Справа № 716/23/25
06.02.2025 Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Заставна обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 30.10.2024 за №12024262020003925 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Юрківці, Заставнівського району, Чернівецької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, на утриманні якого двоє неповнолітніх дітей, 2007 року народження та 2012 року народження, не працючого, мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого, військовозобов'язаного, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України,
Відповідно до обвинувального акта у даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, за наступних обставин.
30.10.2024, близько 01:00 год., під час несення служби нарядом ГРПП ВП № 3 (м. Заставна) в складі інспектора СРПП ОСОБА_6 та інспектора СРПП ОСОБА_7 , які заступили на чергування згідно розстановки нарядів на 29.10.2024, затвердженої начальником ВП № 3 (м. Заставна) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області, по охороні громадської безпеки та безпеки дорожнього руху, на території Чернівецького району Чернівецької області, на службовому автомобілі марки «Peugeot» білого кольору з номерними знаками « НОМЕР_1 » на синьому фоні, де під час патрулювання автодороги Т-26-29 в адміністративних межах с. Юрківці Чернівецького району Чернівецької області (автодорога зі сполученням с. Юрківці - с. Вербівці Чернівецького району Чернівецької області) де відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» було зупинено автомобіль марки «Renault Koleos» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 .
Під час спілкування ОСОБА_4 з працівниками поліції, а саме ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які були одягнуті у форменний одяг Національної поліції зрозпізнавальними знаками та жетонами, при цьому у відповідності до ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» на форменному одязі яких були закріплені відеотехнічні пристрої, про застосування яких було повідомлено ОСОБА_4 , під час перевірки документів та оформлення адміністративних матеріалів за порушення правил ПДР, передбачених ч. 1 ст. 126 КУпАП та ст. 122-2 КУпАП, а саме за порушення п. 2.1 ПДР та п. 2.4 ПДР, водію було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою алкотестера «Драгер» або в приміщенні приймального відділення КНП «Заставнівської багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування», оскільки було відчутно різкий запах алкоголю із ротової порожнини та помітно хитку ходу. На цю пропозицію ОСОБА_4 погодився та пройшов відповідний огляд на місці, де показник алкотестера «Драгер» становив «2,08 ‰».
Під час оформлення протоколу ОСОБА_4 , маючи умисел, направлений на надання неправомірної вигоди службовій особі, та переслідуючи намір уникнути адміністративної відповідальності, неодноразово пропонував неправомірну вигоду поліцейським ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , від якої поліцейські відмовилися, попередивши ОСОБА_4 про кримінальну відповідальність за надання неправомірної вигоди.
Після чого під час спілкування та складання поліцейськими протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене. 1 ст. 130 КУпАП (керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані алкогольного сп'яніння), усвідомлюючи, що складення протоколу про адміністративне правопорушення є початковою стадією провадження у справах про адміністративне правопорушення та в ньому фіксуються час, місце та суть правопорушення, що в подальшому є предметом судового розгляду, та у разі визнання винним, йому загрожує стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, ОСОБА_4 , бажаючи уникнути притягнення до адміністративної відповідальності, вирішив надати вказаним службовим особам неправомірну вигоду у формі готівкових коштів, про що вказувала його поведінка та манера спілкування із працівниками поліції.
Під час спілкування та оформлення протоколу ОСОБА_4 , маючи умисел, направлений на надання неправомірної вигоди службовій особі, та переслідуючи намір уникнути адміністративної відповідальності, надав неправомірну вигоду поліцейському ОСОБА_8 , від якої поліцейський відмовився, неодноразово попередивши ОСОБА_4 про кримінальну відповідальність за надання неправомірної вигоди працівникам поліції, на що останній повідомив, що розуміє озвучене повідомлення.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на надання неправомірної вигоди службовій особі, ОСОБА_4 , перебуваючи на передньому пасажирському сидінні службового автомобіля Національної поліції марки «Peugeot» білого кольору з номерними знаками « НОМЕР_1 » на синьому фоні, всередині якого перебував поліцейський ОСОБА_8 , який здійснював свої повноваження, передбачені ст. 255 КУпАП, ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, 30.10.2024, близько 01:30 год., ОСОБА_4 надав поліцейському СРПП ВП № 3 (м. Заставна) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області капітану поліції ОСОБА_8 , який відповідно до прим. 1 ст. 364 КК України є службовою особою, неправомірну вигоду в сумі 60 євро, а саме: трьома купюрами номіналом по 20 євро серії: S35670543505, RP 4060625904, RR 4427695024, шляхом поміщення її поряд із важелем передач, за непритягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже, близько 01 год. 30 хв, 30.10.2024 ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний намір на надання неправомірної вигоди працівнику поліції, за непритягнення його до адміністративної відповідальності та повернення водійського посвідчення, надав працівнику поліції ОСОБА_8 неправомірну вигоду в розмірі 60 євро, які були в подальшому вилучені зі службового автомобіля під час проведення огляду місця події.
