Справа №295/18246/24
1-кс/295/1024/25
05.02.2025 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора: ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6 ,
представника потерпілої ОСОБА_7 ,
потерпілої: ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_9 , про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Житомир, громадянина України, одруженого, на утриманні маючого малолітню дитину, військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимомого,
у кримінальному провадженні № 12024060400003778 від 03.12.2024 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України,
Слідчий звернувся з клопотанням, в якому просить продовжити застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У клопотанні слідчий вказав, що 03.12.2024 близько 16:45 год водій ОСОБА_5 , в порушення вимог пункту 2.1. а) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 (далі - ПДР України), не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та в порушення вимог пункту 2.9. а) ПДР України, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керував технічно справним автомобілем Volkswagen Amarok, реєстраційний номер НОМЕР_2 , та рухався ним по проїзній частині проспекту Миру зі сторони вулиці Козацька в напрямку проспекту Незалежності в м. Житомирі. Рухаючись у вказаний день, час, місці та за вказаних обставин зазначеним транспортним засобом по проїзній частині вказаної вулиці, водій ОСОБА_5 у порушення вимог пунктів 2.3. б), 18.4 ПДР України, проявив безпечність і неуважність до дорожньої обстановки та її змін, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, що розташовується поблизу будинку № 3-Д по проспекті Миру та позначений дорожніми знаками 5.38.1 та 5.38.2 ПДР України «Пішохідний перехід» і горизонтальною дорожньою розміткою 1.14.2 ПДР України, перед яким зупинились транспортні засоби в сусідніх смугах руху, не знизив швидкість, повністю не зупинив транспортний засіб, внаслідок чого передньою частиною керованого ним автомобіля допустив наїзд на пішохода ОСОБА_11 , який перетинав проїзну частину проспекту Миру в межах нерегульованого на момент дорожньо-транспортної пригоди пішохідного переходу справа на ліво відносно напрямку руху автомобіля. Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_11 отримав набряк-набухання головного мозку, крововилив під оболонки та в речовину головного мозку, відкритий перелом кісток основи черепа, від яких ІНФОРМАЦІЯ_2 помер в КП «Лікарня № 2 ім. В.П. Павлусенка» Житомирської міської ради. Порушення водієм ОСОБА_5 вимог пунктів 2.3б), 2.9а), 18.4 ПДР України знаходиться у причинному зв'язку із створенням аварійної обстановки, виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
Своїми необережними діями, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, тобто у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинили смерть потерпілого.
Вину ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України сторона обвинувачення підтверджує зібраними доказами, зокрема: рапорт інспектора-чергового Житомирського РУП ГУ НП в Житомирській області від 03.12.2024, рапорт інспектора-чергового Житомирського РУП ГУ НП в Житомирській області від 03.12.2024, рапорт інспектора-чергового Житомирського РУП ГУ НП в Житомирській області від 04.12.2024, протоколом огляду місця ДТП від 03.12.2024; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 ; протокол слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_5 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 ; протоколом проведення слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_13 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 ; протоколом слідчого експерименту за участі ОСОБА_14 ; протоколом проведення слідчого експерименту; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 ; протоколом проведення слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_15 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_16 ; протоколом проведення слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_16 ; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_14 ; висновком експерта № СЕ-19/106-24/18053-ІТ від 06.12.2024 за результатами судової інженерно-транспортної експертизи, повідомленням про підозру у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_5 ; протоколом огляду предмету; висновком експерта №СЕ-19/106-25/904-БД за результатами судової одорологічної експертизи та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Клопотання обґрунтоване також продовженням існування ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду, ризику знищення, спотворення будь-якої із речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, ризику незаконного впливу на свідків, потерпілого, інших невстановлених осіб, причетних до даного кримінального правопорушення, ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, ризику вчинити інше кримінальне правопорушення.
Тому слідчий за погодженням із прокурором просять продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 на 60 днів, без можливості внесення застави.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з викладених у ньому підстав.
Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання.
Захисник просив відмовити у заловоленні клопортання, поясеив, що клопотання подано з порушенням строку, визначеного КПК України, просив засиосувати більш м'який заробіжний захід - домашній арешт.
Потерпіла та її представник просили задовольнити клопотання та продовжити тримання під вартою підозрюваному.
Заслухавши слідчого, прокурора, підозрюваного та його захисника, потерпілу та її представника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Подане до суду клопотання відповідає вимогам ст. 184 КПК України та в ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України
Органом досудового розслідування 06.12.2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
Ухвалою слідчого судді Богунського районного суду міста Житомира від 09.12.2024 в справі № 296/18246/24 ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 05.02.2025 року без визначення розміру застави.
04.02.2025 року на підставі постанови прокурора Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_9 , якою слідчому доручено виконати вимоги ст. 290 КПК України, стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні та надано можливість для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора (ч. 4 ст. 176 КПК України).
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, ніж до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Порядок продовження строку тримання під вартою визначений ст. 199 КПК України, частиною 3 якої передбачено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до ч. 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Окрім того, згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав, а відтак слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Вирішуючи клопотання, слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Варто зауважити, що існують усталені правові позиції ЄСПЛ, згідно з якими сама лише тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа, не може виправдовувати застосування найбільш суворого запобіжного заходу. Поряд із тим, згідно з позицією ЄСПЛ, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, однак тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваної переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Крім того, згідно з п.4 ч.3 ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Частина четверта цієї статті встановлює, що строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 Глави 24 цього Кодексу.
Відповідно до приписів ч.5 ст. 219 КПК України, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження у порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня прийняття відповідної постанови та дня повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
В постанові Верховного Суду від 24.10.2022 № 216/4805/20 розтлумачено, що день повідомлення про завершення досудового розслідування та день фактичного надання доступу до матеріалів досудового розслідування можуть не співпадати, але не свідчить про те, що строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування необхідно обраховувати з моменту фактичного надання доступу до таких матеріалів. Проміжок часу між цими днями не повинен включатися у строк досудового розслідування. При цьому строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування обраховується з наступного дня після направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування із зазначенням дати, часу та місця ознайомлення із матеріалами розслідування, до моменту закінчення ознайомлення вказаних осіб з матеріалами досудового розслідування.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
При вирішенні клопотання щодо продовження строку тримання під вартою слідчий суддя враховує суть і характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , а також обставини, визначені ст. 178 КПК України, що підозрюваний є військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_1 , одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимий, що не є переконливими доводами для можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу про який просив захисник ОСОБА_6 .
З огляду на викладене та оскільки встановлені слідчим суддею за наслідками розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ризики не зменшилися, а також застосування більш м'яких запобіжних заходів є недостатнім для їх запобігання, тому слідчий суддя дійшов до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 в межах десяти днів з врахуванням приписів ч.5 ст. 219 КПК України.
Наведені обставини є істотними та такими, що виправдовують тримання підозрюваного під вартою, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 183, 184, 197, 199, 219, 309 КПК України, -
Клопотання задовольнити частково.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 15.02.2025 року включно.
Строк дії ухвали встановити до 15.02.2025 року включно.
В решті вимог, відмовити.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Оголошення повного тексту ухвали - о 15-00 год. 07.02.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1