Справа № 638/13632/21
Провадження № 1-кс/638/582/25
06 лютого 2025 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
Судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Дзержинського районного суду м.Харкова заяву судді ОСОБА_6 про самовідвід від розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , за обвинуваченням у вчиненні злочину за ч.2 ст.303 КК України; ОСОБА_7 , за обвинуваченням у вчиненні злочину за ч.2 ст.28, ч.2 ст. 302, ч.2 ст. 303 КК України; ОСОБА_8 , за обвинуваченням у вчиненні злочину за ч.2 ст.303 КК України; ОСОБА_9 , за обвинуваченням у вчиненні злочину за ч.2 ст.303 КК України; ОСОБА_10 , за обвинуваченням у вчиненні злочину за ч.2 ст.303 КК України; ОСОБА_5 , за обвинуваченням у вчиненні злочину за ч.2 ст.303 КК України, -
встановив:
До Дзержинського районного суду м. Харкова 02.09.2021 року надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_11 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст.302, ч.2 ст.303 КК України; ОСОБА_12 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.303 КК України; ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.303 КК України; ОСОБА_7 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28,ч.2 ст.302, ч.2 ст.303 КК України; ОСОБА_13 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.303 КК України; ОСОБА_8 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.303 КК України; ОСОБА_9 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.303 КК України; ОСОБА_10 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.303 КК України; ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.303 КК України (справа №638/13632/21).
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2021 року справу розподілено в провадження судді ОСОБА_6 .
В подальшому 31.01.2025 року суддею Дзержинського районного суду м.Харкова ОСОБА_6 заявлено самовідвід від розгляду кримінального провадження стосовно: ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.303 КК України; ОСОБА_7 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28,ч.2 ст.302, ч.2 ст.303 КК України; ОСОБА_8 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.303 КК України; ОСОБА_9 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.303 КК України; ОСОБА_10 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.303 КК України; ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.303 КК України з тих підстав, що під час судового розгляду виділених матеріалів кримінального провадження №12020220000001074 від 01.09.2020 року відносно ОСОБА_11 , ОСОБА_13 та ОСОБА_12 та ухвалення остаточних рішень нею була надана оцінка діям обвинувачених, правовій кваліфікації злочину та обставинам його вчинення у кримінальному провадженні №12020220000001074, за яким продовжується розгляд справи відносно інших обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 ( у розшуку) (справа №638/13632/21). Вважає, що такі дії можуть викликати сумнів в об'єктивності та неупередженості у учасників вищевказаної справи, що залишилась на її розгляді.
Вказана заява про самовідвід у порядку ч.3 ст.35 КПК України передана для розгляду судді ОСОБА_1 .
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви про самовідвід головуючого судді за відсутністю підстав для його задоволення.
Обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заперечували щодо задоволення самовідводу судді, погодившись з думкою прокурора.
Суддя Дзержинського районного суду м.Харкова ОСОБА_6 та інші особи, які беруть участь у кримінальному провадженні в судове засідання не з'явились, про розгляд повідомлялись.
Враховуючи вимоги ст.ст. 22, 26 та 81 КПК України, вважаю за можливе розглянути заяву про самовідвід у відсутність осіб, що не з'явилися.
Розглянувши заяву, заслухавши думку учасників провадження, оглянувши матеріали провадження, приходжу до наступних висновків.
Згідно з ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Важливою процесуальною гарантією реалізації права кожної людини на справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом у кримінальному провадженні України є інститут відводів (самовідводів) професійних суддів і присяжних, який являє собою сукупність процесуальних норм, що передбачають ініціювання та вирішення питання про недопущення судді до участі або усунення його від участі в кримінальному провадженні за наявності обставин, що виключають таку участь.
Відвід у кримінальному процесі - це усунення учасників кримінального процесу від участі у справі за заявою сторони, прокурора (або за власною ініціативою того, хто відводиться - самовідвід) за наявності передбачених процесуальним законом обставин, що викликають сумнів у їх неупередженості.
Метою застосування інституту відводів є: 1) належне виконання завдань кримінального провадження (ст.2 КПК України); 2) забезпечення всебічного, повного та неупередженого дослідження обставин кримінального провадження; 3) ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення в кожному кримінальному провадженні.
Підстави для відводу слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні регламентовано положеннями ст.75 КПК України згідно яких слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні якщо: він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 КПК порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи; у складі суду, що здійснює судове провадження, є особи, які є родичами між собою.
Також положеннями ст.76 КПК визначено недопустимість повторної участі судді в кримінальному провадженні, зокрема, суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Згідно ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Однією з найважливіших ознак демократичної та правової держави є незалежність та неупередженість суду. Це одна із основних засад судочинства в Україні, один із основоположних принципів організації та діяльності судових органів. Принцип неупередженості суду реалізується за допомогою встановлення у процесуальному праві інституту відводу судді від участі у розгляді справи. Інститут відводу судді - важливий процесуальний засіб забезпечення неупередженого й об'єктивного судочинства та виконання рішень, що надає можливість відсторонити від участі у процесі особу, яка може мати особисту заінтересованість. За допомогою інституту відводу як процесуального засобу має бути забезпечене неупереджене й об'єктивне судочинство, тобто виконання завдань кримінального судочинства.
