Справа № 342/866/24
Провадження № 22-ц/4808/148/25
Головуючий у 1 інстанції Андріюк І. Г.
Суддя-доповідач Луганська
04 лютого 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Луганської В.М.
суддів - Девляшевського В.А., Мальцевої Є.Є.,
за участю секретаря - Кузів А.В.
учасники справи
позивач - ОСОБА_1
відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Івано-Франківського апеляційного суду справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 30 жовтня 2024 року, ухвалене судом у складі судді Андріюк І.Г.,
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташований по АДРЕСА_1 належав колгоспному двору, головою якого був ОСОБА_4 та який згідно заповіту все своє майно заповів дочці ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Донька померлого ОСОБА_5 прийняла спадщину після смерті батька.
Згідно довідки Слобідського старостинського округу №18/146 від 20 листопада 2023 року на час смерті ОСОБА_4 разом з ним була зареєстрована та проживала дружина ОСОБА_6 .
ОСОБА_6 10 грудня 2003 року заповіла все своє майно дочці ОСОБА_5 .
ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 раптово померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть.
Реалізовуючи спадкові права спадкоємця першої черги за законом після смерті дружини ОСОБА_5 , та після смерті тещі - ОСОБА_6 у порядку спадкової трансмісії, позивач 20.06.2023 року у межах шестимісячного строку, передбаченого для прийняття спадщини, звернувся до Городенківської державної нотаріальної контори.
07 листопада 2023 року нотаріус видала позивачу постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки відсутні правовстановлюючи документи на будинок.
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності на житлове господарство в порядку спадкування після смерті дружини як спадкоємець першої черги за законом. Під час розгляду справи дізнався, що державний нотаріус спадкову справу після смерті ОСОБА_6 не завела, тому звернувся до приватного нотаріуса Стефурак Н.Я., яка відмовила йому у вчиненні нотаріальних дій з мотивів пропуску строку прийняття спадщини. Причини пропуску строку вважає поважними, оскільки у межах передбаченого законом шестимісячного строку подав до державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а подальші дії нотаріуса не є його компетенцією та не залежать від його волі.
Після зміни предмету позову, просив суд визначити йому додатковий строк для подання до приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Стефурак Н.Я. заяви про прийняття спадщини за законом в порядку спадкової трансмісії після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 30 жовтня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 30 жовтня 2024 року, ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу зазначив, що він 20 червня 2023 року у межах шестимісячного строку, передбаченого для прийняття спадщини, подав державному нотаріусу заяву про прийняття спадщини за законом після смерті дружини ОСОБА_5 та у порядку спадкової трансмісії після смерті тещі ОСОБА_6 . Однак нотаріусом була заведена лише спадкова справа після смерті ОСОБА_5 .
В той же час, іншим нотаріусом була заведена спадкова справа після смерті ОСОБА_6 за заявою її синів - відповідачів по справі.
Твердження суду про те, що подаючи заяву про прийняття спадщини після померлих ОСОБА_5 та ОСОБА_7 позивач мав змогу цікавитись щодо вчинення чи не вчинення нотаріусом нотаріальних дій, не ґрунтується на вимогах закону.
Судом не взято до уваги пояснення позивача про те, що державний нотаріус на його звернення відмовилась видати постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно ОСОБА_6 мотивуючи тим, що не має права вчиняти будь які нотаріальні дії та видавати будь які документи у спадковій справі, яка заведена та перебуває у провадженні іншого нотаріуса. Для отримання постанови вона рекомендувала позивачу звернутися до приватного нотаріуса Стефурак Н.Я.
Скаржник посилається на те, що позов про визнання дій/бездіяльності державного нотаріуса незаконними не змінив би фактичного стану справ, оскільки на момент розгляду цієї справи в суді уже була заведена спадкова справа приватним нотаріусом Стефурак Н.Я. Рішення суду про визнання незаконними дій державного нотаріуса не має наслідком скасування спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_6 приватним нотаріусом Стефурак Н.Я. на законних підставах.
Вважає єдиним ефективним способом захисту порушених прав позивача є визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після ОСОБА_6 та отримання відповідних свідоцтв про право на спадщину до приватного нотаріуса Стефурак Н.Я., яка завела спадкову справу першою.
