Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Справа № 357/1762/25
Провадження № 2-з/357/11/25
07 лютого 2025 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Рижко Г.О. розглянувши заяву позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за розпискою, -
05 лютого 2025 року разом з позовною заявою позивачем ОСОБА_1 до суду було подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить:
вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортний засіб, що належить ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ): VOLKSWAGEN TOUAREG 2004 року випуску, об'єм двигуна 2967 куб.см; дата реєстрації 08.11.2022 року; державний номерний знак НОМЕР_2 ; VIN номер: НОМЕР_3 в межах ціни позову;
заборонити Головному сервісному центру Міністерства внутрішніх справ (вул. Лук'янівська, 62, м. Київ, 04052) та його регіональним і територіальним підрозділам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо транспортного засобу, що належить ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ): VOLKSWAGEN TOUAREG 2004 року випуску, об'єм двигуна 2967 куб.см; дата реєстрації 08.11.2022 року; державний номерний знак НОМЕР_2 ; VIN номер: НОМЕР_3 .
В обґрунтування необхідності забезпечення позову позивач послався на наступні обставини.
24 квітня 2024 року, між сторонами було укладено угоду, яка підтверджується розпискою від 24.04.2024 року. Відповідач взяв у Позивача в борг 3500 доларів США, що еквівалентно на день звернення до суду 146267 гривень 80 копійок, з умовою повернення боргу за вимогою Позивача. Розписка складена власноруч Відповідачем, містить його підпис, дату отримання коштів та умову повернення. Копія розписки додається до заяви. Станом на час звернення до суду, Відповідач не виконав свого зобов'язання та борг у сумі 3500 доларів США не повернув. Позивач звертався до Відповідача з проханням про повернення боргу, однак ці звернення залишилися безрезультатними. Позивач зазначає, що він має обґрунтовані підстави вважати, що Відповідач може розпорядитися своїм майном, зокрема, відчужити його на користь третіх осіб, що унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення позову. У відповідь на адвокатський запит представника позивача до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській області (філія ГСЦ МВС) було отримано відповідь, що за Позивачем зареєстровано наступний транспортний засіб: VOLKSWAGEN TOUAREG 2004 року випуску, об'єм двигуна 2967 куб.см; дата реєстрації 08.11.2022 року; державний номерний знак НОМЕР_2 ; VIN номер: НОМЕР_3 . Згідно з спеціалізованим інтернет ресурсом з оголошеннями про продаж авто https://auto.ria.com/, вартість аналогічного авто однакового року випуску в тому самому регіоні продажу складає від 7200 дол. США до 9800 дол. США в залежності від стану та комплектації авто. Позивач зазначає, що за час розгляду цього спору, Відповідач може безперешкодно вчиняти будь-які дії з зазначеним авто (продати, подарувати та передати права по іншим угодам), що допоможе йому уникнути відповідальності та настання негативних наслідків для нього за невиконання своїх зобов'язань.
Згідно з приписами ч.1 ст.153 ЦПК України суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову, повно, об'єктивно та всебічно дослідивши доводи заявника, суд приходить до висновку про те, що вимоги заяви підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Національне процесуальне законодавство України встановлює наступне.
Відповідно до ч. 1 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з ч.2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов може забезпечуватися забороною вчиняти певні дії.
Згідно із ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Таким чином, інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.
З сукупного аналізу вищевказаних положень законодавства убачається, що застосування заходів забезпечення позову є виправданим, якщо з обставин справи встановлено об'єктивну можливість вчинення відповідачем дій, які можуть утруднити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволенні позову.
При цьому ураховується, що підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.
З урахуванням викладених заявником обставин та вищезазначених доказів, які надані заявником на підтвердження його вимог, суд приходить до висновку, що між сторонами дійсно існує спір щодо повернення грошових коштів за договором позики і невжиття заходів забезпечення позову у даній справі може значно утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.
При цьому суд бере до уваги, що обраний заявником вид забезпечення позову - заборона вчиняти певні дії, передбачений і відповідає вимогам статті 150 ЦПК України. Судом також враховано, що у разі не вжиття заходів по забезпеченню позову може бути порушено права Позивача, а саме, Відповідач матиме можливість розпорядитися указаним автомобілем на користь інших осіб. Відтак, відмова в задоволенні заяви Позивача про забезпечення позову в частині заборони Головному сервісному центру Міністерства внутрішніх справ та його регіональним і територіальним підрозділам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо транспортного засобу, що належить ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ): VOLKSWAGEN TOUAREG 2004 року випуску, об'єм двигуна 2967 куб.см; дата реєстрації 08.11.2022 року; державний номерний знак НОМЕР_2 ; VIN номер: НОМЕР_3 , може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі задоволення позовних вимог.
Вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Головному сервісному центру Міністерства внутрішніх справ та його регіональним і територіальним підрозділам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо транспортного засобу, що належить ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ): VOLKSWAGEN TOUAREG 2004 року випуску, об'єм двигуна 2967 куб.см; дата реєстрації 08.11.2022 року; державний номерний знак НОМЕР_2 ; VIN номер: НОМЕР_3 , буде мати наслідком збереження існуючого становища до розгляду даної справи по суті та не матиме фактичного вирішення спору по суті. А у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову (ст. 158 ЦПК України).
У той же час, вимога про забезпечення позову шляхом накладення арешту на указаний транспортний засіб задоволенню не підлягає, оскільки, виходячи із специфіки спірних правовідносин, співмірним та достатнім способом забезпечення позову є саме заборона вчиняти певні дії, який і застосовано судом.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення заяви про забезпечення позову.
При цьому суд зауважує, що забезпечення позову має тимчасовий характер і у випадку відмови у задоволенні позовних вимог, буде скасовано судом.
Щодо зустрічного забезпечення суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Утім, судом не встановлено вищевказаних обставин. Тому правові підстави для застосування зустрічного забезпечення відсутні.
Заяву розглянуто з урахуванням обраного заявником способу захисту права на підставі поданих ним доказів
На підставі викладеного, керуючись ст.149-153, 259, 260, 261, 353 ЦПК України, суд,-
Заяву позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за розпискою - задовольнити частково.
Заборонити Головному сервісному центру Міністерства внутрішніх справ (вул. Лук'янівська, 62, м. Київ, 04052) та його регіональним і територіальним підрозділам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо транспортного засобу, що належить ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ): VOLKSWAGEN TOUAREG 2004 року випуску, об'єм двигуна 2967 куб.см; дата реєстрації 08.11.2022 року; державний номерний знак НОМЕР_2 ; VIN номер: НОМЕР_3 .
В іншій частині заявлених вимог по забезпеченню позову - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Київського апеляційного суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Г. О. Рижко