Справа № 296/5064/24
2/296/530/25
"16" січня 2025 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м.Житомира у складі:
головуючого судді Адамовича О.Й.,
за участю секретаря судового засідання Світко Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дебт Форс" до ОСОБА_1 про стягнення 3% інфляційних збитків у відповідності до ст. 625 ЦК України, -
У травні 2024 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 3% інфляційних збитків у відповідності до ст. 625 ЦК України.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль", який було перейменовано на Акціонерне товариство "Райффайзен Банк", та ОСОБА_1 16 вересня 2008 року було укладено кредитний договір № 014/5550/74/138127 про надання останньому кредиту у розмірі 49 000,00 доларів США зі сплатою відсотків у розмірі 13,85 % річних.
11.12.2013 року Корольовським районним судом м. Житомира ухвалено рішення по цивільній справі №296/7147/13-ц, яким стягнуто заборгованість за кредитним договором № 014/5550/74/138127 від 16.09.2008 в сумі 84 435,33 дол. США та судові витрати.
19.01.2023 ТОВ "Вердикт Капітал" та ТОВ "Кампсіс Лігал" уклали Договір про відступлення прав вимоги №19-01/23, відповідно до якого ТОВ "Вердикт Капітал" відступило на користь ТОВ "Кампсіс Лігал" право вимоги за кредитними договорами до позичальників та/або поручителів, в тому числі за кредитним договором №014/5550/74/138127.
24.05.2023 було укладено договір відступлення вимоги №24-05/23 відповідно до якого ТОВ "Кампсіс Лігал" відступило на користь ТОВ "Дебт Форс" права вимоги за кредитними договорами до позичальників та/або поручителів, в тому числі за кредитним договором №014/5550/74/138127.
На сьогоднішній день відповідачем рішення суду по справі №296/7147/13-ц не виконано.
Загальна сума 3 % річних, понесених ТОВ "Дебт Форс" унаслідок прострочення відповідачем сплати заборгованості визначеної рішенням Корольовським районним судом м. Житомира від 11 грудня 2013 року по справі №296/7147/13-ц згідно з розрахунком складає 2075,02 доларів США, що за курсом НБУ на адату подачі позову складає 82 313,55 грн.
За вказаних обставин, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дебет Форс" суму 3 % річних в розмірі 2075,02 доларів США, що за курсом НБУ на адату подачі позову складає 82 313,55 грн; суму сплаченого судового збору в розмірі 3028,00 грн.; витрати на правничу допомогу у розмірі 13000,00 грн.
Ухвалою Корольовського районного суду міста Житомира від 13 червня 2024 року відкрито провадження в даній цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Директор ТОВ "Дебт Форс" Соболь О.Я. подав до суду заяву в якій просить справу розглядати без присутності представника позивача на підставі наявних доказів та матеріалів, у разі повторної неявки відповідача, який належним чином повідомлений та від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності просить ухвалити заочне рішення (а.с.39)
Відповідач відзив на позов до суду не надав, копія ухвали про відкриття провадження від 13.06.2024 разом з судовою повісткою про виклик та копією позовної заяви з додатками судом направлялися за зареєстрованим місцем проживання відповідача (а.с. 51,52,57,58,64,65).
Крім того, відповідача повідомлено через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке оприлюднено 09.07.2024 року, 12.09.2024 та 06.11.2024 (а.с.48,49,54,55,61,62).
У призначені судові засідання відповідач не з'явився.
Таким чином відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.
Згідно ч.1 ст.174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.
Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, відповідно до ст.ст.211, 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін.
Суд, дослідивши письмові докази, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль", який було перейменовано на Акціонерне товариство "Райффайзен Банк", та ОСОБА_1 16 вересня 2008 року було укладено кредитний договір №014/5550/74/138127 про надання останньому кредиту у розмірі 49 000,00 доларів США зі строком повернення до 16.09.2023 та сплатою відсотків у розмірі 13,85 % річних (а.с.6-10).
Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 11 грудня 2013 року у справі № 296/7147/13-ц ухвалено позов Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль» в особі Житомирської обласної дирекції ПАТ “Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ “Райффайзен Банк Аваль» в особі Житомирської обласної дирекції ПАТ “Райффайзен Банк Аваль» заборгованість по тілу кредиту - 52 822,94 дол. США, що є еквівалентною 420 961, 85 грн., заборгованість по відсоткам - 5 484,64 дол. США, що є еквівалентною 43 708,74 грн., заборгованість по пені за прострочення тілу кредиту - 15 794,50 дол. США, що є еквівалентною 125 871,11 грн., заборгованість по пені за прострочення відсотків по кредиту - 10333,25 дол. США, що є еквівалентною 82 348,77 грн., а всього 84 435,33 дол. США, що є еквівалентною 672 890 (шістсот сімдесят дві тисячі вісімсот дев"яносто) грн. 48 коп. заборгованості по кредитному договору (а.с.13).
На виконання рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 11 грудня 2013 у справі № 296/7147/13-ц видано виконавчий лист (а.с.14).
Ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 01 грудня 2020 у справі № 296/7147/13-ц постановлено замінити стягувача Публічне акціонерне товариство “Райффайзен Банк Аваль», що вибув на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю “Вердикт Капітал» у цивільній справі №296/7147/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариство “Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №014//5550/74/138127 (а.с.15-16)
19.01.2023 ТОВ "Вердикт Капітал" та ТОВ "Кампсіс Лігал" уклали Договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №19-01/23, за яким право вимоги за кредитним договором №014/5550/74/138127 перейшло до ТОВ "Кампсіс Лігал" (а.с.17-18,19,20-21,22).
24.05.2023 було укладено договір відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №24-05/23 відповідно до якого ТОВ "Кампсіс Лігал" відступило на користь ТОВ "Дебт Форс" права вимоги за кредитними договорами до позичальників та/або поручителів, в тому числі за кредитним договором №014/5550/74/138127 (а.с. 23-25,26,27,28,29-30).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю (ст.515 ЦК України).
Відповідно до положень статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України визначається, що зобов'язання повинні бути виконанні у встановлений строк його виконання.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Отже, для належного виконання зобов'язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплаті кредиторові.
Розглядаючи обставини цієї справи в контексті вказаних норм права вирішального значення набуває та обставина чи мало місце прострочення виконання грошового зобов'язання та за конкретних обставин цієї справи неналежне виконання грошового зобов'язання підтверджено рішенням суду, в якому суд захистив право кредитодавця та визначив розмір кредиту що підлягав стягненню, процентів за користування коштами та пені за неналежне виконання грошового зобов'язання фактично обов'язок виконати грошове зобов'язання трансформувався в обов'язок виконати рішення суду.
Як вбачається з даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень з відкритим доступом на сайті: asvpweb.minjust.gov.ua, за параметрами пошуку за прізвищем, ім'ям та по батькові боржника ОСОБА_1 , 03.03.2014 року було відкрите виконавче провадження відносно боржника ОСОБА_1 (стягувач ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"), однак на теперішній час виконавче провадження має статус завершено.
Слід зазначити, що доказів на підтвердження перебування на виконанні у відділі ДВС виконавчого листа, виданого на виконання рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 11 грудня 2013 року у справі №296/7147/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ “Райффайзен Банк Аваль» в особі Житомирської обласної дирекції ПАТ “Райффайзен Банк Аваль» - заборгованості за кредитним договором №014/5550/74/138127 від 16 веренся 2008 року, матеріали справи не місять, такі докази відсутні та позивачем суду не надані.
Крім того, відповідно до договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №19-01/23 від 19.01.2023 року, який укладений між ТОВ "Вердикт Капітал" (первісний кредитор) та ТОВ "Кампсіс Фінанс" (новий кредитор), право вимоги - означає всі належні первісному кредитору, права вимоги до боржника за договором позики (кредитним договором), включаючи всі права грошової вимоги, права, що забезпечують виконання зобов'язання боржника за кредитним договором (в тому числі, але не виключно право вимоги за порукою, заставою, тощо), засоби захисту прав, які доступні первісному кредитору, щодо отримання загальної суми заборгованості.
Згідно із п.2.1 договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №19-01/23 від 19.01.2023 року, первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умова, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у додатках №1 та №3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників або які зобовязані виконати обовязки боржників, за договорами позики (кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них.
