07.02.2025 Справа № 914/300/25
Суддя Господарського суду Львівської області Гоменюк З.П., розглянувши
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Рух», м. Львів
про скасування судового наказу Господарського суду Львівської області від 20.12.2024 у справі №914/3108/24
за заявою Львівської міської ради про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Рух» 19347,73 грн заборгованості з сплати орендної плати за договором оренди землі №4147 від 14.08.2009, договору від 31.07.2017 року №1231 про внесення змін до договору оренди землі від 14.08.2009 №4147; договору від 23.10.2020 №1313 про внесення змін до договору оренди землі від 14.08.2009 №4147; договору від 30.09.2022 року №Б-007 про внесення змін до договору оренди землі від 14.08.2009 №4147 (зі змінами від 31.07.2017 №1231 та 23.10.2020 №1313), даних про сплату орендної плати на землю за період з 01.01.2024 по 01.09.2024 за договором оренди землі, рішення Брюховецької селищної ради №1548 від 09.07.2020 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки по вул. Незалежності України, 11 в смт. Брюховичі ТзОВ «Бізнес-Рух»», рішення Брюховецької селищної ради №1687 від 14.08.2020 «Про вилучення частини земельної ділянки з користування ТзОВ «Бізнес-Рух» в смт. Брюховичі за згодою користувача».
18.12.2024 Львівська міська раді звернулась до Господарського суду Львівської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Рух» 19347,73 грн заборгованості з сплати орендної плати за договором оренди землі №4147 від 14.08.2009, договору від 31.07.2017 року №1231 про внесення змін до договору оренди землі від 14.08.2009 №4147; договору від 23.10.2020 №1313 про внесення змін до договору оренди землі від 14.08.2009 №4147; договору від 30.09.2022 року №Б-007 про внесення змін до договору оренди землі від 14.08.2009 №4147 (зі змінами від 31.07.2017 №1231 та 23.10.2020 №1313), даних про сплату орендної плати на землю за період з 01.01.2024 по 01.09.2024 за договором оренди землі, рішення Брюховецької селищної ради №1548 від 09.07.2020 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки по вул. Незалежності України, 11 в смт. Брюховичі ТзОВ «Бізнес-Рух»», рішення Брюховецької селищної ради №1687 від 14.08.2020 «Про вилучення частини земельної ділянки з користування ТзОВ «Бізнес-Рух» в смт. Брюховичі за згодою користувача».
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Львівської області від 18.12.2024 заяві Львівської міської ради про видачу судового наказу присвоєно єдиний унікальний номер судової справи №914/3108/24 та визначено суддю Сухович Ю.О. для її розгляду.
20.12.2024 Господарським судом Львівської області (суддя Сухович Ю.О.) видано судовий наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Рух» (79491, Львівська область, місто Львів, смт. Брюховичі, вул. Незалежності України, 11 ідентифікаційний код юридичної особи 33462218) на користь Львівської міської ради 79006, м. Львів, площа Ринок, 1, код ЄДРПОУ 04055896) на розрахунковий рахунок № ІІА218999980334149812000013933, ГУК Львів/Львівська тг/18010600, код ЄДРПОУ 38008294, код платежу 18010600, 19347,73 грн заборгованості зі сплати орендної плати за договором оренди землі №4147 від 14.08.2009, договором від 31.07.2017 року №1231 про внесення змін до договору оренди землі від 14.08.2009 №4147; договором від 23.10.2020 №1313 про внесення змін до договору оренди землі від 14.08.2009 №4147; договором від 30.09.2022 року №Б-007 про внесення змін до договору оренди землі від 14.08.2009 №4147 (зі змінами від 31.07.2017 №1231 та 23.10.2020 №1313) та 302,80 грн судового збору.
У відповідності до вимог статті 156 Господарського процесуального кодексу України, копію вказаного судового наказу із заявою про його видачу надіслано боржнику засобами поштового зв'язку, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією списку розсилки поштової кореспонденції, отриманої за допомогою комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду». Поштове відправлення від 20.12.2024 було вручено одержувачу 30.12.2025 року. На підтвердження зазначеного у матеріалах справи міститься копія списку рекомендованих листів №735 від 23.12.20255 та роздруківка з офіційного сайту АТ «Укрпошта» за номером рекомендованого поштового повідомлення №0600996390559.
13.01.2025 через загальний відділ діловодства суду від ТОВ «Бізнес-Рух» до Господарського суду Львівської області надійшла заява про скасування судового наказу Господарського суду Львівської області від 20.12.2024 у справі №914/3108/24.
