Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 531/1838/21
Провадження № 1-кп/553/30/2025
Іменем України
04.02.2025м. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави в складі:
головуючої судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю прокурора: ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 ,
захиснкиа обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 ,
обвинувачених: ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12021170450000025 від 21.01.2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 27, ч.5 ст. 185, ч.3 ст. 27, ч.4 ст. 187 КК України, ОСОБА_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27, ч.5 ст. 185 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, - В С Т А Н О В И В:
01 вересня 2021 року в провадження Ленінського районного суду м. Полтави, згідно ухвали Полтавського апеляційного суду від 01 вересня 2021 року, надійшло кримінальне провадження № 12021170450000025 від 21.01.2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 27, ч.5 ст. 185, ч.3 ст. 27, ч.4 ст. 187 КК України, ОСОБА_10 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27, ч.5 ст. 185, ч.2 ст. 27, ч.4 ст. 187 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27, ч.5 ст. 185, ч.2 ст. 27, ч.4 ст. 187 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27, ч.5 ст. 185, ч.2 ст. 27, ч.4 ст. 187 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27, ч.5 ст. 185 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінаьних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27, ч.5 ст. 185, ч.2 ст. 27, ч.4 ст. 187 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27, ч.5 ст. 185, ч.2 ст. 27, ч.4 ст. 187 КК України, ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27, ч.5 ст. 185 КК України.
21 жовтня 2021 року підготовче провадження закрито, призначено дане кримінальне провадження до судового розгляду.
Ухвалою суду від 20 квітня 2023 року виділено в окреме провадження в копіях матеріали щодо обвинувачених ОСОБА_14 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27, ч.5 ст. 185, ч. 2 ст. 27, ч.4 ст. 187 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27, ч. 5 ст. 185, ч.2 ст. 27, ч.4 ст. 187 КК України, разом з угодою про визнання винуватості від 20.04.2023 року, присвоївши виділеному кримінальному провадженню окремий унікальний номер та номер провадження, визначивши, при цьому, в порядку ст. 35 КПК України, інший склад суду, який має розглядати дане виділене кримінальне провадження.
Відповідно до ухвали суду від 16 травня 2024 року, виділено в окреме провадження в копіях матеріали щодо обвинувачених ОСОБА_10 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 27, ч.5 ст. 185, ч.2 ст. 27, ч.4 ст. 187 КК України, ОСОБА_11 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 27, ч.5 ст. 185, ч.2 ст. 27, ч.4 ст. 187 КК України, ОСОБА_12 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 27, ч.5 ст. 185, ч.2 ст. 27, ч.4 ст. 187 КК України разом з угодою про визнання винуватості від 16.05.2024 року, присвоївши виділеному кримінальному провадженню окремий унікальний номер та номер провадження, визначивши, при цьому, в порядку ст. 35 КПК України, інший склад суду, який має розглядати дане виділене кримінальне провадження.
Ухвалою суду від 10 грудня 2025 року, иділено в окреме провадження в копіях матеріали щодо обвинуваченого ОСОБА_15 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 27, ч.2 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні прокурором подано клопотання про продовження дії заходу забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що, згідно ухвали слідчого судді Карлівського районного суду Полтавської області, відносно ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб та визначено розмір застави у розмірі 90 800 грн.. В подальшому вказаний запобіжний захід був неодноразово продовжений рішенням суду. На даний час строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується 07 лютого 2025 р..
В обґрунтування вказаного клопотання прокурором вказувалось про те, що відповідно до обвинувального акту ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні в складі організованої злочинної групи особливо тяжких корисливих злочинів. Приймаючи до уваги той факт, що на даний час існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме: ОСОБА_8 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити спроби неправомірного впливу на потерпілих, які не допитані на даний час в суді та показання яких мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на інших обвинувачених, свідків, в тому числі проти власності у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тому просив продовжити дію заходів забезпечення кримінального провадження у вигляд тримання під вартою.
Прокурором поміж викладеного вказувалось про те, що ОСОБА_8 немає стійких соціальних зв'язків, не був офіційно працевлаштований, не мав легальних джерел доходів, що вказує про те, що, перебуваючи на волі, він зможе продовжити свою злочинну діяльність, вчиняючи інші умисні, корисливі злочини з метою отримання незаконного джерела прибутку, для забезпечення елементарних життєвих потреб, тому просив продовжити дію заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою.
