СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кп/759/540/25
ун. № 759/11284/24
06 лютого 2025 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
провівши відкрите підготовче судове засідання в залі суду в м. Києві за обвинувальним актом, який складений у межах спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015150410000097 від 09.01.2015 року відносно ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.111, ч.1 ст.408 КК України, -
сторони кримінального провадження: прокурор: ОСОБА_4 ,
захисник: ОСОБА_5 ,
встановив:
До суду 31.10.2022 року відповідно до розпорядження Голови Верховного суду №36/0/9-22 від 05.07.2022 року надійшов вказаний обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3 .
Згідно з реєстром матеріалів досудового розслідування на підставі дозволу слідчого судді Заводського районного суду м.Миколаєва, оформленого ухвалою від 22.05.2024 року, в межах даного провадження проводилось спеціальне досудове розслідування.
У судове засідання обвинувачений ОСОБА_3 не прибув, причини неявки не повідомив, хоча неодноразово викликався до суду шляхом публікації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (газета «Урядовий кур'єр»).
Прокурор на підставі ч. 3 ст. 323 КПК України, вважає, що судовий розгляд у даному кримінальному провадженні, з огляду на пред'явлене обвинувачення за ст. 111 КК України, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого, оскільки останній переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у державний розшук. Посилаючись на вказані обставини, просить призначити судовий розгляд за даним обвинувальним актом, вважаючи, що вимоги, передбачені статтями 32, 291 КПК України, дотримані, а правові підстави для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-3 ч. 3 ст. 314 КПК України - відсутні.
Захисник обвинуваченого не заперечувала щодо призначення судового розгляду за даним обвинувальним актом в порядку спеціального судового провадження.
Заслухавши думку прокурора та захисника щодо можливості призначення судового розгляду на підставі даного обвинувального акту, вивчивши обвинувальний акт та долучені до нього додатки, проаналізувавши заявлене прокурором клопотання про здійснення спеціального судового провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , суд вважає, що даний обвинувальний акт підлягає призначенню до судового розгляду у формі спеціального судового провадження з таких підстав.
Вказане кримінальне провадження з урахуванням приписів розпорядження Голови Верховного суду №36/0/9-22 від 05.07.2022 року за підсудністю підлягає розгляду Святошинським районним судом м. Києва.
Підстав для закриття чи зупинення провадження у справі немає.
Обвинувальний акт та додатки до нього складені у відповідності до вимог КПК України, при затвердженні прокурором обвинувального акту дотримані вимоги закону.
Що стосується заявленого прокурором клопотання про здійснення спеціального судового провадження, то суд вважає доведеним належними доказами те, що обвинувачений оголошений в розшук та довгий час переховується від органу досудового розслідування та суду на тимчасово окупованій території України з метою ухилення від кримінальної відповідальності, оскільки повинен знати про розпочате стосовно нього кримінальне провадження.
Так, до клопотання прокурора подані матеріали, які свідчать про те, що ОСОБА_3 на час поставлених йому у провину діянь мав громадянство України, проживає на території Автономної Республіки Крим, тобто на території України, проходить службу на цій території у військових частинах Російської Федерації (країни-окупанта) (витяги з інтернет ресурсу).
Згідно з положеннями ст. 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі -Закон) сухопутна територія Автономної Республіки Крим, на якій проживає ОСОБА_3 , визнана тимчасово окупованою внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Відповідно до правил статтей 4, 5 та 9 Закону правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території. Цей п равовий режим визначається виключно законами України. Україна вживає всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території. Відповідальність за порушення визначених Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина на тимчасово окупованій території покладається на Російську Федерацію як на державу-окупанта відповідно до норм і принципів міжнародного права. Примусове автоматичне набуття громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території, громадянства Російської Федерації не визнається Україною та не є підставою для втрати громадянства України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом
25.01.2024 року в рамках даного кримінального провадження відносно ОСОБА_3 складене письмове повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.111, ч.1 ст.408 КК України, яке вручити в день складання, відповідно до ч.1 ст.278 КПК України, не представилось можливим у зв"язку з переховуванням ОСОБА_3 від органів досудового розслідування на території тимчасово окупонваної АР Крим та на території держави, визнаної ВР України державою-агресором (рф), у зв"язку із цим, в номері газети Кабінету Міністрів України "Урядовий кур"єр" №21 (7681) від 30.01.2024 року та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, в розділі "Повістки про виклики" опубліковано про виклик ОСОБА_3 на декілька дат для отримання повідомлення про підозру, допиту в якості підозрюваного, проведення інших слідчих (розшукових) та процесуальних дій, а також повідомлення ОСОБА_3 про підозру, оскільки АТ "Укрпошта", у зв"язку із блокуванням усіх відділень поштового зв"язку Укрпошти на території півострову, змушене тимчасово припинити прийом та доставку пошти в напрямку до Авктономної Республіки Крим до врегулювання ситуації.