Ухвалою від 15.01.2025 Господарський суд Львівської області (суддя Запотічняк О.З.) у справі №914/113/25 повернула заяву Товариству з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Рух» про скасування судового наказу, виданого Господарським судом Львівської області від 20.12.2024 у справі №914/3108/24.
Згідно з офіційного сайту АТ «Укрпошта» за номером рекомендованого поштового повідомлення №0601102712041 заявник одержав заяву про скасування судового наказу 28.01.2025.
06.02.2025 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 05.02.2025) від Товариств з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Рух» надійшла заява про скасування судового наказу, виданого Господарським судом Львівської області 20.12.2024 у справі №914/2108/24.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.02.2025, заяву про скасування судового наказу №914/300/25 передано на розгляд судді Гоменюк З.П..
06.02.2025 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 06.02.2025) від заявника також надійшла заява про поновлення пропущеного строку для подання заяви про скасування судового наказу (вх.№3247/25).
Дослідивши матеріали поданої заяви, суд вважає, що вона підлягає поверненню боржнику з огляду на таке.
Статтею 8 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
При цьому статтею 129 Конституції визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Відповідно до частини 1 статті 158 Господарського процесуального кодексу України заява про скасування судового наказу не пізніше наступного дня передається судді, визначеному у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу.
Відповідно до приписів статті 157 Господарського процесуального кодексу України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі. Заява про скасування судового наказу має містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) наказ, що оспорюється; 5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача. Заява підписується боржником або його представником. До заяви про скасування судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником; 3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.
Пунктом 2 частини 5 статті 157 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до заяви про скасування судового наказу додається клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 157 Господарського процесуального кодексу України, боржник (ТОВ «Бізнес-Рух») мав право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, тобто до 14.01.2025 включно.
Відтак, заявник скористувався наданим йому правом на звернення до суду із заявою про скасування судового наказу у встановлені процесуальним законодавством строки, однак, ухвалою суду від 15.01.2025 така заява була повернута боржнику у зв'язку із тим, що вона була подана ТОВ «бізнес-Рух», яке відповідно до ч. 6 ст. 6 Господарського процесуального кодексу зобов'язано зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Відтак, ТОВ «Бізнес-Рух» повторно звертається до Господарського суду Львівської області із заявою про скасування судового наказу, долучивши одночасно до такої заяви клопотання про поновлення пропущеного строку для подання заяви про скасування судового наказу (вх.№3247/25 від 06.02.2025). В обґрунтуванні причин пропуску строків на звернення до суду із заявою про скасування судового наказу боржник повідомив про те, що у зв'язку із зовнішньою кібератакою на державні реєстри України з 19.12.2024 року останній був позбавлений можливості зареєструвати Електронний кабінет користувача в Електронному суді. Відтак, ТОВ «Бізнес-Рух» після отримання ухвали Господарського суду Львівської області від 15.01.2025 було вжито відповідні заходи після відновлення доступу до реєстрів Міністерства юстиції України. З огляду на наведене, божником було зареєстровано електронний кабінет користувача в ЄСІТС 03.02.2025 року. Таким чином, заявник просить суд взяти до уваги наведені обставини та поновити йому пропущений строк на звернення до суду із заявою про скасування судового наказу та, відповідно, скасувати судовий наказ від 20.12.2024 у справі №914/3108/24.
Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов'язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.
Окрім того, суд зазначає про те, що 18.10.2023 введено в дію положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами «№3200-IX від 29.06.2023».
Зазначеним законом внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, згідно із якими осіб, визначених частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, в обов'язковому порядку зобов'язано зареєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.
Відповідно до частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Отже, божник (заявник), як юридична особа, згідно з частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України зобов'язаний зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами ще станом на момент набрання законної сили Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами «№3200-IX від 29.06.2023». Однак, боржником (заявником) не було виконано цього обов'язку, що одночасно підтверджується ухвалою від 15.01.2025 про повернення заяви скасування судового наказу заявнику (боржнику). Відтак, заявник (боржник), скеровувавши до Господарського суду Львівської області заяву про скасування судового наказу 09.01.2025 (зареєстрована судом 13.01.2025) повинен був ознайомитися з приписами Господарського процесуального кодексу України щодо форми та змісту заяви про скасування судового наказу, вчасності і щодо обов'язкової наявності Електронного кабінету користувача ЄСІТС.
Щодо посилання боржника (заявника) на те, що з 19.12.2024 року у зв'язку із масштабною кібератакою в Україні не працювали державні реєстри Міністерства юстиції України, суд повідомляє наступне.
