06 лютого 2025 року
м. Рівне
Справа № 559/3460/24
Провадження № 22-ц/4815/202/25
Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача - Шимківа С.С.,
суддів: Ковальчук Н.М., Хилевича С.В.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал",
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - ОСОБА_2 на рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 28 жовтня 2024 року (ухвалене у складі судді Жуковської О.Ю.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У вересні 2024 року ТзОВ «Юніт капітал» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позов мотивовано тим, що 22.12.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 855855963 в електронній формі.
У вказаному кредитному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розміру і типу процентної ставки.
Відповідно до п.1.1 Договору кредитор зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії у розмірі 29 900 грн. на умовах зворотності, платності, строковості, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за його користування відповідно до умов Договору.
Товариство свої зобов'язання виконало шляхом перерахунку грошових коштів у сумі 29900 грн. на банківську карту позивальника.
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу №28/1118-01, строк дії якого до 28.11.2019 та відповідно до якого Клієнт зобов'язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах, а Фактор зобов'язується їх прийняти. Між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» від 31.12.2020 по 31.12.2023 укладалися додаткові угоди до Договору факторингу №28/1118-01 № 19, 26,27,31,32 щодо строку дії договору та викладення тексту Договору у новій редакції.
Відповідно до Витягу з реєстру боржників прав вимоги №175 від 05.05.2022 до Договору факторингу до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 45 835,50 грн.
23.02.2024 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу №23/0224-01, згідно якого останнє отримало права грошової вимоги до боржників зазначених у реєстрах, в тому числі і до відповідача на загальну суму 46956, 75грн.
20.08.2024 ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт капітал» уклали договір факторингу № 200824 відповідно до якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №855855963 у сумі 46956, 75грн.
Відповідач не виконував умови договору належним чином, не повністю сплачував платежі, у зв'язку з чим утворилася прострочена заборгованість. Відсотки за вказаним кредитним договором нараховувалися відповідно до його умов та закону.
Просили стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 46956,75 грн., судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн.
Рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 28 жовтня 2024 року позов задоволено: стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» заборгованість за Кредитним договором № 855855963 від 22.12.2021 у розмірі 46 956(сорок шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят шість) гривень 75 копійок.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та 6000 (шість тисяч) гривень витрат на правничу допомогу.
Рішення суду обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 , будучи вільним в укладенні кредитного договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаним з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, підписав електронним одноразовим ідентифікатором кредитні документи, таким чином погодивши умови сплати процентів за користування кредитними коштами.
Фактично отримані та використані позичальником грошові кошти у добровільному порядку товариству не повернуті, тож позивач вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення коштів.
Згідно ст. 137, 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача стягнуто понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 6000 грн.
Не погоджуючись із даним рішенням суду, ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Зачепіло З.Я. оскаржив його в апеляційному порядку.
У поданій апеляційній скарзі зазначає, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, тому є незаконним та необгрунтованим.
Надані позивачем виписка та розрахунок заборгованості за кредитом підготовлені працівниками фінустанови - є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не можуть слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідача. Сама позовна заява не містить таких даних, а лише констатує наявність недоказаного розміру всієї суми непогашеного кредиту.
Позивачем не надано суду первинних бухгалтерських документів відносно видачі кредиту та його часткового погашення, тому відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем, а також суми відсотків, зазначені в розрахунку та довідці є правильними.
Крім того, матеріали справи не містять доказів вручення відповідачу досудової вимоги щодо виконання договірних зобов'язань.
ТОВ "Юніт Капітал" не надано суду доказів оформлення та укладання між сторонами та, відповідно, отримання позичальником Умов та Правил надання послуг, Пам'ятки клієнта і Тарифів, що разом із заявою свідчило б про укладений у належній формі договір між сторонами про надання кредиту.
Заявлена позивачем вимога про стягнення заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 17057,59 грн. не є співрозмірною тілу кредиту у розмірі 29899,16 грн., що не було враховано судом першої інстанції при ухваленні рішення.
Також відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді пені та комісії за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Нарахування процентів за порушення виконання договірного зобов'язання по договору про надання кредиту було необґрунтованим та таким, що порушує права та інтереси відповідача як споживача послуги через те, що таке нарахування було здійснено під час дії карантину в країні (який визнається форс-мажорною обставиною).
Нарахування комісії позивачем є незаконним, безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.
Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
07 січня 2025 року ТзОВ "Юніт Капітал" подано відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначає, що на момент укладання договору у відповідача була можливість відмовитися від його укладання, але він погодився з даними умовами, отримав грошові кошти та користувався ними.
Покликання на необізнаність щодо умов кредитування або неможливості доступу до відповідної інформації є безпідставними.
Факт отримання кредитних коштів є достатнім доказом існування кредитного зобов'язання з боку відповідача та підтверджує правомірність вимог позивача.
Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на спростування позовних вимог ТзОВ "Юніт Капітал", а саме того, що відповідні кошти зараховані на картковий рахунок позичальника, вказаний у договорі, або доказів того, що вказаний картковий рахунок йому не належить.
Просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 352 ЦПК України передбачено, що підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції вказаним вимогам закону відповідає.
Судом встановлено, що 22.12.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 в електронній формі був укладений кредитний договір №855855963, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 29 900 грн. першим траншем у вигляді кредитної лінії строком на 30 днів (дисконтний період), дата повернення 21.01.2022.
Сторони погодили, що встановлений в п.1.7 Договору строк кредитної лінії може бути продовжено за умови здійснення позичальником протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх нарахованих процентів та якщо позичальником активовано функцію продовження строку дисконтного періоду (п. 1.8 Договору).
