Справа № 127/20658/24
Провадження № 3/127/5240/24
"06" лютого 2025 р.м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Шидловський О.В.,
за участю: секретаря Докійчук С.А.,
представника Вінницької митниці Держмитслужби Стрекаловій В.Д.,
особи щодо якої складено протокол про порушення митних правил ОСОБА_1 ,
захисника Давискиби В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №21 в м. Вінниці матеріали, що надійшли з Вінницької митниці Державної митної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності громадянку України:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого в ПАТ «Вінницький завод «Маяк», паспорт громадянина України НОМЕР_1 виданий 06.05.2004 Ленінським ВМ ВМВ УМВС України у Вінницькій області, ІПН НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 472 Митного кодексу України, -
Згідно протоколу про порушення митних правил №0204/40100/24 від 23.05.2024, вбачається, що 21.05.2024 до управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил надійшла службова записка митного поста “Вінниця» від 21.05.2024 №28-01/28-01-11/4418 згідно якої 16.05.2024 до відділу митного оформлення №1 за ЕМД №24UA401020027322U0 в режимі ІМ 40 ДЕ до митного оформлення особою уповноваженою на роботу з митницею ПАТ "ВІННИЦЬКИЙ ЗАВОД "МАЯК" громадянином ОСОБА_1 подано товари:
Товар №1 «Верстати для обробки різних матеріалів шляхом видалення матеріалу за допомогою лазерного променя: Оптоволоконний лазерний верстат для різання металу АЗ-GB 3000 Вт, джерело лазера BodorPower, розмір столу 3000 х 1500 мм., в розібраному стані - 4 комплекти. Верстати мають систему повітряного охолодження з можливістю застосування додаткового водяного охолодження чи підігріву. В будові верстатів відсутні елементи, що містять озоноруйнівні речовини. Торгівельна марка: "BODQR". Країна виробництва: CN Виробник: BODOR INC». Заявлена фактурна вартість товару складає 88000 доларів США. Заявлений код товару згідно УКТЗЕД 8456119000.
Товар №2 «Машини та апарати для паяння або зварювання з можливістю різання: Ручний лазерний апарат з подачею дроту BW-1500, 1500Вт, джерело лазера BodorPower - 6 комплектів. Торгівельна марка: "BODOR". Виробник: BODQR INC. Країна виробництва: IN». Заявлена фактурна вартість товару складає 25000 доларів США. Заявлений код товару гідно УКТЗЕД 8515809000.
Під час здійснення митних формальностей спрацювала система АСУР, якою формовано необхідність виконання форм митного контролю:
- 203-1 «Проведення повного митного огляду - з розкриттям до 100 відсотків пакувальних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації».
- 901-1 «Застосування технічних засобів митного контролю».
- 911-1 «Здійснення фото - та/або відео фіксації виконання митних формальностей».
Під час митного огляду товару №1 встановлено, що він являє собою верстати для обробки різних матеріалів шляхом видалення матеріалу в кількості 4 шт« з інвентарними номерами 500068108, 6500068126, 6500068135, 6500068152, в частково розібраному стані для зручності транспортування. У складі верстатів наявні системи повітряного охолодження з можливістю застосування додаткового водяного охолодження чи підігріву. При розкритті охолоджувачів виявлено компресори, радіатори, які з'єднані мідними трубками у закритій системі. На трубках охолоджувачів наявні клапани для заправлення систем охолоджуючою рідиною. На самих охолоджувачах наявне маркування «R32». При подальшому огляді було залучено фахівців сектору ТЗМК митниці з відповідним технічним засобом митного контролю - газоаналізатора (аналізатора холодоагенту) Neutronics Ultima ID Pro, інвентарний номер B10143Q061, серійний номер RA 0048753. За результатами застосування газоаналізатора в охолоджувачах до верстатів з серійними номерами 6500068108, 6500068126, 6500068135, 6500068152 встановлено наявність у кожному холодоагенту, який ідентифікований як дифторметан «R32» IFC-32, ГФВ-32), без будь яких домішок, у складі 100%.
