Єдиний унікальний номер 725/11454/24
Номер провадження 2/725/2389/24
04.02.2025 року м. Чернівці
Першотравневий районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді Федіної А.В.,
за участю секретаря судового засідання Ватаманюк В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про стягнення недоотриманої суми пенсії в порядку спадкування, -
У грудні 2024 року позивач звернулась до суду з вище вказаним позовом в обґрунтування якого посилалась на те, що постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.09.2022 року у справі № 600/7000/21 задоволено позов ОСОБА_2 , визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови йому у проведенні перерахунку пенсії з врахуванням додаткових видів грошового забезпечення, на підставі довідки ГУ ДФС у Чернівецькій області за № 630/10/24-97-08-13 від 06 грудня 2021 року та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести перерахунок пенсії з 01 липня 2020 року з врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за службу в умовах режимних обмежень - 15%; премії - 30%; надбавки за особливості проходження служби - 50%) на підставі довідки за№ 630/10/24-97-08-13 від 06 грудня 2021 року.
На виконання судового рішення відповідачем надано розрахунок суми, що підлягає виплаті на виконання рішення суду у справі № 600/7000/21, з якого вбачається, що заборгованість по пенсії ОСОБА_2 складає 131031,93 грн.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер та єдиним спадкоємцем на майно, яке залишилось після смерті померлого, є його дружина ОСОБА_1 .
В подальшому, 23 травня 2023 року листом за № 15/02-14-6/2023 нотаріус, в інтересах позивача, звернулась до ГУ ПФУ в Чернівецькій області щодо надання інформації про наявність прав на грошові суми, пенсію та інші існуючі доплати, виплати, нарахування, власником яких є покійний ОСОБА_2 , проте листом від 09 червня 2023 року № 2400-1703-8/23226 відповідачем фактично відмовлено у наданні запитуваної нотаріусом інформації. Надалі, позивачка самостійно звернулась до ГУ ПФУ в Чернівецькій області з заявою щодо неодержаної покійним чоловіком заборгованості по пенсії за рішенням суду та відповідач листом від 16 листопада 2023 року № 2400-1703-8/47738 повідомив, що у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 до Реєстру рішень суду внесено відповідну інформацію, а заміна стягувача здійснюється на підставі ухвали суду про заміну сторони виконавчого провадження.
З урахуванням наведеного, посилаючись на норми матеріального права, практику Верховного суду у справах щодо спадкування права на отримання нарахованої, але не одержаної пенсії, звернулась до суду з даним позовом та просила визнати за ОСОБА_1 право власності за законом на грошові кошти недоотриманої пенсії в сумі 131031,93 грн., які нараховані на підставі постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.09.2022 у справі №600/7000/21-а в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; стягнути з Головного управління Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області код ЄДРПОУ 40329345) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошові кошти в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді недоотриманої ним за життя доплати пенсії з урахуванням її розміру в сумі 131031,93 грн., які нараховані на підставі постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.09.2022 у справі № 600/7000/21-а.
На вказану позовну заяву надійшов відзив в якому представник відповідача позов не визнав, посилаючись на те, що відповідно до ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Перевіркою матеріалів архівної пенсійної справи ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено, що за життя він отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», розмір якої був перерахований на підставі судового рішення від 26.04.2022 року по справі №600/7000/21-а, а нарахована сума відповідно до рішення суду за період з 01.07.2020 року по 30.09.2022 року, як різниця фактично виплаченої та перерахованої пенсії, становить 131031,93 грн., що обліковується в автоматизованій базі даних у підсистемі «Реєстр судових рішень».
Вважає, що у випадку смерті стягувача щодо недоодержаних сум на виконання рішення суду до Реєстру вноситься інформація про особу, яка має право на отримання недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю стягувача та документи, що дають право на одержання недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю стягувача, зокрема внесення інформації до Реєстру судових рішень про заміну стягувача Головним управлінням здійснюється на підставі ухвали суду про заміну сторони виконавчого провадження, паспорта, реєстраційного номера облікової картки платника податків, довідки про банківські реквізити та заяви. За викладених умов та відповідного фінансування з Державного бюджету України Пенсійним фондом України можуть бути виплачені нараховані суми особі, інформацію про яку внесено до Реєстру судових рішень.
Сторони та їх представники в судове засідання не з'явились, направили до суду заяви про розгляд справи без їх участі.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
За змістом позиції Верховного Суду, сформованої у справі від 01.10.2020 №361/8331/18, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Суд, дослідивши письмові докази, вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною першою ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували між собою у зареєстрованому шлюбі, проте ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, а його дружина є єдиним спадкоємцем належного йому майна. Наведене підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу, копією довідки приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Мойса О.В. від 01.11.2023 року №38/02-14-6/2023 про склад спадкоємців (а/с 9, 10).
Наведене підтверджує, що позивач своєчасно звернулась в органи нотаріату із заявою про прийняття спадщини.
Зі змісту листів відповідача від 09 червня 2023 року № 2400-1703-8/23226 та від 16 листопада 2023 року № 2400-1703-8/47738, направлених на адресу приватного нотаріуса та на адресу позивачки, вбачається, що за життя ОСОБА_2 на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.04.2022 по справі №600/7000/21-а проведено перерахунок пенсії. Різниця пенсії, визначена відповідно до зазначеного рішення суду та включена до Реєстру рішень суду та нарахована сума відповідно до рішення суду за період з 01.07.2020 по 30.09.2022 становить 131031,93 грн. (а/с 12, 13).
Також, на підтвердження наявності у відповідача заборгованості перед покійним ОСОБА_2 в сумі 131031, 93 грн. до матеріалів справи долучено копію розрахунку суми, що підлягає виплаті на виконання рішення суду (а/с 15).
