Дата документу 22.01.2025Справа № 554/10595/24
Провадження № 2/554/276/2025
22 січня 2025 року Октябрський районний суд м.Полтави у складі:
головуючого - судді Савченко Л.І.
при секретарі - Титаренко Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Полтава цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач ТОВ «Діджи Фінанс» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , у якому просить поновити строк позовної давності для подання позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 200500819 від 11.04.2016 року. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за договором № 200500819 від 11.04.2016 року у загальному розмірі 48080,32 грн., яка складається з: суми заборгованості - 31500,09 грн., суми інфляційних втрат -13741,71 грн., суми 3% річних - 2838,52 грн., судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.
На обґрунтування позову зазначено, що 11 квітня 2016 року між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 укладено угоду № 200500819 щодо кредитування, Кредитний договір, відповідно до якого позичальнику надано у користування кредитні кошти в розмірі 10200 грн., з встановленим строком користування з 11.04.2016 р. по 11.04.2021 р., а ОСОБА_1 зобов'язалася повернути отримані кошти у встановлений в кредитному договорі строк та сплатити відсотки за користування кредитними коштами. 20 липня 2020 року ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», на підставі договору № 7_БМ від 20.07.2020 р., укладеного за результатами публічних торгів (аукціону) лоту № GL16N618071 проведеного 15.06.2020р., що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 р. у справі № 910/11298/16, відповідно до якої позивача визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами укладеними з позичальниками ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», в тому числі і за Кредитним договором. Додатком до договору є реєстр кредитних договорів. Відповідно до витягу з додатку 1 до договору від 15.06.2020 №7_БМ про відступлення прав вимоги, який мав місце станом на дату укладання договору, зазначено, окрім іншого, суми заборгованості.
23 травня 2016 року згідно з рішенням Правління НБУ України №14/БТ ПАТ "Банк Михайлівський" віднесено до категорії неплатоспроможних, а відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №812 розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації.
Позивач зазначає, що Банк, правонаступником якого є позивач, виконав свої зобов'язання за Кредитним договором належним чином, в той же час Відповідач порушив умови Кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами в повному обсязі та в визначений строк. Станом на 23.08.2024 р. загальний розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем за Кредитним договором становить 31500,09 грн., з яких: 10408,28 грн. - заборгованість за кредитом; 21091,81 грн. - заборгованість за відсотками. Заборгованість розрахована станом на дату укладання до договору факторингу №7_БМ від 20.07.2020 укладеного між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «Діджи Фінанс» та зафіксована у додатку до договору - реєстрі кредитних договорів. Згідно виписок з особових рахунків, сформованих на підставі норм чинного законодавства, при заборгованості відповідача за кредитним договором № 200500819 від 11.04.2016 року у сумі 31500,09 грн., сума збитків з урахуванням 3% річних становить 2838,52 грн., сума збитків інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов'язань - 13741,71 грн. Разом заборгованість становить - 48080,32 грн.
Крім того, позивач просив поновити строк позовної давності для подання позову. Зазначив, що саме наявність тривалого судового спору щодо приналежності права вимоги кредитору, в деяких випадках за частиною кредитних договорів, призвело до спливу встановленого законодавством загального строку позовної давності, в межах якого суд має право задовольнити позовні вимоги кредитора (за умови що боржник клопотатиме перед судом про застосування такої позовної давності), що в свою чергу також є підставою для його поновлення/не застосування судом позовної давності, оскільки кредитор з об'єктивних причин був позбавлений можливості звернутись до суду в межах такого строку (ч. 5 ст. 267 ЦКУ). Фактична відсутність документів, які стосуються угоди щодо кредитування (анкета боржника, надані ним ідентифікаційні дані, що свідчать про виявлення сторони інтересу в укладенні такої угоди та інших документів, які свідчать про наявність правовідносин щодо кредитування між Боржником та Банком) унеможливлювало реалізацію Прав Позивача на звернення до суду із захистом свої власних інтересів. Лише після отримання таких документів позивач почав здійснювати процедури задля захисту власних інтересів, зокрема, звернення до суду із позовною заявою.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 30 вересня 2024 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження , з повідомленням сторін.
