеної договором.
За приписами ч.1 ст.9 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" акція - це іменний цінний папір, що посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України, цим Законом та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.
Відповідно до ч.ч.3-5 ст.96-1 Цивільного кодексу України учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом: 1) брати участь в управлінні юридичною особою у порядку, визначеному установчим документом, крім випадків, встановлених законом; 2) брати участь у розподілі прибутку юридичної особи і одержувати його частину (дивіденди), якщо така юридична особа має на меті одержання прибутку; 3) у випадках, передбачених законом та установчим документом, вийти з юридичної особи; 4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, паїв та інших об'єктів цивільних прав, що засвідчують участь у юридичній особі, у порядку, встановленому законом; 5) одержувати інформацію про діяльність юридичної особи у порядку, встановленому установчим документом; 6) одержати частину майна юридичної особи у разі її ліквідації в порядку та у випадках, передбачених законом, установчим документом (право на ліквідаційну квоту). Учасники юридичних осіб можуть також мати інші права, встановлені статутом та законом. Законом можуть бути встановлені для певних осіб обмеження щодо володіння корпоративними правами. Законом можуть бути встановлені умови та/або обмеження щодо реалізації окремих корпоративних прав певними особами.
Зі змісту ст.27 Закону України "Про акціонерні товариства" слідує, що кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на: 1) участь в управлінні акціонерним товариством; 2) отримання дивідендів; 3) отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства; 4) отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства.
Відповідні положення знайшли своє відображення й у п.п.4.1.1. статуту відповідача.
Відповідно до п.п.13, 14 ч.1 ст.1 Закону України "Про депозитарну систему України" законодавець виділяє права на цінні папери (речові права на цінні папери (право власності, інші визначені законом речові права)) та права за цінними паперами (права, що виникають із зобов'язання емітента за розміщеними ним цінними паперами (право на участь у загальних зборах акціонерів, право на отримання доходу, інші права, визначені законом та/або рішенням емітента)).
Верховний Суд у постанові від 15.07.2021 у справі №640/6888/19 зробив висновок, що застосування державою спеціальних обмежувальних заходів шляхом блокування активів у випадку цінних паперів не обмежується лише речовими правами на таке майно, оскільки права за цінними паперами (права з акції) не можуть існувати окремо від речового права (права на акцію).
Таким чином, беручи до уваги вищенаведене, ухвали Печерського районного суду міста Києва від 17.05.2022, від 24.05.2022 у справі №757/11783/22-к, положення Закону України "Про акціонерні товариства", Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", Закону України "Про депозитарну систему України", Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23.04.2013 №735, умови пп.1.1.1, п. п. 3.1, 4.3, 8.1 договору №11/2022 від 05.07.2022 з дати укладення цього договору АТ "ДАТ "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" отримало в управління належні позивачу цінні папери (акції), емітовані відповідачем, та повноваження щодо реалізації як прав на цінні папери, так і прав за цінними паперами, серед яких право на участь в управлінні акціонерним товариством, у тому числі на скликання та проведення загальних зборів акціонерів товариства.
Також судом взято до уваги, що визнання недійсним договору №11/2022 від 05.07.2022 про управління майном (активами), укладеного між АТ "ДАТ "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" та АРМА, було предметом судового розгляду у справі №921/600/22. Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 04.05.2023 у задоволені позову відмовлено. Рішення в апеляційному порядку не оскаржувалося та набрало законної сили 11.07.2023.
У вказаному рішенні судом встановлено, що договір №11/2022 від 05.07.2022 укладено на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва та розпорядження Кабінету Міністрів України, у передбаченому ст.21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" порядку. Судом не встановлено невідповідності такого правочину умовам ст.203 ЦК України, а відтак і підстав для визнання його недійсним відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України.
