"07" лютого 2025 р. Справа № 363/571/25
про залишення позовної заяви без руху
07 лютого 2025 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Дьоміна О.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , що подана представником позивача - адвокатом Сороновичем А.А. до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Крістова Вікторія Вікторівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ-ФІНАНС», про визнання договорів недійсними та скасування державної реєстрації прав та обтяжень на нерухоме майно,-
03.02.2025 року до Вишгородського районного суду Київської області надійшла вказана позовна заява у якій позивачка просила суд:
1. Визнати недійсними:
- договір дарування житлового будинку садибного типу з терасою та господарськими будівлями та спорудами (закінчений будівництвом об'єкт, об'єкт житлової нерухомості), який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав: 2716442132100, загальною площею 95,1 кв.м., житловою - 30,3 кв.м. та земельної ділянки на якій він розташований кадастровий номер 3221888800:37:051:6021 загальною площею 0,09 га, місце розташування: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав: 1986259032218, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і посвідчений 26.07.2023 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Крістової В.В., зареєстрований в реєстрі за №94;
- договір дарування земельної ділянки кадастровий номер 3221888800:37:051:6021 загальною площею 0,09 га, місце розташування: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав: 1936284132218, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і посвідчений 26.07.2023 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Крістової В.В., зареєстрований в реєстрі за №95;
2. Скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на:
- житловий будинок садибного типу з терасою та господарськими будівлями та спорудами (закінчений будівництвом об'єкт, об'єкт житлової нерухомості), який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав: 2716442132100, загальною площею 95,1 кв.м., житловою - 30,3 кв.м., номер запису про речове право: 51135483;
- земельну ділянку кадастровий номер 3221888800:37:051:6021 загальною площею 0,09 га, місце розташування: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав: 1986259032218, номер запису про речове право: 51135483;
- земельну ділянку кадастровий номер 3221888800:37:051:6020 загального площею 0,0932 га, місце розташування: АДРЕСА_1 , реестраційний номер об?єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав: 1936284132218, номер запису про речове право: 51136427;
3. Скасувати державну реєстрацію іпотеки щодо:
- житлового будинку садибного типу з терасою та господарськими будівлями та спорудами (закінчений будівництвом об?єкт, об?єкт житлової нерухомості), який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав: 2716442132100, загальною, площею 95,1 кв.м., житловою - 30,3 кв.м., номер запису про іпотеку: 53178558;
- земельної ділянки кадастровий номер 3221888800:37:051:6021, загальною площею 0,09 га, місце розташування: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав: 1986259032218, номер запису про іпотеку: 53178601;
- земельної ділянки кадастровий номер 3221888800:37:051:6020 загальною . площею 0,0932 га, місце розташування: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав: 1936284132218, номер запису про іпотеку: 53178596;
4. Скасувати державну реєстрацію обтяження щодо:
- житлового будинку садибного типу з терасою та господарськими будівлями та спорудами (закінчений будівництвом об?єкт, об?єкт житлової нерухомості), який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав: 2716442132100, загальною площею 95,1 кв.м., житловою - 30,3 кв.м., номер запису про обтяження: 53178676 від 30.12.2023 року;
- земельної ділянки кадастровий номер 3221888800:37:051:6021 загальною площею 0,09 га, місце розташування: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав: 1986259032218, номер запису про обтяження: 53178699 від 30.12.2023; 53178684 від 30.12.2023 року;
- земельної ділянки кадастровий номер 3221888800:37:051:6020 загальною площею 0,932 га, місце розташування: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав: 1936284132218, номер запису про обтяження: 53197884 від 03.01.2024 року;
5. Визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 :
- житловий будинок садибного типу з терасою та господарськими будівлями та спорудами (закінчений будівництвом об?єкт, об?єкт житлової нерухомості), який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав: 2716442132100, загальною, площею 95,1 кв.м., житловою - 30,3 кв.м.;
- земельну ділянку кадастровий номер 3221888800:37:051:6021 загальною площею 0,09 га, місце розташування: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав: 1986259032218;
- земельну ділянку кадастровий номер 3221888800:37:051:6020 загального площею 0,0932 га, місце розташування: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав: 1936284132218.