Відповідно до договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №24-05/23 від 24.05.2023 року, який укладений між ТОВ " Кампсіс Фінанс " (первісний кредитор) та ТОВ "Дебет Форс" (новий кредитор), право вимоги - означає всі належні первісному кредитору, права вимоги до боржника за договором позики (кредитним договором), включаючи всі права грошової вимоги, права, що забезпечують виконання зобов'язання боржника за кредитним договором (в тому числі, але не виключно право вимоги за порукою, заставою, тощо), засоби захисту прав, які доступні первісному кредитору, щодо отримання загальної суми заборгованості.
Згідно із п.2.1 договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №24-05/23 від 24.05.2023 року, первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умова, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у додатках №1 та №3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників або які зобов'язані виконати обов'язки боржників, за договорами позики (кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них.
Отже виходячи з положень ст. 514 ЦК України та умов договорів купівлі-продажу прав вимоги, новий кредитор набув право вимоги на зобов'язання в обсязі, яке існувало на момент відступлення права вимоги за кредитним договором.
Як вбачається з наявного в позовній заяві розрахунку, 3% річних на суму боргу нараховані відповідачу ОСОБА_1 за період з 01.05.2021 по 23.02.2022 року. Однак з доданих до позову реєстрів вбачається, що вимога щодо сплати 3% річних в сумі 2075,02 дол. США не була відступлена позивачу.
Також 11 березня 2020 року, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Cov-2, Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №211 від 11 березня 2020 року (з подальшими змінами), якою з 12.03.2020 на усій території України встановлено карантин, в подальшому такий неодноразово продовжувався, та був відмінений з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 на підставі постанови Кабінету Міністрів України №651 від 27 червня 2023 року
Відповідно до п.6 розділу IV Закону України “Про споживче кредитування» у разі прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов'язань за договором про споживчий кредит (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов'язань зі сплати платежів) споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. В тому числі, але не виключно, споживач в разі допущення такого прострочення звільняється від обов'язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин, інших ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов'язань зі сплати платежів). Норми цього пункту поширюються у тому числі на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.
Як вбачається, 3 % річних, згідно наявного в позовній заяві розрахунку, нараховані відповідачу ОСОБА_1 в період дії карантину, а саме з 01.05.2021 по 23.02.2022 року, натомість у відповідності до п.6 розділу IV Закону України “Про споживче кредитування» споживач був звільнений від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов'язання у цей період.
Статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частина перша статті 76 ЦПК України доказами визначає будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи, що 03 березня 2014 року було відкрите виконавче провадження відносно боржника ОСОБА_1 грошове зобов'язання перейшло в обов'язок останнього виконати рішення суду, однак на теперішній час виконавче провадження має статус завершено, матеріали справи не містять доказів того, що на час вирішення спору судом виконавчий лист у справі №296/7147/13-ц перебуває на виконанні, слід дійти висновку, що за умов що склалися у даній справі застосування статті 625 ЦК України нерозривно пов'язане з простроченням виконання обов'язку по виконанню рішення суду.
Крім того, ніщо не вказує на те, що боржник ОСОБА_1 на час вирішення цього спору фактично прострочив виконання грошового зобов'язання в даному випадку рішення суду, як то передбачено статтею 625 ЦК України, а також відповідач у відповідності до п.6 розділу IV Закону України “Про споживче кредитування» був звільнений від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов'язання у цей період, крім того не вбачається, що зобов'язання сплатити 2075,02 доларів США існувало на пометн відступлення права вимоги, а тому відсутні правові підстави для стягнення 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, підставою нарахування яких фактично було невиконання рішення суду.
За таких підстав, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.
Розподіл судових витрат
Оскільки у задоволенні позову суд відмовив, а відповідач не заявляв про його судові витрати, відсутні підстави для вирішення судом питання розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕБТ ФОРС" до ОСОБА_1 про стягнення 3% інфляційних збитків у відповідності до ст. 625 ЦК України - відмовити.
Заочне рішення може бути оскаржено відповідачем шляхом подання до Корольовського районного суду м.Житомира заяви про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м.Житомира протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дебт Форс", адреса: Харківське шосе, буд. 201/203, літера 2А,офіс 602, м. Київ, 02121, ЄДРПОУ 43577608.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Головуючий суддя О. Й. Адамович
Дата складання повного тексту рішення: 27.01.2025