Відповідно до ст.80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.
За змістом ст.81 КПК України у разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду. Усі інші відводи під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя, а під час судового провадження - суд, який його здійснює. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду). Заява про відвід, що розглядається судом колегіально, вирішується простою більшістю голосів. Якщо повторно заявлений відвід має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження, суд, який здійснює провадження, має право залишити таку заяву без розгляду.
Встановлено, що на підставі ухвали суду від 12.10.2023 матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12020220000001074 від 01.09.2020, за обвинуваченням ОСОБА_13 у вчиненні злочину за ч.2 ст.303 КК України та за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні злочину за ч.2 ст.28, ч.2 ст.302, ч.2 ст.303 КК України - виділені в окреме провадження з матеріалів кримінального провадження за №12020220000001074 від 01.09.2020, за обвинуваченням ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 . ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст.302, ч.2 ст.303 КК України.
Вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 22.11.2023 під головуванням судді ОСОБА_14 (справа №638/14827/23, провадження № 1-кп/638/1776/23) затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 13 вересня 2023 між прокурором Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_11 , у кримінальному провадженні №12020220000001074 від 01.09.2020 року. ОСОБА_11 визнано винною за ч.2 ст.28, ч.2 ст.302, ч.2 ст.303 КК України та призначено остаточне покарання у вигляді 5 (п'ять) років позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням та визначено іспитовий строк 1 (один) рік.
Також, вказаним вироком затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 13 вересня 2023 між прокурором Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12020220000001074 від 01.09.2020 року. ОСОБА_13 визнано винною за ч. 2 ст. 303 КК України та призначено покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням та визначено іспитовий строк 1 (один) рік.
Крім того, на підставі ухвали суду від 06.09.2024 матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12020220000001074 від 01.09.2020, за обвинуваченням ОСОБА_12 за ч.2 ст.303 КК України - виділені в окреме провадження з матеріалів кримінального провадження № 12020220000001074 від 01.09.2020, за обвинуваченням ОСОБА_12 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 . ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст.302, ч.2 ст.303 КК України. Вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 13.09.2024 року під головуванням судді ОСОБА_14 (справа 638/17127/24, провадження № 1-кп/638/1892/24) затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 14 серпня 2024 між прокурором Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_12 у кримінальному провадженні №12020220000001074 від 01.09.2020 року. ОСОБА_12 визнано винною за ч.2 ст.303 КК України та призначено покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням та визначено іспитовий строк 1 (один) рік.
Приписами ст. ст. 126, 129 Конституції України передбачено, що судді при здійсненні правосуддя є незалежні та керуються верховенством права, вплив на них у будь-який спосіб забороняється.
За змістом частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод суд, який розглядає справу, має бути безстороннім і незалежним.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Мироненко і Мартенко проти України» (заява № 4785/02) від 10.12.2009 року, пункти 66-70) вказано, що наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими і у цьому зв'язку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення. Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість.
Пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року передбачено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення по справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Вказане кореспондується з висновками, викладеними у рішенні ЄСПЛ по справі «MUCHA v. Slovakia» (№63703/19), де суд акцентував увагу на тому, що винним у злочинах заявника визнала та сама суддівська колегія, що його спільника після угоди про визнання винуватості, це вплинуло на неупередженість суду та право обвинувачених на презумпцію невинуватості, при цьому констатувавши порушення п.1 ст. 6 Конвенції (право на справедливий суд).
Враховуючи викладене вище, з метою усунення сумнівів у неупередженості та об'єктивності судді Дзержинського районного суду м.Харкова ОСОБА_6 з приводу наперед сформованої необ'єктивної та небезсторонньої думки про винуватість обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 у даному кримінальному провадженні у зв'язку з ухваленням вироків на підставі угод про визнання винуватості в частині обвинувачення ОСОБА_11 , ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , вважаю за необхідне заяву про самовідвід задовольнити.
Керуючись ст.ст.2, 75, 76, 80, 81, 84, 372, 376 КПК України, суд -
постановив:
Заяву судді ОСОБА_6 про самовідвід від розгляду кримінального провадження стосовно: ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.303 КК України; ОСОБА_7 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28,ч.2 ст.302, ч.2 ст.303 КК України; ОСОБА_8 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.303 КК України; ОСОБА_9 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.303 КК України; ОСОБА_10 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.303 КК України; ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.303 КК України - задовольнити.
Матеріали судового провадження стосовно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.303 КК України; ОСОБА_7 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28,ч.2 ст.302, ч.2 ст.303 КК України; ОСОБА_8 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.303 КК України; ОСОБА_9 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.303 КК України; ОСОБА_10 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.303 КК України; ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.303 КК України - передати до канцелярії суду для повторного автоматизованого розподілу в порядку ст.35 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.
Суддя: ОСОБА_1