Своїми умисними діями, які виразились, в пропозиції службовій особі надати їй неправомірну вигоду, а також в наданні такої вигоди за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 369 КК України.
Разом з обвинувальним актом до суду надійшла угода про визнання винуватості між підозрюваним та прокурором в кримінальному провадженні, яка укладена 07.01.2025 року в м.Заставна між прокурором Заставнівського відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 , в порядку, передбаченому ст. 468, 469,470 та 472 КПК України.
Згідно даної угоди прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.1 ст.369 КК України, беззастережного визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також узгодили міру покарання обвинуваченому у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст.369 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України, визнав в повному обсязі. Пояснив суду, що він розуміє права та наслідки укладення і затвердження угоди, що передбачені ч.2 ст.473 та ч.4 ст. 474 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, наслідки невиконання угоди роз'яснені судом в ході судового засідання. Крім цього, обвинувачений надав суду згоду на призначення узгодженого покарання, зазначив, що угоду про визнання винуватості було укладено добровільно, без застосування насильства, примусу, погроз та вона не стала наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Просив затвердити зазначену угоду.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 просив затвердити угоду про визнання винуватості укладену обвинуваченим з прокурором та призначити ОСОБА_4 узгоджену в ній міру покарання.
Прокурор в судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги КК України та КПК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджену в угоді міру покарання.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для затвердження угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст.468-470, 472 КПК України.
Вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення відповідно до ст.12 КК України є нетяжким злочином.
Суд переконався, що укладення угоди є добровільним.
Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченим. Крім того, обвинувачений беззастережно визнав вину, може виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання, що підтвердив безпосередньо в судовому засіданні, а отже угода може бути затверджена судом з одночасним ухваленням вироку.
Учасникам судового розгляду роз'яснено, що наслідком укладення та затвердження угоди, за ст.473 КПК для обвинуваченого і прокурора буде обмеження права оскарження вироку, та відмова від здійснення прав п.1 ч.4 ст. 474 КПК України. Обвинувачений розуміє характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього в разі затвердження угоди.
Міра покарання, яка узгоджена сторонами є достатньою для виправлення та перевиховання обвинуваченого, відповідає вимогам і загальним засадам призначення покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання, відповідно до ст.66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.
Судом враховано, особу обвинуваченого, який раніше не судимий; його ставлення до вчиненого, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно класифікації за ст. 12 КК України є нетяжким злочином, наявність обставин, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, які його обтяжують.
Таким чином, за наслідками розгляду угоди в підготовчому судовому засіданні, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши доводи сторін кримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про визнання винуватості між сторонами кримінального провадження - прокурором та обвинуваченим, а також призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України, і ухвалення обвинувального вироку.
Узгоджена сторонами угоди міра покарання відповідає принципу індивідуалізації покарання та ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, є справедливою та достатнього для виправлення обвинуваченого і для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень у майбутньому.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 не обирався, клопотань про обрання йому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили прокурором не заявлялось.
Відповідно до п.15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
На підставі наведеного, керуючись ст. 314, 373, 374, 394, 474, 475 , п.15 ст.615 КПК України, суд,
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 07 січня 2025 року між прокурором Заставнівського відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.04.2024 за №12024262020003925.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 07 січня 2025 року покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 22 100 (двадцять дві тисячі сто) гривень.
Речові докази по справі:
- грошові кошти в сумі 60 Євро номіналом по 20 Євро, із серійними номерами S35670543505, RP 4060625904, RR 4427695024, які упаковані в сейф пакет WAR0088079 та знаходяться на зберіганні у філіі АТ «Укрексімбанку» (вул.Головна, 183 в м.Чернівці) конфіскувати в дохід держави (а.с.10-20,).
- DVD-диски із відеозаписом із нагрудних бодікамер в кількості 2 шт., - залишити в матеріалах кримінального провадження (а.с.26.)
У разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та призначення до судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.
Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч.2 ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Чернівецького апеляційного суду через Заставнівський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору в порядку, визначеному ст.376 КПК України.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_10