Відповідно ч.ч.4, 5 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Суд зазначає, що доказів визнання недійсним договору №11/2022 від 05.07.2022 в судовому порядку станом на час розгляду даної справи до суду не надано, як і не спростовано обставин, встановлених рішенням суду у справі №921/600/22, яке набрало законної сили.
Таким чином, доводи позивача щодо відсутності в АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" за договором управління активами (майном) від 05.07.2022 №11/2022 повноважень на скликання та проведення загальних зборів акціонерів АТ "ОГС "Миколаївгаз", у тому числі з підстав арешту та передачі в управління АРМА виключно корпоративних прав на цінні папери, а не за цінними паперами, є безпідставними та спростовуються вищевикладеним.
Також позивач, посилаючись на положення ст.ст.7, 36 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" стверджує про нікчемність договору управління активами (майном) №11/2022 від 05.07.2022, оскільки його вчинено без участі (посередництва) інвестиційної фірми.
Суд вважає безпідставним зазначене твердження позивача, оскільки ст.1 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", регулює відносини, що виникають під час емісії, обігу, викупу цінних паперів та виконання зобов'язань за ними, укладання і виконання деривативних контрактів, заміни сторони деривативних контрактів та вчинення правочинів щодо фінансових інструментів на ринках капіталу, а також відносини, що виникають під час провадження професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках. Статтями 4 та 5 зазначеного Закону визначено поняття ринків капіталу та товарних ринків, з аналізу яких слідує, що укладення договору управління активами (майном) від 05.07.2022 №11/2022 не є вчиненням правочину щодо фінансових інструментів на вказаних ринках. Також, у п.9 ч.12 ст.36 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" передбачено, що правочини щодо фінансових інструментів повинні вчинятися за участю або посередництвом інвестиційної фірми, крім випадків вчинення правочинів, пов'язаних з виконанням судових рішень.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що укладення договору №11/2022 від 05.07.2022 відбулось на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України №429-р від 28.05.2022 "Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках", у порядку виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24.05.2022 у справі №757/11783/22-к та відповідно до статті 21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів".
Крім того, відповідно до ст.21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" у виняткових випадках управління активами, зазначеними в частині першій статті 21 цього Закону, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, може здійснюватися шляхом їх передачі в управління підприємству, установі, організації, що належить до сфери управління міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, або господарському товариству, 50 і більше відсотків акцій (часток) якого знаходиться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків (далі - підприємство), на підставі рішення Кабінету Міністрів України без дотримання вимог, передбачених частиною другою статті 21 цього Закону.
Згідно відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, АТ "ДАК "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" відповідає вищенаведеним законодавчим вимогам. Так, його засновником є АТ "НАК "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", засновником якого, у свою чергу, є Кабінет Міністрів України.
Додаткових вимог до передання активів в управління в порядку статті 21-1 Закону "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", у тому числі вимог вчинення правочину за участю (посередництвом) інвестиційної фірми, Закон України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", який є спеціальним в даному випадку по відношенню до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", не містить.
Враховуючи наведене, положення ч.13 ст.36 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" не підлягають застосуванню до правовідносин, що склалися, а тому доводи позивача щодо нікчемності договору №11/2022 від 05.07.2022 не знайшли свого підтвердження в процесі розгляду справи.
Також, суд зазначає, що доводи позивача про те, що у АТ "ДАК "Чорноморнафтогаз" відсутня ліцензія на професійну діяльність на ринках капіталу з торгівлі фінансовими інструментами, тому він не є особою, яка могла бути обраною АРМА в якості управителя є безпідставними з огляду на наступне.
Законом України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" не визначено, що АРМА може обрати управителем арештованих акцій лише юридичну особу у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю, для яких операції з фінансовими інструментами є виключним видом діяльності та котрі отримали ліцензію на право проведення професійної діяльності на ринках капіталу з торгівлі фінансовими інструментами, що передбачає діяльність з управління портфелем фінансових інструментів.