Також прокурором було внесено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби відносно ОСОБА_6 , без застосування електронних засобів контролю в обгрунтування вказаного клопотання прокурором вказувалось наступне.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 02.09.2021 року, обвинуваченому ОСОБА_6 було змінено запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт у нічний час доби, який в подальшому неодноразово продовжувався.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 10.03.2023 року, змінено відносно ОСОБА_6 запобіжний захід з домашнього арешту у нічний час на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, визначено суму застави у розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 402 600,00 грн.. 27 березня 2023 року ОСОБА_6 звільнено з- під варти під заставу.
Згідно ухвали Ленінського районного суду м. Полтави від 25 травня 2023 року, змінено запобіжний захід відносно ОСОБА_6 у вигляді застави шляхом обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з 25 травня 2023 року по 23 липня 2023 року, без права внесення застави.
Відповідно до ухвали Ленінського районнного суду м. Полтави від 22 червня 2023 року, продовжено термін дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою, без права внесення застави, терміном на 60 днів до 20 серпня 2023 року, включно.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 17 серпня 2023 року, обвинуваченому ОСОБА_6 змінено запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з використанням електронних засобів контролю, з покладенням ряду обов'язків: прибувати до суду, який розглядає кримінальне провадження №531/1838/21, за першою вимогою; цілодобово не залишати без дозволу суду місце постійного проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; носити засіб електронного контролю; утримуватися від спілкування в позасудовому порядку з обвинуваченими, потерпілими та свідками у кримінальному провадженні № 531/1838/21.
Відповідно до ухвали суду від 16 січня 2024 року, ОСОБА_6 змінено адресу раніше застованого запобіжного заходу на адресу: АДРЕСА_2 .
Ухвалою суду від 18 квітня 2024 року, змінено ОСОБА_6 запобіжних захід з цілодобового домашнього арешту з застосуванням електронних засобів контролю на домашній арешт у нічний час доби, без застосування електоронних засобів конттролю.
Відповідно до ухвали суду від 16 травня 2024 року, змінено ОСОБА_6 адресу виконання заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, без використання засобів електронного контролю, відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з АДРЕСА_2 на адресу АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 10 грудня 2024 року, продовжено ОСОБА_6 дію запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, без застосування електронних засобів контролю, терміном на 60 днів, який спливає 07 лютого 2025 року.
В обгрунтування клопотання прокурором вказувалось про те, що, відповідно до ст. 177 КПК України, існують ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачений може перешкоджати розгляду кримінального провадження.
Прокурором вказувалось про те, що існують реальні ризики того, що обвинувачений ОСОБА_6 може переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності, повернутися до протиправної діяльності, чинити тиск на свідків, потерпілих, з огляду на вчинення ними особливо тяжкого злочину корисливої спрямованості із застосуванням насильства, відсутності постійного офіційного джерела доходу.
Поряд з цим, прокурором вказувалось про те, що ризики, які стали підставою для застосування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, не зникли, а застосування інших більш м'яких запобіжних заходів неможливе, оскільки не здатне запобігти вищевказаним ризикам та може негативно впливати на повне, об'єктивне та всебічне встановлення істини у кримінальному провадженні.
Прокурор вказував на те, що, зважаючи на введення воєнного стану на території України, фактор настання існуючих ризиків в даних умовах, як то ухилення від суду, вчинення інших кримінальних правопорушень обвинуваченим, значно збільшується, а застосування більш м'якого запобіжного заходу, не зможе перешкоджати обвинуваченим повернутися до протиправної діяльності та вчинити спроби ухилитися від суду.
Зважаючи на наведені вище обставини прохав продовжити дію запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби відносно ОСОБА_6 ..
В судовому засіданні прокурором було внесено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.
Згідно ухвали слідчого судді Карлівського районного суду Полтавської області від 05 березня 2021 року, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, відносно ОСОБА_4 та визначено розмір застави в сумі 681 000 грн..
