Справа №: 619/8540/24 Головуючий 1 інстанції: Риков М.І.
Провадження №: 33/818/253/25 Головуючий апеляційної інстанції: Курило О.М.
Категорія: ч.3 ст.172-20 КУпАП
05 лютого 2025 року Харківський апеляційний суд у складі: судді судової палати з розгляду кримінальних справ Курила О.М., при секретареві Болотові О.О., без участі особи, притягнутої до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , з участю його захисника -Ан І.М., за умови, що всі учасники належним чином повідомлені про розгляд даної справи і ні від кого з них не надходило заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи з поважних причин, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові, в режимі відеоконференції, справу за апеляційною скаргою захисника на постанову Дергачівського районного суду Харківської області від 10 12 2024 року, -
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Куровичі Золочівського району Львівської області, громадянина України, українця, з вищою освітою, одруженого, військова частина НОМЕР_1 , солдата, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП (ІПН) НОМЕР_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.
Судом першої інстанції встановлено, що 22 вересня 2024 року о 20 год 00 хв було виявлено за адресою: АДРЕСА_2 , представниками військової частини НОМЕР_1 солдата в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_1 під час виконання службових обов'язків з ознаками алкогольного сп'яніння.
В подальшому, ОСОБА_1 було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 та проведено огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу АЛКОНТ-М (№ 00253). Результат огляду 0.89 проміле. Відповідно до акта медичного огляду, ОСОБА_1 знаходився в стані алкогольного сп'яніння під час виконання службових обов'язків в умовах особливого періоду.
В судові засідання призначені на 22.10.2024 року о 15 год 30 хв, 05.11.2024 року о 11 год 00 хв, 18.11.2024 року о 15 год 00 хв, 10.12.2024 року о 16 год 00 хв ОСОБА_1 не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, за допомогою SMS-повідомлення на номер телефону, який зазначений в матеріалах справи.
Адвокат Ан І.М., діюча в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , в судовому засіданні в режимі відеоконференції звернулась до суду з клопотанням про закриття провадження у справі про притягнення його довірителя до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події та складу адміністративного правопорушення. Свої вимоги аргументувала тим, що ОСОБА_1 не вчиняв інкримінованого йому правопорушення, огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння не проводився у відповідності до ст. 266-1 КУпАП, до розгляду справи не залучено свідків, в матеріалах справи відсутні пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши наявні докази по справі суд першої інстанції визнав ОСОБА_1 винним в порушенні вимоги за ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції захисник Ан.І.М. подала апеляційну скаргу разом із запереченнями, яка містить прохання про скасування постанови Дергачівського районного суду Харківської області від 10 12 2024 року та закрити провадження у справі.
Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги апелянт вказує, що постанова суду першої інстанції винесена не дотримуючись вимог процесуального та матеріального закону.
Окрім того, апелянт вказує, що докази вини ОСОБА_1 , які наявні в матеріалах справи, відсутні.
Крім того, на думку апелянта, матеріали справи були складені за відсутності свідків, а сам огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 не проводився.
Враховуючи вищевикладене, апелянт вважає постанову незаконною та просить її скасувати.
Позиції учасників апеляційного провадження
В судове засіданні суду апеляційної інстанції особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не з'явився, довірив представляти інтереси захиснику Ан І.М., яка підтримувала вимоги апеляційної скарги в повному обсязі.
Додатково захисник зазначила, що матеріали справи не містять сертифікату та дозвіл на використання технічного приладу газоаналізатора, не зазначено, чи проводився контрольний забір повітря та мундштук не був герметично запакований. Крім того, вказує, що стосовно ОСОБА_1 були не правомірні дії з боку особи, що ініціювала проведення перевірки на стан сп'яніння, застосовувалася фізична дія та обмежувалося пересування.
Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши адвоката Ан І.М., суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті. Постанова судді, згідно ст.283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Положення ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Приписами ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.
Диспозиція ч. 1 ст. 172-20 КУпАП передбачає «Розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння».
Диспозиція ч. 3 ст. 172-20 КУпАП «Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду».
Судовим розглядом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДНХ № 2/7928 22 вересня 2024 року о 20 год 00 хв було виявлено за адресою: АДРЕСА_2 , представниками військової частини НОМЕР_1 солдата в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_1 під час виконання службових обов'язків з ознаками алкогольного сп'яніння. В подальшому, ОСОБА_1 було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 та проведено огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу АЛКОНТ-М (№ 00253).
