Справа №295/1834/25
1-кс/295/1039/25
05.02.2025 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора: ОСОБА_3 ,
слідчого: ОСОБА_4 ,
підозрюваного: ОСОБА_5 ,
захисника: ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Житомирського РУП ГУПН в Житомирській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тернове, Миколаївського району, Миколаївської області, громадянина України, неодруженого, з повною середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 122 КК України, винесене в кримінальному провадженні № 12025060400000482 від 04.02.2025,
Слідчий звернувся до суду з клопотанням, в якому вказав, що досудовим розслідуванням встановлено, що 03.02.2025 близько 21 години 30 хвилин, ОСОБА_5 перебував за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де в приміщенні спальної кімнати спільно з раніше знайомими ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , спільно вживав алкогольні напої. Під час перебування у вказаній кімнаті будинку в зазначений час та при вказаних вище обставинах ОСОБА_5 , який знаходився поміж ліжок, на одному з яких знаходився ОСОБА_9 , а поруч на іншому ліжку знаходились ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , будучи невдоволеним перебуванням вказаних осіб у приміщенні свого будинку почав наголошувати присутнім покинути приміщення його домоволодіння. Після того, як ОСОБА_9 не виконав вимогу ОСОБА_5 так швидко, як хотілось би останньому, ОСОБА_5 почав висловлюватись в його адресу нецензурною лайкою та з метою подальшого примушування ОСОБА_9 покинути домоволодіння, кулаком правої руки наніс йому не менше двох ударів в область обличчя та голови. В подальшому ОСОБА_5 , діючи умисно, цілеспрямовано, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, розуміючи при цьому, що шляхом нанесення ударів по тілу людини можливо заподіяти їй тілесні ушкодження, та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, дістав з-під ліжка невстановлений у ході досудового розслідування предмет, яким ймовірно являвся молоток з металевою ударною частиною, та, тримаючи вказаний предмет у правій руці, наніс бойком зазначеного предмету ще не менше двох ударів в область обличчя та голови ОСОБА_9 , після чого останній вибіг з домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 у невідомому напрямку. У результаті умисних протиправних дій ОСОБА_5 спричинив ОСОБА_9 тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, струсу головного мозку, перелому верхньої щелепи, забійної рани інфраорбітальної ділянки справа, вушної раковини, тімяної ділянки спрва. Побачивши зазначені події, ОСОБА_10 , який знаходився лежачи на ліжку, поруч з ОСОБА_5 , почав висловлювати невдоволення щодо його агресивної поведінки стосовно ОСОБА_9 та інших осіб, що перебували в кімнаті. Почувши словесне обурення ОСОБА_10 , своєю поведінкою, у ОСОБА_5 , який стояв поряд, тримаючи в правій руці предмет, яким ймовірно являвся молоток з металевою ударною частиною, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, виник злочинний умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_10 , тобто на вбивство останнього. У вказаний день, час та місці, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на противоправне заподіяння смерті, усвідомлюючи, що в результаті його дій може настати смерть ОСОБА_10 , та бажаючи цього, ОСОБА_5 , підійшов до ОСОБА_10 та за допомогою прикладання власної фізичної сили рук скинув з ліжка ОСОБА_10 на підлогу, та тримаючи в правій руці предмет, яким, ймовірно, являвся молоток з металевою ударною частиною, наніс бойком зазначеного предмета не менше двох ударів по голові ОСОБА_10 , однак не довів свій злочинний умисел до кінця, так як його протиправні дії були припинені сторонньою особою, а саме ОСОБА_12 , який перебував в цей час у цій же кімнаті будинку за вищевказаною адресою. У результаті неправомірних дій з боку ОСОБА_5 , ОСОБА_10 отримав тілесні ушкодження у вигляді важкої черепно-мозкової травми, перелому склепіння з переходом на основу черепа, геморагічного забою головного мозку, дисклокаційного синдрому в стадії грубої декомпенсації.
