07.02.2025 Єдиний унікальний номер судової справи: 153/2101/24
Номер провадження: 1-кп/150/25/25
07 лютого 2025 року с. Мазурівка
Чернівецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря ОСОБА_2
особи, якої стосується клопотання неповнолітнього ОСОБА_3
законного представника ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
в режимі відео конференції прокурора ОСОБА_6
представника ювенальної превенції ОСОБА_7
представника служби у справах дітей ОСОБА_8 ,
розглянувши у залі судових засідань у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру, поданого у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 16 грудня 2024 року № 12024020170000206 по факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України неповнолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження с. Новомиколаївка Скадовського району Херсонської області, учня 10 А класу ліцею імені І.Богуна Ямпільської міської ради Вінницької області, місце проживання АДРЕСА_1 , громадянина України, -
На розгляд суду надійшло клопотання про застосування до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру, подане у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 16 грудня 2024 року № 12024020170000206 по факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України неповнолітнім ОСОБА_3 .
Судом встановлено, що 2 неповнолітні особи, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження, усвідомлюючи, що на період дії правового режиму воєнного стану, введеного на підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ХІІ з подальшими змінами та доповненнями, а також Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ з подальшими змінами та доповненнями, постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» № 57 від 27 січня 1995 року з подальшими змінами та доповненнями, виїзд за межі країни громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років забороняється, діючи умисно, з корисливих мотивів, вчинили кримінальне правопорушення, пов'язане із незаконним переправленням осіб через державний кордон України за попередньою змовою групою осіб.
Так, дві неповнолітні особи, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження, підшукали особу ОСОБА_9 , який виявив бажання незаконно перетнути державний кордон України поза межами пунктів пропуску, якого повідомили, що послуги по організації незаконного переправлення через державний кордон України, будуть коштувати 5 100,00 доларів США, на що ОСОБА_9 погодився.
Після згоди ОСОБА_9 на незаконне переправлення через державний кордон України, дві неповнолітні особи, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження, проконсультували ОСОБА_9 про порядок і умови незаконного переправлення через державний кордон України, провели йому інструктаж та надали вказівку їхати до смт. Томашпіль Тульчинського району Вінницької області.
26 вересня 2024 року в після обідній час, по прибуттю ОСОБА_9 до смт. Томашпіль, дві неповнолітні особи. Матеріали щодо яких виділені у окреме провадження, із залученням сторонніх осіб, організували проїзд ОСОБА_9 в об'їзд блок постів в м. Ямпіль Могилів-Подільського району Вінницької області, звідки останній мав перетинати державний кордон України в напрямку Республіки Молдова. В той час коли ОСОБА_9 знаходився в м. Ямпіль, дві неповнолітні особи, за грошову винагороду в сумі 200 доларів США, залучили до незаконного переправлення через державний кордон України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що він діє протиправно, 26 вересня 2024 року біля 19 години 40 хвилин прибув на визначене місце неповнолітньою особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, а саме на вулицю Свободи, 132 в м. Ямпіль, де зустрівшись з ним та ОСОБА_9 отримав вказівку відвести до річки Дністер в м. Ямпіль та отримати в подальшому від ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 5 10,00 доларів США, в якості оплати за незаконне переправлення через державний кордон України, які в подальшому мав передати двом неповнолітнім особам, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження.
ОСОБА_3 , діючи з корисливим мотивом, повів із вищевказаного місця ОСОБА_9 по вул. Дружби та Житній в м. Ямпіль, в напрямку річки Дністер, де на перехресті вулиць Дружби-Затишна вказав ОСОБА_9 напрямок руху до перетину державного кордону через річку Дністер та біля 20 години отримав від останнього грошові кошти в сумі 5 100,00 доларів США, в якості оплати за незаконне сприяння переправленню через державний кордон України.
Далі ОСОБА_3 , виконуючи вказівку двох неповнолітніх осіб, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження, рухався з отриманими коштами у визначене ними місце в м. Ямпіль, однак, був виявлений працівниками поліції по вул. Житній, якими припинено їх протиправну діяльність.
В судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_3 підтвердив обставини, викладені у клопотанні прокурора про застосування примусових заходів виховного характеру. Показав, що зустрівся з ОСОБА_10 за тиждень до подій, які ставляться йому у вину. Обговорили яким чином ОСОБА_3 має посприяти незаконному перетину кордону особою чоловічої статі та за це ОСОБА_10 пообіцяв йому грошову винагороду у розмірі 200 доларів США. 26 вересня 2024 року вони з невідомим чоловіком зустрілися в парку міста Ямпіль, після чого попрямували до річки Дністер, де невідомий чоловік мав переплисти на сторону Республіки Молдова. Довівши чоловіка до місця, на яке вказував ОСОБА_10 , ОСОБА_3 взяв грошові кошти, які мав передати ОСОБА_10 , після чого його дії були припиненні працівниками поліції.
