Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 279/7824/24
Провадження № 2/279/450/25
07 лютого 2025 року м. Коростень
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Івашкевич О. Г., з секретарем судового засідання Маковською Д.О., розглянувши цивільну справу № 279/7824/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на період її навчання,
26.12.2024 року в провадження Коростенського міськрайонного суду Житомирської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на період її навчання.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що навчається в Державному податковому університеті IV рівня акредитації на 2 курсі першого (бакалаврського) рівня вищої освіти денної форми навчання навчально-наукового інституту права, група ПБ-23-3. Термін закінчення навчання - 30 червня 2027 року. У зв'язку з перебуванням на стаціонарному відділенні денної форми навчання на контракті, не має можливості працювати та отримувати доходи, несе загальновідомі витрати, пов'язані з навчанням, як то необхідність придбання паперу, ручок, зошитів, користування комп'ютерною та копіювальною технікою, тощо, а тому потребує матеріальної допомоги від батьків на період навчання. Стипендії не отримує.
ЇЇ батьки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 проживають окремо, розлучаються, позивачка проживає з матір'ю. Батько не виплачує добровільно аліментів з її повноліття (з червня місяця 2024 року), тому її повністю забезпечує мати.
Зазначає, що батько ОСОБА_2 працює офіційно, отримує близько 15000 грн. на місяць, має реальну змогу сплачувати аліменти в розмірі 1/4 від його доходу, оскільки має достатню зарплатню.
Враховуючи те, що добровільно сплачувати аліменти в період навчання відповідач відмовляється, просить суд постановити рішення про стягнення аліментів на період навчання в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), починаючи стягнення із дня звернення до суду і до закінчення навчання, тобто до 30.06.2027, але не більше ніж до досягнення нею 23 років. Розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 27.12.2024 року відкрито провадження у цивільній справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. та встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов, подання письмових та електронних доказів щодо заперечення проти позову.
Відповідач ухвалу про відкриття провадження отримав 04.01.2025, правом на подачу відзиву не скористався.
Заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та будь-які клопотання пов'язані з розглядом справи до суду не надходили.
Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. У порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи (ч.5,8 ст.279 ЦПК України).
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 06.07.2006 року є донькою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Згідно з довідкою № 4957/13-16 від 16.12.2024 дійсно навчається в Державному податковому університеті Навчально-наукового інституту права IV рівня акредитації на 2 курсу першого (бакалаврського) рівня вищої освіти денної форми навчання Навчально-наукового інституту права, група ПБ-23-3. Закінчує навчання за навчальними планами в червні 2027 року. У зв'язку з чим не має можливості працювати та отримувати доходи.
Згідно з ч.1,2 ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 199 Сімейного кодексу України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
У відповідності з ч. 3 ст. 199 Сімейного кодексу України право звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно зі ч. 1 ст. 200 Сімейного кодексу України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу, а саме: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Верховний Суд у постанові від 17 квітня 2019 у справі №644/3610/16 (провадження №61-12782св18) зробив висновок про те, що Сімейним Кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов'язків батьків, брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Також при визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
У постанові від 16 лютого 2022 у справі №381/2423/20 (провадження №61-17937св21) Верховний Суд зазначив, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті199,200,201 цього Кодексу). Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання. При визначенні розміру аліментів потрібно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Приписи цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов'язань, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Суд вважає встановленим той факт, що позивач перебуває на утриманні матері, не має можливості працювати та отримувати доходи у зв'язку із денною формою навчання, потребує матеріальної допомоги, яку, зокрема, має надавати також відповідач.
Судом не встановлено наявності обставин, які б перешкоджали відповідачу у виконанні його батьківських обов'язків стосовно його повнолітньої доньки. Доказів неможливості сплати аліментів у вказаному позивачем розмірі та інших обставин, що мають значення при вирішенні даного спору (матеріальний та сімейний стан, стан здоров'я, наявність інших утриманців), відповідачем подано не було.
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що відповідачем не спростована його можливість надавати позивачу матеріальну допомогу на період навчання в розмірі 1/4 частки від доходу щомісячно, а тому дійшов висновку про те, що позовні вимоги слід задовольнити.
Відповідно до ч.1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на утримання дитини присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Отже, враховуючи, що позивач звернувся до суду 27.12.2024, то аліменти мають бути присуджені з дня його звернення до суду з позовом.
Статею 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника аліментів або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України рішення суду, в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць, необхідно допустити до негайного виконання.
Згідно зі ч.6 ст.141 ЦПК України судові витрати стягнути з відповідача на користь держави.
Керуючись ст.4, 12, 19 ,141, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 274, 279, 354, 355, 430 ЦПК України,
Позов задовольнити.
Щомісячно стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на період її навчання в Державному податковому університеті Навчально-наукового інституту права в розмірі 1/4 частки доходу, починаючи з 26.12.2024 року до закінчення навчання, тобто до 30.06.2027 року, але не більше ніж до досягнення нею 23 річного віку.
Допустити негайне виконання рішення в розмірі місячного платежу.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211 гривень 20 копійок, за ставками судового збору, який діяв на день подачі позовної заяви.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його винесення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони та учасники:
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя: Оксана ІВАШКЕВИЧ