ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/24351/24
провадження № 3/753/636/25
"04" лютого 2025 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Заруба П.І., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
22 листопада 2024 року о 22-й годині 40 хвилин в м. Києві, вул. Здолбунівська, 13, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkawagen» д.н.з. НОМЕР_1 будучи позбавленим права керування Дарницьким районним судом м. Києва 25.10.2022 року на 36 місяців. Правопорушення вчинено повторно протягом року, попередня постанова від 11.12.2023 року БАВ 199467, чим порушив п. 2.1 ПДР України.
Крім того, 22 листопада 2024 року о 22-й годині 40 хвилин в м. Києві, вул. Здолбунівська, 13, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkawagen» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей погано реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України.
Крім того, 22 листопада 2024 року о 22-й годині 40 хвилин в м. Києві, вул. Здолбунівська, 13, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Volkawagen» д.н.з. НОМЕР_1 рухаючись по просп. Петра Григоренка здійснив проїзд на заборонений червоний сигнал світлофору, не надав перевагу в русі транспортному засобу «Dodge dart» д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався на дозволяючий сигнал світлофора по вул. Здолбунівська та скоїв з ним зіткнення. При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п. 8.7.3е ПДР України.
Таким чином ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачені ст. 124, ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Вказані матеріали справ складені у відношенні однієї особи та знаходяться у провадженні одного органу, уповноваженого на їх розгляд. У зв'язку з чим, на підставі вимог ст. 36 КУпАП дані матеріали підлягають об'єднанню в одне провадження.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 повідомлений, що розгляд справи відбуватиметься в Дарницькому районному суді м. Києва.
Проте, будучи завчасно, до початку судового розгляду, належним чином тричі повідомленим за допомогою смс-повідомлення та направлення судових повісток, на виклик суду не з'явився, провадженням щодо себе не цікавився.
Приписами ч. 2 ст. 268 КУпАП, встановлено вичерпний перелік норм, при розгляді яких участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є обов'язковою. Однак, ст. 124, ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП в цьому переліку відсутні.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-VI від 23.02.2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права. У п. 41 рішення Європейського суду з прав людини «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 р. (заява № 3236/03) зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Зважаючи на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність ОСОБА_1 на підставі наявних доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_1 повністю підтверджується наданими суду матеріалами справи, а саме: фактичними даними, які містяться в протоколах про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 180132, ЕПР 1 № 180097, ЕПР 1 № 180148, які складені відповідно до вимог ст. 256 КУпАП (а.с.1, 10, 20), копії постанови серія БАВ № 199467 від 11.12.2023 року про притягнення ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП України (а.с.4), відеозаписах з нагрудних бодікамер поліцейських, з яких вбачається, що працівники поліції прибули на виклик ДТП по вул. Здолбунівська. Встановивши в учасників дорожньо-транспортної пригоди, що ОСОБА_1 рухався на червоний сигнал світлофору, останнього було запрошено до патрульного автомобіля. В подальшому у ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння та встановлено, що останній позбавлений права керування транспортними засобами. Поїхати до лікаря нарколога ОСОБА_1 відмовився (а.с.6, 16), направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху (а.с.14), схемі ДТП на якій зображено місце зіткнення та розташування транспортного засобу (а.с.23), письмових поясненнях ОСОБА_2 , відповідно до яких 22.11.2024 року о 22.40 годині він рухався по вул. Здолбунівська, на перехресті дочекавшись зелений сигнал світлофору почав рух. В цей час з просп. Петра Григоренка виїхав автомобіль «Фольцваген», який здійснив з ним зіткнення (а.с.24).
Враховуючи викладене приходжу до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП.
При вирішення питання накладення адміністративного стягнення суд враховує ч. 2 ст. 36 КУпАП, відповідно до якої, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи обставини скоєного, особу ОСОБА_1 , який раніше притягувався до адміністративної відповідальності, що підтверджується постановою серія БАВ № 199467 від 11.12.2023 року, вважаю правильним призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавлення права керувати транспортними засобами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність.
Вирішуючи питання про доцільність оплатного вилучення транспортного засобу, суд виходить з того, п.п. 4 п. 28 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005 встановлено, що не можна накладати адміністративне стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі. В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 належить ОСОБА_3 . У зв'язку з чим, суд вважає за неможливе накладення на нього додаткового адміністративного стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 124, 126, 130, 283, 284, 285 КУпАП, ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суддя,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 (двох тисяч чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривень.
Роз'яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень ст. 308 КУпАП.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
За відсутності скарги постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку встановленого на оскарження.
Суддя П.І. Заруба