Згідно з п. 30 ч. 1 ст. 1 Закону України від 12 грудня 2019 року № 376-ІХ «Про рулювання господарської діяльності з озоноруйнівними речовинами та фторованими ринковими газами» - фторовані парникові гази - будь-які речовини, зазначені в додатку 2 до цього Закону, які існують самостійно або в суміші, первинні, рекуперовані, регенеровані або оброблені для рециклінгу чи їх ізомери, та мають потенціал глобального потепління вище нуля. Згідно з додатком № 2 до Закону України від 12 грудня 2019 року № 376-ІХ «Про регулювання господарської діяльності з озоноруйнівними речовинами та фторованими ринковими газами» речовини з позначенням HFC-32 відноситься до переліку фторованих ринкових газів із 100-річним потенціалом глобального потепління. Згідно з додатком № 2 до станови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 р, № 1402 «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2024 рік» - речовина: «Дифторметан ГФВ 32» відноситься до переліку контрольованих речовин (озоноруйнівних речовин та фторованих парникових газів), експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню. Згідно з додатком № 3 до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 р. № 1402, товари заявлені за кодом 8456 згідно УКТ ЗЕД «Верстати для обробки різних матеріалів шляхом видалення матеріалу за допомогою лазерного або іншого світлового чи фотонного променя, ультразвукових, електрозарядних, електрохімічних, електронно-променевих, іонно-променевих або плазменно-дугових процесів; водоструминні різальні машини), експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню. У примітці до додатка № 3 до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 р. № 1402 зазначено, що ліцензії на експорт (імпорт) товарів та обладнання, зазначених у цьому додатку, що містять контрольовані речовини (озоноруйнівні речовини та фторовані парникові гази), видаються на виконання положень Монреальського протоколу про речовини, що руйнують озоновий шар, на підставі погодження на імпорт/експорт контрольованих речовин, товарів та обладнання, що надається Міндовкілля в установленому зазначеним Міністерством порядку.
Особою, уповноваженою на декларування товарів у відповідності до вимог Порядку сповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2021 № 651, п. 8 ч. 8 ст. 257 та 3 статті 335 Митного Кодексу України, внесені відомості до графи № 44 митної декларації №24UA401020027322U0 про те, що у товарі №1 відсутні озоноруйнівні речовини та фторовані терникові гази (код документа «5216» - «Заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про відсутність озоноруйнівних речовин та уторованих парникових газів у товарах»). Також в графі № 44 митної декларації відсутні відомості про наявність відповідної ліцензії.
Згідно з п. 2 ст. 266 МК України перед подачею митної декларації декларант має право з дозволу митного органу здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах, брати проби та зразки товарів, що у свою чергу, забезпечує можливість декларанта з'ясувати усі необхідні відомості про товар та вжити відповідні заходи для отримання ліцензії на імпорт товарів, оскільки товари заявлені за кодом 8456 УКТ ЗЕД та які містять контрольовані речовини підлягають ліцензуванню при імпорті (додаток 3, затверджений постановою Кабінету міністрів України від 27.12.2023 № 1402).
Таким чином, під час митного контролю встановлено, що у ЕМД №24UA401020027322U0 від 16.05.2024 декларантом не заявлено точних та достовірних відомостей про товар №1, а саме у графі № 31 про наявність фторованих парникових газів, а також в графі №44 заявлено про відсутність фторованих парникових газів.