Вивчивши матеріали зазначеної позовної заяви, судом встановлено, що зазначена позовна заява не в повному обсязі відповідає вимогам закону:
Так, відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Із урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
Отже, при розгляді спору суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Згідно з ч. 1 ст. 19 ЦПК України - суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Від змісту позовної заяви залежать дії судді при вирішенні питання про відкриття провадження у справі і проведення подальших підготовчих дій для розгляду справи у судовому засіданні та при її розгляді по суті, у тому числі і про її судову юрисдикцію та підсудність, про залучення в процес інших осіб, дослідження доказів тощо. Також, від змісту позовної заяви залежить позиція відповідача, котрий, як і позивач, має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнаний з тим, які вимоги до нього заявлені, з яких підстав і якими доказами це підтверджується. Вже на стадії пред'явлення позову позивач повинен довести певне коло фактів, що мають процесуальне значення, мається на увазі доведення фактів наявності передумов права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.
Так, відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України - у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Частина 4 ст. 177 ЦПК України зазначає, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частина 5 ст. 177 ЦПК України зобов'язує позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
В п. 10, п. 15 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року за №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зазначено, що подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.
Звертаючись до суду з позовом, позивачка в прохальній частині позову розмістила дванадцять вимог немайнового характеру, однак, до позову додала квитанції про сплати судового збору лише за п'ять вимог немайнового характеру у загальній сумі 6 506 грн.
Згідно з ч .4 ст. 263 ЦПК України - при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Так, відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18.09.2023 року у справі за №758/5118/21 (провадження №61-5554сво23) з точки зору забезпечення правової визначеності для осіб, що опинилися в аналогічних правових ситуаціях, доцільно виходити зі сталості підходів та вважати самостійними вимоги щодо кожного із відповідачів. Можливість пред'явлення кількох окремих позовів є одним з аргументів, який дозволяє виснувати, що у цій справі має місце не одна вимога, а кілька вимог щодо різних відповідачів. Водночас, ані ЦПК України, ані Закон України «Про судовий збір» не містять норм, які б дозволяли зробити висновок, що законодавець хоче встановити більш сприятливі наслідки у вигляді сплати судового збору у меншому розмірі для випадків, коли позивач об'єднує вимоги до кількох відповідачів в одному позові. Навпаки, підкреслюється, що судовий збір має бути сплачений за кожну немайнову вимогу окремо, якщо заявлено декілька немайнових вимог (абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»). Поряд із цим, національне законодавство не містить жодних інших випадків, коли б пільги щодо сплати судового збору пов'язувалися б із об'єднанням або роз'єднанням позовних вимог. Таким чином, при тлумаченні поняття «вимога» у цьому випадку має враховуватися, крім предмета та підстави позову, також суб'єктний склад правовідносин (кількість співвідповідачів). Відтак, навіть за умови пред'явлення однорідних вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою однією і тією ж підставою виникнення та поданими доказами, судовий збір щодо кожного відповідача має обраховуватись окремо.
Таким чином, заявляючи немайнові вимоги до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання недійсними двох різних договорів дарування, а також вимоги про скасування державної реєстрації прав власності, скасування державної реєстрації іпотеки, скасування державної реєстрації обтяження щодо трьох об'єктів та визнання цих трьох об'єктів спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позивачка, при зверненні до суду мала б сплатити судовий збір за дванадцять вимог немайнового характеру.
Статтею 133 ЦПК України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Так, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частина 3 ст. 6 цього закону України зазначає, у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Законом України «Про Державний бюджет на 2025 рік» з 01.1.2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить - 3 028 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на це, позивачці, при зверненні до суду з позовом, необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 1 211,20 грн. за кожну вимогу немайнового характеру, яких в прохальній частині заявлено дванадцять, тобто 14 534,40 грн. В той же час до матеріалів позову додано квитанції щодо сплати судового збору в загальному розмірі - 6056 грн.
Як вбачається з довідки, складеної 03.02.2025 року консультантом Вишгородського районного суду Київської області - долучені до матеріалів цивільної справи за №363/571/25 (провадження №2/363/959/25) за позовом ОСОБА_1 , що подана представником позивача - адвокатом Сороновичем А.А. до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Крістова В.В., ТОВ «ГЛОБАЛ-ФІНАНС», про визнання договорів недійсними та скасування державної реєстрації прав іобтяжень на нерухоме майно - копії квитанцій АТ «Укрпошта», платіж за №1426920514 від 18.12.2024 року на суму 1 226,20 грн. та ТОВ «ТАСКОМБАНК» за №2618-5701-6922-4750 від 17.01.2025 року на суму 4 844,20 грн., вже поєднані з обліково-статистичною карткою на цивільну справу за №363/6620/24, у зв'язку з чим не можуть бути поєднані зі справою за №363/571/25.