Також ОСОБА_3 неодноразово повістками викликався до слідчого, у тому числі шляхом розміщення відповідного оголошення в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та інформаційному віснику органу досудового розслідування. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження обвинувачений вважається належним чином ознайомленим з її змістом (ч. 3 ст. 323 КПК України).
За всіма вказаними повідомленнями (оголошеннями) ОСОБА_3 до слідчого, прокурора та суду не з'являлася, клопотань, заяв, скарг будь-якого характеру не подавав.
У межах даного провадження проводилось спеціальне досудове розслідування, відтак обґрунтованість підозри, факт ухилення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності вже були предметом ретельної оцінки слідчим суддею.
Задля досягнення інтересів правосуддя ОСОБА_3 забезпечено безоплатна обов'язкова участь захисника.
Також раніше згадувались докази і того, що обвинувачений неодноразово у встановлений законом спосіб шляхом публікації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження повідомлявся про час і місце слухання справи щодо нього судом.
Аналіз цих фактів свідчить про те, що ОСОБА_3 мав підстави усвідомлювати, що проти нього розпочато кримінальне провадження, він отримав чи мав би отримати оголошену підозру, відповідні виклики та пред'явлене обвинувачення, була обізнана зі своїми правами, які йому неодноразово роз'яснялися. Суд надає особливе значення тому, що поштова кореспонденція з материкової частини України внаслідок дій незаконних органів влади на тимчасово окупованій території України не приймається, і це є очевидним для ОСОБА_3 , який обвинувачується у тому, що набув статусу посадової особи одного з таких незаконних органів влади. Натомість, держава Україна під прискіпливим і далеко неформальним контролем сторони захисту та суду використала всі можливості для того, щоб обвинувачений мав право при розгляді пред'явленого йому кримінального обвинувачення на стадії призначення справи до судового розгляду як мінімум на такі гарантії: а) бути терміново і докладно повідомленим мовою, яку він розуміє, про характер і підставу пред'явленого обвинувачення; b) мати достатній час і можливості для підготовки свого захисту і спілкуватися з обраним самим ним захисником; с) бути судженим без невиправданої затримки; d) бути судженим в його присутності і захищати себе особисто або за посередництвом обраного ним захисника, бути повідомленим про це право і мати призначеного йому захисника безплатно для нього.
Така ситуація узгоджується із взятими на себе зобов'язаннями, яких повинна дотримуватися держава Україна з тим, щоб забезпечити реальне використання права, яке гарантується статтею 6 Європейської Конвенції з прав людини та ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. Натомість ОСОБА_3 скористався своїми правами на власний розсуд за відсутності будь-яких перешкод для їх реалізації території України.
За таких обставин суд вважає, що надані прокурором документи свідчать про відмову ОСОБА_3 , який перебуває на тимчасово окупованій території України, але повиннен знати про розпочате щодо себе кримінальне провадження, від здійснення свого права постати перед українським судом за діяння вчинені на території суверенної України, юрисдикцію якої над собою він не визнає, та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само як і про його наміри ухилитися від зустрічі з правосуддям держави Україна.