Наведені позивачем критерії стосуються інвестиційних фірм, які провадять діяльність з торгівлі фінансовими інструментами, зокрема, діяльність з управління портфелем фінансових інструментів.
У відповідності до ч.1 ст.44 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діяльність з торгівлі фінансовими інструментами провадиться інвестиційними фірмами, які створюються у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю, для яких операції з фінансовими інструментами є виключним видом діяльності, крім випадків, передбачених цим Законом.
Діяльність з торгівлі фінансовими інструментами, включає, зокрема діяльність з управління портфелем фінансових інструментів. Так, відповідно до ч.9 ст.44 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діяльність з управління портфелем фінансових інструментів - це діяльність інвестиційної фірми з управління портфелями фінансових інструментів, які складаються з одного або більше фінансових інструментів, в інтересах клієнтів.
Натомість АТ "ДАК "Чорноморнафтогаз" не здійснює діяльність з управління портфелем фінансових інструментів, а здійснює діяльність управління активами на підставі ст.21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів". Діяльність з управління портфелем фінансових інструментів та діяльність управління активами не є тотожними видами діяльності.
Таким чином, твердження позивача про те, що АРМА може обрати управителем арештованих акцій лише юридичну особу у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю, для яких операції з фінансовими інструментами є виключним видом діяльності та котрі отримали ліцензію на право проведення професійної діяльності на ринках капіталу з торгівлі фінансовими інструментами, що передбачає діяльність з управління портфелем фінансових інструментів, є необґрунтованим, оскільки відповідні критерії щодо підприємств, установ та організацій, яких АРМА може обрати управителем арештованих акцій, законодавством не встановлені.
Наведені ж позивачем критерії стосуються інвестиційних фірм, які провадять діяльність з торгівлі фінансовими інструментами, зокрема, діяльність з управління портфелем фінансових інструментів, та до спірних правовідносин не застосовуються.
Крім того позивач, в обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідно ст.ст.22, 24 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передача в управління АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" корпоративних прав АТ "ОГС "Миколаївгаз" є концентрацією, для здійснення якої необхідний попередній дозвіл АМК України.
Суд оцінюючи доводи позивача, виходить з того, що відповідно до п.4 ч.2 ст.22 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) концентрацією визнається безпосереднє або опосередковане придбання, набуття у власність іншим способом чи одержання в управління часток (акцій, паїв), що забезпечує досягнення чи перевищення 25 або 50 відсотків голосів у вищому органі управління відповідного суб'єкта господарювання.
У відповідності до ч.ч.1, 5 ст.24 Закону України "Про захист економічної конкуренції" концентрація може бути здійснена лише за умови попереднього одержання дозволу Антимонопольного комітету України чи адміністративної колегії Антимонопольного комітету України у випадках, передбачених частиною другою статті 22 цього Закону та іншими нормативно-правовими актами, якщо сукупна вартість активів або сукупний обсяг реалізації товарів учасників концентрації перевищує визначені в цій нормі суми. Концентрація, яка потребує дозволу відповідно до частини першої цієї статті, забороняється до надання дозволу на її здійснення. До надання такого дозволу учасники концентрації зобов'язані утримуватися від дій, які можуть призвести до обмеження конкуренції та неможливості відновлення початкового стану.
Згідно п.12 ч.1 ст.50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" концентрація без отримання відповідного дозволу органів Антимонопольного комітету України, у разі якщо наявність такого дозволу необхідна, віднесена до порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Відповідно до ст.51 Закону України "Про захист економічної конкуренції", порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
За приписами ч.1 ст.35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняття розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.
За результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; зобов'язання органу влади, органу місцевого самоврядування, органу адміністративно-господарського управління та контролю скасувати або змінити прийняте ним рішення чи розірвати угоди, визнані антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю; визнання суб'єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку; примусовий поділ суб'єкта господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку; накладення штрафу; блокування цінних паперів; усунення наслідків порушень законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема усунення чи пом'якшення негативного впливу узгоджених дій, концентрації суб'єктів господарювання на конкуренцію; скасування дозволу на узгоджені дії у разі вчинення дій, заборонених згідно із статтею 19 цього Закону; закриття провадження у справі (ст.48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Отже, недотримання вимог Закону України "Про захист економічної конкуренції" є підставою для застосування відповідальності, встановленої законом, у порядку, передбаченому зазначеним Законом.
Враховуючи, що договір №11/2022 від 05.07.2022 є чинним, посилання позивача на неотримання АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" дозволу на концентрацію у контексті заявлених позовних вимог про визнання недійсними рішень позачергових дистанційних загальних зборів АТ "ОГС "Миколаївгаз" є безпідставними. Станом на час розгляду справи, суду не подано доказів прийняття Антимонопольним комітетом України рішення у справі за ознаками вчинення АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" порушення, передбаченого п.12 ч.1 ст.50 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
З приводу тверджень позивача про те, що ним не надавалися пропозиції щодо кандидатів для обрання в члени Наглядової ради відповідача, не видавалися довіреності цим особам на право участі та голосування на загальних зборах від імені позивача і позивач не брав участі в проведених 05.06.2023 позачергових дистанційних загальних зборах, судом звертається увага на умови п. п. 4.3, 8.1 чинного договору № 11/2022 від 05.07.2022, згідно з якими управитель має право, зокрема: самостійно визначати зміст та спрямування заходів з управління активами; здійснювати повноваження та мати всі права власника активів та акціонера юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління, реалізовувати права акціонера відповідно до ст. 25 Закону України "Про акціонерні товариства"; управління передбачає здійснення управління юридичними особами, визначеними в пп. 1.1. п. 1.1 розділу 1 цього договору, відповідно до вимог та з урахуванням обмежень, визначених законодавством, а також участь та голосування з усіх питань порядку денного на загальних зборах акціонерів, які є вищим органом юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління, відповідно до статті 32, 33 Закону України "Про акціонерні товариства".
Умовами п. п. 3.5 та 8.1 договору № 11/2022 від 05.07.2022 передбачено право управителя призначати фізичних осіб, які є його представниками, до складу органів управління юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління, а також участь та голосування з усіх питань.
Згідно з п. 3.1 договору управління активами здійснюється управителем в інтересах, зокрема власника активів. Управитель зобов'язаний, з-поміж іншого при здійсненні управління активами, в тому числі при вчиненні будь-яких правочинів щодо активів, повідомляти третіх осіб, що він діє від власного імені, але виключно як управитель на підставі договору управління, укладеного з Національним агентством, відповідно до глави 70 ЦК України та Закону (п. 4.4 договору).
Як убачається з матеріалів справи, у бюлетені № 2 для кумулятивного голосування у відомостях щодо кандидатів для обрання в члени Наглядової ради АТ "ОГС "Миколаївгаз" зазначено, що вони є представниками позивача; особою, що внесла пропозицію щодо кандидатів, вказано АТ "ДАК "Чорноморнафтогаз" як управителя акціями АТ "ОГС "Миколаївгаз", власником яких є позивач, згідно з договором управління активами (майном) від 05.07.2022 № 11/2022 (т.1 арк.24).
Таким чином, оскільки АТ "ДАК "Чорноморнафтогаз" здійснює управління активами позивача на підставі договору № 11/2022 від 05.07.2022, у тому числі в інтересах останнього, а також наділений повноваженнями реалізовувати передбачені права акціонера позивача, зокрема призначати фізичних осіб, які є його представниками, до складу органів управління юридичних осіб, брати участь та голосувати з усіх питань порядку денного загальних зборів акціонерів, протилежні доводи позивача суд вважає непереконливими.