09.01.2025 було відновлено роботу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР) після масштабної кібератаки 19.12.2024.
З 20.01.2025 відновлено функціонування Єдиних та державних реєстрів Міністерства юстиції України після масштабної кібератаки з боку росії, а саме:
- Державний реєстр речових прав на нерухоме майно;
- Державний реєстр обтяжень рухомого майна;
- Автоматизована система виконавчого провадження;
- Електронний реєстр апостилів;
- Єдиний реєстр засуджених та осіб, узятих під варту;
- Автоматизована система «Банкрутство та неплатоспроможність»;
- Єдиний державний реєстр осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади».
Також суд бере до уваги, що у постанові Верховного Суду від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 зазначено. що сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може вважатись поважною причиною для безумовного поновлення строків звернення до суду, якщо позивач не обґрунтував неможливість такого звернення у встановленні строки.
Верховний Суд в ухвалі від 21.07.2022 року у справі №127/2897/13-ц зазначив, що у разі, коли позивач пропустив процесуальний строк з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, то питання про його поновлення вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у відповідній заяві. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
З огляду на вище наведене, суд дійшов висновку про те, що від 20.01.2025, після повноцінного відновлення роботи усіх державних реєстрів Міністерства юстиції України, у тому числі і введені Державним підприємством «Інформаційні судові системи» обмеження щодо роботи Електронного кабінету Електронного суду були відновлені 20.01.2025 року. Проте, боржник від 28.01.2025 (дата отримання ухвали від 15.01.2025 у справі №914/113/25) після відновлення усіх функцій державних реєстрів Міністерства юстиції України та зняття обмежень щодо роботи Електронного суду по 03.02.2025 о 17:18 год (відповідь №6874137 про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС юридичної особи божника (заявника), отримана судом, шляхом її формування у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» 07.02.2025) не зареєстрував свій Електронний кабінет користувача у системі ЄСІТС, належних та допустимих доказів щодо неможливості здійснення такої реєстрації упродовж зазначеного строку не навів. Разом з тим, як вже зазначалось судом раніше, на боржника (заявника) Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами «№3200-IX від 29.06.2023», що введено в дію 18.10.2023, на юридичних осіб покладено обов'язок зареєструвати свій Електронний кабінет в Електронному суді до 20.02.2024 року, а вже з 21.02.2024 року наявність електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі є обов'язковою для усіх юридичних осіб, у тому числі і боржника (заявника).
Отже, суд дійшов висновків, що боржником (заявником) належним чином не обґрунтовано неможливість здійснення реєстрації електронного кабінету користувача ЄСІТС упродовж строків, визначених Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами «№3200-IX від 29.06.2023», а також не надано доказів неможливості проведення реєстрації Електронного кабінету користувача ЄСІТС з 28.01.2025 по 03.02.2025 після відновлення роботи усіх державних реєстрів Міністерства юстиції України та зняття певних обмежень у системі ЄСІТС. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що посилання божника (заявника) на виникнення обставин неможливості щодо виконання ним процесуальних дій, вчасності щодо реєстрації Електронного кабінету користувача ЄСІТС протягом установленого законом строку внаслідок кібератаки, що була спричинена діями країни-агресора під час запровадження воєнного стану на території України, не є безумовною підставою для поновлення пропущеного строку, що визначений ч. 1 ст. 157 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, встановлюються судом.
Згідно з ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку. Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події. Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Згідно з ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.97 р. (Закон України від 17.07.97 р. №475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа «Скопелліті проти Італії» від 23.11.93), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25.03.99 р.).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).
Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі «Красношапка проти України»).
Роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).
До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
З урахуванням вищевикладеного, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання ТОВ «Бізнес-Рух» про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу (вх.№3247/25 від 06.02.2025).
Приписами частини 2 статті 158 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 157 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.
З огляду на вищенаведене, з урахуванням вказаних норм Господарського процесуального кодексу України, заяву про скасування судового наказу від 06.02.2025 у справі №914/300/25 слід повернути заявнику.
При цьому, слід зауважити, що у зв'язку із зверненням ТОВ «Бізнес-Рух» із заявою про скасування судового наказу шляхом її формування у системі «Електронний суд», суд не здійснює фактичне повернення заявнику відповідної заяви.
Керуючись ст. ст. 156, 157, 158, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Рух» у задоволенні клопотання за вх.№3247/25 від 06.02.2025 про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу.
2. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Рух» про скасування судового наказу від 20.12.2024 у справі №914/3108/24 - повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 254-257 ГПК України.
Суддя Гоменюк З.П.