Представник позивача Карпенко Ю.Г. надіслала до суду заяву, у якій просила проводити судове засідання без участі представника позивача (а.с.67).
12 листопада 2024 року від представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до суду надійло клопотання про витребування у позивача оригіналів письмових доказів.
Ухвалою суду від 14 листопада 2024 року витребувано у ТОВ «Діджи Фінанс» оригінали письмових доказів : Заяву (оферту) від 11.04.2016 № 200500819 (додаток 10 до позову); довідку про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість споживчого кредиту в рамках карткового продукту «Кредитна картка МТС (неіменна)/Зарплатна» від 11.04.2016 б/н ; тарифи по продукту «Кредитна картка МТС/Зарплатна» від 11.04.2016 ; розписку про отримання платіжної картки та/або ПІН-коду від 11.04.2016б/н ; реєстр відступлених прав вимоги за Договором про відступлення прав вимоги від 20.07.2020 № 7_БМ; довіреність ПАТ «Банк Михайлівський», якою товариство (банк) доручило гр. ОСОБА_3 (або іншій особі) укласти (підписати) від імені ПАТ «Банк Михайлівський» кредитний правочин від 11.04.2016 № 200500819 .
15 листопада 2024 року від представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову. Представник відповідача зазначає, що подані позивачем із позовом електронні копії письмових доказів не можуть бути достовірними доказами укладення кредитного договору від 11.04.2016 р. № 200500819. Представник відповідача вказує, що зважаючи на сумнівність поданих електронних копій, просить виключити їх із числа доказів та проводити розгляд справи на наявності інших доказів. Крім того, представник відповідача вказує, що зі сторони ПАТ «Банк Михайлівський» (первісний кредитор) заява (оферта) від 11.04.2016 № 200500819 підписана Петровою І.В., право підпису якої та повноваження встановити неможливо, оскільки позивачем не надано відповідну довіреність ПАТ «Банк Михайлівський», якою банк уповноважував цю особу укладати від його імені кредитні правочини та/або вчиняти інші дії. Щодо дотримання процедури укладення кредитного договору представник відповідача вказує, що позивачем не вказно яким чином ПАТ «Банк Михайлівський» прийнято (акцептовано) пропозицію (оферту) відповідача укласти кредитний договір від 11.04.2016 р. № 200500819, також відсутні докази прийняття (акцепта) зі сторони ПАТ «Банк Михайлівський». Представник відповідача вважає, що твердження позивача, що кредитний договір від 11.04.2016 р. № 200500819 був укладений та є чинним, не відповідає дійсності , дана електронна копія письмового доказу є сумнівною та має бути виключена з числа доказів. Представник відповідача вказує, що позивачем не надано жодного доказу щодо отримання відповідачем коштів у кредит на виконання кредитного договору від 11.04.2016 р. № 200500819. До позовної заяви позивачем додано «Виписки особових рахунків pdf», що містить виписки від 25.06.2024 р. за період з 23.05.2016 р. по 27.07.2020 р.за рядом особових рахунків. При цьому позивач не надає пояснень, яке відношення дані особові рахунки мають до кредитного договору від 11.04.2016 р. № 200500819, які кошти в них обліковуються, як на підставі цих розрахунків та виписок можна встановити розмір заборгованості за кредитним договором від 11.04.2016р. Представник відповідача вважає, що надані позивачем виписки є недостовірними , неналежними та недопустимими доказами у справі та мають бути виключеними із числа доказів. Позивачем не доведено надання коштів в кредит та наявність кредитної заборгованості у відповідача. Також позивачем не надано належних та достовірних доказів заборгованості відповідача у сумі 31 500 грн. за кредитним договором № 200500819, достовірних доказів відступлення права вимоги до відповідача та дійсності такої вимоги (а.с.19-26).
Представник позивача ТОВ «Діджи Фінанс» Романенко М.Е. надіслав до суду заяву про розгляд справи без участі представника позивача (а.с.33).
Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі, просив звернути увагу суду, що ухвалою від 27.12.2024 судом задоволено клопотання представника відповідача та витребувано у позивача оригінали письмових доказів для дослідження їх у судовому засіданні, а саме оригінали: заяви (оферти) від 11.04.2016 № 200500819 (додаток 10 до позову); довідки про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість споживчого кредиту в рамках карткового продукту «Кредитна картка МТС (неіменна)/Зарплатна» від 11.04.2016 б/н (додаток 10 до позову); тарифів по продукту «Кредитна картка МТС/Зарплатна» від 11.04.2016 (додаток 10 до позову); розписки про отримання платіжної картки та/або ПІН-коду від 11.04.2016 б/н (додаток 10 до позову); реєстру відступлених прав вимоги за Договором про відступлення прав вимоги від 20.07.2020 № 7_БМ; довіреності ПАТ «Банк Михайлівський», якою товариство (банк) доручило гр. ОСОБА_3 (або іншій особі) укласти (підписати) від імені ПАТ «Банк Михайлівський» кредитний правочин від 11.04.2016 № 200500819 та/або вчинити інші дії. Але дана ухвала суду виконана позивачем не була. Також позивач не повідомив суд про неможливість виконання або певні поважні причини. Тому відповідно до ч. 4 ст. 84 ЦПК України у разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою ( том 2 а.с. 47-48)
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що на підтвердження факту укладення кредитного договору між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 надано підписані відповідачем копії письмових доказів, зокрема: заяву (оферту) №200500819 від 11.04.2016 року (а.с. 385), довідку про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість споживчого кредиту від 11.04.2016 року, договір добровільного страхування життя від 11.04.2016 року, розписку про отримання платіжної картки НОМЕР_1 (а.с.365-367).
20.07.2020 року між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» було укладено договір №7_БМ про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого банк ПАТ «Банк Михайлівський» відступає новому кредитору ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів та/або фізичних осіб, зазначених у Додатку №1 до цього договору, надалі за текстом - боржники, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників, за кредитними договорами, що підтверджується копією вказаного договору (а.с.368-369).
З копії Витягу Реєстру боржників ПАТ «Банк Михайлівський» до Договору №7_БМ про відступлення прав вимоги від 20.07.2020 року слідує, що до нового кредитора ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» перейшло право вимоги за кредитним договором №200500819, укладеним 11.04.2016 року з ОСОБА_1 на суму 31500,09 грн., з яких: 10 408,28 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 21 091,81грн. - заборгованість за доходами (а.с.364).
Згідно з наданим позивачем розрахунком, сума заборгованості за договором з 22/08/2021 до 21/08/2024 становить 31500,09 грн., сума інфляційних втрат 2 838,52 грн., 3% річних 2838,52 грн. (а.с.12).
За статтями 512,514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
За загальним правилом заміна кредитора у зобов'язанні не вимагає згоди на це боржника, якщо інше не передбачено законом або договором.
Згідно з ч.2 ст.517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, чи який вважає, що йому не надано належних доказів на підтвердження відступлення прав вимоги новому кредиту, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору (а не новому) і таке виконання є належним. Інших правових наслідків факт не повідомлення боржника про заміну кредитора чи ненадання йому доказів на підтвердження відступлення прав вимоги новому кредитору законом не передбачено.
Так, ст. 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 628, ст. 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1055 ЦК України договір кредиту складений в простій письмовій формі, у відповідності із законом.
Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї додатків кредитний договір між ОСОБА_1 та ПАТ "Банк Михайлівський" було укладено 11 квітня 2026 року , а договір №7_БМ про відступлення прав вимоги між ПАТ "Банк Михайлівський" та ТОВ "Діджи Фінанс" 20 липня 2020 року , при цьому п.1 Договору відступлення передбачає набуття права вимоги Новим кредитором - ТОВ "Діджи Фінанс" на підстав Додатку 1 до даного договору.
До матеріалів позовної заяви не додано Додаток 1 до Договору відступлення, що унеможливлює встановлення наявності заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ "Банк Михайлівський".
