Справа №173/2124/24
Провадження №2/173/177/2025
03 лютого 2025 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
В складі: головуючого: - судді Петрюк Т.М.
При секретареві - Рудовій Л.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами спрощеного провадження в м. Верхньодніпровську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», представник позивача, Памірський Максим Анатолійович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
01.07.2024 року до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшла цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», представник позивача, Памірський Максим Анатолійович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
04.07.2024 року отримана відповідь про реєстрацію місця проживання відповідача - фізичної особи.
Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 05.07.2024 року відкрите провадження по цивільній справі та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без виклику сторін на 11.11.2024 року.
11.11.2024 року розгляд справи відкладений на 03.02.2025 року у зв'язку з неотриманням відповідачем повідомлення про дату, час і місце розгляду справи.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Відповідно до положень ст. 247 ЦПК України фіксація судового засідання технічними засобами не здійснювалась.
Згідно позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором № 307965-КС-001 про надання кредиту від 11.05.2021 року, що становить 52 170,48 грн., яка складається з:
-Суми прострочених платежів по тілу кредиту - 18 517,06 грн;
-Суми прострочених платежів по процентах - 33 156,20 грн;
-Суми прострочених платежів за комісією - 497,22 грн.
А також просить стягнути з відповідача понесені судові витрати по сплаті судового збору.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на наступне:
11.05.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та відповідачем було укладено Договір № 307965-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
ОСОБА_1 було направлено пропозицію (оферту) укласти Договір № 307965-КС-001 про надання кредиту, після чого відповідач прийняв (акцепт) пропозицію щодо укладення Договору № 307965-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.
Зі своєї сторони позивачем було направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G-3752, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено.
Таким чином, 11.05.2021 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 307965-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 14 000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.
Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1.16269455 процентів за кожен день користування Кредитом.
ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 14 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 (котрий Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про видачу коштів (або платіжним дорученням).
Також, 12.07.2021 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 307965-КС-001 про надання кредиту (Далі - Додаткова угода), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов Додаткової угоди ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надає Позичальнику додатково кредит в сумі 8 000,00 грн.
Комісія пов'язана з наданням додаткового кредиту 1 200,00 грн.
13.11.2021 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 2 до Договору № 307965-КС-001 про надання кредиту (Далі - Додаткова угода), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов Додаткової угоди ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надає Позичальнику додатково кредит в сумі 8 000,00 грн.
Комісія пов'язана з наданням додаткового кредиту 1 200,00 грн.
Відповідно до Розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 , на виконання умов договору здійснила часткову оплату за Договором № 307965-КС-001 на загальну суму 50 666,11 грн.
Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.
Станом на 09.06.2024 року утворилась заборгованість за Договором № 307965-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 52 170,48 грн., що складається з:
- Суми прострочених платежів по тілу кредиту - 18 517,06 грн.;
- Суми прострочених платежів по процентах - 33 156,20 грн.
- Суми прострочених платежів за комісією - 497,22 грн.
Проте відповідач не сплачує у добровільному порядку заборгованість за укладеним кредитним договором, що й стало підставою звернення до суду.
Справа розглядалась в спрощеному провадженні без виклику сторін.
Відповідачем відзив на позовну заяву не наданий.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до вимог ст.55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.
За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред'явлений позов, тобто, законодавець пов'язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб'єктивних прав або законних інтересів позивача.
Суд, з'ясувавши зміст позовних вимог, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що 11.05.2021 року ОСОБА_1 уклала з товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» Договір про надання кредиту № 307965-КС-001.
Згідно Договору про надання кредиту № 307965-КС-001 від 11 травня 2021 року, ТОВ «Бізнес Позика» надає ОСОБА_1 кредит, у розмірі 14 000, 00 гривень, строком на 16 тижнів - до 31.08.2021 року, на умовах сплати процентів за користування кредитом у розмірі - 1,16269455 % в день, комісія за надання кредиту - 2 100 грн. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту - 29 440,00 грн.
Підписавши кредитний Договір відповідач погодився із всіма його складовими частинами та графіком платежів, доданого до Договору.
Також, 12.07.2021 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 307965-КС-001 про надання кредиту (Далі - Додаткова угода), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов Додаткової угоди ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надає Позичальнику додатково кредит в сумі 8 000,00 грн.
Комісія пов'язана з наданням додаткового кредиту 1 200,00 грн.