Крім того, судом береться до уваги застосування у спірних правовідносинах процедури передання в управління активів позивача саме за ст. 21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", частина 7 якої позбавляє управителя обов'язку погоджувати свої дії з власником активів у разі здійснення управління активами під час здійснення повноважень власника таких активів у вищих органах управління відповідної юридичної особи.
Щодо доводів позивача про проведення АТ "ДАК "Чорноморнафтогаз" позачергових загальних зборів у період дії ухвали Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі №320/17043/23, суд зазначає наступне.
Згідно п.9.15. Статуту відповідача порядок та випадки проведення та прийняття рішень Загальними зборами методом опитування (у формі заочного голосування) встановлюється відповідно до вимог закону.
У відповідності до ст.38 Закону України "Про акціонерні товариства" загальні збори акціонерів можуть проводитися шляхом: 1) очного голосування (далі - очні загальні збори); 2) електронного голосування (далі - електронні загальні збори); 3) опитування (далі - дистанційні загальні збори). Дистанційні загальні збори не передбачають спільної присутності на них акціонерів (їх представників) та проводяться шляхом дистанційного заповнення бюлетенів акціонерами і надсилання їх до товариства через депозитарну систему України у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Відповідно до ч.1-2 ст.58 Закону України "Про акціонерні товариства", у випадках, передбачених статутом акціонерного товариства, можуть проводитися дистанційні загальні збори. У такому разі волевиявлення акціонерів фіксується шляхом опитування, що проводиться через депозитарну систему України. Порядок проведення дистанційних загальних зборів встановлюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Положення статей 40-57 цього Закону щодо порядку скликання та проведення загальних зборів акціонерів (зокрема, щодо кворуму, права на участь в загальних зборах, скликання, у тому числі особливостей скликання позачергових загальних зборів акціонерним товариством чи акціонерами, повідомлення про проведення загальних зборів акціонерів, порядку їх проведення та прийняття рішень тощо) не застосовуються до дистанційних загальних зборів, крім випадків, прямо передбачених зазначеними статтями.
Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку з метою реалізації прав акціонерів власників більше 50 відсотків голосуючих акцій акціонерного товариства відповідно до статті 42 Закону України "Про акціонерні товариства" та відповідно до статті 6, пункту 37-26 частини другої статті 7 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків", у зв'язку з введенням воєнного стану відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022, з урахуванням статті 19 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", з метою мінімізації негативного впливу наслідків військової агресії Російської Федерації проти України та сприяння стабільності ринків капіталу прийнято рішення від 26.04.2023 №466 "Щодо особливостей скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерних товариств власниками більше 50 відсотків голосуючих акцій на період дії воєнного стану у 2023 році".
Вказаним рішенням встановлено, що у період дії воєнного стану, акціонери (акціонер), які в сукупності володіють більше 50% голосуючих акцій (надалі - особа, яка скликає збори), мають право скликати та провести позачергові загальні збори акціонерів за умови повідомлення про це наглядової ради акціонерного товариства шляхом направлення такого повідомлення за адресою місцезнаходження акціонерного товариства. Також передбачено, що позачергові загальні збори, які скликаються відповідно до цього Рішення, мають бути проведені відповідно до Порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.03.2023 №236 (далі - Порядок №236).
Пункт 1 Порядку №236 встановлює порядок скликання та проведення загальних зборів акціонерів шляхом опитування (дистанційні загальні збори). Дистанційні загальні збори не передбачають спільної присутності на них акціонерів (їх представників) та проводяться шляхом дистанційного заповнення бюлетенів акціонерами і надсилання їх до акціонерного товариства через депозитарну систему України у відповідності до цього Порядку. Дистанційні загальні збори можуть проводитись у випадках, передбачених статутом акціонерного товариства. Дистанційні загальні збори можуть проводитись у інших випадках, передбачених законодавством (п.2 Порядку № 236).
