майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
про залишення позовної заяви без руху
"07" лютого 2025 р. м. Житомир Справа № 906/139/25
Господарський суд Житомирської області
Суддя Нестерчук С. С.
у результаті вирішення питання про відкриття провадження у справі
за позовом ОСОБА_1
до Садівничого товариства «Маяк»
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
03.02.2025 засобами поштового зв'язку до Господарського суду Житомирської області (далі - Суд) надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) з вимогами до Садівничого товариства «Маяк» (далі - відповідач):
визнати бездіяльність Садового товариства “ Маяк» протиправною;
зобов'язати членів правління Садового товариства “ Маяк» визнати за позивачем право користування земельною ділянкою №93.
Перевіривши позовну заяву на дотримання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Суд зазначає таке.
У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування (ч. 1 ст. 162 ГПК України).
Відповідно до вимог ч.3 ст. 162 ГПК України позовна заява, зокрема, повинна містити:
- повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
Зі змісту поданої позовної заяви та доданим до неї копією паспорта громадянини України вбачається не відповідність між зазначеними відомостями щодо позивача, зокрема в частині прізвища позивача.
Також відсутні відомості щодо наявності або відсутності електронного кабінету у відповідача.
зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні;
Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов'язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що поняття «дії» передбачає певні активні вчинки, а «бездіяльність» - пасивну поведінку суб'єкта, невчинення будь-яких дій ані правомірних, ані протиправних.
У контексті наведеного Суд наголошує, що позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформовані позовні вимоги.
Натомість прохальна частина позовної заяви не містить чіткого визначення способу судового захисту позивача та не містить посилань, яку саме, за цим позовом, бездіяльність відповідача позивач вважає протиправними.
У зв'язку з цим позивачу необхідно конкретизувати зміст позовних вимог.
Суд зауважує, що вимоги до позовної заяви встановлені нормами ГПК України, а не ЦПК України, які зазначено в поданій до господарського суду позовній заяві.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір").
Згідно з ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2025 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розрахунку на місяць складає 3 028,00 грн.
Позивачем до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору, але зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить звільнити її від сплати судового збору посилаючись на те, що є пенсіонером і її щомісячний дохід становить 2725,00 грн, що підтверджується довідкою про доходи, згідно якої сума пенсії за за жовтень 2023-вересень 2024 складає 31 675 грн.
Дослідивши вказане клопотання позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, якими врегульовано порядок звільнення сплати судового збору, Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання з огляду на таке.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.
Варто зазначити, що Законом України "Про судовий збір" чітко визначено, що підставою для звільнення від сплати судового збору є доведення заявником, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Отже, для підтвердження вказаних вище обставин, заявником має бути надана довідка про доходи, включаючи дані органів Пенсійного фонду та податкової, за 2024 рік (попередній рік від дати звернення до суду із позовною заявою), яка підтверджує те, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Отже, клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору задоволенню не підлягає, оскільки позивач не надав належних доказів в його обгрунтування.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог викладених, зокрема, у статтях 162, 164 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням наявності наведених недоліків, позовна заява на підставі ст.174 ГПК України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу способу і строку для їх усунення.
Керуючись ст. 162, 164, 172, 174, 234, 235 ГПК України, Суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення цієї ухвали шляхом подання до суду позовної заяви в новій редакції, в якій виправити вказані в описовій частині ухвали недоліки позовної заяви, та надати до суду докази, що підтверджують направлення на адресу відповідача позовної заяви в новій редакції з урахуванням положень ст. 42 ГПК України.
3. Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення указаних недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з позовною заявою.
4. Копію ухвали направити позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення (вул. Чорновола 16-А, м. Бердичів, Житомирська обл., 13312).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання в день складення та оскарженню не підлягає окремо від рішення суду.
Суддя С. НЕСТЕРЧУК