Державний нотаріус прийняла заяву позивача про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 та всупереч п.2.1 глави 10 розділу ІІ Порядку №296/5 не завела спадкову справу, що доводить неправомірність дій державного нотаріуса і додаткового встановлення цього факту окремим судовим рішенням законом не вимагається.
Позивач не знав та не міг знати про заведення спадкової справи приватним нотаріусом і, відповідно, не міг подати заяву про прийняття спадщини до нього у межах 6-місячного строку.
В порушення вимог ст.265 ЦПК України резолютивна частина судового рішення відрізняється від заявленої позовної вимоги, оскільки після зміни предмета позову позивач просив визначити йому додатковий строк для подання до приватного нотаріуса Стефурак Н.Я. заяви про прийняття спадщини за законом в порядку спадкової трансмісії після смерті ОСОБА_6 . Рішенням суду відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за законом.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_8 підтримали апеляційну скаргу в межах її доводів.
У судовому засіданні відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які брали участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, проти задоволення апеляційної скарги заперечували.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави, передбаченні статтею 1272 ЦК України, для визначення позивачу ОСОБА_1 додаткового строку для подання до приватного нотаріуса Стефурак Н.Я. заяви про прийняття спадщини у порядку спадкової трансмісії після смерті ОСОБА_6 . Безспірних доказів на підтвердження поважності причин пропуску ОСОБА_1 строку для звернення із заявою про прийняття спадщини не надано, обставини, на які посилається ОСОБА_1 як на підставу для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини не підтверджують, що дії державного нотаріуса унеможливили йому вчасно здійснити своє право на подання заяви про прийняття спадщини до приватного нотаріуcа Стефурак Н.Я., яка відкрила спадкову справу після смерті ОСОБА_6 у липні 2023 року на підставі заяв відповідачів, та не можуть вважатися об'єктивними перешкодами для здійснення такої дії, підстав для поновлення пропущеного строку на прийняття спадщини в порядку спадкової трансмісії немає.
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду не в повній мірі відповідає вимогам закону та встановленим по справі обставинам справи, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що дружиною позивача є ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 05.08.1973 року.
ОСОБА_4 , батько дружини позивача помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 04.08.2012 виконавчим комітетом Слобідської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області.
Мати дружини позивача ОСОБА_6 . померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 27.03.2023 року Городенківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції.
Згідно заповіту від 05.03.1996 року, посвідченого секретарем виконкому Слобідської сільської ради Городенківського району, ОСОБА_4 заповів усе своє майно дочці ОСОБА_9 .
Згідно заповіту від 10.12.2003 року, посвідченого секретарем виконкому Слобідської сільської ради Городенківського району, ОСОБА_6 заповіла усе своє майно дочці ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 24.03.2023, виданого виконавчим комітетом Гвіздецької селищної ради.
На момент смерті ОСОБА_5 у житловому будинку по АДРЕСА_2 також був зареєстрований її чоловік ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою виконавчого комітету Гвіздецької селищної ради від 16.05.2023 №426
20 червня 2023 року ОСОБА_1 подав до Городенківської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 дружини ОСОБА_5 . У цій ж заяві ОСОБА_1 зазначив про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 , яка залишила на свою дочку ОСОБА_5 заповіт, посвідчений секретарем виконкому Слобідської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області 10.12.2003 року по реєстру №58.
Городенківською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу №146/2023, спадкодавець ОСОБА_5 , що підтверджується витягом про реєстрацію спадкової справи у спадковому реєстрі від 20.06.2023 року.
10 листопада 2023 року ОСОБА_1 подав до Городенківської ДНК заяву про видачу свідоцтва на спадщину за законом після смерті дружини ОСОБА_5 .
Згідно постанови державного нотаріуса Капріян С.В. від 07.11.2023 №1623/02-31 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_5 на житловий будинок АДРЕСА_1 , що належав померлому ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 , спадкоємцем якого за заповітом була його дочка ОСОБА_5 , яка прийняла спадщину, проте не оформила своїх спадкових прав, оскільки не визначені частки у господарстві між членами колишнього колгоспного двору.
15 січня 2024 року відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 подали заяви про видачу свідоцтв про право на спадщину: житловий будинок по АДРЕСА_1 та земельних ділянок.
Згідно постанови нотаріуса Стефурак Н.Я. від 1.01.2024 відмовлено ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на обов'язкову частку у житловому будинку АДРЕСА_1 , у зв'язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу на даний житловий будинок; подані ОСОБА_2 документи не підтверджують родинні відносини спадкоємця зі спадкодавцем.