Як вбачається з матеріалів справи, АТ "ДАТ "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ", посилаючись на п.1 рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №466 від 26.04.2023, як особа, що здійснює управління більш ніж 50% акцій АТ "ОГС "Миколаївгаз" відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №429-р від 28.05.2022 та договору управління активами (майном) №11/2022 від 05.07.2022, повідомило Наглядову раду АТ "ОГС «Миколаївгаз» про прийняття рішення про скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерів АТ "ОГС "Миколаївгаз" (т.1 арк.21).
У подальшому, 05.06.2023 було проведено дистанційні позачергові загальні збори акціонерів АТ "ОГС "Миколаївгаз", за результатами яких складено протокол від 08.06.2023.
Отже, скликання зборів у такий спосіб не суперечить Закону України "Про акціонерні товариства" та статуту відповідача, оскільки останніми передбачена можливість проведення дистанційних загальних зборів акціонерів, порядок скликання та проведення таких зборів визначено рішеннями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №236 від 06.03.2023, №466 від 26.04.2023.
Крім того, твердження позивача про скликання та проведення зборів всупереч вимогам ст.ст.41, 42, 43 Закону України "Про акціонерні товариства" та відповідним положенням статуту відповідача спростовуються положеннями ч.2 ст.58 Закону України "Про акціонерні товариства" щодо незастосування дії статей 40-57 цього Закону щодо порядку скликання та проведення загальних зборів акціонерів до дистанційних загальних зборів, крім випадків, прямо передбачених зазначеними статтями.
Разом з тим, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі №320/17043/23 вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії вищенаведених рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до прийняття судом рішення у справі №320/17043/23, що набрало законної сили.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2023 у справі №320/17043/23 ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 скасовано та прийнято постанову, якою у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.
Суд зазначає, що процедура проведення загальних зборів акціонерів АТ "ОГС "Миколаївгаз" із визначенням, з-поміж іншого, проекту порядку денного, дати оприлюднення бюлетенів для голосування, дати початку та завершення голосування, розпочалась до постановлення ухвали Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі №320/17043/23 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, тому рішення АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" про скликання та проведення зборів не може суперечити вищевказаній ухвалі про забезпечення позову. Прийняття рішення про скликання зборів та прийняття рішень за наслідками таких зборів у цій справі відбулось за межами строку дії ухвали суду про забезпечення позову.
Також суд звертає увагу на положення п. 9.12.2 статуту відповідача, якими передбачено, що рішення загальних зборів вважається прийнятим з моменту складення протоколу про підсумки голосування.
Враховуючи зазначені положення статуту відповідача, та те, що протокол позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз», стосовно припинення повноважень Голови та членів Наглядової ради Товариства з дати прийняття цього рішення; обрання членів Наглядової ради Товариства; затвердження умов цивільно-правових договорів з членами Наглядової ради Товариства, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами Наглядової ради Товариства та протоколи про підсумки голосування № 1, № 2, № 3, якими оформлені оспорювані рішення, складено 08.06.2023, суд вказує, що дані рішення вважаються прийнятими уже після скасування ухвали Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі №320/17043/23 постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2023.
Також позивач, звертаючись до суду із даним позовом, зазначає про порушення, його права як акціонера на участь в управлінні товариством.
Згідно п.1 ч.1 ст.116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.27 Закону України «Про акціонерні товариства», яка узгоджується з п.4.1.1.1 Статуту АТ «ОГС «Миколаївгаз», кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на участь в управлінні товариством.
Як вбачається з матеріалів справи, АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" на підставі ухвал Печерського районного суду міста Києва від 17.05.2022 та від 24.05.2022 у справі №757/11783/22-к, розпорядження Кабінету Міністрів України №429-р від 28.05.2022, договору управління активами №11/2022 від 05.07.2022, як управитель акціями позивача діяв в інтересах позивача як акціонера АТ "ОГС "Миколаївгаз" та реалізував отримані за договором права позивача як акціонера, зокрема щодо скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів АТ "ОГС "Миколаївгаз", формування порядку денного, подання пропозицій щодо кандидатів для обрання в органи управління товариства, участі у зборах, голосування з питань порядку денного.