Вину ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих злочинів підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, які долучені до матеріалів клопотання: повідомленнями на спец. лінію «102» Житомирського РУП ГУНП в області; протоколом огляду місця події від 04.02.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 04.02.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 04.02.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 04.02.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 04.02.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 04.02.2025; протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_11 від 04.02.2025; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину; протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_9 ; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 від 04.02.2025; протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_9 від 04.2025; повідомленням про підозру ОСОБА_5 ; іншими матеріалами кримінального провадження.
В обґрунтування доводів щодо застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Мотивуючи наявність ризиків слідчий зазначає, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень вчинених проти життя та здоров'я особи, за які в сукупності передбачені покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років, а тому передбачаючи невідворотність покарання підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та в подальшому суду. Досудовим розслідуванням на даний час не встановлено знаряддя вчинення злочину, а саме предмет яким було спричинено тілесні ушкодження потерпілим, тому, враховуючи викладене є ризик, що підозрюваний знаючи місцезнаходження вказаного предмету може його знищити, сховати або спотворити. Крім того, потерпілими у вказаному кримінальному провадженні є товариші підозрюваного, а свідком є особа, яка винаймає кімнату у його будинку та фактично проживає у одному домоволодінні, тому в разі застосування іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою ОСОБА_5 може незаконно впливати на них шляхом підкупу, переконання, залякування чи схиляння їх до зміни, наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб. Вказує, що наразі ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні двох кримінальних правопорушень, які вчинив один день і міг вчинити інші тяжкі злочини, однак його дії були зупинені, тому наразі існують ризики вчинення інших злочинів. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що підозрюваний і потерпілі знайомі між собою, підтримували спілкування. Крім цього, у зв'язку із важким станом самопочуття потерпілого ОСОБА_10 , останній наразі недопитаний.
У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали дане клопотання, просили його задовольнити з викладених у ньому підстав.
Підозрюваний в судовому засіданні під час розгляду клопотання покладався на розсуд суду, вину визнав.
Захисник та заперечували з приводу задоволення клопотання та просили застосувати цілодобовий домашній арешт.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Слідчим суддею встановлено, що 04.02.2025 о 11:15 год., ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України та вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 122 КК України.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, незаконно впливати на потерпілого, свідків та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Частиною 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Слідчий суддя зважає і на те, що при розгляді питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід враховувати і серйозність звинувачення та ризик втечі підозрюваного. Крім цього, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховання від повторного вчинення злочинів.
Слідчий суддя враховує, що ризик можливого незаконного впливу на потерпілого та свідків в даному провадженні обгрунтований тим, що вказані особи ще не допитані судом.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту досуду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1 та 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Крім того, КПК України закріплює принцип безпосередності дослідження доказів судом, за яким доказами є покази, які безпосередньо надали свідки в судовому засіданні.
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду домоменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 09.02.2022 в справі № 991/8808/21.
Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення обгрунтований тим, що на даний час не встановлено знаряддя вчинення злочину, а саме предмет яким було спричинено тілесні ушкодження потерпілим, тому, враховуючи викладене є ризик, що підозрюваний знаючи місцезнаходження вказаного предмету може його знищити, сховати або спотворити.
Слідчий суддя враховує обставни ст. 178 КПК України, що ОСОБА_5 не є особою похилого віку, за станом здоров'я не потребує стаціонарного лікування, не працюючий, на утриманні дітей не має. Оцінивши в сукупності всі обставини, передбачені ст. 178 КПК України, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 122 КК України, достатніх підстав про існування ризиків, передбачених п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що будь-який інший запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, тому дане клопотання підлягає задоволенню.
Розмір застави не визначається слідчим суддею в силу ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, пов'язаного із застосуванням насильства. На підставі вищевикладеного, відповідно до вимог ст. ст. 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 392, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 діб, а саме: до 11 год. 15 хв. 04.04.2025 року.
Строк дії ухвали встановити до 04.04.2025 року.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Оголошення повного тексту ухвали - о 15-15 год. 07.02.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1