Згідно постанови нотаріуса Стефурак Н.Я. від 19.06.2024 відмовлено позивачу ОСОБА_1 у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на майно ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , через пропуск строку для прийняття спадщини.
Відповідно до статей 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі статтею 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Відповідно до статей 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (стаття 1272 ЦК України).
Відповідно до статей 1296-1298 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, яке видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
За загальним правилом, визначеним частиною першою статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до статті 1276 ЦК України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців.
Таким чином, спадкова трансмісія - це перехід права на прийняття спадщини від померлого спадкоємця за заповітом або за законом, який не встиг реалізувати це право внаслідок своєї смерті (трансмітент), до його спадкоємців (трансміссар), тобто перехід права, а не виникнення права на спадкування після смерті першого спадкодавця.
Об'єктом спадкової трансмісії є суб'єктивне цивільне право на прийняття спадщини, що не було реалізоване спадкоємцем у зв'язку з його смертю.
До трансміссара переходить лише можливість прийняття спадщини або відмовитися від її прийняття, якою особа може скористатися, а не безпосередньо спадкове майно. Перехід же спадкового майна є наслідком реалізації права на прийняття спадщини, що відкрилася після смерті першого спадкодавця. Не належить до об'єкта спадкової трансмісії право на прийняття спадщини, що відкрилася внаслідок смерті трансмітента, адже це є самостійним суб'єктивним правом, відмінним від права на прийняття спадщини після смерті першого спадкодавця. У разі застосування механізму спадкової трансмісії мають місце дві спадщини, що відкрилися: 1) після смерті спадкодавця та 2) після смерті трансмітента.
Трансміссар має право на прийняття спадщини в порядку трансмісії та спадщини, що відкрилася після трансмітента. Це два самостійних суб'єктивних цивільних права, які можуть бути реалізовані незалежно одне від одного. Спадкоємці трансмітента можуть прийняти спадщину в порядку спадкової трансмісії і відмовитися від прийняття спадщини або, навпаки, можуть прийняти спадщину після смерті трансмітента і відмовитися від прийняття спадщини, що відкрилася у зв'язку зі смертю першого спадкодавця. Дії трансміссарів у цих двох самостійних правовідносинах незалежні та мають різні правові наслідки.
Таким чином, перехід права на прийняття спадщини відповідно до статті 1276 ЦК України не є компонентом спадщини, що відкрилася після смерті трансмітента. Трансміссар, здійснюючи право на прийняття спадщини, набуває спадкової маси не від трансмітента, який так і не встиг її прийняти, а від першого спадкодавця. Утім до трансміссара переходить право не лише прийняти спадщину, а й відмовитися від її прийняття, адже спадкоємець завжди має варіантність поведінки - він не зобов'язаний набувати тих прав і обов'язків, що мав за життя спадкодавець та які не припинилися внаслідок його смерті.
Застосування механізму спадкової трансмісії як юридичної фікції (закон виходить з того, що оскільки спадкоємець мав право прийняти спадщину, але не встиг цього зробити внаслідок смерті, то він нібито спадщину прийняв) можливе за наявності послідовної сукупності таких умов-фактів (юридичний склад): 1) смерть спадкодавця; 2) закликання до спадкування спадкоємця-трансмітента; 3) смерть спадкоємця-трансмітента після смерті спадкодавця, але до спливу строку на прийняття спадщини (смерть трансмітента має настати протягом шести місяців з дня, наступного після смерті спадкодавця); 4) право на прийняття спадщини або відмова від її прийняття після смерті спадкодавця не було здійснене трансмітентом; 5) трансмітент має спадкоємця (трансміссара), який закликається до спадкування після смерті трансмітента; 6) трансміссар в установлений законом строк здійснив своє право на прийняття спадщини, що відкрилася після смерті першого спадкодавця.
Такі правові висновки викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 01 вересня 2021 року у справі № 720/2683/19
За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Звертаючись до суду з позовною заявою позивач просив суд визначити йому додатковий строк для подання заяви в нотаріальну контору про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , потім змінив вимоги та просив визначити позивачу додатковий строк для подання до приватного нотаріуса Коломийського нотаріального округу Стефурак Н.Я. заяви про прийняття спадщини за законом в порядку спадкової трансмісії після смерті ОСОБА_6 . Позовні вимоги обґрунтовував тим, що він 20 червня 2023 року в шестимісячний строк подав заяву про прийняття спадщини після смерті дружини ОСОБА_5 та після смерті ОСОБА_6 до Городенківської державної нотаріальної контори.
