Справа №: 272/358/24
Провадження № 3/272/2/25
07 лютого 2025 року
Суддя Андрушівського районного суду Житомирської області Чуб І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Андрушівка справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
РНОКПП НОМЕР_1 ,
не працюючого, інваліда 2 групи, проживаючого:
АДРЕСА_1 ,
раніше не притягувався до
адміністративної відповідальності,-
за ст. 130 ч.1 КУпАП, -
встановив :
20.03.2024 року о 19.51 год. ОСОБА_1 в с.Гальчин, вул.Корольова,4, керував т/з ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився зі згоди водія на місці зупинки за допомогою Drager 6810, тест № 403 від 20.03.2024 та результат огляду становив 2,15%, чим порушив вимоги п.2.9а ПДР України.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину за ст. 130 ч.1 КУпАП не визнав та пояснив, що 20.03.2024 року увечері керував автомобілем в с.Гальчин по вул.Корольова та був зупинений працівниками поліції. Однак він не згодний з підставою зупинки згідно ст. 35 ЗУ"Про Національну поліцію", як пояснили поліцейські причиною була відсутність бризовиків. В ході спілкування з поліцейськими, вони повідомили про наявність в нього ознак алкольного сп"яніння. Після чого, йому запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки на алкотест Драгер чи у медичному закладі. Він погодився пройти огляд на місці зупинки на Драгер та результат огляду був 2,15%. Він не заперечував щодо результату огляду. Також не заперечував, що перебував в стані алкогольного сп"яніння та просив врахувати, що приймав тривалий час медичні препарати, що могло вплинути на виявлений стан алкогольного сп'яніння. Вказав, що йому не було повідомлено про складення відносно нього матеріалів за ст.130 КУпАП, тому вважав, що протокол не складали. Про вказані матеріали він дізнався пізніше. Підтримав клопотання захисника про закриття провадження у справі за ст.130 ч.1 КУпАП.
Захисник в судовому засіданні зазначив, що вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП ОСОБА_1 не визнає, подав письмове клопотання, яке підтримав в судовому засіданні (а.с.51-55), згідно якого вважав, що справа підлягає закриттю, оскільки, обставини зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності, що прямо підтверджено матеріалами відеореєстрації адміністративного правопорушення співробітниками поліції та письмовими доказами долученими до матеріалів адміністративного провадження. В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 . Крім того, матеріали судової справи, як відозапис технічного засобу, так і письмові докази прямо суперечать один одному. Аналізом відеоматеріалу долученого до судової справи чітко встановлено, що відеозапис не є безперервний, постійно переривається, що прямо свідчить про той факт, що співробітники поліції мали реальну можливість форматувати останній на власний розсуд з метою фальсифікації доказами в справі. Технічне фіксування подій, що відбуваються розпочинається на відеореєстратор автомобіля співробітників поліції о 19 год. 50 хв. 20.03.2024 року, в подальшому припиняється на 40 хвилин і відновлюється лише о 20 год. 30 хв. 20.03.2024 року на технічний пристрій співробітника поліції боді-камери. Перед початком відеофіксації працівник поліції за будь-яких обставин ОСОБА_1 не повідомили, про те що буде проводитися відеофіксація на технічні засоби. З відеозапису чітко вбачається, що права передбачені Конституцією України та КУпАП ОСОБА_1 , фактично роз'яснюються, вже після проходження процедури освідування водія, що прямо порушує право водія на кваліфіковану правову допомогу. Аналіз даного відеоматеріал прямо свідчить про надуманий, упереджений привід твердження того факт, що ОСОБА_1 порушив ПДР. Таким чином, в зв'язку з відсутність свідків та належного відеозапису жодним чином не зафіксовано, що ОСОБА_1 , а також рівнозначно й будь- яка інша особа порушили ПДР. Твердження співробітника поліції є сумнівними та не доведеними в встановленому законом порядку. ОСОБА_1 категорично не погоджується з тим, що він порушив ПДР. Крім того, в провадженні Андрушівського районного суду Житомирської області перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ГУНП в Житомирській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Крім того, перед початком відеофіксації співробітники поліції не представилися ОСОБА_1 , що в свою чергу позбавляє сторону захисту ідентифікувати останніх, взагалі як працівників поліції, які виявляли можливі порушення були очевидцями певних подій та в подальшому складали процесуальні документи адміністративного провадження. Таким чином, співробітники поліції порушили ч.2 розділу II Інструкції. Після проведення тесту співробітники поліції на відеофіксацію не показують монітор технічного пристрою з результатами аналізу. В роздруківці приладу долученого до матеріалів судової справи чітко не відображено та візуально не видно результати аналізу. До матеріалів судової справи не долучено копію сертифіката на технічний пристрій за допомогою якого проводилося освідування ОСОБА_1 , відповідно й копію свідоцтва про проведення повірки останнього, що також ставить під сумнів об'єктивність проведеного тесту, так, як не можна перевірити технічну можливість проведення освідувань саме за допомогою даного приладу. Аналіз відеозапису технічного пристрою та письмових доказів свідчить про те, що ОСОБА_1 всупереч вимогам ст. 266 КУпАП не був відсторонений від керування транспортним засобом. Таким чином, вважає, що співробітники поліції допустили істотні порушення вимог ст.ст. 251, 255, 266 КУпАП, а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі у зв'язку з чим протокол про адміністративне правопорушення та додатки до нього є недопустимими доказами та не можуть слугувати законною підставою для притягнення ОСОБА_1 , до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Просив справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 130 ч.1 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Частиною 1 ст.9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст.254 КУпАП - Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Оцінка доказів, відповідно до ст.252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення та ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Незважаючи на невизнання вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, його вина у вчиненні зазначеного правопорушення повністю підтверджується зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами.