23 березня 2021 року, ухвалою Полтавського апеляційного суду, ухвалу слідчого судді Карлівського районного суду Полтавської області від 05.03.2021 року скасовано та обрано відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.
Так, ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 07 лютого 2022 року, ОСОБА_4 змінено запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт без застосування електронних засобів контролю.
Даною ухвалою суду було покладено наступні обов'язки на обвинуваченого ОСОБА_4 , а саме: прибувати до суду, який розглядає кримінальне провадження № 531/1838/21, за першою вимогою; цілодобово не залишати без дозволу суду місце постійного проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; утримуватися від спілкування в позасудовому порядку з потерпілими ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та свідками у кримінальному провадженні № 531/1838/21.
Зобов'язано ОСОБА_4 невідкладно прибути до місця свого проживання, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .
В подальшому в ході судового розгляду даного кримінального провадження судом було змінено адресу проживання обвинуваченого ОСОБА_4 , за якою останньому встановлено цілодобовий домашній арешт, а саме на : АДРЕСА_4 .
Ухвалою Ленінського районного суду від 23.03.2023 року, змінено запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою.
Згідно ухвали Ленінського районного суду м. Полтави від 05 жовтня 2023 року, міру запобіжного заходу ОСОБА_4 змінено з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з застосуванням електоронних засобів контролю.
Ухвалою Ленінського районного суду від 23 листопада 2023 року, ОСОБА_4 прожовжено дію заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді цілодобового домашнього арешту з застосувнаням електронних засобів контролю, змінено адресу проживання обвинуваченого ОСОБА_4 та визначено: АДРЕСА_4 .
Ухвалою від 08.08.2024 року обвинуваченому ОСОБА_4 міру запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з використанням електронних засобів контролю, змінено на запобіжний захід - домашній арешт у нічний час доби, без використання засобів електронного контролю, скасувавши процесуаьний обов'язок щодо його носіння.
В обгрунтування вказаного клопотання прокурором вказувалось про те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні у складі організованої злочинної групи особливо тяжких корисливих злочинів. Крім того, прокурором вказувалось і те, що враховуючи фактичні обставини справи, особу обвинуваченого, його майновий стан та інші нові, дійсні та вагомі, тяжкі життєві обставини, а також процесуальну поведніку обвинуваченого, яка змінилась у позитивний бік, що на думку прокурора запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, із застосуванням електронних засобів контролю в повній мірі забезпечить процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_4 ..
Прокурором вказувалось про те, що обвинуваченим ОСОБА_4 надано показання у суді, що не зменшують ризиків наявних у даному кримінальному провадженні та не є єдиною та достатньою підставою для продовження дії застосованого заходу забезпечення кримінального провадження. Перебуваючи на свободі, усвідомлюючи, що ним вчинено ряд особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, з метою уникнення кримінальної відповідальності, ОСОБА_4 може переховуватися від суду, як на території України, так і за її межами, чим унеможливить досягнення завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, що свідчить про наявність ризиків, передбачених п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.
Наявність ризиків, передбачених п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, обгрунтовується тим, що вчинення інкримінованих органом досудового розслідування кримінальних правопорушень ОСОБА_4 підтверджується у тому числі, показаннями потерпілих і свідків. Оскільки обвинуваченому ОСОБА_4 відомі анкетні дані останніх, місця мешкання потерпілих та свідків, дані обставини вказують про реальну можливість вчинення ним спроб неправомірного впливу на останніх з метою надання необхідних обвинуваченому показань в майбутньому, враховуючи вимоги ст. 23 КПК України.
Відтак, прохав продовжити відносно ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 , не заперечував проти клопотання прокурора щодо продовження дії заходу забезпечення кримінального провадження стосовно ОСОБА_4 ..
З приводу вирішення питання щодо продовження терміну дії запобіжного заходу відносно інших обвинувачених - покладався на думку сторони захисту.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 не заперечував проти клопотання прокурора щодо продовження дії заходу забезпечення кримінального провадження стосовно ОСОБА_7 ..
З приводу вирішення питання щодо продовження терміну дії запобіжного заходу відносно інших обвинувачених - покладався на думку сторони захисту.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 в судовому засіданні не заперечував проти клопотання прокурора щодо ОСОБА_8 з приводу продовження відносно нього дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою.