Водночас, з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що позивачка ОСОБА_1 18.12.2024 року вже зверталася до Вишгородського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Крістова В.В., про визнання договорів недійсними (справа № 363/6620/24). Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 28.01.2025 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачці. Сплачений судовий збір позивачці повернуто не було, тобто судовий збір, сплачений за подання зазначеного позову, зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України і позивачці, в порядку встановленому законом, не повертався.
У відповідності до ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» - судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.
Документ про сплату судового збору додається до позовної заяви, апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови суду, до інших заяв щодо здійснення судом певних дій, за які передбачено сплату судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір».
За ч. 9 ст. 185 ЦПК України - заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету.
Встановлено, що станом на 07.02.2025 року не можливо отримати поєднання з Державною Казначейською службою та, відповідно перевірити сплату судового збору за вказаними квитанціями, оскільки вказані квитанції були поєднані зі справою за №363/6620/24, яка вже перебувала у провадженні іншого судді Вишгородського районного суду Київської області.
Суд вважає за необхідне звернути увагу позивачки, що використання платіжного документу, який вже подавався до суду при зверненні з іншою заявою навіть аналогічного змісту не є припустимим, оскільки кожна позовна заява реєструється в суді з присвоєнням єдиного унікального номеру та платіжний документ, поданий до позовної заяви, закріпляється до облікової картки саме цієї справи.
Так, у постанові від 13.02.2019 року Верховний Суд у справі за №1540/3297/18 встановивши, що на підтвердження доказів сплати судового збору позивачем, при поданні позовної заяви у цій справі, було подано платіжне доручення від 16.05.2018 року за №707, яке раніше позивач вже додавав до первісної позовної заяви у справі за №815/2416/18, та суд повернув позовну заяву у останній справі, дійшов висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій правильно вказали, що повторно поданий той же платіжний документ про сплату збору не є належним доказом сплати цього платежу за подання повторної позовної заяви.
Таким чином, суд звертає увагу позивачки, що повторне використання квитанцій про сплату судового збору, які вже були використані в іншій цивільній справі не передбачено чинним законодавством України, однак, позивачка має право звернутися до Вишгородського районного суду Київської області з клопотанням про повернення сплаченого судового збору у цивільній справі за №363/6620/24, в порядку встановленому законом, відповідно до ст. 7 ЗУ «Про судовий збір», а саме - сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги. У випадках, установлених п. 1 ч. 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених ч. 1 цієї статті, - повністю. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України - позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК України, позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.
Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у ч. 2 та ч. 3 ст. 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї (ч. 1 ст. 84 ЦПК України).
Однак, заявляючи вимогу про скасування державної реєстрації іпотеки, посилаючись на укладення між відповідачем ОСОБА_3 та ТОВ «Глобал-Фінанс» договору іпотеки за №757 від 30.12.2023 року, позивачка не долучає до матеріалів справи копію іпотечного договору та/або не повідомляє про неможливість надання такого договору.
Крім того, згідно із ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Порядок засвідчення копій документів, визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року № 55). Відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «згідно з оригіналом», особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису. Зазначеним вище способом повинна засвідчуватись кожна сторінка документа.
Як убачається із копій документів (доказів), долучених до позовної заяви, всупереч вимогам ЦПК України, вони не засвідчені належним чином.
Крім того, суд звертає увагу позивачки, що долучені до позовної заяви копії документів, які значяться в переліку додатків до позову під №5, 6.4, 6.8, 6.12, 6.14, 6.39 є неналежної якості, що унеможливлює їх читання та надання їм відповідної оцінки в подальшому.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суддя звертає увагу, що прецедент на практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Залишення вказаної позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачці у доступі до правосуддя, після усунення зазначених в ухвалі недоліків.
На підставі вищевикладеного, позовна заява в порядку ст. 185 ЦПК України підлягає залишенню без руху з наданням строку для виправлення недоліків.
Керуючись ст. ст. 175-176, 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву - ОСОБА_1 , що подана представником позивача - адвокатом Сороновичем А.А. до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Крістова Вікторія Вікторівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ-ФІНАНС», про визнання договорів недійсними та скасування державної реєстрації прав та обтяжень на нерухоме майно - залишити без руху.
Надати позивачці/представнику позиваки для усунення зазначених в цій ухвалі суду недоліків строк тривалістю десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити позивачці/представнику позивачки, що у випадку не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, позовна заява буде їй повернута.
Копію ухвали надіслати позивачці та її представнику.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя О.П. Дьоміна