Cправа № 127/41227/24
Провадження № 1-кс/127/17737/24
Іменем України
21 січня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 10 грудня 2024 року, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла скарга ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 10 грудня 2024 року.
Свою скаргу ОСОБА_5 мотивувала тим, що 11.12.2024 ним було вручено під підпис слідчому четвертого СВ (з дислокацією у м. Вінниці), ТУ ДБР, розташованому в м. Хмельницькому, ОСОБА_6 заяву від 10.12.2024 про вчинення кримінального правопорушення, а саме про вчинення службового підроблення офіційного документу - клопотання про застосування запобіжного заходу. Також скаржник зазначає, що станом на день звернення до суду з даною скаргою відомості до ЄРДР за вищевказаною заявою так і не внесені, будь-яких відповідей з цього приводу йому надано також не було. При зверненні за отриманням витягу з ЄРДР ОСОБА_5 було в усній формі повідомлено, що його заява ще не розглядалась. Отже, на думку особи, яка подала скаргу, всупереч наявності фактів кримінального правопорушення, надання обґрунтованих відомостей про це та інформації про причетних осіб, а також за наявності прямих вимог закону, уповноважені особи Четвертого СВ (з дислокацією у м. Вінниці), ТУ ДБР, розташованому в м. Хмельницькому, ухилились від виконання обов'язку внесення відомостей по кримінальне правопорушення до ЄРДР та здійснення досудового розслідування.
У зв'язку із вищевикладеним ОСОБА_5 звернувся до суду з даною скаргою, у якій просить суд зобов'язати уповноважену особу четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, внести за заявою ОСОБА_5 від 10.12.2024 року відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та надати заявнику витяг з ЄРДР.
В судовому засіданні особа, яка подала скаргу, ОСОБА_5 , не з'явився із невідомих суду причин, хоча про дату, час та місце розгляду скарги повідомлявся своєчасно та належним чином.
Представник четвертого СВ (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькомув судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду скарги повідомлявся своєчасно та належним чином. Однак відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України його відсутність не є перешкодою для розгляду скарги.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи громадянина України захищаються судом. Суть такого захисту полягає в тому, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади.
Вимогами п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України визначено, що слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Основним завданням слідчого судді при виконанні функцій судового контролю є встановлення факту, чи дійсно права і свободи людини було порушено або вони порушуються; чи було створено або створюються перешкоди для їх реалізації; чи має місце інше обмеження прав і свобод; які перешкоди він зобов'язаний поновити або усунути для їх реалізації.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора як бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 звернувся до Четвертого слідчого відділу (з дислокацією в м. Вінниці) Територіального управління ДБР, розташованого в м. Хмельницький із заявою від 10 грудня 2024 року про вчинення кримінального правопорушення, яка була отримана 11 грудня 2024 старшим слідчим ДБР ОСОБА_6 , про що свідчить його особистий підпис на вищевказаній заяві від 10.12.2024, копія якої міститься в матеріалах скарги.
У своїй заяві від 10.12.2024 ОСОБА_5 , зазначає, що в провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження №4202202211000058 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358, ч.4 ст.368 КК України (справа №127/19294/22). На даний час у даній справі триває стадія дослідження судом доказів. 07.07.2022 на етапі досудового розслідування вищевказаного кримінального провадження заступником начальника слідчого відділення Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_7 за погодженням із прокурором Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_8 було подано до Вінницького міського суду Вінницької області клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, яке ухвалою суду від 07.07.2022 було задоволено. Скаржник ОСОБА_5 у своїй заяві стверджує, що зазначені у даному клопотанні відомості не відповідали дійсності, але слідчий ОСОБА_7 , маючи на меті злочинний умисел незаконного тиску та обмеження волі громадянина ОСОБА_5 , діючи в інтересах завдання реальної шкоди свободі та інтересам ОСОБА_5 , у тому числі задля виконання планових показників, за попередньою змовою з процесуальним керівником - прокурором ОСОБА_8 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, підробив офіційний документ (клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою) та подав його суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Таким чином, КПК України містить безумовний обов'язок внести про кримінальне правопорушення невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, а відмова у прийнятті та реєстрації такої заяви чи повідомлення не допускається.
Разом із тим, цей обов'язок виникає лише у випадку подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, а не будь-якої заяви взагалі.
Так, відповідно до п.п. 2 п. 1 Розділу ІІ «Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань», затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 06.04.2016 №139, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у своїй постанові від 30 вересня 2021 року у справі №556/450/18 зазначив, що підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Тобто, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в них об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до ст. 11 ч. 1 КК України злочином є передбачене КК України суспільно небезпечне вчинене діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
Таким чином, слідчий суддя має з'ясувати, чи можна розглядати заяву ОСОБА_5 , як заяву про вчинене кримінальне правопорушення з огляду на її зміст. У даному контексті слідчий суддя звертає увагу на те, що положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч.1 ст.2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Зокрема, певне звернення особи можна розглядати саме як заяву чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, якщо воно містить об'єктивні дані, які дійсно вказують на існування реального факту вчинення певного діяння, яке має ознаки кримінального правопорушення. При цьому, навіть якщо заявник прямо назве певне діяння злочином, то це не означатиме автоматично, що подія злочину насправді мала місце, оскільки заявник може помилятися в юридичній оцінці відповідних фактів.
Відповідно до висновку зробленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Відповідно до ч. 4 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення; відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Разом з тим зміст ч. 1 ст. 214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого, дізнавача чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого діючим КК України.
Таким чином, аналіз положень КПК України дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення.
Зі змісту заяви ОСОБА_5 вбачається, що наведені у ній обставини не вказують на вчинення дій, які складають об'єктивну сторону будь-якого злочину (кримінального правопорушення).
Згідно з роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України в пункті 10 постанови «Про незалежність судової влади» № 8 від 13 червня 2007 року, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Таким чином, слідчий суддя не знаходить в заяві ОСОБА_5 від 10.12.2024 об'єктивних відомостей для того, щоб вважати її заявою про вчинене кримінальне правопорушення, відповідно у посадових осіб Вінницької обласної прокуратури не виникало обов'язку внести викладені в ній відомості до ЄРДР.
На підставі вищезазначеного, слідчий суддя вважає, що скарга ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб четвертого СВ (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ ДБР, розташованого у місті Хмельницькому, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 10 грудня 2024 року, задоволенню не підлягає.
Зі змісту ст. 307 КПК України вбачається, що за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування слідчий суддя може винести ухвалу про: скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову в задоволенні скарги.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 22, 214, 303-307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 10 грудня 2024 року, - залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Вінницького міського суду
Вінницької області ОСОБА_9