Таким чином, особою уповноваженою на роботу з митницею ПАТ "ВІННИЦЬКИЙ ЗАВОД МАЯК" громадянином ОСОБА_1 не заявлено у митній декларації №24UA401020027322U0 за встановленою формою точних та достовірних відомостей, які підлягають обов'язковому декларуванню, а саме: наявність у товарі №1 (верстати для обробки різних матеріалів шляхом видалення матеріалу за допомогою лазерного променя: оптоволоконні лазерні верстати для різання металу АЗ-GB З3000Вт, джерело лазера Вodor Power, розмір столу 3000х1500 мм в розібраному стані, всього 4 комплекти з серійними №6500068108, 6500068126, 6500068135, 6500068152) фторованого парникового газу «R32» Дифторметану ГФВ 32 (HFC-32)), що включений до Переліку контрольованих речовин, який стверджений постановою КМУ від 27.12.2023 № 1402 «Про затвердження переліків товарів, депорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2024 рік».
Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого статтею 472 Митного кодексу України.
Представник Вінницької митниці Держмитслужби Стрекалова В.Д. у судовому засіданні підтримала обставини викладені в протоколі, зазначила, що вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними у справі доказами, просила притягнути останнього до адміністративної відповідальності за ст. 472 МК України.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованого правопорушення не визнав. Суду пояснив, що дійсно він зазначив у митній декларації відомості про товар згідно товаротранспортних документів. Будь-яких інших відомостей, про те, що у верстатах мітиться фторовановий парниковий газ «R32» Дифторметану ГФВ 32 (HFC-32), йому відомо не було, оскільки такі верстати прибувають до України без будь-якого заповненого газу.
Свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що він являється керівником підприємства на який прямував вантаж. Перебуваючи в зоні митного контролю він став свідком того, як проводились заміри на виявлення газу у вказаних в протоколі станках. Свідок додатково зазначив, що даним напрямком їх підприємство займається на протязі більш як 3 роки, а саме вони монтують обладнання та відправляють своїм клієнтам по території України. Вони працюють з декількома заводами, які знаходяться в Китаї. Окрім того, вони освідомленні з вимогами чинного законодавства України та притримуються його, про що свідчить той факт, що в ході попередньо напрацьованої роботи подібних випадків взагалі ніколи не виникало.
Зазначені в протоколі заміри проводились приладом який виявляє лише наявність складу такого газу чи його парів. Тобто, після проведення випробувань на заводі виробника на герметичність станка, навіть після повного спуску цього газу в самому станку можуть залишитися лише пари цього газу.
Разом з тим, після проведення працівниками митниці цих замірів взагалі не було встановлено кількість об'єму цього газу, а також чи це є лише пари від газу, який раніше знаходився в станку. У зв'язку з чим, вони з даного питання звернулись до Торгово-промислової палата України, на що їм було внесену пропозицію запросити незалежного експерта, який би виміряв наявність та кількість забороненого газу. У зв'язку з чим, вони знайшли лабораторію, яка може зробити таке дослідження. Однак, працівники митниці не надали їм можливості провести незалежним експертом відповідне дослідження та скали протокол про порушення митних правил, при цьому не ознайомивши їх навіть з актом огляду. Тобто, акт огляду надали на ознайомлення 23.05.2024 разом з протоколом про порушення митних правил.
Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що він став свідком того, що ОСОБА_1 відмовлявся від підпису протоколу про порушення митних правил.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи приходжу до наступного висновку.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Частиною 1 статті 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, на наявність ознак вчинення якого посилається Вінницька митниця в протоколі про порушення митних правил №0204/40100/24 від 23.05.2024, а саме порядок декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України; його об'єктивною стороною - невнесення до митної декларації інформації про заявленя у митній декларації №24UA401020027322U0 за встановленою формою точних та достовірних відомостей, які підлягають обов'язковому декларуванню, а саме: наявність у товарі №1 (верстати для обробки різних матеріалів шляхом видалення матеріалу за допомогою лазерного променя: оптоволоконні лазерні верстати для різання металу АЗ-GB 3000 Вт, джерело лазера Вodor Power, розмір столу 3000х1500 мм в розібраному стані, всього 4 комплекти з серійними №6500068108, 6500068126, 6500068135, 6500068152) фторованого парникового газу «R32» Дифторметану ГФВ 32 (HFC-32)), що включений до Переліку контрольованих речовин, який стверджений постановою КМУ від 27.12.2023 № 1402 «Про затвердження переліків товарів, депорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2024 рік»; суб'єктом - ОСОБА_1 ; суб'єктивною стороною - наявність/відсутність умислу в ОСОБА_1 на вчинення порушення митних правил.
