Справа № 761/4605/25
Провадження № 1-кс/761/3650/2025
06 лютого 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, щодо неповернення тимчасово вилученого майна в рамках кримінально провадження № 42023100000000635 від 27.12.2023, -
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва зі скаргою, в якій просив зобов'язати слідчого (уповноважену особу) негайно повернути ОСОБА_4 майно, яке було вилучене під час проведення обшуку 30 жовтня 2024 року в квартирі за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , саме: ноутбук марки Lenovo G550 sin CB60859789 разом із зарядним пристроєм.
В обгрунтування скарги вказано, що в рамках кримінального провадження № 42023100000000635 30.10.2024 слідчим Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_4 , в ході якого було виявлено та вилучено ноутбук марки Lenovo G550 sin CB60859789 разом із зарядним пристроєм. 13.01.2025 представником ОСОБА_4 - ОСОБА_3 надіслано до Державного бюро розслідувань клопотання про повернення тимчасово вилученого майна. У свою чергу, в той же день, слідчим (уповноваженою особою) було отримане вказане клопотання. Однак, у встановлені законодавством строки, вказане клопотання не було розглянуто належним чином.
Адвокат зазначив, що вилучене під час проведеного майно є тимчасово вилученим і утримується органом досудового розслідування незаконно, оскільки арешт на нього накладено не було, а тому повинно бути негайно повернуто власнику.
Представник власника майна ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 подала до суду заяву, в якій скаргу підтримала, просила її задовольнити та здійснювати розгляд за їх відсутності.
Слідчий у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Так, з огляду на конституційні принципи змагальності сторін та диспозитивності, а також скорочені строки розгляду скарги, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті доводів та вимог скарги за відсутності в судовому засіданні слідчого на підставі наявних матеріалів.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 Кримінального процесуального кодексу України.
Положеннями частини першої статті 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає, зокрема, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Встановлено, що в рамках кримінального провадження № 42023100000000635 29.10.2024 слідчим Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_4 , в ході якого було виявлено та вилучено ноутбук марки Lenovo G550 sin CB60859789 разом із зарядним пристроєм.
Таким чином, враховуючи вище викладені норми КПК України, майно, яке просить повернути заявник, має статус тимчасово вилученого майна.
Разом з тим, на момент розгляду скарги, органом досудового розслідування не надано слідчому судді будь-яких відомостей звернення до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на вказане тимчасово вилучене майно і воно не повернуто власнику.
Згідно з частиною п'ятою ст. 171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Статтею 169 КПК України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, уразі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; у разі скасування арешту.
Згідно з частиною другою ст. 100 КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий.
Відповідно до частини першої ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Відповідно до положень частини другої статті 93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
При цьому, під час здійснення кримінального провадження органом досудового розслідування має бути неухильно дотримано загальні засади кримінального провадження, встановлені статтями 7, 8 КПК України, в тому числі верховенство права, законність та недоторканість права власності.
Враховуючи викладене, на момент розгляду скарги вилучене майно не повернуто власнику, в розпорядження слідчого судді не надано відомостей про те, що детектив чи прокурор в порядку частини п'ятої статті 171 КПК України звертався з клопотанням про арешт майна, інформація з Єдиного реєстру судових рішень свідчить про відсутність ухвали слідчого судді про накладення арешту на вилучене майно.
Відповідно до вимог статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Стаття 1 Першого протоколу до європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що органом досудового розслідування не доведено та не надано доказів, які б давали підстави для утримання майна, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість поданої скарги щодо бездіяльності, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, оскільки, вбачається порушення права власника на володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення скарги.
Керуючись статтями 169, 171, 173, 236, 303, 307, 309, 372 КПК України, суд, -
Скаргу - задовольнити.
Зобов'язати слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023100000000635 від 27.12.2023, негайно повернути ОСОБА_4 вилучене під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово вилучене майно, а саме ноутбук марки «Lenovo G550», s/n CB60859789 разом із зарядним пристроєм.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1