Протоколом про адміністративне правопорушення від 20.03.2024 року серія ДПР18№378337, згідно якого 20.03.2024 року о 19.51 год. ОСОБА_1 в с.Гальчин, вул.Корольова,4, керував т/з ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився зі згоди водія на місці зупинки за допомогою Drager 6810, тест № 403 від 20.03.2024 та результат огляду становив 2,15%, чим порушив вимоги п.2.9а ПДР України (а.с. 1).
Постановою серія ЕНА № 1705931 від 20.03.2024 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.121 ч.1 КУпАП на накладено адміністративне стягнення у виді штрафу (а.с.2).
Розпискою про роз"яснення прав та обов"язків, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП ОСОБА_1 , де наявний підпис водія транспортного засобу (а.с.3).
Розпискою про інформування ОСОБА_1 про порядкок застосування спеціального технічного засобу, де наявний підпис водія транспортного засобу (а.с.4).
Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого видно, що результат огляду на стан сп'яніння у ОСОБА_1 позитивний, де в графі з результати згоден наявний підпис ОСОБА_1 та проба 403 позитивна 2.15% (а.с.5).
Довідкою ВПД №1 з якої вбачається, що ОСОБА_1 отримав посвідчення водія на право керування транспортними засобами відповідної категорії серії НОМЕР_3 від 20.01.2017 року (категорії В). Протягом року до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КУпАп не притягувався (а.с.7).
Направленням на огляд ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп"яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП Андрушівська міська лікарня з якого вбачається, що результати огляду ОСОБА_1 : позитивна, становить 2,15% (а.с.8).
Чеком на алкотестері Drager, який показав, що 20.03.2024 року о 20.53 год. вміст алкоголю в ОСОБА_1 становив 2.15 % (а.с. 9).
Відеозаписом подій, на якому зафіксовано, рух транспортного засобу та його зупинка поліцією, в ході подальшого фіксування події видно, що за кермом автомобіля був ОСОБА_1 . В ході спілкування поліцейськими у водія ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, що не заперечував водій та повідомив, що вживав 50 грам, після чого сів за руль автомобіля. В подальшому, на пропозицію поліцейського пройти відповідний огляд на місці зупинки, водій погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на алкотест Драгер, результат якого показав рівень алкоголю 2.15 %, з яким водій був згідний та заперечень щодо результату огляду від нього не надійшло, на запитання поліцейського щодо проходження повторного огляду у медичному закладі водій не висловлював бажання та згоди. При цьому, водій зафіксував результат огляду за свій мобільний телефон. В подальшому поліцейськими було роз'яснено ОСОБА_1 його права, складено відносно водія протокол про адміністративне правопорушення за ст.130 ч.1 КУпАП та інші процесуальні документи, зміст яких було оголошено водію, надано для підписання та вручено (а.с. 10).
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до ст.ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують обставини, що підлягають доказуванню у справі про адміністративні правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Суд не погоджується з доводами захисника щодо того, що працівником поліції при складанні адміністративного протоколу було допущено порушення Інструкції про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (затв. Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 р. № 1452/735, оскільки дослідженого судом відеозапису встановлено, що поліцейськими було зупинено автомобіль під керуванням ОСОБА_1 відповідно до положень ст.35 ЗУ "Про національну поліцію" та в подальшому всі дії та складення матеріалів проведено поліцейськими відповідно до вимог вищевказаної Інструкції, щодо пропозиції повторно пройти огляд у лікарні, оскільки вказані доводи захисника повінстю спростовуються дослідженими в ході судового розгляду доказами, а саме: матеріалами відеозапису із якого видно, що із результатом огляду на Драгер на місці зупинки водій був згідний, заперечень щодо результату огляду від водія ОСОБА_1 та пропозиції пройти повторний огляд у лікарні не надходило.