Так, суб'єктивна сторона передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні порушення митних правил чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку чи вивезти з України.
Статтею 266 МК України на декларанта покладено ряд обов'язків, зокрема, декларування товару з дотриманням вимог митного законодавства України.
Відповідно до матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 задекларувала товар, який ввезено на митну територію України.
Згідно із ч. 2 ст. 266 МК України, перед подачею митної декларації декларант має право з дозволу митного органу здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах, брати проби та зразки товарів
Тобто, Митним кодексом України визначено права декларанта з метою виконання покладеного на нього обов'язку, зокрема, здійснення фізичного огляду товару, що надійшов.
Однак, за змістом вказаної норми це є правом декларанта, що на відміну від обов'язку, полягає у тому, що особа на власний розсуд, при наявності певних обставин чи фактів, може вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не скористався своїм правом згідно положень ч. 2 ст. 266 МК України та не здійснював фізичного огляду товарів перед подачею митної декларації, а законодавство не зобов'язує останню як декларанта проводити перед подачею митної декларації фізичний огляд товарів.
Згідно із пунктом 6.3 Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №651 від 30.05.2012 року у полі «Опис та кількість товару» специфікації наводяться відомості про товари відповідно до товаросупровідних документів.
Згідно з наказом Міністерства фінансів України №998 від 17.09.2012 «Про затвердження Класифікатора додаткової інформації, необхідної для ідентифікації товарів, що вноситься до електронного інвойсу, який додається до митної декларації, заповненої на бланку єдиного адміністративного документа», обов'язковою додатковою інформацією при описі товару за кодом УТКЗЕД 8415 10 90 00 (спліт-системи для кондиціонування повітря) є виключно потужність.
Наведене свідчить про те, що законодавство дозволяє декларувати товар, виходячи із інформації, що зазначена в товарно-супровідних документах, чим власне і скористався ОСОБА_1 .
Суд зауважує, що в розрізі встановлення складу інкримінованого ОСОБА_1 порушення митних правил, передбаченого ст. 472 КУпАП, предметом судової перевірки є поведінка Декларанта на предмет її законності, зокрема щодо заповнення ОСОБА_1 митної Декларації у відповідності до характеристик поставленого товару згідно відомостей, відображених у офіційних супровідних документах.
Оскільки, ОСОБА_1 зазначив у митній декларації відомості про товар згідно товаротранспортних документів, чим виконав вимоги щодо Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 651 (в редакції наказу МФУ від 23.09.2022 року № 296) від 30.05.2012 року, зареєстрованого в МЮУ 14.08.2012 року за № 1372/21684, а тому неправомірність дій останнього судом не встановлена.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03.06.2005з наступними змінами і доповненнями зазначено про те, що судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів.
Не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України.
Тобто, правомірними є дії такого декларанта, який з об'єктивної сторони заповнює митну декларацію у відповідності до супровідних документів, які стали правовою підставою для надання йому митними органами дозволу на пропуск цих товарів через митний кордон, а із суб'єктивної сторони - без умислу порушити митні правила і навпаки, для притягнення особи до відповідальності за ст. 472 МК України необхідними є сукупність фактів: 1) не відображення в митній декларації товарів у відповідності до супровідних документів та 2) із наявністю у особи умислу на не декларування товару, що переміщується через митний кордон України.
Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1 відобразив у митній декларації відомості про товар згідно з супровідними документами, умислу на порушення митних правил ОСОБА_1 судом не встановлено, і в будь-якому разі такі дії не призвели до зменшення митних платежів.