Проаналізоване в ході судового розгляду клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру докази переконують суд, що неповнолітній ОСОБА_3 , який не досяг віку кримінальної відповідальності, дійсно вчинив суспільно-небезпечне діяння,що підпадає під ознаки кримінального правопорушення,передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а саме: сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України порадами, вказівками, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив суд його задовільнити.
Захисник та законний представник ОСОБА_3 не заперечили проти задоволення клопотання прокурора.
Представники служби у справах дітей та ювенальної превенції також не заперечили проти клопотання прокурора.
Заслухавши думки учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітнього підлягає задоволенню, як обґрунтоване з наступних підстав.
Особливості кримінального провадження щодо неповнолітніх визначені Главою 38 КПК «Кримінальне провадження щодо неповнолітніх».
Відповідно до ч. 2 ст. 484 КПК України під час кримінального провадження щодо неповнолітнього, в тому числі під час провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, суд та всі інші особи, що беруть у ньому участь, зобов'язані здійснювати процесуальні дії в порядку, що найменше порушує звичайний уклад життя неповнолітнього та відповідає його віковим та психологічним особливостям, роз'яснювати суть процесуальних дій, рішень та їх значення, вислуховувати його аргументи при прийнятті процесуальних рішень та вживати всіх інших заходів, спрямованих на уникнення негативного впливу на неповнолітнього.
Статтею 498 КПК України встановлено, що кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється внаслідок вчинення особою, яка після досягнення одинадцятирічного віку до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно ст. 499 КПК України досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру здійснюється згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом. За відсутності підстав для закриття кримінального провадження прокурор затверджує складене слідчим, дізнавачем або самостійно складає клопотання про застосування до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру і надсилає його до суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 501 КПК України під час постановлення ухвали в кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру суд з'ясовує такі питання:
1) чи мало місце суспільно небезпечне діяння;
2)чи вчинено це діяння неповнолітнім у віці від 11 років до настання віку, з якого настає кримінальна відповідальність за це діяння;
3) чи слід застосувати до нього примусовий захід виховного характеру і якщо слід, то який саме.
За правилами ч.2 ст. 97 КК України, примусові заходи виховного характеру, передбачені частиною другою статті 105 цього Кодексу, суд застосовує до особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу.
Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 15 травня 2006 року «Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру» передбачено, що до особи, яка після досягнення одинадцятирічного віку до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, застосовуються примусові заходи виховного характеру, передбачені частиною другою статті 105 КК України.
Частиною другою статті 105 КК України встановлено, що суд застосовує до неповнолітнього такі примусові заходи виховного характеру: 1) застереження; 2) обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього; 3) передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання; 4) покладення на неповнолітнього, який досяг п'ятнадцятирічного віку і має майно, кошти або заробіток, обов'язку відшкодування заподіяних майнових збитків; 5) направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення, але на строк, що не перевищує трьох років. Умови перебування в цих установах неповнолітніх та порядок їх залишення визначаються законом.
Враховуючи встановлені під час розгляду клопотання обставини справи, характеризуючи дані ОСОБА_3 , суд вважає, що до неповнолітнього ОСОБА_3 слід застосувати примусовий захід виховного характеру у виді застереження та обмеження дозвілля і встановленням особливих вимог до поведінки неповнолітнього, що полягають у забороні у вечірній час (з 22 години до 06 години) відвідувати парки, кафе, розважальні заклади та цілодобової заборони відвідувати інші установи, в яких продають алкогольні напої на розлив, строком на 2 роки, з метою ефективності його наслідків, оскільки він, на переконання суду, є достатнім для виправлення неповнолітнього.
Речові докази відсутні. Цивільний позов не заявлено. Процесуальні витрати не понесені.
Керуючись ст.ст. 484, 498-501 КПК України, ч.2 ст.97, п.3 ч.2 ст.105 КК України, суд,-
Клопотання про застосування до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру, поданого у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 16 грудня 2024 року № 12024020170000206 по факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України неповнолітнім ОСОБА_3 - задовольнити.
Застосувати до неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , який вчинив суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, примусові заходи виховного характеру у вигляді застереження та обмеження дозвілля і встановленням особливих вимог до поведінки неповнолітнього, що полягають у забороні у вечірній час (з 22 години до 06 години) відвідувати парки, кафе, розважальні заклади та цілодобової заборони відвідувати інші установи, в яких продають алкогольні напої на розлив, строком на 2 роки.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя ОСОБА_11