Справа № 273/1654/24
Провадження № 2/273/508/25
07 лютого 2025 року м.Баранівка
Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді - Бєлкіної Д.С., при секретарі судових засідань Стаднюк В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Баранівка в порядкуспрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину та на утримання дружини до досягнення трирічного віку , -
Позивач ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 , просить стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дати подання позову і до повноліття дитини, та на своє утримання в твердій грошовій сумі в розмірі 800 гривень щомісячно, починаючи стягнення з дати подання позову і до досягнення дитиною трирічного віку.
Обгрунтовуючи свої позовні вимоги вказала, що з 2022 року вона проживала з відповідачем у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу майже 2 роки. Від їхніх стосунків народилася дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина перебуває на її повному утриманні. Відповідач є здоровим та працездатним, інших осіб на утриманні немає, а тому зможе сплачувати аліменти на дитину. Відповідач також ухиляється від її утримання ,добровільно не надає допомогу, а має ще двоє неповнолітніх дітей від першого шлюбу, і на даний час перебуває у декретній відпустці, а тому потребує такої допомоги.
Ухвалою Баранівського районного суду від 10.10.2024 року відкрито спрощене позовне провадження по справі з повідомленням (викликом) сторін, надано відповідачеві строк для подання відзиву, роз'яснено учасникам справи права та наслідки невчинення ними відповідних процесуальних дій .
Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 17.12.2024 головуючим суддею визначено Бєлкіну Д.С.
Ухвалою Баранівського районного суду від 24.12.2024 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні з повідомленням ( викликом) сторін.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, направила до суду заяву, в якій просила розглядати справу у її відсутність, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, відзиву, заяв та клопотань до суду не надходило. Копія ухвали суду від 10.10.2024 року та від 24.12.2024 року разом з судовою повісткою про виклик та копією позовної заяви з додатками судом направлялися за зареєстрованим місцем проживання відповідача, однак поштове відправлення повернуто до суду із зазначенням причин невручення "адресат відсутній за вказаною адресою" .
В зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що позивач і відповідач мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 17.05.2024 року ( а.с. 8).
Донька проживає разом з позивачкою та знаходиться на її повному утриманні.
За нормами ст.ст.13, 81 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому, кожна зі сторін зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Ст. 180 СК України встановлено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За приписами ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 1 ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно з ч. 1 ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Зважаючи на положення ст. ст. 141,180-182 СК України, зокрема про солідарний обов'язок батьків на утримання неповнолітньої дитини та те, що відповідач добровільно не надає матеріальної допомоги дитині, суд вважає, що з відповідача слід стягувати на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої доньки в розмірі частини усіх видів заробітку ( доходу) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного вікущомісячно.
Згідно з ч. ч.2, 4 ст. 84 СК України, дружина з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка-батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Приписами ч.6 ст. 84 СК України визначено, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
Статтею 85СК України урегульовані правовідносини з припинення права дружини на утримання.
Аналіз даних положень дає підстави вважати, що сімейним законодавством України передбачено право дружини на утримання чоловіком протягом усього терміну її вагітності та до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина до трьох років, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині - матері незалежно від цієї обставини. При цьому, головною умовою присудження аліментів, згідно приписів ст. 84 СК України, є наявність у чоловіка можливості надавати матеріальну допомогу дружині яка проживає із дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Виходячи з положень, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», при вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд бере до уваги стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров'я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов'язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.
Отже, аналіз даних положень сімейного законодавства України передбачає право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Враховуючи те, що відповідачем не надано будь-яких доказів неможливості надавати матеріальну допомогу на утримання дружини, хоча це є його обов'язком відповідно до положень ст. 81 ЦПК України, а відтак суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в цій частині.
Згідно із ст. 80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Аліменти на дружину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви (ч.1 ст. 191 СК України).
Відповідно до ст. 141 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. На підставі ч. 1 п. 3 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" позивач при подачі позову до суду звільнена від сплати судового збору, тому судовий збір необхідно стягнути із відповідача на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 83, 141, 258, 259, 263-265, 274-279, 354, 430 ЦПК України та ст.ст. 80, 84, 180-183, 191 Сімейного кодексу України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину та на утримання дружини до досягнення трирічного віку задовільнити повністю.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 31.07.2024 року і до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на її утримання в твердій грошовій сумі в розмірі по 800 гривень щомісячно, починаючи з 31.07.2024 року і до досягнення донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп. в дохід держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення).
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Бєлкіна Д.С.