З матеріалів справи вбачається, що позивач зверталась до відповідача із заявою про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, натомість відповідач листом від 16 листопада 2023 року № 2400-1703-8/47738 відмовив в задоволені такої заяви, вказуючи на те, що заборгованість включено до Реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Крім того пенсійним органом вказано, що до Реєстру рішень вноситься інформація про особу, яка має право отримання недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю стягувача та документи, що дають право на одержання недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю стягувача. При цьому таким документом зі змісту відповіді органу ПФУ є згідно ч.1 ст. ст. 379 КАС України ухвала про заміну сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі), яка може відбуватися за заявою заінтересованою особи до суду (а/с 13).
Натомість, з такими твердженнями відповідача погодитись не можна та вирішуючи спір, суд виходить із наступного.
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України), крім прав і обов'язків що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбаченістаттею 608ЦК України (ст. 1219 ЦК України).
За змістом ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 цього Кодексу.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).
В силу ч. 1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно із ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
За нормами ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини (ст. 1227 ЦК України).
Верховний Суд у постанові від 14.02.2022 року у справі №243/13575/19 зазначив, що тлумачення ст. 1227 ЦК України доводить, що цією нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім'ї спадкодавця на отримання належних йому та неотриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім'ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім'ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім'ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини; - право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім'ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (ст. 1227 ЦК) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім'ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до ст.1227ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (ст. 1224), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов'язкової частки (ст. 1241 ЦК), задоволення вимог кредиторів (ст. 1281 ЦК). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом.
Положення ч.ч. 2, 3 ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім'ї за умови, якщо саме ці суб'єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості переходить у спадщину, яку члени сім'ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.
Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23.09.2020 року (справа №428/6685/19), яка згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права.
Відповідно до ч. 1 ст.91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, що належали пенсіонеру і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.
Згідно зі ст. 46 цього ж Закону нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Аналіз указаних норма дає підстави для висновку, що спадщина є сукупністю прав та обов'язків, які в разі смерті фізичної особи (спадкодавця) переходить від нього до інших осіб (спадкоємців). Об'єктом спадкування можуть бути лише права та обов'язки, які належали спадкодавцеві на момент його смерті. Право на спадщину переходить лише до спадкоємців, які прийняли спадщину в установленому порядку.
Суми пенсії, які не були одержані спадкодавцем за життя, входять до складу спадщини за сукупності наступних умов: спадкодавець за життя мав право на їх одержання та не реалізував це право; після смерті спадкодавця відсутні члени його сім'ї (або їх неможливо встановити).
Судом встановлено, що за життя ОСОБА_2 не було виплачено нараховану пенсію в сумі 131031,93 грн., що підтверджується розрахунок сум, що підлягають виплаті на виконання рішення суду (а/с 15).
Оскільки позивач є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину, своєчасно звернувшись в органи нотаріату, вищевказані пенсійні виплати увійшли до складу спадщини.
Такий підхід також застосований Верховним Судом, зокрема, у постановах від 09.10.2019 року у справі №355/323/17, від 16.12.2020 у справі №428/12730/19 де суд, вирішуючи питання наявності у особи права на отримання нарахованої, але невиплаченої пенсії (доплат до пенсії) її померлого чоловіка вказав, що аналіз ст.ст. 1218, 1219, 1227 ЦК України свідчить, що законодавець не забороняє спадкування права на отримання нарахованої, але неодержаної пенсії (доплат до пенсії). Суд виходив з того, що визначальним є те, чи були такі виплати нараховані спадкодавцеві за життя, оскільки лише за умови, що такі суми були нараховані за життя, проте не отримані спадкодавцем, вони можуть увійти до складу спадщини. При цьому, позивач як спадкоємець за законом в установленому законом порядку прийняла спадщину після смерті чоловіка, а тому набула права на отримання нарахованої, але невиплаченої пенсії (доплат до пенсії). Суд також наголосив, що стягнення у судовому порядку нарахованої на підставі вказаних рішень, але невиплаченої спадкодавцю за життя суми пенсії, не призведе до подвійного стягнення з держави одних і тих самих сум.
Не заслуговують на увагу доводи відповідача у тексті відзиву про наявність правових підстав для відмови в позові з посиланням на вимоги ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Норми ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не можуть бути прийняті до уваги, так як прямо суперечать ст. 1227 ЦК України та вказаним вище спеціальним нормам пенсійного законодавства з цього питання.
Отже, судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок. Відтак, особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому ст. 8 Конституції України принципу верховенства права.
З урахуванням положень ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений нею при зверненні до суду судовий збір в сумі 1310,32 грн. та доказів наявності підстав для звільнення відповідача від сплати судового збору матеріали справи не містять.
На підставі вище викладеного та керуючись ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 1216, 1218, 1219, 1227, 1268 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 5, 7, 1, 12, 76-89, 206, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності за законом на грошові кошти недоотриманої пенсії в сумі 131031,93 грн., які нараховані на підставі постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.09.2022 року у справі №600/7000/21-а в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з Головного управління Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 40329345) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошові кошти в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді недоотриманої ним за життя пенсії в сумі 131031,93 грн. (сто тридцять одна тис. тридцять одна грн. 93 коп.), які нараховані на підставі постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.09.2022 року у справі № 600/7000/21-а.
Стягнути з Головного управління Пенсійного Фонду України у Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 40329345) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), судовий збір в сумі 1310,32 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 273 ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Чернівецького апеляційного суду.
Суддя Першотравневого
районного суду м.Чернівці А. В. Федіна