Справа № 541/285/25
Номер провадження3/541/162/2025
06 лютого 2025 року м. Миргород
Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Вірченко О.М., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, пенсіонера по інвалідності, 2 групи, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
09 січня 2025 року о 18 год 18 хв. в м. Миргороді Полтавської області по вул. Старосвітській, 129 ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Ніссан Максима», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку із застосуванням приладу «Драгер № 6810», результат позитивний - 2,27%. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 (А) ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину визнав.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя прийшов наступного висновку.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п. 2.9 (А) Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Як вбачається з диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративна відповідальність настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується матеріалами справи: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 216762 від 09 січня 2025 року; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використання спеціальних технічних засобів, в якому ОСОБА_1 зазначив, що з результатом огляду згоден, що підтверджується його підписом; результатом приладу «Драгер №6810» - 2,27 %, відеозаписом, наявним в матеріалах справи, постановою серії ЕНА № 3825041 за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, дані відображені в якому, враховуючи положення ст. 251 КУпАП, є доказом, 09 січня 2025 року о 18 год 18 хв. в м. Миргороді Полтавської області по вул. Старосвітській, 129 ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Ніссан Максима», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку із застосуванням приладу «Драгер № 6810», результат позитивний - 2,27%. Вказане свідчить про порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.9 (А) ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Зазначені вище докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об'єктивно узгоджуються між собою, а їх сукупність є достатньою для прийняття рішення про справі щодо ОСОБА_1 .
Отже, працівники патрульної поліції зафіксували у встановленому законом порядку факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
При накладенні адміністративного стягнення суддя враховує положення ст. 33 КУпАП, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
В матеріалах справи знаходиться довідка, в якій зазначено, що згідно облікових даних Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області на ім'я ОСОБА_1 посвідчення водія не значиться.
Відповідно до п. 28 Постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» суди не вправі застосовувати позбавлення права керувати транспортними засобами, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала та не можна застосовувати оплатне вилучення транспортного засобу на особу, яка вчинила відповідне правопорушення керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі. Враховуючи вищевикладене, додаткове стягнення до ОСОБА_1 не може бути застосовано.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи особу правопорушника, суддя вважає необхідним застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами.
ОСОБА_1 є особою з інвалідністю другої групи, тому звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, 213, 221, 283 КУпАП, суддя
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і піддати стягненню у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, на користь держави, номер рахунку ІВАN UA048999980313050149000016001; населений пункт: ПОЛТАВСЬКА ОБЛАСТЬ/М.ПОЛТАВА; отримувач: ГУК у Полт.обл/Полтавська/21081300; код ЄДРПОУ 37959255; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код класифікації і доходів бюджету 21081300, адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, без позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Строк пред'явлення до виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання постановою законної сили або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки або розстрочки виконання постанови.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Полтавського апеляційного суду області шляхом подання апеляційної скарги через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на оскарження.
Суддя Миргородського
міськрайонного суду О. М. Вірченко