Згідно п. 1.9 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 0,47 % від суми кредиту за кожний день користування ним. За умови продовження дисконтного періоду на умовах п.1.8 Договору нарахування процентів здійснюється за індивідуальною процентною ставкою, що становить 1,58% в день від суми кредиту за кожний день користування ним. У разі прострочення платежу застосовується процентна ставка у розмірі 2,10% в день від суми Кредиту за час користування ним («Базова процентна ставка»). Строк дії договору обчислюється з моменту його підписання та до закінчення строку надання кредиту визначеного в п.1.7 Договору. Строк дії Договору може бути продовжено з урахуванням умов передбачених п.1.8 та п.1.12.1 Договору.
Пунктами 1.14.1 та 1.14.2 визначено орієнтовну загальну вартість кредиту.
Також, в матеріалах справи містяться Заявка на отримання грошових коштів в кредит, Довідка щодо дій позичальника в ІТС ТОВ ««Манівео швидка фінансова допомога» та Паспорт споживчого кредиту.
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов'язання за Договором виконало та надало грошові кошти в розмірі 29 900 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , що підтверджується платіжним дорученням від 22.12.2021 та електронним повідомленням АТ «Таскомбанк» про перекази грошових коштів на рахунки одержувачів.
Підстави заміни кредитора у зобов'язанні визначені ст. 512 ЦК України, відповідно до якої кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу №28/1118-01, відповідно до якого Клієнт зобов'язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах, а Фактор зобов'язується їх прийняти.
Згідно Додаткових угод №19, 27,31,32 до Договору факторингу строк його дії продовжено до 31.12.2024 року.
31.12.2020 Додатковою угодою №26 до Договору факторингу сторони дійшли згоди викласти текст Договору у новій редакції.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №175 від 05.05.2022 до Договору факторингу ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до ОСОБА_1 , на загальну суму 45835,50 грн.
Із розрахунку заборгованості за кредитним договором №855855963, наданого первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» станом на 05.05.2022, тобто на дату відступлення права вимоги, вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 перед товариством становить 45835,50 грн., з яких 29 899,16 грн. - тіло кредиту, 15936,34 грн. - відсотки за користування кредитом .
Також згідно цього розрахунку відповідачем 24.01.2022 сплачено 5633, 16 грн. нарахованих процентів , та 0,84 копійки основної суми кредиту.
23.02.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу №23/0224-01, відповідно до якого ТОВ «Таліон Плюс» передає ТОВ «Онлайн Фінанс» за виплату належні йому права вимоги до вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №1 від 23.02.2024 до Договору факторингу, ТОВ «Онлайн Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 у розмірі 46 956,75 грн.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №855855963, наданого ТОВ «Таліон плюс» на дату відступлення прав вимоги за період з 05.05.2022 по 23.02.2024 вбачається заборгованість ОСОБА_1 перед товариством у розмірі 46 956,75 грн., з яких 29 899,16 грн. - прострочене тіло кредиту, 17057,59 грн. - відсотки за користування кредитом.
20.08.2024 ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт капітал» уклали Договір факторингу №200824 відповідно до якого, останньому відступлено право грошової вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу від 20.08.2024 та Акту прийому-передачі ТОВ «Юніт капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 у розмірі 46956,75 грн., з яких 29899,16 - прострочене тіло кредиту, 17057,59 грн. - прострочені відсотки.
Із Виписки з особового рахунку за кредитним договором №855855963 від 22.12.2021, наданої позивачем за період з 20.08.2024 по 27.08.2024, вбачається, що після відступлення права вимоги ТОВ «Юніт капітал» не здійснювало жодних додаткових нарахувань, а заборгованість лишається непогашеною.
Частиною 3 ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
За статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі (абзац другий частини другої статті 639 ЦК України).
Апеляційним судом встановлено, а відповідачем не заперечувався факт укладення кредитного договору та отримання ним кредитних коштів.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідач не в повній мірі виконав умови взятого на себе зобов'язання, а саме 24.01.2022 року здійснив сплату процентів за користування кредитними коштами в розмірі 5633,16 грн. та 0,84 грн. - за тілом кредиту.
Згідно з ч. 1ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Пунктом 5.3. договору сторони погодили, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору (після 90 дня від дати закінчення Дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Таким чином, підписавши договір, позичальник погодився на його укладення саме на таких умовах, в тому числі й щодо автопролонгації строку кредитування.
Також наданий позивачем розрахунок заборгованості за вищезазначеним кредитним договором у апеляційного суду сумнівів не викликає.
Покликання апелянта на те, що ним не було отримано досудову вимогу не заслуговують на увагу, оскільки про існування вищевказаної заборгованості, яка частково ним погашалася, що вказує на визнання відповідачем кредитного договору № 855855963 від 22.12.2021 року, йому було відомо.
ОСОБА_1 , будучи вільним в укладенні кредитного договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаним з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, з чим він погодився, підписавши кредитні документи, таким чином погодивши умови сплати процентів за користування кредитними коштами, а отже позовна вимога ТОВ «Юніт Капітал» щодо стягнення відсотків за договором № 855855963 від 22.12.2021 року в розмірі 17057,59 грн., судом першої інстанції правомірно задоволена.
Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують правильності рішення місцевого суду.
Ураховуючи вищевикладене, суд першої інстанції встановив обставини, що мають значення для справи, правильно визначився зі спірними правовідносинами та нормами матеріального права, що такі регулюють та обґрунтовано задовольнив позовні вимоги позивача.
Підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає, оскільки ці доводи правильності зробленого судом першої інстанції висновку не спростовують.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 526, 625, 627, 1048, 1049 ЦК України, ст.ст. 367, 375, 381-384, 389 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 28 жовтня 2024 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач Шимків С.С.
Судді: Ковальчук Н.М.
Хилевич С.В.