Розбіжніть часу фіксування події усувається інформацією ВПД №1, з якої вбачається, що на передодні чергування в службовому автомобілі проводилась заміна акумуляторної батареї, що в подальшому призвело до збою часу в автомобільному відеореєстраторі та не було здійснено корегування часу. Просили вважати, що час який на відео з службового відеореєстратора, а саме 19.51 год. 20.03.2024 відповідає дійсності часу який на бодікамері 20.30 год 20.03.2024. Інші відеофайли в період розбіжностей часу відсутні (а.с. 64).
Стосовно доводів захисника щодо безпідставності зупинки транспортного засобу, оскільки постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1705931 від 20.03.2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КУпАП перебуває на розгляді в суді, то суд зазначає наступне. З наявного відеозапису слідує, що поліцейські повідомили водію ОСОБА_1 в ході складення матеріалів, що причиною його зупинки є порушення ним ПДР, а саме: керування ним транспортним засобом з технічними несправностями передбачене ст.121 ч.1 КУпАП. Згідно з п.1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху. Таким чином, на момент зупинки працівники поліції вбачали у діях ОСОБА_1 порушення вимог ПДР. Той факт, що в подальшому ЕНА № 1705931 від 20.03.2024 року була оскаржена до суду не впливає на законність дій працівників поліції на момент зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 та під час висловлення йому вимоги пройти огляд та при проведенні такого огляду, викликане виявленням в останнього ознак алкогольного сп'яніння, визначених законом. В подальшому дії ОСОБА_1 регламентуються нормами п. 2.9 а ПДР та не знаходяться у причинному зв'язку з його незгодою з діями працівників поліції стосовно зупинки автомобіля.
Водночас, посилання сторони захисту на застосування у вказаних правовідносинах практики Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15 березня 2019 у справі № 686/11314/17, так як вважає, що підставою оформлення протоколу відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП є постанова серії ЕНА № 1705931 від 20.03.2024 року (а.с.2), яка оскаржується, що вказує на відсутність провини ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП не береться до уваги, оскільки оскарження постанови, якою зафіксовано порушення ОСОБА_1 ПДР України, які стали причиною зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , не спростовує факту керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння 20.03.2024 року та встановлення працівником поліції в діях ОСОБА_1 порушень п.2.9 а ПДР України.
Доводи ОСОБА_1 щодо того, що стан алкогольного сп'янніння може бути пов'язаний із тривалим вживанням ним медичних препаратів не заслуговуються на увагу, оскільки із наданих медичних виписок видно, що вживання медичних препаратів було в період до та після події, яка відбулася 20.03.2024 року, доказів, того, що внаслідок вживання препаратів можливий стан алкгольного сп'яніння суду не надано, крім того, спростосуються дослідженими судом матеріалами відеофіксації, де ОСОБА_1 підтвердив факт вживання спиртних напоїв, та вважає їх направленими на уникнення від відповідальності за вчинене порушення.
Таким чином, аналізуючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, повністю та об'єктивно знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду.
Дії ОСОБА_1 кваліфікуються за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення вірно, оскільки він, керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Призначаючи адміністративне стягнення за вчинене адміністративне правопорушення, у відповідності до ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, враховується характер вчиненого адміністративного правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, його майновий стан та обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують відповідальність порушника за вчинене адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 34 КУпАП судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують відповідальність порушника за вчинене адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 35 КУпАП, судом не встановлено.
Оцінивши обставини вчиненння правопорушення та особу порушника ОСОБА_1 , вважаю за необхідне піддати його штрафу в дохід держави у розмірі, передбаченому ст. 130 ч.1 КУпАП з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Відповідно до ст.5 ч.1 п.9 ЗУ "Про судовий збір" ОСОБА_1 , який має ІІ групу інвалідності, звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 40-1, 251-252, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
постановив :
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. 00 коп. в дохід держави (протокол серія ДПР18№378337 Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), отримувач ГУК у Житомир обл/Житомир обл 21081300, р/р отримувача UA368999980313060149000006001, код ЄДРПОУ 37976485, код класифікації доходів бюджету 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника, відповідно до ст. 308 КУпАП, стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Андрушівський районний суд на протязі десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подачі апеляції.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя:І. А. Чуб