Результат огляду 0.89 проміле. Відповідно до акта медичного огляду, ОСОБА_1 знаходився в стані алкогольного сп'яніння під час виконання службових обов'язків в умовах особливого періоду.
Усі військовослужбовці ЗСУ незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами Дисциплінарного статуту ЗСУ, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV.
Згідно ст. 241 Статуту Внутрішньої служби ЗСУ кожний військовослужбовець повинен піклуватися про збереження свого здоров'я, не приховувати хвороб, суворо додержуватися правил особистої, громадської гігієни та утримуватися від шкідливих звичок (куріння і вживання алкоголю).
Суд ставиться критичного до пояснень захисника Ан І.М. щодо відсутності доказів вини в діях ОСОБА_1 , фізичного впливу зі сторони ініціатора перевірки на ОСОБА_1 та відсутності сертифікату газоаналізатора спеціального технічного засобу АЛКОНТ-М (№ 00253) у матеріалах справи, зважаючи на наступне.
Вина ОСОБА_1 підтверджується:
- відомостями, викладеним в протоколі серії ДНХ № 2/7928 про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, який підписаний власноручно ОСОБА_1 ;
- актом за № 3795 огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу. Відповідно до акта медичного огляду, ОСОБА_1 знаходився в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проведено з використанням спеціального технічного засобу АЛКОНТ-М (№ 00253). Результат огляду 0.89 проміле;
- рапортом командира взводу НОМЕР_3 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 із якого вбачається, що о 20:00 22 вересня 2024 року ним було виявлено солдата ОСОБА_1 під час виконання службових обов'язків з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини.
Крім того, як вбачається із матеріалів справи, військовослужбовець ОСОБА_1 чи його захисник не оскаржували дії старшого-сержанта ОСОБА_5 та старшого лейтенанта ОСОБА_4 , тобто останні не зверталися до суду із позовом в порядку, визначеному КАС України, а також не зверталися зі скаргою на дії старшого-сержанта ОСОБА_5 та старшого лейтенанта ОСОБА_4 до їх безпосереднього керівництва, хоча мали для цього достатньо часу. Тобто, зазначені обставини, унеможливлюють будь-які посилання сторони захисту на незаконність дій старшого-сержанта чи старшого лейтенанта під час складення протоколу, акту, проведення огляду або щодо невідповідності відомостей, зафіксованих у цих документах чи інших неправомірних дій.
Крім того, відсутність сертифіката на газоаналізатор спеціального технічного засобу АЛКОНТ-М (№ 00253) жодним чином не доводить наявність чи відсутність вини в діях військовослужбовця ОСОБА_1 , тому даний аргумент сторони захисту суд залишає поза увагою.
Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови встановлено, що апелянтом в скарзі не наведено об'єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо його винуватості у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Враховуючи викладене, підстави ставити під сумнів відомості, що об'єктивно відображені у протоколах про адміністративне правопорушення відсутні, у зв'язку з чим, апеляційний суд вбачає у діях ОСОБА_1 свідомого ігнорування норм ч.3 ст. 172-20 КУпАП, що свідчить про умисний характер вчиненого ним правопорушення, відповідно до ст. 10 КУпАП.
Всі зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази апеляційний суд визнає належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам ст. 251 КУпАП.
Інші підстави, які б свідчили про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП в діях ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не зазначено й під час апеляційного перегляду справи не встановлені.
У рішенні ЄСПЛ № 980_360 по справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» від 21 01 1999 вказується, що у рішеннях судів та трибуналів мають належним чином пояснюватися підстави, на яких ці рішення ґрунтуються. Ступінь суворості цієї вимоги може бути різною залежно від характеру рішення, і він має визначатися, виходячи із обставин справи. Однак, хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.
З вище зазначеного випливає, що інші доводи та пояснення апелянта в апеляційній скарзі є безпідставними та не обґрунтованими.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.
Керуючись ст.ст. 1,7,25,33,38,294,295 КУпАП, суд -
Постанову Дергачівського районного суду Харківської області від 10 12 2024 року по справі щодо ОСОБА_1 за ч.3 ст. 172-20 КУпАП, - залишити без змін.
Апеляційну скаргу захисника, - залишити без задоволення.
Оскарження даної постанови в касаційному порядку у відповідності до ст. 294 КУпАП не передбачено.
Суддя Харківського апеляційного суду О.М.Курило