З приводу вирішення питання щодо продовження терміну дії запобіжного заходу відносно інших обвинувачених - покладалась на думку сторони захисту.
Обвинувачені ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 підтримали думку своїх та інших захисників.
Суд, вислухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до висновку, що клопотання прокурора щодо продовження заходів забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 є такими, що підлягають до задоволення, за наступних обставин.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: 1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості; 2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Як встановлено в ч. 1 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання прокурора відносно обвинуваченого ОСОБА_8 щодо продовження відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з наступних підстав.
Так, згідно ухвали слідчого судді Карлівського районного суду Полтавської області, відносно ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб та визначено розмір застави у розмірі 90 800 грн.. В подальшому вказаний запобіжний захід був неодноразово продовжений рішенням суду. На даний час строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується 07.02.2025 р..
Судом встановлено, що, відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні в складі організованої злочинної групи особливо тяжких корисливих злочинів. Приймаючи до уваги той факт, що на даний час існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме: ОСОБА_8 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на інших обвинувачених, потерпілих, свідків, у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
На даний час триває судове з'ясування обставин у даному кримінальному провадженні, в ході якого обвинувачений ОСОБА_8 надав свої показання суду, що в свою чергу не зменшує ризиків наявних у даному кримінальному провадженні, і дана обставина не може бути прийнята судом, як єдина і достатня для зміни раніше обраного відносно останнього запобіжного заходу.
Судом беззаперечно встановлено, що обвинувачений ОСОБА_8 , не зважаючи на наявність постійного місця проживання у АДРЕСА_5 , раніше не судимий, не має стійких соціальних зв'язків, так як ніде не працює, не має стійкого джерела доходів, що вказує про те, що, перебуваючи на волі, він зможе продовжити свою злочинну діяльність вчиняючи інші умисні, в тому числі корисливі злочини, з метою отримання незаконного джерела прибутку на проживання.
Під час розгляду клопотання прокурора судом не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою з урахуванням його стану здоров'я чи неможливість отримання медичної допомоги в місцях позбавлення волі.
В той же час, суд вважає, що прокурором в судовому засіданні доведено, що встановлені при обранні та продовженні ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати, та що інший, більш м'який запобіжний захід, є недостатнім для запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України, та не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Зважаючи на вказані вище обставини та факти, суд приходить до переконливого висновку, що доводи прокурора про те, що подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою, в зв'язку з існуванням ризиків, визначених ст. 177 КПК України, є доцільним та необхідним.
Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора про продовження раніше обраного запобіжного заходу відносно ОСОБА_8 , в зв'язку з його обгрунтованістю.
Суд, вислухавши учасників кримінального провадження, перевіривши обґрунтованість доводів у клопотанні прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , приходить до наступного висновку.
Згідно ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 05 червня 2021 року, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 ..
Так, ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 02 вересня 2021 року, ОСОБА_6 змінено запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт в нічний час доби.
Даною ухвалою суду було покладено наступні обов'язки на обвинуваченого ОСОБА_6 , а саме: прибувати за кожною окремою вимогою суду, слідчого, прокурора у встановлений у вимозі час; не залишати місце свого проживання у період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв.; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого проживання; утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками, для запобігання спробам незаконно впливати на вказаних осіб; не виїжджати за межі Полтавського (Карлівського) району Полтавської області без дозволу слідчого, прокурора, суду.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 10.03.2023 року, змінено відносно ОСОБА_6 запобіжний захід з домашнього арешту у нічний час - на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, визначено суму застави у розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 402 600,00 грн.. 27 березня 2023 року ОСОБА_6 звільнено з- під варти під заставу.
Згідно ухали суду від 25 травня 2023 року, змінено відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави на тримання під вартою, строком на 60 днів, починаючи з 25 травня 2023 року по 23 липня 2023 року.
Вказана ухвала була перевірена в апеляційній інстанції та залишена в силі.