Вказані висновки ґрунтуються і на правовій позиції Європейського суду з прав людини (напр., справа Колоцца проти Італії від 12.02.1985р.; Шомоді проти Італії від 18.05.2004р. та ін.), за якою суд при розгляді справи в порядку спеціального судового провадження зобов'язаний обґрунтувати чи були здійсненні стороною обвинувачення всі можливі, передбачені законом заходи, щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.
Відповідно до ч. 3 ст. 323 КПК України судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у ч. 2 ст. 297-1 КПК України, серед яких дійсно є передбачені ст. ст. 110, 111 та 437 КК України, може здійснюватися за відсутності повнолітнього обвинуваченого (in absentia), який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук. За наявності таких обставин за клопотанням прокурора, до якого додаються матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно такого обвинуваченого.
Як визначено ч. 5 ст. 139 КПК України, ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим та оголошення його у міждержавний та/або міжнародний розшук є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.
Крім того, згідно з п. 20-1 Розділу XI «Перехідні положення» КПК України тимчасово, доки відсутнє повідомлення про початок діяльності Державного бюро розслідувань, судовий розгляд може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, і в тих випадках, коли він понад шість місяців переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або стосовно якого наявні фактичні дані, що він перебуває за межами України, на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції.
Спеціальне судове провадження здійснюється за загальними правилами судового розгляду, передбаченими КПК України, з обов'язковим урахуванням особливостей, змістовне наповнення яких визначається виключним переліком процесуальних норм. При цьому, закон гарантує особі, щодо якої здійснюється спеціальне судове провадження, у разі зникнення підстав для такого провадження, судовий розгляд щодо неї із самого початку за загальними правилами кримінального судочинства (ч. 4 ст. 324 КПК України).
Враховуючи кваліфікацію дій ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 111, ч.1 ст.408 КК України, наявні в провадженні дані, що йому відомо про здійснення відносно нього кримінального провадження, він тривалий час (понад рік) переховується від слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, ухиляється від явки на виклик слідчого, прокурора та суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази), перебуває у розшуку, надані прокурором дані про перебування ОСОБА_3 на тимчасово окупованій території України, суд вважає наявними всі підстави для здійснення щодо вказаного обвинуваченого спеціального судового провадження, оскільки визначені законом (ч. 5 ст. 139, ч. 3 ст. 323 та п. 20-1 Розділу XI «Перехідні положення» КПК України) умови для цього встановлені, а їх доведеність не викликає сумнівів в суду.
Крім того слід зазначити, що згідно ч.2 ст.31 КПК України кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів лише за клопотанням обвинуваченого, однак, приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_3 із клопотанням про розгляд кримінального провадження відносно нього колегіально судом, особисто або через свого захисника не звертався, суд вважає за необхідне проводити розгляд даного кримінального провадження суддею одноособово.
Керуючись вимогами ст. ст. 297-1, 314-316, 323, 369-372, п. 20-1 Розділу XI «Перехідні положення» КПК України, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд, -
постановив:
Клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження - задовольнити.
Здійснювати спеціальне судове провадження за обвинувальним актом №42015150410000097 від 09.01.2015 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Васильківка Васильківського району Дніпропетровської області, українця, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.111, ч.1 ст.408 КК України.
Призначити судовий розгляд у формі спеціального судового провадження на підставі вказаного обвинувального акту №42015150410000097 від 09.01.2015 року відносно ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.111, ч.1 ст.408 КК України у відкритому судовому засіданні в приміщенні Святошинського районного суду м. Києва з обов'язковою участю прокурора та захисника на 13 лютого 2025 року об 12 год. 00 хв.
Судовий розгляд здійснювати суддею одноособово.
Викликати в судове засідання прокурора та захисника.
Копію ухвали надіслати захиснику. Повідомити обвинуваченого про час та місце судового засідання, а також прийняте рішення про здійснення судового спеціального провадження щодо нього шляхом розміщення цієї інформації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження.
У випадку якщо підстави про спеціальне судове провадження перестануть існувати, подальший судовий розгляд розпочати спочатку згідно із загальними правилами передбаченими КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та оголошено 07.02.2025 року.
Головуючий суддя: ОСОБА_6