На підтвердження вказаних обставин, позивач надав суду копію заяви про прийняття спадщини за законом (а.с.18).
Згідно вказаної заяви ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті дружини ОСОБА_5 і в цій заяві зазначив, що він одночасно приймає спадщину після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вказану заяву подано позивачем до Городенківської державної нотаріальної контори 20 червня 2023 року.
Згідно копії спадкової справи №146/2023 до майна померлої ОСОБА_5 , яка була витребувана судом першої інстанції, в спадковій справі наявна заява ОСОБА_1 про прийняття спадщини за законом, яка зареєстрована 20 червня 2023 року за №638.
Суд першої інстанції не звернув уваги, що згідно вказаної заяви ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті його дружини ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Апеляційний суд зазначає, що прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов'язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування і, кінцево, дає відповідь на питання про прийняття спадщини.
Так, для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Виникнення у нього права на спадкування за законом залежить виключно від дій спадкоємців попередньої черги та, лише у разі відмови тих від спадщини, неприйняття ними спадщини або позбавлення права на спадщину, робить названу особу учасником спадкових правовідносин, які, як правило, базуються на родинних стосункам спадкодавця і спадкоємця.
При цьому, такі дії теж повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.
Пропуск такого строку позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред'явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.
Спадкоємець прийняв спадщину, якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Судом встановлено, що згідно заповіту від 10.12.2003 року, посвідченого секретарем виконкому Слобідської сільської ради Городенківського району, ОСОБА_6 заповіла усе своє майно дочці ОСОБА_5 .
ОСОБА_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 24.03.2023, виданого виконавчим комітетом Гвіздецької селищної ради.
20 червня 2023 року позивач ОСОБА_1 подав до Городенківської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини за законом після смерті дружини ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . У цій ж заяві ОСОБА_1 зазначив про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Тобто, 20 червня 2023 року позивач ОСОБА_1 у відповідності до вимог 1270, 1276 ЦК України, у шестимісячний строк, подав до Городенківської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини за законом. Подавши заяву 20 червня 2023 року у межах шестимісячного строку до Городенківської державної нотаріальної контори позивач виявив свою волю про прийняття спадщини. як після смерті дружини ОСОБА_5 так і після смерті ОСОБА_6 та вважається таким, що прийняв спадщину у визначений ст.1270 ЦК України строк, а отже позивачем не пропущено строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 .
Суд першої інстанції на вказані обставини та норми ст.1270, 1276 ЦК України не звернув уваги та помилково досліджував обставини щодо «пропуску строку» позивачем на прийняття ним спадщини, який не пропущено. Неможливо встановити додатковий строк особі на вчинення дії, яка вчинила такі дії у строк, який визначено законом.
Колегія суддів зазначає, що в даному випадку немає значення, що позивач звернувся до приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Стефурак Н.Я. з заявою про прийняття спадщини за законом в порядку спадкової трансмісії після смерті ОСОБА_6 з пропуском шестимісячного строку, оскільки відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України ОСОБА_1 20 червня 2023 року подав до Городенківської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини за законом після смерті дружини ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у визначений шестимісячний строк.
Крім того, відповідно до п.1.12. Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджено наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 №296/5 із змінами місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні такого майна, або вимоги кредиторів. Як встановлено судом таку заяву подано до Городенківської державної нотаріальної контори.
З урахуванням зазначено доводи апеляційної скарги про те, що єдиним способом захисту порушених прав позивача є подання заяви про прийняття спадщини позивачем до приватного нотаріуса Стефурак Н.Я., яка завела спадкову справу після смерті ОСОБА_6 не заслуговують на увагу.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем пропущено строк для подання заяви на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 з поважних причин не заслуговують на увагу, з огляду на вищевикладене.
Відповідно до п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.
Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим по справі обставинам, та судом не неправильно застосовані норми матеріального права, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 30 жовтня 2024 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено позивачу, то відсутні підстави для перерозподілу судових витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, Івано-Франківський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 30 жовтня 2024 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 07 лютого 2025 року.
Головуючий В.М. Луганська
Судді: В.А. Девляшевський
Є.Є. Мальцева