Відповідно до ухвали Ленінського районного суду м. Полтави від 17 серпня 2023 року, змінено відносно ОСОБА_6 запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, із застосуванням електронних засобів контролю та з покладенням відповідних процесуальних обов'язків.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 18 квітня 2024 року, ОСОБА_6 змінено запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту на домашній арешт у нічний час доби, без використання електронних засобів контролю, строк якого спливає 07.02.2025 року.
Відповідно до ухвали Ленінського районного суду м. Полтави від 16 травня 2024 року, змінено адресу виконання заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, без використання засобів електронного контролю відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з АДРЕСА_2 - на адресу АДРЕСА_1 .
Згідно п. 3 ч. 1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема щодо незаконного, шляхом підбурювання, вмовлянням, залякуванням впливати на покази свідків, понятих, які були присутні під час проведення огляду місця події, на свідків, які вже допитані по кримінальному провадженню та які можуть бути встановлені в ході судового розслідування та потерпілих.
Відповідно до ч. 1 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Відповідно до ч. 2 ст.181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно п. 19 ч.1 ст. 7, ст. 26 КПК України кримінальне провадження здійснюється на засадах диспозитивності. Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Суд, вислухавши прокурора, сторону захисту, приходить до висновку про обгрунтованість доводів прокурора щодо доцільності продовження заходу забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_6 у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, без застосування електронних засобів контролю та встановлення відповідних процесуальних обов'язків.
Суд констатує, про наявність у обвинуваченого ОСОБА_6 сталих соціальних зв'язків, репутації, майнового стану та стану здоров'я, в тому числі наявності на утриманні малолітньої доньки та дружини, підтверджено стороною захисту належними і допустимими доказами.
Так, відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Карлівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного межрегіонального управління Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, 10 серпня 2023 року народилась ОСОБА_22 , батьками якої вказані: ОСОБА_6 та ОСОБА_23 .
Дані обставини є повними, належними та достатніми для продовження обвинуваченому ОСОБА_6 , запобіжного заходу у вигляді домашній арешт у нічний час доби без застосуванням електронних засобів контролю.
Разом з вищенаведеним, ураховуючи наведені вище фактичні обставини справи, особу обвинуваченого, його майновий стан та інші нові життєві обставини, суд також приймає до уваги процесуальну поведінку обвинуваченого, яка суттєво змінилась в позитивну сторону, суд вважає за можливе продовжити відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби без застосування електронних засобів контролю та встановлення певних процесуальних обов'язків, що в повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_6 з урахуванням забезпечення прав малолітньої дитини.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
При вирішенні питання щодо можливості продовження або зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м'який, суд враховує вимоги ст. 29 Конституції України, ст. 9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.
Відповідно до вимог ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, на які посилається прокурор, суд констатує, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинятися з високим ступенем ймовірності.
Крім того, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи, є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що встановлені раніше ризики, відносно ОСОБА_6 , передбачені п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, наразі істотно зменшилися, хоча і не перестали існувати з високою ймовірністю.
Поряд з цим, з огляду на ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Мюррей проти Сполученого Королівства» («Murrey v. the United Kingdom»)). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»)).
Разом з цим КПК України передбачено два запобіжні заходи, які в розумінні цілей статтей 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є позбавленням свободи, яким є домашній арешт та тримання під вартою. Що стосується домашнього арешту, особа не ставиться у вкрай вразливе становище, тоді як при обранні особі тримання під вартою вона опиняється в неналежних умовах тримання під вартою під повним контролем держави, тобто є цілком вразливою.
Під час розгляду питання про продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу судом встановлено, що на даний час значно зменшились ризики, визначені ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений ОСОБА_6 має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні малолітню дитину, що свідчить про його міцні соціальні зв'язки. ОСОБА_6 за умови домашнього арешту у нічний час доби позбавлений можливості знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, що дає підстави суду для висновку про те, що подальша дія відносно обвинуваченого заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді домашнього арешту у нічний час доби є виправданим та для запобігання ризикам, передбаченим п.1,3 ч.1 ст. 177 КПК України, досягнення справедливого балансу інтересів суспільства з вимогами захисту прав конкретної особи, на даний час буде достатнім визначення відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, із покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
В той же час, суд вважає, що прокурором в судовому засіданні доведено, що встановлені при обранні та продовженні ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати на даний час, та що інший, більш м'який запобіжний захід, є недостатнім для запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України, та не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого з урахуванням стану здоров'я останнього, його репутації, міцних соціальних зв'язків.