Суд не приймає в якості належного доказу Витяг з Реєстру боржників ПАТ "Банк Михайлівський" до договору №7_БМ про відступлення прав вимоги від 20 липня 2020 року (а.с.364), оскільки належним документом, що підтверджує перехід права вимоги до нового кредитора є Додаток №1 до Договору відступлення, який повинен бути підписаний обома учасниками угоди, як ПАТ "Банк Михайлівський" так і ТОВ "Діджи Фінанс". Всупереч вищевикладеному Витяг з Реєстру засвідчений в односторонньому порядку з боку лише ТОВ "Діджи Фінанс", не може замінити Додатку 1 до Договору відступлення.
На підтвердження наявності заборгованості у відповідача, позивачем долучено до позову розрахунок заборгованості (а.с.10), який складено представником "ТОВ "Діджи Фінанс".
Відповідно до правової позиції, викладеної у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі №342/180/17, кредитор має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором.
У Постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16.05.2020 у справі № 200/5647/18, від 28.10.2020 року у справі № 760/7792/14-ц, від 26.05.2021 у справі
№ 204/2972/20 викладена правова позиція стосовно належних доказів, які підтверджують наявність заборгованості за укладеними кредитними договорам. Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеними кредитними договорами та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".
Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Первинні облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належаними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто, виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитними договорами.
При цьому, у разі заміни первісного кредитора у зобов'язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформаиію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов'язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості є документом., що складений самим позивачем, а відтак, інформація зазначена в ньому, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не може бути доказом наявності заборгованості, на стягненні якої наполягає позивач.
Сам по собі розрахунок заборгованості не відображає виконаних господарських операцій щодо видачі/списання/сплати кредитних коштів.
Надана позивачем виписка по особовим рахункам, яка сформована 25.06.2024 року за період з 23.05.2024 року по 27.07.2020 року, не є належним доказом, що підтверджує наявність у відповідача заборгованості перед позивачем.
Так, із Заяви (оферти) від 11.04.2016 року слідує, що позичальнику було відкрито рахунок НОМЕР_2 , виписку з якого позивачем не надано, а інші рахунки в Заяві не вказані. Також виписки надані за період з 23.05.2016 року, тоді як договір укладено з 11.04.2016 року. Крім того, позивач в позові зазначає, що виписки були сформовані ФГВФО, тоді як жодних доказів формування виписок Фондом не надає.
Згідно із ч.1ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 заперечує наявність боргу перед ПАТ " Банк Михайлівський" та позивачем, то суд вважає, що за відсутності первинних документів неможливо встановити обставини, які впливають на правильність визначення суми заборгованості ( розмір нарахованих позивачем коштів, а також дати та порядок здійснення останнім таких нарахувань; розміру сплачених відповідачем коштів на погашення заборгованості; порядок розподілу позивачем коштів, сплачених відповідачем на виконання договору). Надані виписка по рахунку також не підтверджує достовірність розміру заборгованості, оскільки містить дані про інші рахунки ніж ті, які зазначені в Заяві (оферті), а також не повний період, за який здійснювався розрахунок заборгованості.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості є документом, що складений самим позивачем, а, відтак, інформація зазначена в ньому, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не може бути доказом наявності заборгованості, на стягненні якої наполягає позивач.
Також до матеріалів позовної заяви не додано Додаток 1 до Договору відступлення, що унеможливлює встановлення наявності заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ "Банк Михайлівський", а Витяг з Реєстру боржників як належний доказ судом не прийнято.
Зважаючи на викладене, наявність заборгованості відповідача ОСОБА_1 не підтверджена належними та допустимими доказами у справі, тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, а тому судові витрати, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 10 12, 19, 81, 76, 81, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 200500819 від 11.04.2016 року у розмірі 48 080, 32 грн. - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», адреса місцезнаходження: 07405, Київська обл., м. Бровари , вул. Київська,243 А, а/с 897, код ЄДРПОУ 42649746.
Відповідач - ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .
Суддя Л.І. Савченко