Враховуючи викладене вище, оскільки АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» під час скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів АТ «ОГС «Миколаївгаз» як управитель акцій позивача представляло інтереси останнього як акціонера, власника акцій, суд зазначає про не доведення позивачем порушення його корпоративних прав щодо управління товариством, у тому числі на участь у таких зборах, на голосування з питань порядку денного зборів, обрання членів органу управління товариства тощо, тому посилання позивача на недотримання вимог закону, статуту про скликання і проведення загальних зборів, не є достатньою і самостійною підставою для визнання таких рішень недійсними.
Крім того, позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що дії АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" призвели до порушення конституційних прав позивача, визначених ст.41 Конституції України, в частині володіння, користування та розпорядження своєю власністю, а також порушення ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно права на мирне володіння майном.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до принципу рівності перед законом та судом, передбаченого статтею 7 ГПК України, і принципу диспозитивності господарського судочинства, передбаченого статтею 14 ГПК України, саме позивач при зверненні до суду самостійно визначає обсяг порушення свого права та спосіб його захисту, а суд лише встановлює наявність підстав для захисту (наявність порушеного права) та оцінює відповідність і ефективність обраного позивачем способу захисту.
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, необхідно виходити із його ефективності, а це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 923/364/19 та від 16.06.2020 у справі № 904/1221/19.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц, від 15.09.2020 у справі №469/1044/17).
Щодо незгоди позивача з обмеженнями його правомочностей власника активів, суд зазначає, що відповідно до матеріалів справи, активи позивача арештовані ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 17.05.2022 у справі № 757/11783/22-к в межах кримінального провадження. Також у межах кримінального провадження арештовані активи позивача передані в управління АРМА, яке, у свою чергу, будучи підконтрольним Кабінету Міністрів України, на підставі розпорядження останнього уклало договір №11/2022 від 05.07.2022 з управління активами (майном). Наведене свідчить, що саме ухвала про арешт активів є тим самим рішенням органу судової влади, яке тимчасово обмежує власника у здійсненні ним своїх прав щодо арештованих активів.
Тобто акції позивача, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, не можуть перебувати у прямому управлінні позивача, а в силу приписів законодавства щодо передання арештованих активів у кримінальному провадженні в управління Національному агентству, продовжуватимуть на підставі чинного договору № 11/2022 від 05.07.2022 перебувати в управлінні АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз", яке наділено правомочностями на управління активами, що включають як права на цінні папери, так і права за цінними паперами.
Повернення активів власнику, відповідно, можливість власника безпосередньо реалізовувати свої корпоративні права, можливе виключно на підставі винесеного у межах наданих законом повноважень рішення прокурора, а також судового рішення, що набрало законної сили, яким буде скасовано арешт прийнятих Національним агентством в управління активів (ч.6 ст.21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів"). Вирішення таких питань не відноситься до компетенції господарського суду.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про недоведеність порушення прав позивача на користування акціями саме рішеннями позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів АТ "ОГС "Миколаївгаз", оформленими протоколами від 08.06.2023, як акціонера, корпоративні права якого арештовані та передані в управління у порядку Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів".
Оцінивши належність та ефективність обраного позивачем способу захисту своїх прав власника на майно з урахуванням наведеного, суд вважає, що задоволення позовних вимог про визнання недійсними оспорюваних рішень, не призведе до відновлення прав позивача на володіння, користування та розпорядження своєю власністю, про порушення яких він зазначає.
Суд здійснивши у сукупності оцінку спірних правовідносин та обставин, якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги, дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За умовами ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч.1, 2 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.
У відповідності до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст.2, 7, 11, 12, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 210, 220, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -
1. У задоволенні позову відмовити.
Рішення суду, у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Повне рішення складено 06.02.2025.
Суддя Н.О. Семенчук