За таких обставин, суд приходить до висновку про обгрунтованість клопотання прокурора про продовження дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, без застосування електронних засобів контролю з встановленням певних процесуальних обов'язків.
Суд, вислухавши учасників кримінального проваджнення, перевіривши обгрунтованість доводів у клопотанні прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби відносно ОСОБА_4 , приходить до наступного висновку.
Згідно ухвали слідчого судді Карлівського районного суду Полтавської області від 05 березня 2021 року, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб відносно ОСОБА_4 та визначено розмір застави в сумі 681 000 грн..
23 березня 2021 року ухвалою Полтавського апеляційного суду ухвалу слідчого судді Карлівського районного суду Полтавської області від 05.03.2021 року скасовано та обрано відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.
Так, ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 07 лютого 2022 року, ОСОБА_4 змінено запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Даною ухвалою суду було покладено наступні обов'язки на обвинуваченого ОСОБА_4 , а саме: прибувати до суду, який розглядає кримінальне провадження № 531/1838/21, за першою вимогою; цілодобово не залишати без дозволу суду місце постійного проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; утримуватися від спілкування в позасудовому порядку з потерпілими ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та свідками у кримінальному провадженні № 531/1838/21.
Зобов'язано ОСОБА_4 невідкладно прибути до місця свого проживання, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .
В подальшому в ході судового розгляду даного кримінального провадження судом було змінено адресу проживання обвинуваченого ОСОБА_4 , за якою останньому встановлено цілодобовий домашній арешт, за адресою, а саме: АДРЕСА_4 .
Ухвалою суду від 23.03.2023 року змінено запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою, який в подальшому був продовжений строком на 60 днів, до 15 жовтня 2023 року, включно.
Відповідно до ухвали Ленінського районного суду м. Полтави від 05.10.2023 року, змінено запобіжний захід відносно ОСОБА_4 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із застосуванням електоронних засобів контролю та встановлення певних процесуальних обов'язків, строком на 60 днів, до 07 лютого 2025 року, включно.
Згідно п. 3 ч. 1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема щодо незаконного, шляхом підбурювання, вмовлянням, залякуванням впливати на покази свідків, понятих, які були присутні під час проведення огляду місця події, на свідків, які вже допитані по кримінальному провадженню та які можуть бути встановлені в ході судового розслідування та потерпілих.
Відповідно до ч. 1 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Відповідно до ч. 2 ст.181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно п. 19 ч.1 ст. 7, ст. 26 КПК України кримінальне провадження здійснюється на засадах диспозитивності. Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Суд заслухавши міркування прокурора, твердження обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника - ОСОБА_5 приходить до висновку, що в судовому засіданні знайшли підтвердження підстави наведені прокурором для продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.
Суд констатує, що наявність у обвинуваченого ОСОБА_4 сталих соціальних зв'язків, репутації, майнового стану та стану здоров'я, в тому числі наявності на утриманні дітей синів - ОСОБА_24 , 2007 року народження, і ОСОБА_25 , 2017 року народження та дружини, підтверджено стороною захисту належними і допустимими доказами, що не заперечувалось прокурором.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
При вирішенні питання щодо можливості продовження або зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м'який, суд враховує вимоги ст. 29 Конституції України, ст. 9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.
Відповідно до вимог ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, на які посилається прокурор, суд констатує, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинятися з високим ступенем ймовірності.
Крім того, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу суд, враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, а також те, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
З урахуванням викладеного, суд вважає, що встановлені раніше ризики, відносно ОСОБА_4 , передбачені п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, наразі істотно зменшилися, хоча і не перестали існувати з високою ймовірністю.
Поряд з цим, з огляду на ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Мюррей проти Сполученого Королівства» («Murrey v. the United Kingdom»)). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»)).
Відповідно до вимог ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.
Разом з цим КПК України передбачено два запобіжні заходи, які в розумінні цілей статтей 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, є позбавленням свободи, яким є домашній арешт та тримання під вартою. Що стосується домашнього арешту особа не ставиться у вкрай вразливе становище, тоді як при обранні особі тримання під вартою вона опиняється в неналежних умовах тримання під вартою під повним контролем держави, тобто є цілком вразливою.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 є працевлаштованим офіційно у ФОП ОСОБА_26 та працює водієм ОСОБА_4 ..
