Справа № 127/40127/24
Провадження № 3/127/9615/24
"31" січня 2025 р.м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Романчук Р.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з відділу поліції № 2 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , яка має на утриманні двох малолітніх дітей, до адміністративної відповідальності не притягувалась,
за ч. 1 ст. 184 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 неналежним чином виконує свої батьківські обов'язки щодо малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 28.11.2024 в навчальному закладі під час перерви, біля їдальні наніс удар в голову малолітньому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що вини у вчиненні адміністративного правопорушення не визнає. Сина виховує належним чином, слідкує за його навчанням, здійснює належний догляд за дитиною та займається вихованням дитини. Не погоджується з обставинами, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення. Син навчається в КЗ «Вінницький ліцей №8», де зазнає булінгу від своїх однокласників, неодноразово скаржився на висміювання його однокласниками та булінг з їх сторони, зокрема ОСОБА_3 штовхав сина та ображав його. Вона неодноразово зверталася до адміністрації навчального закладу із заявами про вчинення булінгу відносно її сина, однак їй було відмовлено. Просила провадження у справі закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Захисник Івашківська А.О. пояснила, що ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнає. В протоколі про адміністративне правопорушення, не вказано, в яких саме її діях виявилось ухилення від виконання батьківських обов'язків або їх неналежне виконання. Просила провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила, що її син ОСОБА_5 навчається в КЗ «Вінницький ліцей №8», де зазнає постійних цькувань та булінгу від однокласника ОСОБА_2 . Вона неодноразово зверталася до класного керівника та до адміністрації школи з метою вплинути на поведінку ОСОБА_6 , який постійно ображає та б'є її сина та інших однокласників.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з положеннями ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд зазначає, що адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 184 КУпАП настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Суд зазначає, що об'єктом правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає зокрема в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
Суб'єктом правопорушень є батьки неповнолітнього або особи, що їх замінюють.
Відповідно до положень ст. 150 Сімейного кодексу України "Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини":
1. Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.
2. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
3. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
4. Батьки зобов'язані поважати дитину.
5. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
6. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини.
7. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Згідно ст. 155 Сімейного кодексу України "Здійснення батьківських прав та виконання батьківських обов'язків":
1. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
2. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
3. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.
4. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Тобто батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, піклуватися про здоров'я дитини, її духовний та моральний розвиток. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не виконують дані обов'язки щодо виховання та розвитку дитини.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 підтверджується зібраними по справі та дослідженими судом доказами, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення від 02.12.2024 серії ВАД № 152755, копією протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію від 02.12.2024, письмовими та усними поясненнями ОСОБА_4 , письмовими поясненнями класного керівника ОСОБА_7 , копією протоколу засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) КЗ "Вінницький ліцей №8" від 28.11.2024 № 2, копією протоколу засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) КЗ "Вінницький ліцей №8" від 02.12.2024 № 3.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, суд враховує положення ст.ст. 23, 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до яких адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Разом з тим, відповідно до ст. 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, судом не встановлено
Також суд враховує особу ОСОБА_1 , яка має на утриманні неповнолітніх дітей, ступінь її вини, майновий стан.
За наведених вище обставин, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 слід звільнити від адміністративної відповідальності у зв'язку із малозначністю вчиненого нею адміністративного правопорушення і обмежитись усним зауваженням.
На думку суду, застосування усного зауваження буде достатнім для досягнення визначеної ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення мети - виховного впливу та запобіганню вчиненню нових правопорушень.
З положень ч. 2 ст. 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення слідує, що при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття справи, тому провадження у справі слід закрити.
Відповідно до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з особи, на яку накладено стягнення, стягується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскільки в даному випадку, особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, звільняється від адміністративної відповідальності у зв'язку із малозначністю вчиненого нею адміністративного правопорушення, тому судовий збір не стягується.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 221, 276, 279, 280, 283-291 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку із малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення і обмежитись усним зауваженням.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити.
Скаргу на постанову може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Суддя