Справа № 172/248/25
Провадження № 2/172/123/25
про залишення позовної заяви без руху
"07" лютого 2025 р. суддя Васильківського районного суду Дніпропетровської області
Битяк І.Г., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, -
До суду надійшла вищевказана позовна заява.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В порушення вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України позивачем до позовної заяви не додано квитанцію про сплату судового збору за подання позовної заяви до суду.
При цьому, у позовній заяві представник позивача ОСОБА_3 посилається як на підставу звільнення позивача від сплати судового збору на п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки ОСОБА_1 є учасником бойових дій та на ухвалу Верховного Суду від 03.07.2024 року у справі № 567/79/23 (провадження № 61-16782 св 23).
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Ухвалою, на яку послався представник, передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 567/79/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Горинь Агро Плюс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - державний реєстратор Комунального підприємства «Центр реєстрації прав» П'ятигірської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області Хілько Наталія Володимирівна, про визнання недійсною угоди про дострокове розірвання договору оренди землі та скасування її державної реєстрації, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 06 листопада 2023 року з мотивів необхідності відступу від висновку Великої Палати у справі № 545/1149/17 (постанова від 12.02.2020 року).
При цьому Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 зазначила, що пункт 13 частини першої статті 5 Закону про судовий збір має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 Закону про соцзахист ветеранів війни. А у статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону про судовий збір суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12 та 22 Закону про соцзахист ветеранів війни. Відповідно до цього Велика Палата Верховного Суду зазначила, що не бачить підстав для відступу від цієї правової позиції та правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 та від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17.
Розглянувши справу № 567/79/23 Велика Палата Верховного Суду у своїй ухвалі від 11.09.2024 року дійшла висновку, що із часу прийняття нею 09 жовтня 2019 року постанови у справі № 9901/311/19, як і постанови від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 із висновками щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI з урахуванням вимог статей 12 та 22 Закону № 3551-XII, відсутні підстави стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого цей висновок втратив зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості.
Наведені Третьою судовою палатою Касаційного цивільного суду мотиви про те, що сформульований Великою Палатою Верховного Суду висновок обмежує застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI виключно статтями 12 та 22 Закону № 3551-XII, не підтверджують наявності підстав для прийняття справи до розгляду Великою Палатою Верховного Суду, оскільки висновки, сформульовані нею у наведених постановах, навпаки, є конкретними, однозначними і такими, що позбавляють можливості застосувати пункт 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI у справі, що розглядається.
В результаті перевірки наявності підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи № 567/79/23 Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 11.09.2024 року справу № 567/79/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Горинь Агро Плюс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - державний реєстратор Комунального підприємства «Центр реєстрації прав» П'ятигірської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області Хілько Наталія Володимирівна, про визнання недійсною угоди про дострокове розірвання договору оренди землі та скасування її державної реєстрації за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 06 листопада 2023 року - повернула на розгляд Третій судовій палаті Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Таким чином, Велика Палата Верховного Суду не відступила від своїх висновків щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» під час розгляду інших справ, не пов'язаних з порушенням прав учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності, Героїв України.
Крім цього, суд зазначає, що у даних правовідносинах права ОСОБА_1 не порушуються, так як він має тільки обов'язок з утримання своєї неповнолітньої дитини, яка на противагу цьому має право на утримання.
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи, що прожитковий мінімум для працездатних осібвстановлений законодавством станом на 01.01.2025 року у розмірі 3082,00 грн., тому позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання до суду позовної заяви в сумі 1211,20 грн. та надати суду оригінал платіжного документу.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ст. 185 ЦПК України).
На підставі викладеного, керуючись ст. 185 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви сім днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.Г. Битяк