13.11.2021 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 2 до Договору № 307965-КС-001 про надання кредиту (Далі - Додаткова угода), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов Додаткової угоди ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надає Позичальнику додатково кредит в сумі 8 000,00 грн.
Комісія пов'язана з наданням додаткового кредиту 1 200,00 грн.
Станом на 09.06.2024 року сума неповернутого тіла кредиту становить 18 517,06 грн., сума нарахованих та несплачених процентів за користування кредитом становить 33 156,20 грн., сума нарахованої та несплаченої комісії становить - 497,22 грн.
Відповідно до ч.1,3,4,5,6, ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» - Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» - Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Оскільки відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦПК України правочин вважається таким, що вчинений в письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно, судом встановлено, що відповідач прийняв пропозицію укласти кредитний договір, що підтверджується інформацією щодо порядку укладення електронного договору.
Таким чином судом встановлено, що укладений кредитний Договір між сторонами відповідає формі, передбаченій ст. 207, 208, 1047, 1055 ЦК України.
Крім того положеннями ст. 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує змінює або припиняє цивільні права та обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована.
Аналогічна позиція закріплена у постанові Верховного Суду України від 30 травня 2018 року по справі № 191/5077/16-ц (провадження 61-17422св18).
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19 від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18 від 07.10.2020 року у справі № 127/337824/18 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму, договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений в письмовому вигляді (ст.205, 207 ЦК України).
Відповідачем не надано жодного доказу того, що нею оспорювався зазначений вище кредитний договір раніше. Крім того, відповідач зустрічного позову щодо оспорення зазначеного кредитного договору щодо його не укладення, не подав.
Таким чином судом встановлено, що укладений між сторонами кредитний договір не оспорювався та не визнавався судом недійсним тому є чинним оскільки відповідає формі, передбаченій ст. 207,208,1047, 1055 ЦК України.
Судом встановлено, що кредитодавець належним чином виконав взяті на себе зобов'язання за укладеним з відповідачем кредитним договором, а саме надав відповідачеві кредит та виконав умови Договору.
Судом також встановлено, що з відповідачем було сплачено частину заборгованості в розмірі - 50 666,11 грн., відповідно до чого на день звернення до суду загальна сума заборгованості становить 52 170,48 грн., яка складається з:
- Суми прострочених платежів по тілу кредиту - 18 517,06 грн.;
- Суми прострочених платежів по процентах - 33 156,20 грн.;
- Суми прострочених платежів за комісією - 497,22 грн.
Доказів того, що відповідач виконала взяті на себе зобов'язання та сплатила заборгованість за укладеним кредитним договором суду не надано.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до частини 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України, передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 265 ЦК України - Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Оцінюючи надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що належними та допустимими доказами знайшло своє підтвердження порушення прав позивача, яке виражається в неналежному виконанні відповідачем взятих на себе зобов'язань за укладеним кредитним договором щодо повернення кредитних коштів та погоджених сторонами відсотків та комісії за укладеним кредитним договором. Тому у відповідності до обраного позивачем способу захисту порушених прав, суд приходить до висновку про наявність підстав для їх задоволення і стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за укладеним кредитним договором у сумі 52 170,48 грн., яка складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту - 18 517,06 грн., суми прострочених платежів по процентах - 33 156,20 грн., суми прострочених платежів за комісією - 497,22 грн.
Так як позивачем не надано будь-яких доказів на спростування доводів позивача, та які б підтверджували повернення позивачеві наданих грошових коштів, або вказували, що заборгованість відповідача перед позивачем має менший розмір.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі оскільки судом ухвалюється рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦК України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», представник позивача, Памірський Максим Анатолійович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, б. 26, офіс 411, ідентифікаційний код юридичної особи 41084239) заборгованість за договором № 307965-КС-001, про надання кредиту від 11 травня 2021 року, в загальній сумі 52 170 (п'ятдесят дві тисячі сто сімдесят) 48 грн., яка складається з:
- Суми прострочених платежів по тілу кредиту - 18 517,06 грн.;
- Суми прострочених платежів по процентах - 33 156,20 грн.;
- Суми прострочених платежів за комісією - 497,22 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки,б. 26, офіс 411, ідентифікаційний код юридичної особи 41084239) - 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп., на відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо така апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги, рішення суду набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Учасник справи, якому судове рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складений 03.02.2025 року.
Суддя Петрюк Т.М
Направлене до ЄДРСР: 07.02.2025 року
Дата набрання законної сили: 06.03.2025 року