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що клопотання прокурора про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби підлягає до задоволення, в зв'язку з його обгрунтованістю.
Під час розгляду питання про продовження ОСОБА_4 умов перебування під дією запобіжного заходу: домашній арешт запобіжного заходу судом встановлено, що на даний час зменшились ризики, визначені ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений ОСОБА_4 має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні неповнолітніх дітей, що свідчить про його міцні соціальні зв'язки. ОСОБА_4 за умови відбування домашнього арешту у нічний час доби, без застосуванням електронних засобів контролю, позбавлений можливості знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, що дає підстави суду для висновку про те, що подальше застосування таких умов відбування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді домашнього арешту є виправданим та для запобігання ризикам, передбаченим п.1,3 ч.1 ст. 177 КПК України, досягнення справедливого балансу інтересів суспільства з вимогами захисту прав конкретної особи, на даний час буде достатнім продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 умов відбування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешт у нійчний час доби.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби - підлягає до задоволення .
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 174, 177-179, 181,182, 183, 197, 331, 376 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора у кримінальному провадженні про продовження терміну дії заходів забезпечення кримінального провадження відносно обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 вжитих в рамках кримінального провадження № 12021170450000025 від 21.01.2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 27, ч.5 ст. 185, ч.3 ст. 27, ч.4 ст. 187 КК України, ОСОБА_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27, ч.5 ст. 185 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27, ч.5 ст. 185 КК України - задовольнити .
Запобіжний захід відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді тримання під вартою - продовжити, з утриманням в ДУ "Полтавська установа виконання покарань №23", строком на 60 днів, починаючи з 04 лютого 2025 року по 04 квітня 2025 року, включно.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити у вигляді домашнього арешту у нічний час доби без використанння засобів електронного контролю.
Покласти на ОСОБА_6 наступні обов'язки:
- прибувати до суду, який розглядає кримінальне провадження № 531/1838/21, за першою вимогою;
- у нічний час доби з 21 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. не залишати без дозволу суду місце постійного проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
-утримуватися від спілкування в позасудовому порядку з обвинуваченими, потерпілими та свідками у кримінальному провадженні № 531/1838/21.
Строк дії ухвали становить 60 днів з 04 лютого 2025 року по 04 квітня 2025 року, включно.
Виконання ухвали в частині дотримання ОСОБА_6 покладених на нього обов'язків доручити органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_6 , контроль за виконанням запобіжного заходу ОСОБА_6 покласти на прокурора.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_6 , що порушення умов дії домашнього арешту може бути наслідком застосування грошового стягнення чи застосування більш суворішого запобіжного заходу, зокрема, тримання під вартою.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_6 , що, відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники поліції, з метою контролю відносно обвинуваченого ОСОБА_6 за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , продовжити у вигляді домашнього арешту у нічний час доби без використанння засобів електронного контролю.
Покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати до суду, який розглядає кримінальне провадження № 531/1838/21, за першою вимогою;
- у нічний час доби з 21 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. не залишати без дозволу суду місце постійного проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , з можливістю, в дений час, пересуватися в межах Полтавського району.
-утримуватися від спілкування в позасудовому порядку з обвинуваченими, потерпілими та свідками у кримінальному провадженні № 531/1838/21.
Строк дії ухвали становить 60 днів з 04 лютого 2025 року по 04 квітня 2025 року, включно.
Виконання ухвали в частині дотримання ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків доручити органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_4 , контроль за виконанням запобіжного заходу ОСОБА_4 покласти на прокурора.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що порушення умов дії домашнього арешту може бути наслідком застосування грошового стягнення чи застосування більш суворішого запобіжного заходу, зокрема, тримання під вартою.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що, відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники поліції, з метою контролю відносно обвинуваченого ОСОБА_4 за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з для проголошення, а обвинуваченими, які утримуються під вартою, в той самий строк з моменту вручення їм копії судового рішення.
Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиОСОБА_1