Склад будь-якого адміністративного правопорушення передбачає наявність чотирьох взаємозумовлених взаємопов'язаних елементів: об'єкта та об'єктивної сторони, суб'єкта і суб'єктивної сторони і відсутність хоча б однієї із вказаних ознак виключає наявність протиправного діяння.
Статтею 495 МК України та ст.ст. 251, 252 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Частиною 1 статті 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Згідно зі ст. 11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Звинувачуючи особу у тому, що вона не заявила достовірні дані про товар, що був переміщений через митний кордон, тобто у правопорушенні, передбаченому ст. 472 МК України, яке характеризується як умисними діями, так і необережністю, та посилаючись на не виконання Декларантом передбачених законом прав, митний орган не надав прямі докази умисності дій чи необережності, а також не довів той факт, що декларанту достовірно було відомо про невідповідність опису товару та чи він мав у своєму розпорядженні певні дані, які свідчили про невідповідність товаросупровідних документів фактичним характеристикам товару.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 здійснював декларування, виходячи із документів, що супроводжували товар. Умислу на недекларування товару та внесення неточних та недостовірних відомостей матеріали справи не підтверджують, митна декларація оформлена у відповідності до наданої відправником товаросупровідної документації.
За конституційним принципом презумпції невинуватості, усі сумніви щодо недоведеності вини Декларанта необхідно тлумачити на користь останнього.
У практиці ЄСПЛ існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення, які мають ознаки злочину», залежно від ступеня їх суспільної небезпеки (рішення у справі «Лутц проти Німеччини», «Отцюрк проти Німеччини», «Девеєр проти Бельгії»), отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб, а тому особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не зобов'язана доводити свою невинуватість.
ЄСПЛ поширює стандарти, які встановлює Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява N 16347/02).
Відповідно стандарт кримінального доказування «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у рішенні ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 (доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом) підлягає застосуванню і до доказування у справах про адміністративні правопорушення.
Враховуючи, що митним органом не надано доказів, які б вказували на те, що ОСОБА_1 були вчинені дії (бездіяльність), які підтверджують порушення останнім митних правил, оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, за стандартом доказування «поза розумним сумнівом» не доведена, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 243 МК України, якщо за рішенням суду по справі до особи, яка вчинила порушення митних правил, не буде застосовано стягнення у вигляді конфіскації товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, або провадження у справі про порушення митних правил буде припинено, ці товари, транспортні засоби можуть бути видані власникові або уповноваженій ним особі лише після здійснення їх митного оформлення зі сплатою відповідних митних платежів, якщо таке оформлення не було попередньо здійснено, а митні платежі не сплачувалися. При цьому у разі припинення провадження у справі про порушення митних правил за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення витрати митного органу на зберігання зазначених вище товарів, транспортних засобів власником цих товарів, транспортних засобів або уповноваженою ним особою не відшкодовуються.
З огляду на зазначені положення МК України, вилучений товар слід повернути за належністю законному власнику або володільцю, без стягнення витрат за зберігання на складі митниці.
Керуючись ст.ст. 243,458,472,527-529 МК України, ст.ст. 9,247,283,284,294 КУпАП, суд -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 472 Митного кодексу України закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Вилучені на підставі протоколу про порушення митних правил №0204/40100/24 від 23.05.2024, товар, а саме: 4 (чотири) комплекти верстатів для обробки різних матеріалів шляхом видалення матеріалу за допомогою лазерного променя: Оптоволоконний лазерний верстат для різання металу A3-GB 3000 Вт, джерело лазера Bodor Power, розмір столу 3000 х 1500 мм., в розібраному стані - 4 комплекти з серійними №№ 6500068108, 6500068126, 6500068135, 6500068152. Верстати в комплекті мають систему повітряного охолодження з можливістю застосування додаткового водяного охолодження чи підігріву з заводськими №№ 290803, 290733, 290859, 290276, які зберігаються на складі Вінницької митниці, повернути за належністю законному власнику або володільцю.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: